WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вплив біфі-форму на стан мікробіоценозу товстої кишки та активність металозалежних ферментів у хворих на шигельоз (автореферат) - Реферат

Вплив біфі-форму на стан мікробіоценозу товстої кишки та активність металозалежних ферментів у хворих на шигельоз (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕМАТОЛОГІЇ ТА ТРАНСФУЗІОЛОГІЇ

Лозян Ігор Володимирович

УДК: 616.155.298:616.005.1.097

Профілактика тромбогеморагічного синдрому після спленектомії у хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру

14.01.31 – гематологія та трансфузіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті гематології та трансфузіології АМН України

Науковий керівник доктор медичних наук Суховій Михайло Вікторович,

Інститут гематології та трансфузіології АМН України,

завідувач відділенням хірургічної гематології та гемостазіології

Офіційні опоненти доктор медичних наук Бруслова Катерина Михайлівна,

Науковий центр радіаційної медицини АМН України,

керівник відділення радіаційної гематології дитячого віку

Інституту клінічної радіології

доктор медичних наук, професор Бурка Анатолій Олексійович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

МОЗ України, професор кафедри госпітальної хірургії №2

з курсом грудної та судинної хірургії

Провідна установа Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України,

кафедра гематології та трансфузіології

Захист відбудеться "______" ___________________ 200___ року о _______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.612.01 в Інституті гематології та трансфузіології АМН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 12.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гематології та трансфузіології АМН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 12).

Автореферат розісланий "______" ____________________ 200___ року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.П. Гащук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Спленектомія (СЕ) є найбільш радикальним і ефективним методом лікування ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури (ІТП). У 70-85% випадків безпосередньо після операції нормалізується кількість тромбоцитів і припиняються геморагічні прояви [П.Ф. Демидюк, 1982; В.Н. Бордуновский, 1997; Я.І. Виговська, 1999; O. Akivari, 1997; K..Kajouri, 2004]. Але видалення селезінки при цьому захворюванні пов'язане зі значним ризиком виникнення (14-23%) ранніх післяопераційних ускладнень. До останніх традиційно відносяться: післяопераційні кровотечі, гостра надниркова недостатність, тромбоз судин портальної системи, післяспленектомічний панкреатит, легеневі ускладнення тощо [К.C. Усенко, 1984; Я.Б. Бекназаров, 1986; В.А. Климанский, 1991; К.А. Апарцин, 1999; Ш.Н. Каримов, 1995; D.B. Cines, 2002; F. Ernstrum, 1998].

Заслуговує на увагу зв'язок розвитку більшості післяопераційних ускладнень з характерними для цього захворювання змінами в системі гемостазу та їх подальшою трансформацією під впливом СЕ. При ІТП селезінка виконує патологічну функцію руйнування тромбоцитів і після її видалення у переважної більшості хворих виникає гіпертромбоцитоз при збережених функціональних властивостях тромбоцитів [В.Г. Вальтер, 2000; R. McMillan, 2004]. Крім того, перебігу ІТП притаманна компенсаторна активізація згортуючої та пригнічення протизгортуючої систем крові [М.И. Титова, 1995; В.И. Черний, 2000; L. Frazee, 2003].

Одним з поширених післяопераційних ускладнень у хворих на ІТП є кровотечі з ложа вилученої селезінки та операційної рани, які починаються під час або відразу після закінчення операції. Іншим, не менш важливим питанням, що до кінця не знайшло свого вирішення у плані діагностики та профілактики, є рецидив геморагічного синдрому, що виникає після операції не зважаючи на підвищення кількості тромбоцитів, безпосередньо не пов'язаний з операційним гемостазом та супроводжує, в більшості випадків, післяопераційні ускладнення. За даними різних авторів [Н.Т. Терехов, 1987; В.М. Шафер, 1998; S. Cortelazzo, 1993; Y. Cohen, 2000] такі кровотечі ускладнюють післяопераційний перебіг у 1,5-6,5% хворих на ІТП, а їх розвиток зумовлений зниженням коагуляційного потенціалу крові.

Венозні тромбози поверхневих та глибоких вен виникають в післяопераційному періоді у 5-8% хворих на ІТП і можуть бути причиною тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), яка реєструється у 0,5-1,6% пацієнтів після СЕ [А.А. Баешко, 2000]. Відображенням цієї обставини є той факт, що понад 15% післяопераційної летальності у хворих на ІТП припадає на ТЕЛА [В.А. Гологорский, 2001]. "Німі" форми тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок (ТГВ) часто залишаються нерозпізнаними, але в подальшому можуть супроводжуватися розвитком хронічного порушення венозного кровообігу нижніх кінцівок [А.И. Кириенко, 2002; W. Greets, 2001].

До поширених ускладнень СЕ при ІТП відноситься також післяопераційний панкреатит, частота якого сягає 10%. Щодо патогенезу панкреатиту єдиної думки немає, але деякі дослідники [К.А.рИбрагимов, 1993; Г.Г. Рощін, 2004; A.S. Gallus, 1994] приділяють головну роль в його розвитку порушенням органної мікроциркуляції в підшлунковій залозі як наслідок венозного тромбозу (набряковий панкреатит) та вторинних крововиливів у паренхіму органу (геморагічний панкреатит). Проте, патогенетично обґрунтованих методів запобігання цьому ускладненню в доступній нам літературі не виявлено.

У хворих на ІТП СЕ призводить до дискоординації в системі гемостазу: в одних випадках розвивається схильність до внутрішньосудинного фібриноутворення, а в інших – виникає коагулопатичний симптомокомплекс, що проявляється геморагічним синдромом. Такі суперечливі зміни в системі гемостазу пояснюються розвитком тромбогеморагічного синдрому (ТГС), діагностика якого пов'язана з певними труднощами в силу того, що перебіг останнього часто буває латентним і маскується „післяопераційною кровоточивістю" або післяопераційними ускладненнями з боку черевної порожнини. В таких випадках діагностика латентного ТГС може базуватись тільки на комплексній оцінці показників коагулологічних тестів [Н.А. Майстренко, 2000, E.M. Funk, 1997].

В останні роки було досягнуто розуміння того, що внутрішньосудинне згортання крові є наслідком післяопераційних змін в системі гемостазу і здатне впливати на результати хірургічного лікування шляхом розвитку ТГС [А.П. Момот, 1997; A. Charles, 2002]. До невирішених проблем варто віднести частоту проявів цього синдрому у хворих на ІТП, яким проведено СЕ, а також його роль в патогенезі розвитку післяопераційних ускладнень.

Однією з причин незадовільних результатів хірургічного лікування означеної патології, на нашу думку, є несвоєчасна діагностика та відсутність профілактичних заходів щодо ТГС. Використання окремих препаратів для корекції післяопераційних розладів гемостазу (препарати реологічної дії, антикоагулянти, антиагреганти, активатори та інгібітори фібринолізу тощо) недостатньо обґрунтоване.

В зв'язку з цим згадана проблема залишається актуальною в науковому і практичному плані та потребує детального вивчення, а отримані результати досліджень дозволять внести відповідні корективи до традиційної тактики забезпечення хірургічного лікування хворих на ІТП.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту гематології та трансфузіології АМН України, і є складовою частиною науково-дослідної роботи „Вивчити етіологічні фактори та ключові патогенетичні механізми виникнення внутрішньосудинного згортання крові" (№ державної реєстрації – 0100U002734), яка виконувалася в 2000-2004 роках у відділенні хірургічної гематології та гемостазіолгії.

Мета роботи. Розробити комплекс заходів профілактики післяопераційних ускладнень спленектомії шляхом запобігання розвитку тромбогеморагічного синдрому з урахуванням специфічних змін системи гемостазу у хворих на ІТП.

Завдання дослідження.

1.рВивчити стан системи гемостазу у хворих на ІТП до проведення СЕ та динаміку коагулологічних показників у післяопераційному періоді.

2. Виявити залежність кількості та характеру післяопераційних ускладнень СЕ від ступеню гемокоагуляційних розладів та визначити роль у розвитку цих ускладнень ТГС.

3. На підставі оцінки комплексу лабораторних тестів визначити інформативні прогностичні та діагностичні критерії розвитку ТГС після СЕ у хворих на ІТП.

4. Оцінити ефективність різних методів медикаментозної профілактики ТГС та їх вплив на гемостазіологічний потенціал крові в післяопераційному періоді у хворих на ІТП.

5.рОбґрунтувати доцільність використання запропонованого комплексу заходів профілактики післяопераційних ускладнень СЕ у хворих на ІТП шляхом запобігання розвитку ТГС.

Об'єкт дослідження: хворі на ІТП, яким виконано спленектомію.

Loading...

 
 

Цікаве