WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Морфофункціональний стан сперматозоїдів собак в залежності від умов кріоконсервування (автореферат) - Реферат

Морфофункціональний стан сперматозоїдів собак в залежності від умов кріоконсервування (автореферат) - Реферат

Розподіл 14С-2-дезоксиглюкози в тканинах ока кроля в нормі і за лужного опіку при ії внутрішньосудинному введенні. При вивченні впливу способу введення ДГ на процеси її розподілу в тканинах інтактних і опечених очей кролів показано, що через 2 год після в/в і в/а способів введення ДГ кролям сполука виявляється у всіх досліджених тканинах здорового ока. Спосіб внутрішньосудинного введення вірогідно змінював процеси накопичення ДГ у відділах ока. Порівняльний аналіз вмісту ДГ в тканинах ока при в/в і в/а способах введення демонструє істотне зростання концентрації сполуки при введенні в сонну артерію в тканинах ока, які мають кровоносні судини - війковому тілі, хоріоїдії і сітківці, а також склері (рис.2).

При введенні ДГ в сонну артерію кроля спостерігалася і зміна процесів розподілу сполуки у відділах очей, підданих важкому лужному опіку. Показано достовірне (Р0,01) збільшення концентрації ДГ в опаленому оці в порівнянні зі здоровим. Проведені дослідження показали, що внутрішньосудинне введення ДГ сприяє створенню високої концентрації її в крові і супроводжується значним підвищенням проникності гемато-офтальмічного бар'єру для ДГ в опалених очах кролів. При цьому сорбційні властивості тканин опікового ока стосовно введеної внутрішньоартеріально і внутрішньовенно ДГ істотно відрізняються. Отже, отримані результати по дослідженню фармакокінетики ДГ в різних відділах ока при різних шляхах надходження сполуки демонструють істотний і достовірний вплив способу введення на параметри процесу розподілу. Опік викликає зміни гемато-офтальмічного бар'єра, що призводить до збільшення концентрації ДГ практично у всіх досліджених відділах ока (рис.2).

Фармакокінетика 14С-рибофлавіну в плазмі крові і у волозі передньої камери інтактного ока кролів і за експериментального лужного опіку при внутрішньосудинному і внутрішньом'язовому введенні препарату.Вивчення процесів розподілу 14С-рибофлавіну (РФ) в плазмі крові при різних способах введення продемонструвало істотний вплив способу введення на параметри фармакокінетики препарату в крові. Вірогідно найбільш високий вміст загального радіоактивного матеріалу в плазмі крові спостерігалося при в/а надходженні радіоактивного РФ, найменше - при його в/м введенні (рис.3).

Загальною закономірністю кінетики елімінації РФ з крові при всіх досліджуваних способах введення є моноекспоненціальний процес виведення. Параметри процесів елімінації також істотно залежали від способу введення. Так, при в/а введенні спостерігається вірогідно більш висока швидкість елімінації РФ в порівнянні з іншими способами введення препарату. Для в/м введення РФ характерна швидка фаза абсорбції препарату - вже через 10 хв експерименту нами не зареєстрований процес його надходження. Характерною рисою даних процесів при в/м способі введення є низький (майже у 1,5 - 2 рази нижче, ніж при внутрішньосудинному введенні) рівень загальної радіоактивності в плазмі крові і більш повільна швидкість його елімінації (спостерігається стаціонарний рівень концентрації у всьому дослідженому інтервалі експерименту). Це обумовлює і більш тривалий час елімінації і утримання препарату в організмі (MRT) - період напіввиведення складає 3 години, а MRT дорівнює майже 4 години.

Дослідження процесів надходження і розподілу РФ у вологу передньої камери ока при внутрішньосудинному введенні демонструє швидке надходження препарату у вологу передньої камери ока. Максимальний рівень загальної радіоактивності спостерігається через 20 хв у всіх досліджених об'єктах, за винятком опаленого ока при в/а введенні, де фаза надходження завершується через 10 хв експерименту (рис.4).

Порівняльний аналіз загальної радіоактивності у волозі при внутрішньосудинному введенні виявив вірогідно вищий рівень РФ в опаленому оці при введенні препарату в сонну артерію. Спостерігалося тільки моноекспоненційне зниження концентрації ліків як у центральній камері (кров), так і в периферичній (волога передньої камери ока). Це дає підставу припускати, що їх α-фаза завершується протягом перших термінів виміру концентрацій (10 - 20 хв) і подальше рівнобіжне (у напівлогарифмічних координатах) зниження концентрації в центральному і одному з периферичних відсіків є результатом процесів β-фази - виведення РФ і його метаболітів з організму. Для оцінки параметрів кінетики вмісту РФ в очах запропонована модифікація двочасткової моделі, що включає в розгляд кінетичної схеми кілька периферичних камер, які можуть при аналізі дослідних даних репрезентувати око (як орган) і його субструктури. Протягом 2 год після лужного опіку ока виявили зростання, стосовно контрольних значень, вмісту РФ і збільшення екстенсивних параметрів процесів розподілу (максимальної концентрації і площ під фармакокінетичною кривою "концентрація-час"). Інтенсивні параметри (α і β) зберігають своє значення. Можливий механізм цього процесу - зростання величини константи швидкості надходження РФ з крові в опалене око (kі). Однак, виявлений процес зниження продукції вологи передньої камери ока після опіку робить більш ймовірне припущення про збільшення значення величини ki/i, де i - константа швидкості надходження ліків з ока в кров. Зростання концентрації загального радіоактивного матеріалу у волозі опаленого ока можливе в умовах зниження швидкості прямого і зворотного (більш значного) процесів масопередачі.

При в/м способі введення швидкість надходження препарату в опалене око, період напівабсорбції і AUC вірогідно вище, ніж у інтактному оці. При цьому, у всіх досліджених тест-об'єктах відзначається повільне зниження вмісту РФ (константа швидкості процесу складає 0,003 - 0,006 хв-1, час напівелімінації: 214 - 117 хв). Ця істотна відмінність фармакокінетики РФ при його в/м введенні обумовлена "ефектом обернення констант" кінетичної схеми його розподілу. Цей феномен лежить в основі створення лікарських форм із пролонгованим ефектом. Абсолютна біологічна доступність РФ до центральної камери кінетичної схеми розподілу препарату і до "місця дії" (волозі передньої камери ока) у нормі й в умовах патології складає 0,75 - 0,9.

Розподіл 14С- рибофлавіну в тканинах ока кроля в нормі і за лужного опіку при в/в, в/а і в/м введенні препарату. При різних способах внутрішньосудинного введення накопичення РФ вірогідно перевищувало таке при його в/м введенні у всіх тканинах ока, які мають кровоносні судини, а саме: райдужці, війковому тілі, хоріиоїдії, сітківці і склері; а також склистому тілі (рис.5).

При цьому, незалежно від способу введення, процес надходження характеризувався однаковими закономірностями - вміст загальної радіоактивності в тканинах ока зростав в наступній послідовності: склисте тіло  кришталик  рогівка  склера  війкове тіло  райдужка. Опік одного з очей кроля викликав зміну процесів розподілу радіоактивного РФ в різних відділах ока і був залежний від способу введення препарату. При в/в введенні РФ кролям, однаково висока концентрація препарату виявлялася в райдужці, війковому тілі, склері і рогівці опікового і інтактного очей, що, очевидно, пояснюється значною проникністю гемато-офтальмічного бар'єру для рибофлавіну. При в/а введенні РФ виявляються ті ж закономірності в розподілі досліджуваного препарату, що і при в/в введенні. При цьому відзначалося достовірне збільшення концентрації РФ в склері опаленого ока в порівнянні з контрольним.

Отже, отримані результати дослідження фармакокінетики РФ в тканинах ока кроля при різних шляхах введення сполуки демонструють вплив опікової патології на параметри процесу розподілу. Експериментальний опік викликає підвищення проникності ендотелію судин ока, що призводить до збільшення концентрації препарату у тканинах (структурах) ока, які мають кровоносні судини, і не змінює в кришталику і склистому тілі (Віт В.В, Дмитрієв С.К., 1997). Внутрішньосудинний спосіб введення дозволяє вірогідно збільшити вміст препарату, що вводиться, як у крові експериментальної тварини, так і в структурах ока. Таким чином, аналіз фармакокінетики РФ свідчить про можливості використання його в/а введення для отримання інтенсивного впливу, використовуючи "ефект первинного проходження" через орган (око), і в/м - для пролонгованого впливу ліків на внутрішнє середовище ока.

Loading...

 
 

Цікаве