WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив біфі-форму на стан мікробіоценозу товстої кишки та активність металозалежних ферментів у хворих на шигельоз (автореферат) - Реферат

Вплив біфі-форму на стан мікробіоценозу товстої кишки та активність металозалежних ферментів у хворих на шигельоз (автореферат) - Реферат

Таким чином, комбіноване використання препаратів гемореологічної, антиагрегантної та прямої антикоагулянтної дії паралельно з відмовою від системного призначення інгібіторів фібринолізу в ранньому післяопераційному періоді на етапах хірургічного лікування ІТП в якості превентивних засобів розвитку післяопераційних тромбогеморагічних ускладнень у пацієнтів, які мають у патогенезі гіперкоагуляційну спрямованість параметрів гемостазу, сприяє поліпшенню показників системи гемостазу шляхом зниження спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів, зменшення концентрації фібриногену, гальмування внутрішнього механізму фібриноутворення шляхом зниження активності факторів прокоагулянтної ланки, посилення фібринолізу.

Підтвердженням позитивного впливу комплексної протитромботичної профілактики на агрегатний стан крові хворих на ІТП після СЕ є істотне зменшення вмісту або навіть відсутність гематологічних маркерів внутрішньосудинного згортання крові, а саме – зменшення RDV і PDV, зниження рівню РКМФ за даними ЕТ та кількості ушкоджених еритроцитів порівняно з показниками в 1-й та 2-й дослідних групах.

ВИСНОВКИ

    1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та обґрунтування клінічного вирішення проблеми виникнення та профілактики післяопераційних ускладнень хірургічного лікування хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру шляхом виявлення клініко-лабораторних ознак та запобігання розвитку тромбогеморагічного синдрому.

    2. До проведення оперативного втручання у 78,0% хворих на ІТП виявлені лабораторні ознаки підвищення активності плазмових факторів згортання, зниження протизгортуючого та фібринолітичного потенціалу крові. Ці зміни є компенсаторною реакцією системи коагуляційного гемостазу у вигляді симптоматичної тромбофілії внаслідок тривалої тромбоцитопенії з епізодами геморагічних проявів і потенційною готовністю організму пацієнта до крововтрати.

    3. Встановлено, що спленектомія сприяє прогресуванню симптоматичної тромбофілії на фоні значного післяопераційного підвищення кількості тромбоцитів при збереженій їх функціональній активності у 69,5% хворих на ІТП, що може призвести, в окремих випадках, до трансформації коагуляційних розладів в тромбогеморагічний синдром, наявність якого підтверджено появою в крові пацієнтів з післяопераційними ускладненнями маркерів внутрішньосудинного тромбоутворення, пік яких спостерігався на 3-7 добу післяопераційного періоду і корелював з терміном виникнення більшості післяопераційних ускладнень.

    4. Доведено, що традиційне профілактичне застосування тільки препаратів антиагрегантної дії, зокрема – дипіридамолу, з метою профілактики тромбоутворення шляхом зниження функціональної активності тромбоцитів при розвитку гіпертромбоцитозу після спленектомії у хворих на ІТП, суттєво не впливає на розвиток тромбогеморагічного синдрому і, відповідно, на кількість післяопераційних ускладнень.

    5. Обґрунтована ефективність використання в найближчому післяопераційному періоді у хворих на ІТП комплексу заходів профілактики внутрішньосудинного тромбоутворення, який включає комбіноване диференційоване використання препаратів гемореологічної та антиагрегантної дії (реополіглюкін та пентоксифілін), а у випадках підвищення активності факторів протромбінового комплексу – прямої антикоагулянтної дії (препарати низькомолекулярного гепарину), паралельно з відмовою від застосування антифібринолітичних препаратів. Ефект означених заходів профілактики пояснюється зменшенням в'язкості плазми, пригніченням агрегації клітин крові, зниженням концентрації фібриногену, гальмуванням внутрішнього механізму фібриноутворення та посиленням фібринолізу, що підтверджено зменшенням в 2,4 рази кількості післяопераційних ускладнень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою запобігання розвитку післяопераційних ускладнень спленектомії у хворих на ІТП рекомендується обов'язкове проведення лабораторного моніторингу стану системи гемостазу в перед- та післяопераційному періодах з використанням специфічних коагулологічних тестів: визначення кількості та агрегаційної активності тромбоцитів, тромбоцитарного фактора 4, протромбінового часу (індексу), активованого часткового тромбопластинового часу, концентрації фібриногену, тромбінового часу, активності антитромбіну III, фібринстабілізуючого фактора ХІІІ та гематокриту.

2. Для діагностики та прогнозування розвитку тромбогеморагічного синдрому після спленектомії пропонується проводити визначення маркерів внутрішньосудинного тромбоутворення, зокрема: розподілу еритроцитів та тромбоцитів за об'ємом (за даними автоматизованих гемограм), кількості ушкоджених еритроцитів і вмісту розчинних фібрин-мономерних комплексів. Вірогідними ознаками розвитку ТГС є: раптове зниження кількості тромбоцитів на фоні суттєвого зростання їх кількості після спленектомії, збільшення в плазмі продуктів деградації фібриногену при зменшені його концентрації, поява в крові тромбоцитарних та еритроцитарних агрегатів, збільшення кількості ушкоджених еритроцитів, пригнічення фібринолітичної активності крові.

  1. З метою зменшення кількості післяопераційних ускладнень спленектомії у хворих на ІТП, доцільним є проведення профілактики розвитку тромбогеморагічного синдрому. Для цього запропонований комплекс заходів медикаментозної профілактики, який включає комбіноване диференційоване використання в ранньому післяопераційному періоді препаратів гемореологічної та антиагрегантної (зокрема – реополіглюкіну та пентоксифіліну) дії, у випадках підвищення активності факторів протромбінового комплексу (за даними лабораторних тестів) призначення препаратів низькомолекулярного гепарину, а також відмову від застосування антифібринолітичних препаратів (контрикал, ε-амінокапронова кислота).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Суховий М.В., Демидюк П.Ф., Ющенко П.В., Лозян И.В., Сопко А.И., Аверьянов Е.В., Вознюк В.П. Профилактика возникновения тромбоэмболических осложнений после выполнения спленэктомии // Клінічна хірургія. – 1999. – №9. – С.48-49.

Дисертантом опрацьовано архівний матеріал клініки, проведений аналіз причин виникнення ускладнень спленектомії, підготовлено матеріал щодо використання різних методів профілактики тромбогеморагічного синдрому після СЕ при ІТП.

  1. Мішалов В.Г., Суховій М.В., Сопко О.І., Ющенко П.В., Лозян І.В., Авер'янов Є.В., Вознюк В.П., Семенка В.І. Діагностика внутрішньочеревних геморагій у гематологічних хворих // Шпитальна хірургія. – 2001. – №2.– С.80-82.

Дисертантом виконувались діагностичні втручання з метою проведення діагностики післяопераційних ускладнень, проведений огляд літератури та аналіз результатів оперативних втручань.

  1. Демидюк П.Ф., Суховій М.В., Авер'янов Є.В., Лозян І.В., Демидюк С.П., Ющенко П.В., Сопко О.І., Терехов С.М. Гемостатичні ускладнення спленектомії у гематологічних хворих // Міжвідомчий збірник „Гематологія і переливання крові". – Київ: „Знання України", 2002. – Вип. 31. – С.181-185.

Дисертантом зібрано та проаналізовано архівний матеріал клініки хірургічної гематології та гемостазіології АМНУ за 30 років, проведено аналіз геморагічних та тромботичних ускладнень спленектомії.

  1. Лозян І.В. Корекція агрегатного стану крові після спленектомії у хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру // Міжвідомчий збірник „Гематологія і переливання крові". – Харків: „НТМТ", 2004.– Вип. 32, ч. І. – С.243-250.

  1. Пат. 41753А України, МКИ А61В17/06. Спосіб пункції селезінки: Пат. UA 41753А, МКИ А61В17/06; Мішалов В.Г., Сопко О.І., Стельмах А.І., Лозян І.В., Московський Г.Ю. (Україна). – №2001031721; Заявл. 14.03.2001; Опубл. 17.09.2001, Бюл. №8. – 2с.

Дисертантом виконувались лапароскопічні втручання та пункції селезінки, аналіз та узагальнення отриманих результатів досліджень.

  1. Семеняка В., Авер'янов Є., Томілін В., Бурнаєва С., Лозян І., Баронська Л. Залежність між рівнем ендогенної інтоксикації та активністю компонентів системи гемостазу // Матеріали VI міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2002. – С.245.

  1. Суховій М.В., Лозян І.В., Сопко О.І., Ющенко П.В., Демидюк П.Ф., Терехов С.М., Семенка В.І. Тромботичні та тромбоемболічні ускладнення спленектомії при аутоімунних гемоцитопеніях // Матеріали ХХ з'їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – Том І. – С.659-661.

АНОТАЦІЯ

Лозян І.В. Профілактика тромбогеморагічного синдрому після спленектомії у хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.31 – гематологія та трансфузіологія. – Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ, 2005.

Loading...

 
 

Цікаве