WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ентеровіруси в патології плода та новонароджених (автореферат) - Реферат

Ентеровіруси в патології плода та новонароджених (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ЛАВРУСЕВИЧ Катерина Олегівна

УДК: 616.12-008.64-085

Шляхи оптимізації медикаментозної терапії у хворих із хронічною серцевою недостатністю

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Буковинському державному медичному університеті

МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

ВОЛОШИН Олександр Іванович,

Буковинський державний медичний університет МОЗ України,

кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

РУДИК Борис Іванович

Тернопільський державний медичний університет

ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України, кафедра терапії

факультету післядипломної освіти, професор кафедри

доктор медичних наук, професор

ТАЩУК Віктор Корнійович

Буковинський державний медичний університет МОЗ України,

кафедра кардіології та функціональної діагностики, завідувач кафедри

Провідна установа: Національний медичний університет ім. академіка О.О.Богомольця, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб №1

Захист дисертації відбудеться " 29 " червня 2005 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківській державній медичній академії (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківської державної медичної академії за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул.Галицька,2.

Автореферат розісланий " 27 " травня 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, професор Оринчак М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хронічна серцева недостатність (ХСН) – наслідок багатьох серцево-судинних захворювань, одна із найсерйозніших причин порушення працездатності, інвалідизації та скорочення тривалості життя населення багатьох країн, зокрема, України (Е.Н.Амосова, 2000; О.М.Червонописька, 2004; Л.Г.Воронков та співавт., 2003).

Світові показники поширеності ХСН в загальній популяції становлять в середньому 1-2%, із значним приростом до 10% у пацієнтів старших вікових груп (M.R.Cowie et al. 1999; R.Garg, S.Yusuf, 1997). В США серцевою недостатністю страждають більше 5 млн. людей, причому 1,5 млн. належать до високих (ІІ-ІV) функціональних класів (ФК) за класифікацією NYHA, із реєстрацією 600 000 нових випадків захворювання в рік (Р.Г.Оганов, В.И.Метелица, 1999). В Європейських країнах серцево-судинна захворюваність також є основною причиною передчасної смерті та інвалідизації (М.А.Гуревич, С.Р.Мравян, 2003). За даними трьохмісячного дослідження у 22 регіонах Російської Федерації – ЕПОХА-О-ХСН, проведеного в стаціонарних та в поліклінічних умовах, ХСН діагностовано у 38,6% хворих, причому декомпенсація серцевої діяльності постає основною причиною госпіталізації (Ф.Т.Агеев, 2004).

У зв'язку із прогресуванням ХСН, несприятливим прогнозом захворювання, збільшенням числа госпіталізацій, пов'язаних із загостренням ХСН, незадовільною якістю лікування, зростанням витрат на боротьбу з ХСН все актуальнішим постає питання оптимізації лікування ХСН (В.З.Нетяженко, Л.В.Корост, 2003; О.Й.Жарінов, 2003) та вивчення етіологічних чинників, які зумовлюють виникнення функціональної неспроможності міокарда. Найбільш розповсюдженою причиною розвитку хронічної ХСН є ішемічна хвороба серця (ІХС) (В.И.Волков и соавт., 2001; Н.Мазур, 2004; W.T.Abraham, B.Singh, 1999; K.F.Fox et al., 1999).

Впродовж останніх років у зв'язку з новими напрямками у вивченні патофізіологічної сутності ХСН змінились головні акценти в медикаментозних методах корекції зазначеної патології (С.В.Білецький, 2003; О.Й.Жарінов, 2004; Б.А.Сидоренко, Д.В.Преображенський, 1998). Виявилось, що інтенсифікація насосної функції міокарда інотропними засобами і зменшення ретенції натрію та води в організмі шляхом призначення діуретичних засобів є недостатніми. Кінець ХХ століття започаткував нові напрямки в лікуванні ХСН, а саме регуляцію нейрогуморального дисбалансу, процесів тканинного росту (А.Е.Березин, 2003; А.Поскрёбышева и соавт. 2003; E.J.Eichhorn, 1998; M.Metra et al., 2000; K.Witte et al., 2000). Проте, не дивлячись на значні досягнення в плані медикаментозного лікування хворих із ХСН, поширеність захворювання не тільки не знижується, але й продовжує зростати (Д.В.Рябенко,2001; Л.Г.Воронков, Г.В.Яновський, Е.О.Устименко,2003; J.McMurray, S.Stewart, 2000).

Це зумовлює актуальність пошуку нових медикаментозних засобів, які б при включенні в загальноприйняті схеми лікування допомогли б оптимізувати їх, регулювали нейроендокринну, вегетативну нервову системи та не викликали б небажаних побічних ефектів, які властиві препаратам основного ряду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з основним планом НДР Буковинської державної медичної академії і є фрагментом комплексної теми кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб "Вивчення нових сторін механізму терапевтичної дії лікарських рослин (девясилу високого, родіоли рожевої, гадючника звичайного, перстачу прямостоячого, ехінацеї пурпурової), пилку квіткового, ербісолу, етонію, додецонію та обґрунтування нових технологій їх застосування при лікуванні хворих на первинні, вторинні гастродуоденіти, холецистити, остеоартроз, хронічну серцеву недостатність" (реєстраційний номер – № 01.01.V.005248).

Мета дослідження – оптимізувати медикаментозну терапію хворих із хронічною серцевою недостатністю шляхом клініко-патогенетичного обґрунтування диференційованого використання комбінованих препаратів рослинного походження кардіофіту і хомвіокорину-N в якості ад'ювантних засобів.

Задачі дослідження.

  1. Дослідити вплив комбінованих препаратів рослинного походження кардіофіт та хомвіокорин-N на стан про- і антиоксидантних систем крові при курсовому їх використанні у лікувальному комплексі хворих із ХСН І-ІІ стадії ІІ-ІІІ ФК ішемічного ґенезу.

  2. Вивчити динаміку змін реологічних властивостей плазми крові при застосуванні кардіофіту та хомвіокорину-N у хворих із ХСН як засобів ад'ювантної терапії.

  3. Порівняти вплив кардіофіту та хомвіокорину-N на функціональний стан нирок кліренс-методом, за пробою Зимницького та в умовах курсового прийому фітозасобів.

  4. Визначити вплив досліджуваних препаратів на варіабельність серцевого ритму в обстежуваних групах хворих.

  5. Провести аналіз ефективності кардіофіту та хомвіокорину-N на стаціонарному та амбулаторно-поліклінічному етапах лікування у хворих на ІХС з явищами ХСН ІІ-ІІІ ФК за даними динамічного спостереження та інструментальних досліджень.

Об'єкт дослідження – 145 хворих із ХСН ішемічного ґенезу.

Предмет дослідження – клініко-патогенетичне обґрунтуваннявикористання комбінованих препаратів рослинного походження кардіофіт та хомвіокорин-N в комплексному лікуванні хворих із ХСН ішемічного ґенезу.

Методи дослідження – загально-клінічні, біохімічні – вивчення динаміки показників про- і антиоксидантних систем крові (малонового альдегіду, окислювальної модифікації білків, відновленого глутатіону, глутатіонпероксидази, каталазної активності, церулоплазміну, SH-груп), реологічних властивостей (фібриногену, антитромбіну ІІІ, Хагеман-залежного фібринолізу, активності ХІІІ фактору, фібринолітичної та протеолітичної активності крові), функції нирок в динаміці лікування (24-годинний кліренс метод, проба Зимницького), інструментальні методи – ЕКГ, ехокардіографія, вивчення варіабельності серцевого ритму.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено вплив препаратів кардіофіт та хомвіокорин-N на процеси ліпопероксидації, окислювальної модифікації білків та антиоксидантного захисту в комплексному лікуванні хворих із ХСН ішемічного ґенезу та показано їх рівнозначні антиоксидантні властивості.

Вперше доведено переваги кардіофіту над хомвіокорином-N у впливі на дисбаланс у системі гемостазу, який виражався в достовірній активації фібринолітичної активності плазми крові, наближуючи її до нормальних величин.

Вперше встановлено, що хомвіокорин-N більш вагомо покращує якісні показники ренальної функції у хворих із наявністю набрякового синдрому за практично однакового впливу досліджуваних препаратів на кількісні показники діяльності нирок.

Loading...

 
 

Цікаве