WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив біфі-форму на стан мікробіоценозу товстої кишки та активність металозалежних ферментів у хворих на шигельоз (автореферат) - Реферат

Вплив біфі-форму на стан мікробіоценозу товстої кишки та активність металозалежних ферментів у хворих на шигельоз (автореферат) - Реферат

Результати досліджень показали (табл. 2), що після операції у хворих даної групи на фоні виникнення післяопераційного тромбоцитозу реєструвалися подальші зміни судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу в порівнянні з вихідним (передопераційним) станом, а саме: різке збільшення кількості тромбоцитів (в 2,4 рази на першу, і в 8,8 разів на третю добу); вірогідне підвищення СпАгТр (р<0,05) на 1-7 добу післяопераційного періоду; підвищення активності АДФ-АгТр, Ад-АгТр та Рс-АгТр; поступове зниження концентрації ТФ-4, але його рівень залишався вірогідно більшим, ніж у 2-й контрольній групі (р<0,05). Здатність тромбоцитів до агрегації а також концентрація ТФ-4 поступово знижувалися до 14 доби спостереження, наближаючись до передопераційних показників.

Таблиця 2

Динаміка показників системи гемостазу у хворих на ІТП після спленектомії

(1-а дослідна група)

Показники

Хворі на ІТП до операції (n=82)

Післяопераційний період, доба (Mm)

1-а

3-я

7-а

14-а

Тр (PLT),.Ч109/л

48,52,7

190,711,7

72,53,3*#

216,113,6

284,55,1*#

229,312,0

440,87,4*#

216,813,2

271,87,1*#

ТФ-4, с

101,84,1

56,73,9

98,24,3#

59,23,6

81,74,1*#

53,03,7

68,53,9*#

42,73,5

50,13,7*

СпАгТр, %

14,70,9

19,41,3

17,60,9*

17,21,2

19,11,2*

16,01,0

18,21,1*

17,91,3

15,91,0

АДФ-АгТр, %

46,52,5

54,12,9

48,72,3

51,72,8

52,02,2

50,21,3

53,72,7*

44,62,8

51,12,3#

Ад-АгТр, %

43,02,8

50,02,6

48,22,4

46,82,9

44,12,6

53,33,0

49,82,5*

56,43,5

47,13,3#

Рс-АгТр, %

48,82,2

46,93,1

50,12,4

50,72,8

54,42,6*

56,02,9

51,72,7

49,73,3

49,02,6

ПІ, %

100,72,3

96,22,7

104,52,9#

92,72,2

102,82,9#

93,92,4

101,02,7#

98,02,5

97,42,7

Фг, г/л

3,770,34

2,220,31

4,160,40#

2,470,35

4,090,37#

2,910,34

3,420,29

3,210,39

2,980,25*

Ф-XIII, с

71,34,2

73,54,2

85,53,8*#

82,64,7

96,94,8*#

84,04,5

64,43,9#

76,73,9

71,33,7

АЧТЧ, с

44,71,9

47,62,1

49,41,9*

52,42,2

57,11,3*#

50,41,9

42,41,3#

47,02,0

40,01,1*#

АТ-III, %

89,53,5

95,44,9

98,15,1

91,24,8

79,04,4*#

89,75,1

75,34,6*#

93,55,0

91,24,8

ТЧ, с

14,40,6

13,10,8

12,50,7*

13,70,7

14,60,5

13,80,8

15,70,4*#

12,80,6

13,00,5*

ФА, хв

235,511,7

223,212,9

192,010,5*#

224,013,2

207,69,1*

249,713,9

218,59,1#

241,513,2

224,89,9

Примітки:

1. числівник – загальні показники в групі хворих з післятравматичною СЕ ;

2. знаменник – показники хворих 1-ї дослідної групи;

3. * - вірогідна різниця між показниками (р < 0,05) в порівнянні з даними до операції;

4. # - вірогідна різниця між показниками (р < 0,05) в порівнянні з післятравматичною СЕ.

На 1-7 добу післяопераційного періоду у хворих 1-ї дослідної групи відзначалася подальша гіперкоагуляційна трансформація системи гемостазу. Рівень фібриногену, порівняно з вихідними даними, зростав з першої доби після операції і знижувався з тенденцією до нормалізації його показників (р<0,05) лише на 14 добу післяопераційного періоду. При цьому концентрація фібриногену була вірогідно більшою, ніж у хворих з післятравматичною спленектомією. Активність Ф-XIII підвищена (р<0,05) в порівнянні як із даними до операції, так і з показниками 2-ї контрольної групи, з поступовою нормалізацією з сьомої післяопераційної доби. Також встановлено зниження рівня активності АТ-III на 3-7 день після операції (р<0,05), який, ймовірно, витрачається на інактивацію активованих факторів згортання крові та на утворення тромбіну, що з'явився в крові. Виявлена на 1-3 добу після операції вірогідно знижена фібринолітична активність у хворих на ІТП (р<0,05). Нормалізація фібринолізу починається з сьомої доби після операції.

Незважаючи на проведення заходів неспецифічної профілактики тромбогеморагічних ускладнень, у 11 (28,2%) хворих 1-ї дослідної групи на 4-9 добу після СЕ розвинулися післяопераційні ускладнення. Клінічно визначені тромбози периферичних вен спостерігалися у трьох хворих. У одної хворої післяопераційний період ускладнився ТЕЛА, причиною якої був субклінічний тромбоз глибоких вен гомілки (пацієнтка померла від профузної легеневої кровотечі з порожнини сформованого абсцесу). Іще в одному випадку виникла гостра пневмонія, нетиповий характер якої дозволяє припустити асептичний сегментарний легеневий інфаркт. Шлунково-кишкова кровотеча з ерозій шлунку на фоні атрофії слизової оболонки розвинулася у одного хворого. У трьох хворих післяопераційний період ускладнився панкреатитом, в двох випадках набряковим і в одному – геморагічним (в останньому випадку було проведено релапаротомію). У двох хворих виникли некроз країв та нагноєння рани.

Проаналізовано показники, які характеризують різницю агрегатного стану крові у хворих з післяопераційними ускладненнями порівняно з хворими 1-дослідної групи без ускладнень (табл. 3). За даними RDV та PDV, з першої доби після втручання відмічається прогресуюче збільшення вмісту крупних форм еритроцитів і тромбоцитів, максимум якого сягає на 7 добу: RDV в цей період збільшується на 30,5%, а PDV – на 48,8% порівняно з передопераційним рівнем (р<0,05). Нормалізація цих показників відбувається лише на 14 добу після операції. Наявність популяцій крупних клітин в крові пацієнтів після СЕ об'єктивно свідчить про наявність агрегатів еритроцитів і тромбоцитів, що є маркерами розвитку процесу внутрішньосудинного тромбоутворення.

Одночасно зі збільшенням кількості фібриногену спостерігалося підвищене тромбіно- і фібриноутворення, про яке свідчило підвищення змісту РКМФ (позитивний ЕТ на 7 добу виявлений у 93,6% хворих). В цей термін підвищується також ШОЕ (в 1,4 рази) та КУЕ (в 4,7 разів), що також свідчило про наявність еритроцитарних агрегатів в крові хворих і про руйнування клітин в тромбованих ділянках судин.

Проаналізувавши динаміку гемостазіологічних показників у хворих 1-ї дослідної групи, можна дійти наступного висновку:на фоні активізації тромбоцитарної та коагуляційної ланок гемостазу перед операцією, в ранньому післяопераційному періоді, відзначається посилення агрегаційної активності клітин крові, активізація згортуючої, а також депресія протизгортуючої і фібринолітичної систем.

Loading...

 
 

Цікаве