WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив біфі-форму на стан мікробіоценозу товстої кишки та активність металозалежних ферментів у хворих на шигельоз (автореферат) - Реферат

Вплив біфі-форму на стан мікробіоценозу товстої кишки та активність металозалежних ферментів у хворих на шигельоз (автореферат) - Реферат

Предмет дослідження: функціональний стан тромбоцитарної та коагуляційної ланок системи гемостазу, а також визначення лабораторних маркерів внутрішньосудинного тромбоутворення до проведення СЕ та в післяопераційному периоді.

Методи дослідження: клінічні, статистичні методи та комплекс коагулологічних і гематологічних лабораторних тестів, зокрема, з використанням даних автоматизованих гемограм.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні у хворих на ІТП виявлені гемостазіологічні ознаки симптоматичної компенсаторної тромбофілії, а саме – підвищення активності плазмових факторів згортання при зниженні протизгортуючого і фібринолітичного потенціалу крові, та подальше прогресування означених змін після СЕ на фоні післяопераційного тромбоцитозу, що може привести, в окремих випадках, до трансформації коагуляційних розладів в ТГС.

Вперше доведено зв'язок ранніх післяопераційних ускладнень у хворих на ІТП з розвитком ТГС, що підтверджено появою в крові пацієнтів після СЕ маркерів внутрішньосудинного згортання крові.

З метою зменшення кількості післяопераційних ускладнень у хворих на ІТП після СЕ пропонується проведення заходів комплексної диференційованої профілактики розвитку ТГС з урахуванням гемостазіологічних змін перед та після оперативного втручання, який включає комбіноване використання препаратів гемореологічної, антиагрегантної та прямої антикоагулянтної дії, а також відмову від застосування антифібринолітичних препаратів.

Практичне значення одержаних результатів. При хірургічному лікуванні ІТП пропонується обов'язкове проведення гемостазіологічного моніторингу та визначення гематологічних маркерів внутрішньосудинного тромбоутворення, що дозволяє своєчасно виявляти передопераційні та потенційовані спленектомією порушення системи гемостазу, а також трансформацію означених гемостазіологічних змін в ТГС у післяопераційному періоді.

Розроблений комплекс заходів медикаментозної профілактики ТГС після СЕ у хворих на ІТП, який включає комбіноване використання в ранньому післяопераційному періоді препаратів гемореологічної, антиагрегантної та прямої антикоагулянтної дії паралельно з відмовою від застосування антифібринолітичних препаратів, дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень, зменшити летальність і скоротити час перебування хворих в стаціонарі.

Запропонований комплекс лабораторних методів діагностики та медикаментозної профілактики ТГС може бути широко впроваджений у практику охорони здоров'я, а саме – в роботу відділень, на базі яких проводиться хірургічне лікування захворювань системи крові.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею автора. Робота виконувалась в клініці хірургічної гематології та гемостазіології ІГТ АМНУ на базі хірургічного відділення Київської міської клінічної лікарні №9. Самостійно проведений патентно-інформаційний пошук та відбір сучасних вітчизняних і закордонних літературних джерел за темою дисертації, визначені актуальність, мета і завдання дослідження, розроблено основні положення дисертації, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Особистою є участь автора в проведенні клінічних спостережень, оперативних втручань та аналізі результатів досліджень. Автором самостійно та у співавторстві викладені та надруковані у фахових виданнях результати досліджень за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. За матеріалами дисертації зроблено доповіді на міжнародному симпозіумі "Гемостаз – проблеми та перспективи" (Київ, 2002), на ХХ з'їзді хірургів України (Тернопіль, 2002), на науково-практичній конференції „Сучасні проблеми трансфузіології" (Харків, 2004), семінарі „Вивчення гемостазу: діагностика, лікування" у рамках VІІ міжнародної спеціалізованої виставки „ІНМЕД-2004" (Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць (з них 4 – статті у виданнях, рекомендованих ВАК України) та отримано деклараційний патент України на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 138 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів, двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що містить 179 джерел. Робота ілюстрована 13 таблицями та 4 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. У розділі висвітлені основні зміни тромбоцитарної та коагуляційної ланок гемостазу у хворих на ІТП та їх зміни під впливом спленектомії. Представлені клініко-лабораторні особливості перебігу післяопераційних ускладнень, виявлено їх зв'язок з гемостазіологічними порушеннями у хворих. Показано актуальність профілактики тромбогеморагічних ускладнень СЕ у хворих на ІТП та шляхи їх подолання.

Матеріали та методи дослідження. Об'єктом дослідження були 82 хворих на ІТП, яким було виконано СЕ, жінок було 64 (78,0%), чоловіків – 18 (22,0%). Вік хворих складав 36,23,8 роки, при цьому пацієнтів молодого віку (до 30 років) було 22 (26,8%), середнього віку (30-44 роки) – 47 (57,3%), літнього та похилого віку (понад 45 років) – 13 (15,9%) чоловік. У всіх хворих ІТП мала хронічний перебіг, з них тяжку форму захворювання мали 24 (29,3%), середньотяжку форму – 58 (70,7%) пацієнтів. Клінічні ознаки захворювання у досліджених хворих спостерігалися від п'яти місяців до семи років: від п'яти місяців до року на ІТП страждали – 61 (74,4%), від року до двох років – 12 (14,6%), від двох до п'яти років – 7 (8,6%), більше п'яти років – 2 (2,4%) пацієнта. Геморагічний синдром у вигляді зовнішніх кровотеч або крововиливів у порожнини тіла (не враховано підшкірні крововиливи) на початок проведення передопераційної підготовки відмічено у 16 (19,6%) хворих.

Хворі на ІТП в залежності від використання в післяопераційному періоді тих чи інших медикаментозних засобів, що впливають на систему гемостазу та агрегатний стан крові, були умовно поділені на наступні дослідні групи.

1-а дослідна група складалася з 39 (47,6%) пацієнтів, яким в післяопераційному періоді з метою компенсації гемореологічних змін на фоні післяспленектомічного тромбоцитозу проводилася гемодилюція з урахуванням показників об'єму циркулюючої крові (ОЦК) традиційними препаратами, що мають неспецифічний вплив на гемостаз: свіжозаморожена плазма, розчини кристалоїдів (0,9% розчин NaCl, розчин Рінгера-Лока), 5% розчин глюкози. Використовувалися також кортикостероїди, ангіопротектори (вітаміни групи В і С, етамзілат тощо), антифібринолітики (ε-амінокапронова кислота, контрикал), замісна терапія (еритромаса) за показаннями.

2-а дослідна група – 17 (20,7%) хворих, яким, при розвитку гіпертромбоцитозу, крім вищезгаданих засобів, призначався препарат антиагрегантної дії – дипіридамол.

3-я дослідна група складалася з 26 (31,7%) хворих, яким післяопераційна інфузійна терапія доповнювалася препаратами гемореологічної та антиагрегантної дії – реополіглюкіном і пентоксифіліном, та виключалося призначення антифібринолітичних препаратів (контрикал, ε-амінокапронова кислота). Крім того, у шістьох пацієнтів, при значній активізації факторів протромбінового комплексу, використовували препарати низькомолекулярного гепарину (в двох випадках клексан, а в чотирьох – фраксипарин).

З метою оцінки стану системи гемостазу хворих на ІТП до проведення СЕ в порівняльному аспекті з особами, які не страждають на гемостазіологічні захворювання, обстежено 30 осіб (1-а контрольна група) напередодні оперативного лікування неускладнених гриж різної локалізації. Серед пацієнтів цієї групи жінок було 18, чоловіків – 12. Вік хворих у середньому складав 38,74,1 роки.

Для вивчення впливу СЕ на зміни в системі гемостазу у пацієнтів, які не страждають на гемостазіологічні захворювання, досліджено 12 хворих, що перенесли СЕ з приводу травми селезінки (2-а контрольна група). Слід зазначити, що об'єм передопераційного обстеження цієї групи був обмеженим в зв'язку з терміновістю виконання оперативного втручання. Дослідження в післяопераційному періоді виконані на 1, 3, 7 та 14 добу. Серед пацієнтів цієї групи жінок було 2, чоловіків – 10. Вік хворих складав 34,83,2 роки.

Відкрита (шляхом лапаротомії) СЕ була здійснена у 78 хворих (95,1%), лапароскопічна СЕ – у 4 хворих (4,9%) на ІТП. Операція виконувалася під загальним внутрішньовенним комбінованим ендотрахеальним наркозом із керованим диханням. Відкриту СЕ проводили через верхнєсерединний розріз. Лапароскопічна СЕ проводилась нами за допомогою відеоендоскопічного комплексу ЕКОНТ фірми „Контакт" (Україна) та комплекту лапароскопічного інструменту фірми „Karl Storz" (Німеччина). Використовували стандартну (під кутом 60° на правому боці) укладку хворого з інсуфляцією черевної порожнини вуглекислим газом та накладанням п'яти торакопортів у типових місцях.

Loading...

 
 

Цікаве