WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив фібринолізису на функцію ендотелію, гемостаз, гемодинамічні і структурно-функціональні показники у хворих на інфаркт міокарда (автореферат) - Реферат

Вплив фібринолізису на функцію ендотелію, гемостаз, гемодинамічні і структурно-функціональні показники у хворих на інфаркт міокарда (автореферат) - Реферат

Технологія формування гуманістичного світогляду

Технологія вивчення природничих дисциплін

Технологія

вивчення

теоретичних фахових знань

Професійна освіта

Рис. 1. Модель технології загальноосвітньої підготовки студента медичного коледжу.

Проведене дослідження дозволило встановити умови успішної реалізації моделі технології загальноосвітньої підготовки студента медичного коледжу. До цих умов належать:

а)наявність системи у змісті загальноосвітньої підготовки студентів медичного коледжу; б)відтворення елементів науково-природничої інформації поширюється на увесь навчально-пізнавальний процес; в)реалізація перспективних міжпредметних зв'язків, що сприяє засвоєнню знань як єдиної логічної системи; г)соціально-орієнтуючий характер засвоюваної студентами науково-природничої та спеціальної інформації; д)застосування прийомів розумової діяльності у відповідності з етапами засвоєння знань студентами; е)формування особистісного ставлення до засвоюваних знань, що передбачає не лише інтелектуально-пізнавальну діяльність студентів, а також їх емоційно-оцінні та духовно-практичні дії; є)психолого-педагогічна доцільність управлінського аспекту процесу засвоєння науково-природничих знань студентами, що передбачає: розвиненість інноваційного мислення педагога; своєчасне отримання викладачем інформації про особливості засвоєння навчального матеріалу студентами; здійснення чіткого планування навчального процесу та його методичне забезпечення; реалізація індивідуального, диференційованого, особистісно орієнтованого підходів у навчанні.

Ефективність технології загальноосвітньої підготовки студентів, компонентами якої є вищеназвані дидактичні умови, а також форми, методи і засоби формування знань доводилась шляхом перевірки знань студентів, які визначені критеріями рівнів їх сформованості, а саме: глибина, усвідомленість, системність, ціннісно-смислове ставлення, дієвість, міцність, самостійність.

У своєму дослідженні, використовуючи рівні сформованості науково-природничих знань, ми здійснили аналіз вивчення їх об'єктивного прояву в реальній навчально-пізнавальній діяльності студентів медичного коледжу. Одержані дані щодо рівнів сформованості знань подаємо у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати рівнів сформованості науково-природничих знань у студентів-медиків

Рівні сформованості науково-природничих знань

На початку дослідницько-експериментальної роботи (в %)

В кінці дослідницько-експериментальної роботи (в %)

високий

9,7

20,9

достатній

54,1

66,7

середній

36,2

12,4

Дані таблиці 1 свідчать про те, що рівні сформованості науково-природничих знань у майбутніх медиків за час нашого дослідження зросли і мають тенденцію до подальшого зростання.

Важливим аспектом реалізації формуючого експерименту було передбачення в ньому диференційованих завдань, які необхідні для системного розвитку пізнавальних інтересів студентів. Нами була розроблена система диференційованих завдань, сформульовано та обгрунтовано загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів медичного коледжу, що давало можливість викладачеві організовувати, спрямовувати, контролювати різнорівневу навчальну діяльність у групах середнього, достатнього, високого рівнів.

Така градація потребувала створення динамічних різнорівневих груп студентів, проведення занять з поєднанням диференційованого та індивідуального підходів до майбутніх медиків у процесі навчання, підготовки диференційованих різнорівневих завдань для атестації (Таблиця 2).

Таблиця 2

Диференційовані завдання і запитання з програми навчального курсу хімії

Тема: Оксиген і Сульфур

Середній рівень (С)

Достатній рівень (Д)

Високий рівень (В)

1.)Закінчіть рівняння реакції, схема якої

NaOH + SO2 → Na2SO4 + H2O. Вкажіть суму всіх коефіцієнтів.

2.)Із якою речовиною реагує оксид сульфуру (IV)?

а)O2; б)H2O; в)MgCl2; г)P2O5.

1.)Який об'єм оксиду сульфуру(VI) можна добути при окисненні сірководню масою 34г?

2.)Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення

CuS → SO2 → SO3 → K2SO4 →BaSO4

1.)Сульфіт калію масою 55,3г помістили в розчин сульфатної кислоти, що містить 39,2г кислоти. Який об'єм газу (н. у.) при цьому виділився?

2.)Як із дигідрогенсульфіду одержати сульфат цинку(ІІ)? Напишіть відповідні рівняння реакцій.

У процесі формуючого експерименту виявлено: 76% студентів зазначають, що режим їх навчально-пізнавальної діяльності має стихійний характер, залежить від зовнішнішніх умов і обставин. Лише у 12 % режим навчально-пізнавальної діяльності визначається особистими планами та інтересами (опитано 283 студенти). Хоча у 14,5% студентів під час сесії відмінні результати навчання, а у 58% – добрі і відмінні, повне задоволення результатами навчання відчувають лише 10% студентів, а повне незадоволення – 67%. Такий стан ми пояснюємо тим, що на сьогодні підготовка майбутніх медиків спирається на таку організацію навчального процесу, яка існує поза особистістю студента.

У нашому дослідженні із 14 студентів, які під час сесії отримали оцінку „незадовільно", усі мали намір в подальшому вчитися і працювати по-новому. У ході бесід з'ясовано, що не було жодного випадку, коли б студент залишився байдужим до своєї долі. У 76% студентів є бажання випробувати себе шляхом подолання труднощів, а практично усі (97,5%) виявили зацікавлене ставлення до ідеї самотворення, самореалізації. Ці результати дають підстави стверджувати, що в організаційній роботі викладача першочерговим завданням виступає надання допомоги кожному студенту у створенні умов для вільного розвитку його особистості. У зв'язку з цим актуальним є питання розробки особистісних стратегій навчання кожного студента. Експеримент показав, що найбільша складність розробки особистісних стратегій навчання виявилась не в підготовці відповідних різнорівневих самостійних робіт, а в необхідності наближення їх до внутрішньоособистісних програм розвитку кожного студента, його можливостей, здібностей, прихованих сил,.

У ході дослідження встановлено, що реалізація особистісних стратегій навчання полягає не лише в забезпеченні послідовності та поступовості виконання самостійних робіт кожним студентом, а й у створенні відповідного навчального середовища.

У процесі експериментальної роботи чітко виявились компоненти навчального середовища: 1)зміст діяльності і технологія її здійснення; 2)умови, в яких відбувається самостійна діяльність студентів; 3)режим діяльності; 4)характер взаємовідносин у групі, вчинки, поведінка, мотиви.

Комплексний вплив компонентів навчального середовища у медичному коледжі, враховуючи самостійну діяльність студентів, був перевірений експериментально. Студенти виконували завдання, які виявляли, в першу чергу, рівень їхньої пізнавальної самостійності. Було встановлено, що пропоновані викладачем завдання зустрічаютьсястудентами з уже сформованими внутрішніми настановами і не приймаються ними без критичної переробки або взагалі відкидаються. До того ж як прийняття, так і відторгнення часто маскуються, й через це їх важко розпізнати. Тому самостійні роботи були такими, які вимагають від студента не просто пригадування знань і застосування їх, а дають йому можливість планувати, проектувати, організовувати, мотивувати, контролювати, оцінювати, аналізувати свої дії в різноманітних ситуаціях, спираючись на теоретичні знання.

Якісна інтерпретація самостійних робіт показала, що в експериментальних групах, де використовувалась нова дидактична технологія, студенти краще здійснювали різні види діяльності – свідому, інноваційну, саморозвитку. Це дозволяє стверджувати, що в умовах особистісно орієнтованого навчання студент медичного коледжу стає суб'єктом своєї освіти, він самостійно ставить цілі і планує їх досягнення, перетворюючись поступово в активного і творчого суб'єкта власного розвитку і зміни оточуючого його середовища.

У контрольних групах, де застосовувалась традиційна освітня технологія, навчання переважно формує у студентів емпіричний, рецептурний підхід до виконання самостійних робіт. У процесі прийняття рішень багатьом студентам контрольних груп притаманне яскраво виражене прямолінійне використання засвоєних схем. Перебудова або заміна цих схем дається їм досить важко.

Loading...

 
 

Цікаве