WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфофункціональний стан сперматозоїдів собак в залежності від умов кріоконсервування (автореферат) - Реферат

Морфофункціональний стан сперматозоїдів собак в залежності від умов кріоконсервування (автореферат) - Реферат

Особливості фармакокінетики 14С-рибофлавіну в організмі мишей.Вивчення процесів розподілу РФ в організмі мишей при в/в і в/м способах введення показало, що органи і тканини мишей можна умовно розділити на дві групи: перша - це плазма крові, головний мозок і очі - тканини, у яких протягом 30 хв експерименту спостерігається незначне зниження загальної радіоактивності, а з 2 до 24 год спостерігається практично стаціонарний рівень концентрації. Друга група органів - це нирки, печінка, жирова тканина, скелетні м'язи, де, починаючи з 60 - 120 хв, починається його достовірне зростання (рис.6).

Спосіб введення препарату незначно впливав на процеси його розподілу в органах і тканинах експериментальних тварин, однак, відмінною рисою фармакокінетики РФ у мишей є істотне збільшення біологічної доступності препарату (у 18 разів) для структур ока при в/в способі введення. Спостерігається досить повне надходження рибофлавіну в системний кровообіг при в/м введенні - абсолютна біологічна приступність препарату протягом часу експерименту прагне до одиниці (100%).

Особливості процесів розподілу РФ в організмі мишей протягом 24 год експерименту, зокрема , неповна кінетична крива (відсутність фази розподілу й елімінації) для таких органів, як нирки, печінка, жирова тканина і скелетні м'язи не дозволяють використовувати класичні моделі, або позамодельний аналіз для оцінки масопереносу лікарського засобу в організмі. У зв'язку з чим, нами був використаний формальний апарат нового типу моделювання – фазового (Зіньковський В.Г.і спів., 2001).

Основні риси фармакокінетики РФ визначаються більш високими величинами констант швидкості його надходження в органи і тканини з плазми крові, чим констант швидкості зворотних процесів (надходження препарату з органів (тканин) у плазму крові). Відношення цих величин - ідентичні при різних способах введення РФ, за винятком очей (табл.3). Відзначена висока відносна біодоступність препарату для всіх досліджених органів і тканин - дана величина коливається від 0,8 у скелетних м'язах до 1 у головному мозку. Цікавою особливістю фармакокінетики РФ в очах є зростання майже в 20 разів константи рівноваги за в/в способу введення в порівнянні з в/м шляхом надходження, що свідчить про високу швидкість надходження препарату в структури ока і малу величину константи швидкості зворотного процесу. Відносна біодоступність при в/м введенні для даного органа складає всього 5%.

Таблиця 3

Позамодельні фармакокінетичні параметри процесу розподілу 14С-рибофлавіну в організмі мишей при його внутрішньовенному і внутрішньом'язовому введенні.

Органи і тканини

Параметри

в/в введення

в/м введення

f

AUC0-24

(імп/хвг)хв

k12 / k21

AUC0-24

(імп/хвг)хв

k12 / k21

Печінка

2415212

187,5

2047460

157,9

0,85

Нирки

3565359

278,2

3509703

270,7

0,98

Скелетні м'язи

1461286

113,3

1152181

88,1

0,78

Жирова тканина

911977,7

71,3

839726,4

64,3

0,92

Головний мозок

133625,2

10,4

144968,4

11,1

1,0

Око

1611909

125,6

80146

6,4

0,049

Це дозволяє затверджувати, що при в/м введенні мишам препарат практично не надходить у таку ізольовану структуру, як око, і підвищення біодоступності лікарського засобу можливо за рахунок його судинного введення.

Таким чином, аналіз фармакокінетики рибофлавіну свідчить про можливості використання його внутрішньоартеріального введення для надання інтенсивного впливу і внутрішньом'язового - для пролонгованого впливу ліків на внутрішнє середовище ока.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення важливої наукової задачі сучасної фармакології - вивчення процесів надходження, розподілу і елімінації 2-дезоксиглюкози і рибофлавіну в організмі мишей та кролів у нормі і у гострому періоді лужного опіку ока в залежності від способу введення лікарських сполук.

  1. Внутрішньоартеріальне введення рибофлавіну і 2-дезоксиглюкози кролям забезпечує більш високий (в 1,5 рази) рівень досліджуваних сполук в центральній (кров) і однієї з периферичних (волога камери ока) камерах кінетичних схем їх розподілу в організмі. Швидкість процесу елімінації 2-дезоксиглюкози: час напівелімінації (52-54 хв) і середнього перебування препарату в організмі (76-77 хв), не виявляє достовірних відмінностей при різних способах ії внутрішньосудинного введення.

  1. Характерною рисою фармакокінетики рибофлавіну в крові та передній камері ока кроля незалежно від способу введення є більш низька швидкість елімінації препарату, у порівнянні з аналогічними параметрами для дезоксиглюкози. Абсолютна біологічна доступність у камерній волозі очей при внутрішньом'язовому введенні препарату становить 77%. Відзначена висока біодоступність рибофлавіну для судинних структур ока – райдужці, війкового тіла, сітківкі та хоріоїдеї. Препарат не виявлений в склистому тілі та кришталику незалежно від способу введення.

  2. Експериментальний опік ока кроля викликає збільшення рівня вмісту 2-дезоксиглюкози у волозі передньої камери ока, незалежно від способу введення. Показано пропорційність зміни загальної радіоактивності в камерній волозі і системному кровотоці. Саме цей механізм зумовлює при внутрішньоартеріальному введенні вірогідно більш високе значення початкової концентрації препарату та площі під фармакокинетичною кривою "концентрація – час" (AUC0-t) в опаленому оці.

  1. Після лужного опіку ока спостерігається збільшення екстенсивних параметрів процесу розподілу рибофлавіну - максимальної концентрації рибофлавіну та AUC0-t у волозі опікового ока. Інтенсивні параметри (константи швидкостей) зберігають свої значення. Можливий механізм цього процесу - зниження швидкості прямого та оборотного процесів масопереносу в системі "кров - волога" в умовах розвитку патологічного процесу.

  1. Внутрішньоартеріальне введення сполук збільшує (в 1,5 рази) їх концентрацію в тканинах ока, які мають кровоносні судини - сітківці, війковому тілі та хоріоїдеї, а також склері. Опік викликає зміни гемато-офтальмічного бар'єра ока, що призводить до збільшення вмісту 2-дезоксиглюкози (в 2,4 рази) практично у всіх досліджених відділах очей при введенні в сонну артерію.

  2. Для фармакокінетичної оцінки досліджуваних сполук у крові і камерній волозі очей кролів була розроблена модифікація двочасткової моделі, адаптованої до дослідження процесів розподілу в структурах очей. Для аналізу процесів розподілу ліків в організмі мишей був застосований новий тип математичного аналізу, що дозволів визначити параметри фармакокінетики на підставі неповної кривої "концентрація – час" у органах і тканинах мишей.

  3. Основні риси фармакокінетики рибофлавіну в організмі мишей визначаються більш високими величинами констант швидкості його надходження в органи та тканини із плазми крові, ніж констант швидкості зворотних процесів, що обумовлює швидке надходження препарату у внутрішнє середовище організму і повільну швидкість його елімінації. Спосіб його введення незначно впливав на біодоступність (для внутрішньом'язового введення вона наближалася до 90%) і процеси розподілу рибофлавину в органах і тканинах мишей, за винятком структур ока, де внутрішньовенний спосіб введення вірогідно збільшував його біодоступність.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Концентрация радиоактивного рибофлавина оболочках обожженного глаза, органах и тканях организма экспериментального животного при внутривенном введении. / Кучеренко Л.В., Якименко С.А., Зиньковский В.Г., Жук О.В., Лобашова Е.Г., Рудницький Э.Б. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – 2001. – Т. 137, Ч. I. - С. 218-221. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична обробка результатів та їх часткова інтерпретація).

  2. Влияние внутриартериального введения радиоактивного рибофлавина на проницаемость барьера "кровь- водянистая влага" в остром периоде экспериментального тяжелого щелочного ожога. / Кучеренко Л.В., Якименко С.А., Зиньковский В.Г., Жук О.В., Лобашова Е.Г., Рудницький Э.Б., Дергало И.И. // Таврический медико-биологический вестник. – 2001. Т.4, № 1-2. – С. 124-126. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична і математична обробка результатів та часткова інтерпретація).

  3. Накопление радиоактивной дезоксиглюкозы в оболочках и структурах обожженного глаза при введении ее в центральную вену в эксперименте. / Кучеренко Л.В., Зиньковский В.Г., Жук О.В., Лобашова Е.Г. // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2001. - № 4. - С. 122-124. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, аналіз та часткова інтерпретація)

  4. Распределение радиоактивного рибофлавина в оболочках и средах глаза при внутримышечном его введении при тяжелом экспериментальном ожоге глаз. / Кучеренко Л.В., Якименко С.А., Зиньковский В.Г., Дегтяренко Т.В., Лобашова Е.Г.// Офтальмологический журн. - 2001. - № 4. - С. 67-69. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, бібліографічний пошук)

  5. Накопление радиоактивной дезоксиглюкозы в передней камере глаза при внутриартериальном и внутривенном введении на модели тяжелого щелочного ожога глаз. / Кучеренко Л.В., Якименко С.А., Зиньковский В.Г., Дегтяренко Т.В., Лобашова Е.Г. // Офтальмологический журн. - 2001.- № 5. - С. 55-57. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, статистична та математична обробка результатів, часткова інтерпретація)

  6. Проницаемость барьера "кровь-влага передней камеры" при свежем экспериментальном щелочном ожоге глаз у кроликов. / Кучеренко Л.В., Якименко С.А., Зиньковский В.Г., Жук О.В., Дегтяренко Т.В., Лобашова Е.Г.// Офтальмологический журн. - 2002. - № 1. - С. 45-47. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень та часткова інтерпретація результатів)

  7. Особенности офтальмофармакокинетики 14С - рибофлавина в организме кролика при различных способах его введения на модели тяжелого щелочного ожога глаз. / Лобашова Е.Г., Кучеренко Л.В., Зиньковский В.Г., Жук О.В. // Экспериментальная и клиническая медицина. - 2002.- № 4. -С. 33-37. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень, аналіз і інтерпретація результатів, оформлення статті)

  8. Проницаемость гемато-офтальмического барьера в остром периоде тяжелого экспериментального щелочного ожога глаз. / Кучеренко Л.В., Якименко С.А., Зиньковский В.Г., Дегтяренко Т.В., Чаланова Р.И., Лобашова Е.Г.// Тези доповідей наукової конференції офтальмологів, присвяченої 125-річчю з дня народження акад. В.П. Філатова. - Одеса, 2000. - С. 246. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень та часткова інтерпретація результатів)

  9. Лобашова Е.Г., Кучеренко Л.В. Моделювання процесів офтальмофармакокінетики дезоксиглюкози в організмі кролів // Тези доповідей II національного з'їзду фармакологів України: "Фармакологія 2001-крок у майбутнє". – Дніпропетровськ, 2001. -С. 152. (Внесок дисертанта: проведення експериментальних досліджень та їх часткова інтерпретація, підготовка матеріалу до друку)

Loading...

 
 

Цікаве