WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Застосування аналізу варіабельності серцевого ритму для оптимізації анестезії в оперативній пульмонології (автореферат) - Реферат

Застосування аналізу варіабельності серцевого ритму для оптимізації анестезії в оперативній пульмонології (автореферат) - Реферат

Автор вперше показав, що блокування синтезу NO на моделі СТЗ-індукованої ЕДПП за допомогою прямого інгібітору синтезу NO-синтази – NG-нітро-L-аргініну та інгібітору фосфодіестерази цАМФ - цилостазолу за умов лікувальної та профілактичної схем дії характеризується відновленням концентрації глюкози крові, нормалізацією маси тіла, показників ШПЗ по хвостовому нерву тварин, а також концентрації проміжних продуктів ліпопероксидації та активності антиокисидантних ферментів в крові та тканині ПЗ щурів. Лікувальна та профілактична ефективність NG-нітро-L-аргініну та цилостазолу відносно досліджуваних показників приблизно однакова.

Протягом виконання експериментальних досліджень вперше встановлено, що блокування синтезу NO в умовах СТЗ-індукованої ЕДПП за допомогою інгібітору фосфодіестерази цАМФ пентоксифіліну та ліпоєвої кислоти (ЛК) забезпечує нормалізацію досліджуваних показників. Лікувальна ефективність пентоксифіліну та ЛК відносно досліджуваних показників приблизно однакова, а профілактична ефективність пентоксифіліна перевершує таку у ЛК.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані дані розширюють уявлення про патогенез СТЗ-індукованої ЕДПП в аспекті патогенетичної ролі в ній системи ендогенного азоту.

Вперше автором показано, що виражена лікувальна та профілактична ефективність використання речовин, які блокують синтез NO і нівелюють основні прояви СТЗ-індукованої ЕДПП, є експериментальним обґрунтовуванням доцільності їх включення в комплекс лікувальних та профілактичних заходів при діабетичній полінейропатії та ЦД в клініці.

На підставі одержаних результатів розроблені оригінальні рекомендації по лікуванню і профілактиці діабетичної полінейропатії. Результати досліджень впроваджені в практику роботи обласних Управлінь Охорони здоров'я України, Управлінь Охорони здоров'я міст Києва та Севастополя, а також Одеської обласної клінічної лікарні, Одеського обласного ендокринологічного диспансеру, Одеського обласного госпіталю інвалідів ВВВ, МКЛ №№ 1, 2, 10, 11 та 12 м. Одеси. Результати роботи включені в учбовий процес на кафедрах загальної і клінічної патофізіології та загальної хірургії ОДМУ.

Особистий внесок здобувача. Вибір напряму, об'єму та методів дослідження виконаний спільно з науковим керівником. Дисертант самостійно провів патентно-інформаційний пошук за темою наукового дослідження, сформулював цілі та задачі дослідження, провів експериментальні дослідження і виконав статистичну обробку одержаних результатів, виконав науковий аналіз, узагальнив отримані результати та сформулював основні положення і висновки дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи докладалися та отримали позитивну оцінку фахівців на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Гнійно-септичні ускладнення в хірургії. Нові технології в хірургії XXI століття" (Яремча, 2002), VI міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2002), XLV Міжрегіональної науково-практичної конференції "Здобутки клінічної і експериментальної медицини" (Тернопіль, 2002), IV республіканської науково-практичної конференції з міжнародною участю "Нове у клінічній фармакології та фармакотерапії захворювань внутрішніх органів" (Харків, 2002), ІІ Всеукраїнської конференції "Актуальні питання невідкладної і відновної медицини" (Ялта, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання теоретичної та практичної медичини" (Суми, 2002), науково-практичної конференції "Сучасні тенденції в хірургії XXI століття" (Київ, 2002), науково-практичної конференції "Сучасні напрямки розвитку ендокринології (Другі Данілевські читання)" (Харків, 2003), науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження заслуженого діяча науки і техніки України професора А.Ф.Греджева "Хирургия гепатопанкреатодуоденальной зоны" (Донецьк, 2003).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 16 наукових робіт, зокрема 5 статей в профільних журналах, затверджених ВАК України, решта робіт – у збірниках конференцій та симпозіумів та тези. Надруковані практичні рекомендації, інформаційний лист, одержано 3 патенти України на винахід.

Структура і обсяг дисертації. Робота представлена на 164 сторінках машинописного тексту. Складається з введення, огляду літератури, списку матеріалів і методів досліджень, п'яти глав опису результатів власних досліджень, аналізу та узагальненню результатів, висновків і списку використаної літератури. Дисертація ілюстрована 32 таблицями та 7 рисунками. Список літератури містить 288 джерел, з них 216 - на іноземних мовах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Експериментальні дослідження були виконані в умовах хронічного експерименту на 510 статевозрілих щурах лінії Вістар масою 180-250 г; досліди виконували згідно положень, викладених у "Основних методах вивчення токсичності потенційних фармакологічних препаратів" (Фармкомітет України, Київ, 2000).Роботу з лабораторними тваринами проводили, додержуючись норм проведення дослідів, прийнятих комісією з етики проведення експериментальних досліджень ОДМУ, та правил, що передбачені Європейською комісією з нагляду за проведенням лабораторних та інших дослідів з участю експериментальних тварин різних видів.

Експериментальний цукровий діабет (ЕЦД) відтворювали у щурів при в/очер введенні СТЗ (60 мг/кг; "Serva", Німеччина), який розчиняли в натрієвому цитратному буфері (рН=4,5). Введення СТЗ призводить до вибіркової загибелі -клітин ПЗ (Biessels G.J. et al., 2001). Окрім цього, в паренхімі ПЗ морфологічно відзначається некроз та загибель 67-80% -клітин, у решти клітин відмічався незначний набряк із збереженнням функціональної активності. Формування ЕЦД перевіряли на 2 добу після введення СТЗ шляхом визначення концентрації глюкози в крові щурів, отриманої з хвостової вени, за допомогою індикаторної тест-смужки ('One Touch', Німеччина; погрішність методу становила 1 %). Для подальших експериментів обиралися лише ті щури, концентрація глюкози в крові яких перевищувала 15 ммоль/л. Ефективність моделювання ЕЦД становила 92-95 %. За щурами спостерігали 6 тижнів без лікування (цей часовий інтервал є достатнім для формування ЕДПП; Vinik A.I. et al., 2001), після чого розпочинали лікування.

Формування ЕДПП підтверджували морфологічним дослідженням хвостового нерву. Для проведення морфологічних досліджень кожний тиждень умертвляли по 2-3 тварини з кожної з груп, у щурів вилучали хвостовий нерв, промивали ізотонічним розчином NaCl і клали у 5 % розчин формаліну. Вилучені нерви піддавали дії спиртів зі зростаючою концентрацією, потім їх заливали у целуїдін. З блоків готували зрізи завтовшки 7-9 мкм, забарвлювали гематоксиліном, еозином і тіоніном за Нісслем. Якісні морфологічні зміни оцінювали за допомогою світлового мікроскопу МБІ-15. При морфологічному дослідженні хвостового нерву у щурів відзначалися набряк та дегенерація шванівських клітин, а також сегментарна демієлінізація, які мали периаксональний характер. До кінця 6 тижнів з момента введення СТЗ відмічалися набряк ядра шванівських клітин та поява жирових крапель в їх цитоплазмі. Мієлінова оболонка периферичного нерва втратила правильні контури. Прекапілярні артеріоли хвостового нерва переважно спазмовані, відмічаються в полі зору зі втратою внутрішньоклітинних органел.

Препарати з лікувальною метою щурам з ЕДПП вводили, починаючи з 7 тижня протягом подальших 4 тижнів (до 10 тижнів досліду) одноразово, внутрішньоочеревинно (в/очер), двічі на тиждень (на 2 та 5 добу). З профілактичною метою препарати вводили одноразово двічі в тиждень з 1 по 6 тижні досліду (на 2 та 5 добу).

Експерименти виконували в наступних групах тварин: 1 група - інтактні щури (контроль); 2 група - щури з ЕДПП; 3 група - щури з ЕДПП, яким вводили пентоксифілін (100 мг/кг, в/очер) з лікувальною метою; 4 група - щури з ЕДПП, яким вводили пентоксифілін (100 мг/кг, в/очер) з профілактичною метою; 5 група - щури з ЕДПП, яким вводили ЛК (50 мг/кг, в/очер) з лікувальною метою; 6 група - щури з ЕДПП, яким вводили ЛК (50 мг/кг, в/очер) з профілактичною метою; 7 група - щури з ЕДПП, яким вводили цилостазол (5,0 мг/кг, в/очер) з лікувальною метою; 8 група - щури з ЕДПП, яким вводили цилостазол (5,0 мг/кг, в/очер) з профілактичною метою; 9 група - щури з ЕДПП, яким вводили NG-нітро-L-аргінін (20 мг/кг, в/очер) з лікувальною метою; 10 група - щури з ЕДПП, яким вводили NG-нітро-L-аргінін (20 мг/кг, в/очер) з профілактичною метою.

До кожної з названих груп надходило не менше 10 тварин (виняток становили експерименти по дослідженню швидкості проведення збудження (ШПЗ) по периферичному нерву; при цьому в кожній групі було по 6 щурів).

З профілактичною метою тестували ефекти досліджуваних препаратів протягом 1-6 тижнів з моменту введення СТЗ.

Масу тіла щурів визначали за допомогою механічних лабораторних терезів; погрішність зважування складала 1 г.

В окремих спостереженнях у щурів визначалиШПЗ (м/с) по хвостовому нерву за методикою Biessels G.J. et al. (2001). Для цього у наркотизованих етаміналом натрію (30 мг/кг) щурів подразнювали монополярно крізь голковий електрод прямокутними поштовхами струму 400-450 мкА (тривалість 0,1 мс); викликаний масовий потенціал дії (хвилю збудження) відводили аналогічним електродом на відстані 8-14 см від місця подразнення. Референтний електрод знаходився в прямій кишці. Реєстрацію здійснювали за допомогою електронного осцилографа та фотореєстратора (ФОР-2).

Loading...

 
 

Цікаве