WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив біфі-форму на стан мікробіоценозу товстої кишки та активність металозалежних ферментів у хворих на шигельоз (автореферат) - Реферат

Вплив біфі-форму на стан мікробіоценозу товстої кишки та активність металозалежних ферментів у хворих на шигельоз (автореферат) - Реферат

Лабораторні дослідження хворим на ІТП проводилися в динаміці: напередодні або ранком у день операції, а також на 1, 3, 7 та 14 добу післяопераційного періоду.

Використовувались наступні методи дослідження тромбоцитарної ланки гемостазу: кількість тромбоцитів у периферичній крові (Тр) визначали за I. Brecher (1958) у камері Горяєва; спонтанна агрегація тромбоцитів (СпАгТр) досліджувалася за методом Wu et Hoak (1974); індукована агрегація тромбоцитів, а саме – АДФ-індукована (АДФ-АгТр), адреналін-індукована (Ад-АгТр) та ристоцетин-індукована (Рс-АгТр) агрегації, досліджувалася за методом G.V. Born (1962) з використанням аналізатора агрегації тромбоцитів Thromlite-1005 (Польща) та індукторів агрегації фірми „Технологія-стандарт" (Росія); тромбоцитарний фактор 4 (ТФ-4) визначали за В.Г. Личовим (1974).

Тести дослідження коагуляційного гемостазу: протромбіновий індекс (ПІ) плазми за А. Квіком (1935) у модифікації В.Н. Туголукова (1953); кількісне визначення фібриногену (Фг) в плазмі за Р.А. Рутберг (1961); активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) за J. Caen (1968); активність антитромбіну III (АТ-ІІІ) за U. Abildgaard (1970); визначення тромбінового часу (ТЧ) за R.M. Biggs (1962); активність фібрин-стабілізуючого фактора XIII (Ф-XIII) за методом В.П. Балуди, Н.П. Жукової та Ж.Н. Руказенкової (1965); фібринолітичну активність крові (ФА) визначали за М. Копеком, Е. Ковальським та С. Невіровським (1959).

Тести, що свідчать про наявність внутрішньосудинного тромбоутворення: кількість ушкоджених еритроцитів (КУЕ) за методом З.С. Баркагана (1988); визначення розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК) за даними етанолового тесту (ЕТ) за H.C. Godal (1971) у модифікації В.Г. Личова (1975).

Загальний аналіз крові виконувався за допомогою гематологічного аналізатора „Sysmex KX-21" (Японія). Нами виділені наступні показники, які характеризують агрегатний стан крові та можуть свідчити про розвиток внутрішньосудинного тромбоутворення: кількість еритроцитів (RBC); гемоглобін (HGB); гематокрит (HCT); швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ); кількість тромбоцитів (PLT); показники розподілу еритроцитів (RDV) та тромбоцитів (PDV) за об'ємом.

Цифрові показники, отримані в результаті дослідження, піддавалися комп'ютерній обробці за допомогою програми Microsoft Excel за методом варіаційної статистики з обчисленням середнього арифметичного (М), середнього квадратичного відхилення (σ) та помилки середнього квадратичного відхилення (m). Показник статистичної значимості (р) підраховувався за критерієм вірогідності розбіжностей середніх величин Ст'юдента (t). Достовірними розбіжності вважалися, якщо р<0,05, що відповідає понад 95% імовірності безпомилкового прогнозу.

Результати досліджень, їх аналіз та узагальнення

Аналіз результатів дослідження базувався на комплексній оцінці клінічного перебігу післяопераційного періоду, лабораторних показників згортуючої, протизгортуючої та фібринолітичної систем, а також маркерів внутрішньосудинного тромбоутворення.

Стан системи гемостазу у хворих на ІТП до операції. При проведенні комплексного гемостазіологічного обстеження виявлені суттєві зміни окремих показників системи гемостазу у хворих на ІТП в порівнянні зі здоровими особами (табл. 1). Дослідження агрегаційної функції тромбоцитів до операції проведено тільки у 20 (24,7%) хворих на ІТП з кількістю тромбоцитів периферичної крові більше ніж 100109/л, в зв'язку зі зниженням інформативності (р>0,05) агрегаційних тестів при тромбоцитопенії нижче даного показника.

Таблиця.1

Показники системи гемостазу та гемограм у хворих на ІТП до операції (Mm)

Показники

Хворі на ІТП (n=82)

Здорові (n=30)

Тр (PLT), 109/л

48,52,7*

302,47,6

ТФ-4, с

101,84,1*

46,72,2

СпАгТр, %

14,70,9

16,21,1

АДФ-АгТр, %

46,52,5

51,31,5

Ад-AгТр, %

43,02,8

47,52,1

Рc-АгТр, %

48,82,2

54,41,9

ПІ, %

100,72,3

96,32,8

Фг, г/л

3,770,34*

2,720,21

Ф-XIII, с

71,34,2*

61,63,8

АЧТЧ, с

42,82,3

44,71,9

АТ-III, %

89,53,5*

100,64,2

ТЧ, с

14,40,6

15,30,8

ФА, хв

235,511,7*

202,19,6

RBC, Ч1012/л

3,720,41

4,310,43

HGB, г/л

98,24,1

122,34,6

HCT, %

32,41,9

33,52,2

RDV, %

12,80,8

12,40,9

PDV, %

11,50,4*

14,70,8

ШОЕ, мм/год

15,90,6*

12,20,4

КУЕ, 106/л

165,08,9*

95,07,5

ЕТ, негативний – 0, позитивний – 1

0,350,07

0,240,09

Примітка. * - розбіжності показників достовірні (р<0,05) в порівнянні з групою здорових.

Уваги заслуговує факт зміни функціональної активності тромбоцитів, а саме: дещо зменшені порівняно з гемостазіологічно здоровими особами (р<0,05) спонтанна агрегація – на 9,3%, АДФ-індукована – на 9,4%, адреналін-індукована – на 9,5%, і ристоміцин-індукована агрегація – на 10,3%. При цьому кількість тромбоцитів у крові була значно меншою, ніж в групі порівняння (в 6,3 разів). Поряд із збереженням агрегаційної активності тромбоцитів у хворих на ІТП спостерігається вихід у плазму ТФ-4. Рівень його у хворих на ІТП зростає в 2,2 рази у порівнянні зі здоровими (р<0,05).

Згідно отриманих результатів, рівень фібриногену у хворих на ІТП є вірогідно вищим (у 1,4 рази), ніж у 1-й контрольній групі (р<0,05). Аналіз індивідуальних величин фібриногену виявив зниження його кількості нижче 1,5 г/л тільки у 3 хворих. За активізацію внутрішнього механізму гемокоагуляції свідчать також тести активності факторів протромбінового комплексу, а саме: збільшення ПІ, та зниження АЧТЧ. Однак, ці зміни не були вірогідними а порівнянні з 1-ю контрольною групою, так само, як і показник кінцевого етапу фібриноутворення – ТЧ. На збережену, але пригнічену протизгортуючу захисну реакцію організму вказує знижений на 10,9% рівень активності АТ-III (р<0,05). Фібринолітична активність за даними спонтанного лізису еуглобулінової фракції знижена на 14,2%, а активність Ф-ХІІІ збільшена на 12,2% порівняно з аналогічними показниками у групі гемостазіологічно здорових осіб (р<0,05). Інші показники коагуляційного гемостазу від контрольних істотно не відрізнялись.

Результати досліджень представляють групу хворих на ІТП як модель, при якій мають місце певні розлади агрегатного стану крові, де гіперкоагуляція домінує над антикоагулянтним та фібринолітичним потенціалом, а саме – збережена функціональна активність тромбоцитів при значному зниженні їх кількості, збільшення концентрації фібриногену та ТФ-4, а також зниження активності АТ-ІІІ та ФА. Неадекватно посилена активізація коагуляційної ланки системи згортання крові при умові різкого підвищення кількості тромбоцитів після СЕ і наявності стресових факторів операції, навіть при нормальному функціонуванні протизгортуючої системи, здатна привести до генералізованого тромбоутворення.

Означені зміни коагуляційної ланки гемостазу пов'язані, ймовірно, з компенсаторною активізацією плазмових факторів згортання крові як відповідь на тромбоцитопенію та, відповідно, підвищену кровоточивість судинно-тромбоцитарного генезу. Виявлені порушення в системі коагуляційного гемостазу у хворих на ІТП до початку хірургічного лікування можуть вважатися характерними для латентного перебігу I стадії (стадії гіперкоагуляції) ТГС, який представляє небезпеку як в аспекті тромботичних післяопераційних ускладнень, так і аспекті переходу патологічного процесу в підгострий ТГС у післяопераційному періоді.

Вплив спленектомії на показники системи гемостазу. В основу даного дослідження був покладений аналіз змін в системі гемостазу в післяопераційному періоді у 39 хворих (1-а дослідна група) на ІТП, яким було здійснено СЕ. Цій категорії пацієнтів в післяопераційному періоді не призначалися лікарські засоби, що безпосередньо впливають на систему гемостазу.

Loading...

 
 

Цікаве