WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-експериментальне обґрунтування лапароскопічної оваріоектомії у сук та свинок (автореферат) - Реферат

Клініко-експериментальне обґрунтування лапароскопічної оваріоектомії у сук та свинок (автореферат) - Реферат

У першу підгрупу ввійшли 10 жінок з виявленим остеодефіцитом, що отримували тільки базову терапію СЧВ.

Рис. 1. Динаміка змін денситометричних показників у хворих на системний червоний вовчак протягом клінічної апробації препарату "Кальцій-Д3 Нікомед"

Примітки: 1 — початок дослідження; 2 — 3-й місяць; 3 — 6-й місяць

У другу підгрупу ввійшли 22 жінки, хворі на СЧВ, з встановленими остеопенічними змінами кісткової тканини ПВХ. У третю підгрупу ввійшли 10 жінок, хворих на СЧВ, в яких за даними денситометричного обстеження встановлено остеопоротичні зміни кісткової тканини. Пацієнти другої і третьої підгруп поряд з базовою терапією отримували препарат "Кальцій-Д3 Нікомед" в добовій дозі, що забезпечувала добове надходження 1000 мг кальцію та 400 МО вітаміну D3.

Встановлено, що тримісячне впровадження в базову терапію хворих на СЧВ з виявленими проявами остеопенії комплексного препарату "Кальцій-Д3 Нікомед" призводить до достовірного (p<0,05) зростання вмісту мінералів у кістковій тканині ПВХ на 10,83 % порівняно з даними, отриманими на початку клінічної апробації. А це відповідає середньому зростанню вмісту мінералів у кістковій тканині ПВХ на 3,61 % за місяць.

Шестимісячне застосування препарату "Кальцій-Д3 Нікомед" призводить до достовірного збільшення вмісту мінералів на 14,37 %, співвідношення вмісту мінералів до ширини хребців (на 14,94 %) та МЩКТ (на 6,32 %) ПВХ ділянки L1-L4. Основним досягненням шестимісячного впровадження в базову терапію жінок, хворих на СЧВ, комплексного препарату кальцію та вітаміну D3 ми вважаємо позитивний ефект щодо зростання МЩКТ ПВХ, що в перерахунку на один місяць прийому препарату склало 1,05 % приросту.

Динамічне порівняння змін денситометричних показників ПВХ на початок та через три- і шестимісячний термін впровадження в базову терапію хворих на СЧВ комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 дозволило нам зробити висновок про позитивний його вплив на стан МЩКТ у жінок, хворих на СЧВ. Останнє підтвердило серію даних, отриманих в попередньо проведених дослідженнях, в яких встановлено позитивний вплив комплексних препаратів, створених на основі солей кальцію та вітаміну D3, на стан МЩКТ [Поворознюк В.В. і співавт., 2001, 2002; Rennie K.L. et al., 2003].

Порівняння денситометричних показників в групі жінок, які не отримували препарат "Кальцій-Д3 Нікомед" показало негативну динаміку вмісту мінералів, МЩКТ, показника співвідношення вмісту мінералів до ширини хребця протягом шести місяців у хворих на СЧВ з проявами остеодефіциту. Це вказує на поглиблення змін у кістковій тканині перебігу захворювання на СЧВ.

Нами встановлено, що шестимісячний прийом комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 порівняно з тримісячним терміном його застосування в жінок, хворих на СЧВ, призводить до більш суттєвих позитивних змін стану МЩКТ ПВХ, що і дозволяє нам рекомендувати тривале вживання препарату "Кальцій-Д3 Нікомед" з метою профілактики уражень кісткової тканини у жінок, хворих на СЧВ.

Зіставляючи отримані нами дані щодо використання для профілактики змін МЩКТ у хворих на СЧВ комплексного препарату "Кальцій-Д3 Нікомед" з метою профілактики уражень кісткової тканини, зазначимо, що в нашому дослідженні ми вперше отримали висновок про можливість корекції змін кісткової тканини в хворих на СЧВ солями кальцію та вітаміном D3, а також підтвердження ефективності та хорошої переносимості хворими тривалого призначення даного препарату. Останнє співзвучне з рядом попередніх досліджень, в яких було показано безпечність і хорошу переносимість комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміном D3 в здорових жінок різного віку [Jiexiong W. et al., 2002; Mueller G., Russell R.G., 2003; Rees T.P., Howe I., 2001; Willams C.P. et al., 2001]. Адже за шестимісячний термін жодна хвора, що взяла участь в клінічній апробації препарату, самовільно не припинила його вживання і не відмовилась від його застосування з будь-яких інших причин.

Як випливає з викладеного вище, за даними клінічних, лабораторних і денситометричних досліджень вивчено стан МЩКТ у жінок, хворих на СЧВ, показано його гетерогенність залежно від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання, імунологічного статусу, рівня ендогенної інтоксикації, схем ГКС терапії та їх доз. Проведено клінічну апробацію комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 з метою профілактики і корекції виявлених змін МЩКТ, що вказує на те, що мета нашої роботи досягнута, а поставлені задачі виконані.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, пов'язаного з дослідженням стану мінеральної щільності кісткової тканини при системному червоному вовчаку, встановленням факторів, які призводять до її зміни, їх взаємозв'язку з перебігом основного захворювання та визначенням основних шляхів профілактики і корекції виявлених остеодефіцитних станів.

1. При системному червоному вовчаку остеодефіцитні стани виявляються у 94,23 % хворих жінок, проявляються остеопенічним синдромом у 75,96 % випадків та остеопоротичними ураженнями кісткової тканини — у 18,27 % і характеризуються гетерогенною структурою та мультифакторною залежністю від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності, імунного статусу і рівня ендогенної інтоксикації, а також схем призначення глюкокортикостероїдів та їх добових доз.

2. Встановлена гетерогенність остеодефіцитних станів кісткової тканини при системному червоному вовчаку залежно від стану менструальної функції. У 70,69 % жінок фертильного віку та у 32,61 % — в клімактеричному періоді переважають остеопенічні ураження І і ІІ ступеня. У жінок, хворих на системний червоний вовчак, у клімактеричному періоді порівняно з групою жінок фертильного віку в 4,7 раза переважають остеопоротичні ураження кісткової тканини поперекового відділу хребта. У жінок з денситометрично виявленим остеодефіцитом зростання віку призводило до достовірного зменшення (r=-0,87) мінеральної щільності кісткової тканини та поглиблення ступеня остеодефіциту (r=-0,60).

3. Питома вага виявлених остеопенічних змін кісткової тканини зростає з тривалістю захворювання на системний червоний вовчак і з найбільшою частотою (32,69 %) спостерігається у хворих при перебігу захворювання від 6 до 10 років. При тривалості захворювання від 16 до 20 років спостерігається найбільша частка (7,69 %) остеопоротичних змін кісткової тканини поперекового відділу хребта у жінок, хворих на системний червоний вовчак.

4. Кореляційним аналізом встановлено, що достовірне зниження показників мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта взаємозв'язане зі змінами імунорегуляторного індексу, а зростання рівня ЦІК призводить до достовірного зменшення вмісту мінералів у кістковій тканині та її мінеральної щільності (r=-0,69 та r=-0,77 відповідно) у жінок, хворих на системний червоний вовчак. Встановлено достовірний негативний зв'язок між рівнем еритроцитарного індексу ендогенної інтоксикації та вмістом мінералів (r=-0,71) і мінеральною щільністю (r=-0,78) кісткової тканини у жінок, хворих на системний червоний вовчак, що дозволяє вважати вищенаведені показники імунітету та ендогенної інтоксикації прогностичними маркерами стану кісткової тканини при системному червоному вовчаку.

5. У жінок, хворих на системний червоний вовчак, що приймали постійно глюкокортикоїди, остеопенічні ураження ІІІ ступеня в 1,26 раза перевищували рівень в групі хворих, що застосовували глюкокортикоїди періодично. Розповсюдженість остеопоротичних змін при постійному вживанні глюкокортикоїдів також відповідно в 1,87 раза була вищою. Рівень остеопенічних уражень кісткової тканини у хворих, що отримували глюкокортикоїди в дозі до 7,5 мг на добу, у 1,33 раза вищий, ніж в групі жінок, що отримували глюкокортикоїди в дозі понад 7,5 мг на добу, а розповсюдженість остеопоротичних уражень, навпаки, в 3,80 раза перевищувала рівень в групі хворих, що вживали глюкокортикоїди в добовій дозі до 7,5 мг.

6. Трьохмісячне впровадження до стандартної терапії хворих на системний червоний вовчак комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 (в добовій дозі 1000 мг кальцію та 400 МО вітаміну D3) призводить до зростання на 10,83 % вмісту мінералів у кістковій тканині. Шестимісячне застосування комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 (в добовій дозі 1000 мг кальцію та 400 МО вітаміну D3) сприяє зростанню вмісту мінералів на 14,37 % та мінеральної щільності кісткової тканини на 6,32 %, що дозволяє рекомендувати його використання для профілактики та лікування остеодефіцитних станів у хворих на системний червоний вовчак.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На основі проведеного дослідження розроблено метод корекції змін мінеральної щільності кісткової тканини в хворих на системний червоний вовчак адекватно ступеню виявлених змін.

1. Для активного моніторингу стану кісткової тканини вважати визначення мінеральної щільності кісткової тканини необхідним методом дослідження в жінок, хворих на системний червоний вовчак, з тривалістю захворювання понад 1 рік, що постійно чи періодично отримували терапію глюкокортикостероїдами з подальшим динамічним контролем раз в рік.

2. Вік хворих, наявність менопаузи, зростання тривалості захворювання понад 1 рік та високий ступінь активності патологічного процесу є факторами виникнення та поглиблення змін мінеральної щільності кісткової тканини при системному червоному вовчаку, що потребує проведення даній категорії хворих активної профілактики та корекції змін кісткової тканини.


 
 

Цікаве

Загрузка...