WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-експериментальне обґрунтування лапароскопічної оваріоектомії у сук та свинок (автореферат) - Реферат

Клініко-експериментальне обґрунтування лапароскопічної оваріоектомії у сук та свинок (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ

ім. акад. М.Д. СТРАЖЕСКА

Лозіна Лариса Богданівна

УДК:616.5-002.525.2-06:616.71-007.234-092]-08

Оцінка клініко-патогенетичних факторів розвитку змін кісткової тканини при системному червоному вовчаку та обгрунтування використання комбінованого препарату кальцію з вітаміном Д3

14.01.12 — ревматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному медичному університеті

ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор СМІЯН Світлана Іванівна, професор кафедри внутрішньої медицини з клінічною імунологією та алергологією Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, МОЗ України (м. Тернопіль)

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Свінціцький Анатолій Станіславович, завідувач кафедри госпітальної терапії № 2 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України (м. Київ)

доктор медичних наук, професор Бабиніна Лідія Яківна, професор кафедри сімейної медицини Київської медичної академії післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ).

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра госпітальної терапії № 1 та профпатології (м. Дніпропетровськ)

Захист відбудеться 27.12.2005 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 при Інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (03680, м. Київ-151, вул. Народного ополчення, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України (03680, м. Київ-151, вул. Народного ополчення, 5).

Автореферат розісланий 25.11.2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Деяк С.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Системні захворювання сполучної тканини є однією з найбільш актуальних і важливих медико-соціальних проблем сучасної медицини, зокрема ревматології, внаслідок тяжкого перебігу, масивності та полісиндромності уражень внутрішніх органів. Це аргументується їхньою поширеністю, тенденцією до "помолодіння" і зростанням показників тимчасової і стійкої втрати працездатності та високою летальністю [Коваленко В.М., 2003; Celiker R., et al., 2003].

В Україні системні захворювання сполучної тканини, ревматизм і хвороби кістково-м'язової системи за розповсюдженістю посідають третє місце (6600 на 100000 дорослого населення) після хвороб систем кровообігу та травлення [Коваленко В.Н. и соавт., 2000; Афек А. и соавт., 1998]. Класичним представником системних хвороб сполучної тканини є системний червоний вовчак (СЧВ), поширеність якого у різних клімато-географічних зонах складає від 4 до 250 випадків на 100 тис населення, а в останні десятиріччя спостерігається і зростання захворюваності [Мальцев В.І., Коваленко В.М., 1993]. При цьому відбувається розширення вікового діапазону дебюту хвороби: частіше він зміщується до 14-15-річного віку, а також переходить 40-річний рубіж. Класичний погляд на СЧВ як захворювання переважно дівчат і молодих жінок, що поглиблює соціально-економічні аспекти стосовно обмеження такої категорії хворих від активного трудового життя, вимагає глибоких наукових досліджень для полегшення перебігу і наслідків захворювання та їх ефективної медикаментозної корекції [Свінціцький А.С., 2002; Dubois E.L., 1976].

На основі сучасних уявлень про основні патогенетичні механізми виникнення уражень органів і систем при СЧВ сформовані принципи терапії, що включають в себе глюкокортикоїди, цитостатики тощо [Комаров Ф.И. и соавт, 1991; Поворознюк В.В. і співавт., 2000]. Проте при їх призначенні необхідно враховувати можливі негативні впливи на функціонування інших органів і систем. Так, відомий негативний вплив призначення глюкокортикоїдної терапії [Насонов Е.Л. и соавт., 1997; Франке Ю., Рунге Г., 1995; Graul A.I. et al., 2001; Kanis J.A. et al., 1997] призвів до прискіпливого вивчення стану кісткової системи у таких хворих [Насонов Е.Л. и соавт. , 1997; Gehlbach S.H. et al., 2002]. Проте подібні дослідження в хворих на СЧВ носять спорадичний [Chen C.J. et al., 1996; Pons F. et al., 1995] і суперечливий характер [Деквеккер Д. и соавт., 1989; Formiga F. et al., 1996; Braunstein E.M. et al., 1996; Mok M.Y. et al., 2000; Trapani S. et al., 1998]. Тому вивчення особливостей змін кісткової тканини, їх клініко-патогенетичної гетерогенності у хворих на СЧВ, а також визначення шляхів активної профілактики і корекції цих порушень є актуальним завданням сучасної ревматології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського та кафедри шпитальної терапії № 2 "Вдосконалення методів діагностики, лікування і профілактики остеопорозу" (номер державної реєстрації — 0100V005055).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було на підставі вивчення особливостей змін мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у хворих на СЧВ обгрунтувати спосіб корекції остеодефіцитних станів з урахуванням показників клітинної і гуморальної ланок імунітету, маркерів ендогенної інтоксикації. Відповідно до цього вирішувались наступні завдання:

1. Встановити особливості та поширеність ураження кісткової тканини за умов СЧВ з проведенням оцінки залежності остеодефіцитних станів від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання, імунологічного статусу, рівня ендогенної інтоксикації.

2. Провести порівняльний аналіз стану імунної системи та синдрому ендогенної інтоксикації за умов СЧВ залежно від ступеня активності запального процесу.

3. Провести аналіз взаємозв'язків між методами, режимами глюкокортикостероїдної терапії, доз глюкокортикостероїдів (ГКС) і змінами кісткової тканини.

4. Оцінити ефективність, терміни та доцільність призначення комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 в комплексній терапії жінок, хворих на СЧВ, з різним ступенем остеодефіциту.

Об'єкт дослідження: чинники формування остеодефіцитних станів і вплив комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 на стан МЩКТ у хворих на СЧВ.

Предмет дослідження: мінеральна щільність кісткової тканини, імунний статус, синдром ендогенної інтоксикації, клінічна симптоматика СЧВ, роль факторів ризику виникнення остеопорозу при СЧВ, особливості змін МЩКТ та шляхи корекції остеодефіциту.

Методи дослідження: детальне загальноклінічне обстеження, дослідження стану МЩКТ поперекового відділу хребта (ПВХ) методом подвійної рентгенівської денситометрії, імунної реактивності за показниками імунокомпетентних клітин Т- і В-лімфоцитарного ряду, ступенем їх імунної зрілості та диференціації, концентрацією імуноглобулінів основних класів (Ig А, Ig М, Ig G) і циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), рівня ендогенної інтоксикації.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі комплексного аналізу клініко-лабораторних і денситометричних досліджень вперше встановлено гетерогенність структури стану МЩКТ при СЧВ та її взаємозв'язок з клінічними характеристиками хворих і перебігу захворювання, методами лікування, показниками імунної системи і ендогенної інтоксикації.

Показано мультифакторну залежність структури остеопенічних та остеопоротичних уражень кісткової тканини у хворих на СЧВ від віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності, імунного статусу і рівня ендогенної інтоксикації, а також схем призначення ГКС та їх добових доз.

Вперше науково обґрунтовано доцільність використання комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 "Кальцій-Д3 Нікомед" для профілактики і корекції остеодефіцитних станів кісткової тканини у жінок, хворих на СЧВ.

Доведено, що трьохмісячне використання в стандартній терапії хворих на СЧВ комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 призводить до зростання вмісту мінералів у кістковій тканині, а шестимісячне його застосування сприяє достовірному зростанню МЩКТ.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлено, що при СЧВ стан кісткової тканини характеризується остеодефіцитними ураженнями. Отримані дані про зміни стану МЩКТ слугували основою для використання в практичній медицині остеотропного медикаментозного препарату у хворих на СЧВ з врахуванням їх віку, стану менструальної функції, тривалості захворювання та ступеня його активності.

Визначено доцільність дослідження показників імуногомеостазу та рівня ендогенної інтоксикації як можливих прогностичних маркерів погіршення стану кісткової тканини в хворих на СЧВ.

Обґрунтовано необхідність динамічного контролю стану МЩКТ в жінок, хворих на СЧВ, з тривалістю захворювання понад 1 рік, що постійно чи періодично отримували терапію ГКС.

Розроблений та впроваджений в лікувальну практику метод активної профілактики і корекції змін МЩКТ в хворих на СЧВ адекватно ступеню остеодефіцитних уражень з застосуванням комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3.

Підставою для тривалого призначення комплексного препарату карбонату кальцію та вітаміну D3 "Кальцій-Д3 Нікомед" хворим на СЧВ є виявлені у них методом денситометрії остеодефіцитні стани. Профілактичне призначення препарату "Кальцій-Д3 Нікомед" рекомендовано при тривалості СЧВ понад 1 рік, хворим на СЧВ жінкам в періоді менопаузи та при періодичному чи постійному застосуванні в їх лікуванні ГКС у середньодобовій дозі понад 7,5 мг. Розроблені методи превентивних заходів щодо остеопорозу є доступними, зручними для застосування як у стаціонарі, так і в амбулаторних умовах.

Loading...

 
 

Цікаве