WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Інформаційна технологія для підтримки прийняття рішень в задачах гідрогеохімічного моніторингу (автореферат) - Реферат

Інформаційна технологія для підтримки прийняття рішень в задачах гідрогеохімічного моніторингу (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача заключається в постановці проблеми, виборі напрямку, розробці теоретичних основ, безпосередній організації і проведенні досліджень, аналізі і теоретичному узагальненні отриманих результатів.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення і результати дослідження доповідалися й обговорювалися на міжуніверситетській підсумковій конференції молодих вчених і фахівців Запорізького державного університету (Запоріжжя, 2001, 2002, 2003), 5-й міжнародній науковій конференції „Молода спортивна наука України" (Львів, 2002), науково-практичній конференції „Молодая спортивная наука Донбасса" (Донецьк, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації в Україні" (Дніпропетровськ, 2004), фаховому семінарі при кафедрі спортивної медицини, лікувальної фізкультури, фізичного виховання та валеології Дніпропетровської державної медичної академії (Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових праць, з них 3 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів, що відбивають результати досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури. Робота викладена на 202 сторінках, ілюстрована 31 таблицею (з них 20 на окремих сторінках) і 31 рисунками (з них 10 на окремих сторінках). Список використаної літератури включає 258 джерел (у тому числі 132 іноземних).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи дослідження. Нами було обстежено 110 футболістів різної спортивної кваліфікації - від 1-го розряду до майстрів спорту міжнародного класу у віці від 18 до 27 років (середній вік (23,2 1,9) роки).

Дослідження проводилися поетапно в період червень-листопад 2001 – 2003 рр. на базі кафедри медико-біологічних основ фізичної культури і лабораторії "Біохімії і фармакології спорту" Запорізького державного університету, а також на тренувальних базах футбольних команд "Металург" (м. Запоріжжя), "Металург" (м. Донецьк) і "Електрометалург" (м. Нікополь). Проводився динамічний моніторинг із використанням комплексу електрофізіологічних, біохімічних і гематоморфологічних методів. Дослідження проводилось згідно до затвердженого з тренерським складом плану тренувально-змагальної діяльності (табл. 1).

У ході проведених обстежень визначали стан загальної працездатності футболістів наприкінці першого і другого кола сезону 2001-2002 і 2002-2003 рр. чемпіонату України з футболу.

Обстежуваний контингент спортсменів був розподілений на групи, в які увійшло 110 обстежених наприкінці першого кола чемпіонату України, і 103 чоловіка, які були обстежені наприкінці чемпіонату України з футболу.

Фізичну працездатність спортсменів оцінювали з використанням двоступінчастої навантажувальної проби методом велоергометрії (велоергометр Kettler CX-1, Німеччина). Методика виконання регламентувалася рекомендаціями експертів ВОЗ. Використовували субмаксимальний тест PWC170 у модифікації Карпмана. Потужність першого навантаження складала 1,5 Ватт на 1 кг маси тіла, другого навантаження - 2-3 Ватт на 1 кг маси тіла спортсмена-футболіста.

Таблиця 1

Розподіл спортсменів-футболістів за етапами обстеження

Команда

Кількість

обстежених

Період дослідження

1. "Металург"

м. Запоріжжя

35

35

червень 2001 року

листопад 2002 року

2. "Металург – 2"

м. Запоріжжя

25

25

червень 2001 року

листопад 2002 року

3. "Металург"

м. Донецьк

23

35

червень 2002 року

листопад 2003 року

4. "Електрометалург"

м. Нікополь

20

15

червень 2002 року

листопад 2002 року

Електрофізіологічні дослідження проводили до і відразу після фізичного навантаження (не більш 30 секунд після закінчення проби), а також на 10 хвилині після закінчення навантажувальної проби з використанням діагностичного автоматизованого комплексу "Кардио+" (м. Ніжин).

Реографічні дослідження проводилися на апараті "РЭО" з визначенням основних показників: ударний об'єм (УО), серцевий індекс (СІ), загальний периферичний судинний опір (ЗПСО), витрата енергії (ВЕ), потужність лівого шлуночка(ПЛШ).

Аналіз варіабельності серцевого ритму (ВСР) містив в собі три етапи:

1) вимір тривалості R-R-інтервалів і представлення динамічних рядів кардіоінтервалів у вигляді кардіоінтервалограми;

2) аналіз динамічних рядів кардіоінтервалів;

3) оцінка результатів аналізу ВСР.

У периферичній крові визначали вміст гемоглобіну (уніфікований гемоглобінціанідний метод, 1974), проводили підрахунок кількості еритроцитів (уніфікований метод підрахунку в лічільній камері, 1972), досліджували морфологічні препарати еритроцитів (уніфікований метод, 1979), проводили підрахунок лейкоцитів і аналіз лейкограм. Вивчали прояви міогенного лейкоцитозу під впливом фізичного навантаження.

Біохімічні дослідження включали визначення основних ферментів: аспартатамінотрансферази (АСТ), лактатдегідрогенази (ЛДГ), аланінамінотрансферази (АЛТ), ММ-форми креатинфосфокінази (КФК); визначення інтенсивності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) за дієновими кон'югатами (ДК) та малоновим діальдегідом (МДА); визначення лактату, глюкози в еритроцитах і плазмі крові, а також макроергічних фосфатів в еритроцитах.

Експериментальна частина роботи виконана на білих пацюках лінії Вістар з використанням надмірного фізичного навантаження шляхом плавання до відмовлення і на безпородних мишах із застосуванням гіпербаричної гіпоксії, еквівалентної підйому на висоту 12000 метрів.

Статистичний аналіз даних проводився за загальноприйнятою методикою методом варіаційної статистики на персональній електро-обчислювальній машині за допомогою пакета прикладних програм "Statistica v6.0" і "Microsoft Exel-2000". Обчислювали середнє арифметичне (М), помилку середньої (m). Вірогідність результатів дослідження визначали за t-критерієм Ст'юдента. Порівняльний результат вважався достовірним при P<0,05. Для виявлення зв'язку між показниками проведено кореляційний аналіз за Пірсоном.

Результати дослідження та їхнє обговорення. Аналізуючи виявлені зміни, що виникли в різних органах і тканинах лабораторних тварин під впливом фізичного навантаження, що виснажує, можна думати, що транспорт кисню з навколишнього середовища до працюючих м'язів здійснюється комплексом систем і органів, що поєднуються у деяку умовну кардіореспіраторну систему чи систему транспорту кисню.

Як і у всіх видах спорту, у футболі в процесі тренувань удосконалюються такі основні рухові якості як сила, швидкість і витривалість (Біленко М.В., 1989, Корнєєва І.Т., Поляков С.Д., 2000). Інтенсифікація цих вправ у процесі тренувально-змагальної діяльності визначає призначення препаратів фармакологічного захисту. Екзогенні макроергічні фосфати в силу своїх фармакокінетичних і фармакодинамічних особливостей, що підтверджені в експериментальній моделі на тваринах, цілком можуть відповідати вирішенню цієї задачі.

Лабораторне дослідження морфологічних змін еритроцитів у спортсменів-футболістів у період максимальних фізичних навантажень під час змагальної діяльності дозволило виділити 5 типів деградації еритроцитів:

тип 1 (дискоехіноцити) – еритроцити неправильної форми, спікули виражені нечітко;

тип 2 – мають клітинні виступи, що варіюють по довжині, однак, при цьому еритроцити зберігають двоввігнуту форму;

тип 3 – сферичні ехіноцити з довгими виступами на поверхні;

тип 4-5 – сфероехіноцити 1 і 2 типу – еритроцити малого об'єму і схожі на сфероцити з тупими спікулами. Цей тип змінених еритроцитів має стабільну форму, і клітини не здатні до зміни цієї форми.

В залежності від ступеня морфологічних змін еритроцитів, нами виділено 3 групи футболістів: перша – у периферичній крові переважають нормоцити + поодинокі ехіноцити; друга – нормоцити, макроцити й поодинокі клітини лізису; третя - ехіноцити + сфероехіноцити 1-2.

Вивчаючи фізичну працездатність спортсменів-футболістів на різних етапах спортивної діяльності в період закінчення першого і другого кола чемпіонату України, нами виявлена закономірність між типом морфологічної зміни еритроцитів і рівнем зниження фізичної працездатності. Крім того, подібна закономірність просліджується і за основними гемодинамічними показниками (інтегральна тетраполярна реографія). Разом з тим, отримано достовірний кореляційний взаємозв'язок між типом морфологічних змін еритроцитів і параметрами фізичної працездатності спортсменів: у другій групі – еритроцити-PWC170 (r = 0,34, P<0,05), еритроцити-відносне максимальне споживання кисню (вМСК) (r<0,35, P<0,05); у третій групі – еритроцити-PWC170 (r = 0,41, P<0,02), еритроцити-вМСК (r<0,40, P<0,05), а також між типом морфологічних змін еритроцитів і основних показників системної гемодинаміки: зміни еритроцитів у другій групі – частота серцевих скорочень (ЧСС) (r = 0,36, P<0,05); ЗПСО (r = 0,38, P<0,05); ПЛШ (r = 0,41, P<0,05); ВЕ (r = 0,45, P<0,05); у третій групі еритроцити – ЧСС (r = 0,42, P<0,05); МЛЖ (r = 0,45, P<0,05); ВЕ (r = 0,51, P<0,02).

Таким чином, ступінь морфологічних змін еритроцитів у спортсменів-футболістів у період їх максимальної фізичної діяльності може служити маркером їхньої фізичної працездатності, ступеня стомлення, метаболічних порушень в організмі, необхідності корекції метаболічними засобами.

Loading...

 
 

Цікаве