WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив фібринолізису на функцію ендотелію, гемостаз, гемодинамічні і структурно-функціональні показники у хворих на інфаркт міокарда (автореферат) - Реферат

Вплив фібринолізису на функцію ендотелію, гемостаз, гемодинамічні і структурно-функціональні показники у хворих на інфаркт міокарда (автореферат) - Реферат

Аналіз розумової діяльності студентів у процесі вирішення проблемних науково-природничих завдань дає підстави вважати, що в цьому процесі використовуються складні інтегровані системи розумових дій. Під інтегрованою системою дій розуміємо не просто велику кількість відомих людині базових розумових операцій (абстрагування, узагальнення, впорядкування тощо), а деяку нову складну розумову дію, яка включає в якості елементів, зокрема і базові.

Ефективна організація системи контролю за навчальним процесом у медичному коледжі передбачає якісну реалізацію викладачем положень нормативних документів, які регламентують навчально-пізнавальну діяльність студентів, та методичне забезпечення навчання, що сприяє своєчасному усуненню і попередженню недоліків у процесі засвоєння знань майбутніми медиками та посиленню їх відповідальності за результати навчальної роботи.

У ході науково-пошукового дослідження встановлено, що основні компоненти рефлексивно-інноваційних технологій у загальноосвітній та професійній підготовці студентів можна розділити на такі етапи: а) етап пошуку нових ідей, що можуть бути впроваджені у навчальний процес; б) етап формування нововведень у процес засвоєння знань студентами медичного коледжу; в) етап реалізації нововведення у ході вивчення програмового матеріалу; г) етап закріплення нововведення у пізнавальній діяльності.

У другому розділі – „Реалізація дидактичних технологій у процесі навчально-пізнавальної діяльності студентів" висвітлено використання змісту особистісно орієнтованих технологій у процесі констатуючого експерименту; узагальнено результати констатуючого експерименту у дослідженні динаміки навчального процесу; подано особливості наукового пошуку ролі компонентів навчальної діяльності у процесі засвоєння науково-природничих знань.

Ми виходили з того, що сучасна освіта у медичному коледжі забезпечує суб'єктивний розвиток та саморозвиток особистості майбутнього медика, здатного не тільки обслуговувати існуючі медичні технології, але й виходити за межі нормативної діяльності, здійснювати інноваційні процеси творчості в широкому розумінні. Ця стратегія втілюється в принциповій спрямованості змісту й форм навчального процесу медичних коледжів, що складає пріоритет особистісно орієнтованих технологій інноваційної освіти.

У ході констатуючого експерименту виявлено, що сучасна наукова думка не дає однозначної й аргументованої відповіді на питання про сутність дидактичних умов, які забезпечують процес розробки і впровадження особистісно орієнтованих технологій в систему загальноосвітньої підготовки студентів. Отримані дані проведеного контент-аналізу дозволяють стверджувати, що в основу розробки особистісно орієнтованих інноваційних технологій управління навчальним процесом повинен бути покладений діалогічний підхід, який визначав би суб'єктивну взаємодію і збільшення ступеня свободи учасників навчального процесу, самоактуалізацію і самопрезентацію особистості майбутнього медичного працівника. Технології цього типу передбачають перетворення суперпозиції викладача і субординізованої позиції студента на особистісно рівноправні стани. Таке перетворення пов'язане з тим, що викладач не стільки вчить і виховує, скільки актуалізує, стимулює студента до загального й професійного розвитку, створює умови для його самостійного руху у засвоєнні науково-природничих знань.

Встановлено, що ступінь ефективності особистісно орієнтованих інноваційних технологій управління навчальним процесом істотно залежить від того, як повно представлена в них особистість у її різноманітній суб'єктивності, чи враховані її психологічні особливості, які перспективи їхнього розвитку і згасання.

Отож, в дисертаційній роботі стверджується, що пріоритет суб'єктивно-смислового навчання у порівнянні з інформаційним, спрямованість на формування у студентів медичних коледжів грунтовних науково-природничих знань, неупереджене подання кількох суб'єктних картин світу на відміну від однозначних "програмних" уявлень, діагностика особистісного розвитку студента, ситуаційне проектування, смислопошуковий діалог, включення навчальних завдань науково-природничого характеру у контекст життєвих проблем складають основу дидактичних аспектів інноваційних технологій навчання студентів медичних коледжів.

Персоналізація і діалогізація загальноосвітньої підготовки студентів медичного коледжу – це повернення до "парної педагогіки", оскільки вони спираються на застосування цілої системи форм співробітництва. Підтверджено, що при їх впровадженні повинна зберігатися певна послідовність, динаміка: від максимальної допомоги викладача студентам у вирішенні навчальних завдань до поступового зростання їхньої власної активності, до повної саморегуляції навчання і утвердження відносин партнерства між ними. Перебудова форм співробітництва, пов'язана зі зміною позицій педагога і студента, приводить до можливості самозміни суб'єкта навчання, який здійснює шлях саморозвитку у процесі засвоєння науково-природничих знань.

Для обґрунтування нових технологій навчання у медичному коледжі проведено констатуючий експеримент щодо перевірки ефективності традиційних навчальних систем. Застосовувався коефіцієнт продуктивної навчальної діяльності студентів як елемент ефективного використання часу, протягом якого майбутні медики включаються у засвоєння науково-природничих знань, умінь і навичок, до всього часу навчального заняття. Встановлено, що коефіцієнт продуктивної навчальної діяльності студентів коливається в межах 0,37-0,50, тобто є резерви для вдосконалення технологій засвоєння науково-природничих знань.

У процесі дослідження використовувався ще один параметр – коефіцієнт безпосереднього учіння студентів на занятті (відношення часу, що відводиться на активне учіння, до всього навчального часу). Проведене дослідження показало, що він не є високим і дорівнює 0,11-0,15.

Реалізуючи методику констатуючого експерименту на підставі вивчення вітчизняних і зарубіжних психолого-педагогічних праць, аналізу практики навчання у медичному коледжі, нами досліджено концептуальні засади розвитку самостійної роботи студентів. Проаналізовано сутність, зміст самостійної роботи студентів та виявлено реальний варіант технології організації самостійної роботи майбутніх медиків в умовах особистісно орієнтованого навчання.

Проведене нами дослідження переконує, що традиційна модель освіти у медичному коледжі не стала надійною базою оновлення навчального процесу, а тому втрачає свою перспективність. Тож на часі необхідність зміни стратегічних, глобальних цілей освіти, перестановки акценту із засвоєння знань спеціаліста на його особистісні якості, які одночасно є і ціллю, і засобами його підготовки до майбутньої професійної діяльності. Проте виявлено, що особистісно орієнтовані технології навчання ще не набули ефективної реальності в навчальному процесі.

Визначено, що технологія навчання виступає як спосіб досягнення найкращого результату у засвоєнні знань за допомогою різних засобів і прийомів. Їх сукупність, педагогічно обґрунтоване, методично вивірене поєднання визначають особливості авторської технології. Особистість викладача, його культура, професіоналізм – це умови ефективного використання будь-якої освітньої технології.

Проведений експеримент засвідчив, що науково-природничі знання студентів медичного коледжу не утворюють цілісної системи їх використання у процесі навчально-пізнавальної діяльності. В результаті проведення констатуючого експерименту виявлено, що важливу роль у підвищенні ефективності засвоєння науково-природничих знань відіграє застосування дидактичних аспектів використання інноваційних технологій у процесі вивчення природничих дисциплін.

У третьому розділі"Організація проведення дослідження та результати експериментальної роботи" розкрито загальну логіку науково-пошукової діяльності у ході дослідження, доведено ефективність функціонування моделі технології загальноосвітньої підготовки студента медичного коледжу.

На основі результатів формуючого експерименту, вивчення діючих навчальних планів, аналізу реального стану підготовки майбутніх медичних працівників нами розроблено і запропоновано модель технології загальноосвітньої підготовки студента медичного коледжу (рис.1).

ТЕХНОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ

Освітній

компонент

Атестація медичних

знань

Атестація природничих знань

Критерії засвоєних знань

Медичні знання

Дискусії, олімпіади

Хімія,

біологія та ін.

Дидактичний

компонент

Діяльнісний

компонент

Loading...

 
 

Цікаве