WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Удосконалення діагностики та лікування хворих з рецидивними пухлинами і регіонарними метастазами раку гортані (автореферат) - Реферат

Удосконалення діагностики та лікування хворих з рецидивними пухлинами і регіонарними метастазами раку гортані (автореферат) - Реферат

Для проведення прогнозування виникнення ускладнень при ЕП використовувалась програма на базі „нейронних мереж". Отримані дані використані для створення математичної моделі ризику виникнення запальних ускладнень з боку статевих залоз (орхіти або орхоепідидиміти) та підшлункової залози (панкреатит) у хворих на ЕП. При цьому із 43 вивчених показників суттєво значущими в плані прогнозування розвитку запальних ускладнень виявились лише 23 (табл. 3).

Таблиця 3

Фактори ризику запальних ускладнень у хворих на ЕП

класу ознак

Фактор ризику ускладнень

Міра

Кульбака

Р40

ОГ > 0,4ммоль/л

0,2368

Р27

γ-ІФН > 14,0 пг/мл

0,2684

Р14

середньолекулярні ІК >1,5 г/л

0,2923

Р29

IL-4 < 20,0 пг/мл

0,3012

Р28

IL-2 >220,0 пг/мл

0,3712

Р38

Індекс Ф < 550

0,4328

Р30

ФНП-α > 310,0 пг/мл

0,4862

Р26

α-ІФН < 5,0 пг/мл

0,4872

Р11

ІП<10

0,5025

Р20

МІ з ТА < 0,43

0,5547

Р10

ІА<8

0,5892

Р23

МІ з ЛПЛ < 0,5

0,6014

Р15

дрібномолекулярні ІК >1,0 г/л

0,6218

Р8

ФІ <12

0,6229

Р4

CD4/CD8 < 1,35

0,6236

Р2

CD4+< 32 %

0,6457

Р1

CD3+ < 50 %

0,6843

Р12

ЦІК >4,0 г/л

0,7056

Р33

СМ > 2,8 г/л

0,7061

Фактори ризику розвитку запальних ускладнень з боку статевих залоз у чоловіків (додатково)

Р21

МІ з ЯА< 0,38

0,7329

Р30

Аутоантитіла до антигену з тканини яєчка, пг/мл

0,5436

Фактори ризику розвитку паротитного панкреатиту у хворих на ЕП

(додатково)

Р22

МІ з ПЗА < 0,36

0,7121

Р31

Аутоантитіла до антигену з тканини ПЗ, пг/мл

0,5732

З вивчених показників найбільш висока міра Кульбака була у трьох показників: загальному рівні ЦІК 4,0 г/л та більш, концентрації СМ ≥ 2,8 г/л та МІ РГМЛ з аутоантигеном з ЯА ≤ 0,38 в осіб з ураженням статевих залоз та з ПЗА ≤ 0,36 при наявності панкреатиту, які мали міру Кульбака відповідно 0,7056, 0,7061, 0,7329 та 0,7121. Дані лабораторні показники виділені як найбільш значущі при прогнозуванні розвитку запальних ускладнень. Для підтвердження прогнозування запальних ускладнень з боку статевих та підшлункової залоз у хворих на ЕП, було обстежено 130 хворих на ЕП, в яких потім виникли ускладнення, та 120 осіб, в яких вони були відсутні. Отримані дані оцінювали з позиції відповідного прогнозу реального виникнення або відсутності ускладнення. В групі хворих на ЕП з наявністю ускладнень обумовило збіг прогнозу в 89,23,8%, тоді як помилково негативне прогнозування відмічено у 14 хворих, тобто у 10,81,2% випадків. У групі хворих на ЕП з відсутністю запальних ускладнень вірний прогноз відмічено у 110 осіб (91,73,9%), помилково позитивний – у 10 (8,30,9%). Сумарно серед усіх обстежених (250 чол.) збіг прогнозу та реальних подій встановлено у 226 осіб, тобто в 90,43,5% випадках.

Наявність значних порушень імунологічних показників у хворих на ЕП створює необхідність проведення лікування із застосуванням противірусних та імунокоригуючих препаратів. Призначення як ербісолу, так і циклоферону позитивно впливало на клінічний перебіг ЕП, але спільне застосування комбінації цих препаратів, сприяло більш швидкому видужанню хворих. Встановлено, що у хворих, які в комплексі лікувальних заходів отримували комбінацію циклоферону і ербісолу відмічалося скорочення тривалості пропасниці у середньому на 2,40,2 діб (Р<0,05) у порівнянні з групою зіставлення, а також прискорення ліквідації симптомів загальної інтоксикації: загальної слабкості - на 3,70,15 доби (Р<0,01), нездужання – на 3,90,2 дні (Р<0,01), головного болю – на 3,80,4 днів (Р<0,05), відсутності або зниження апетиту - на 4,20,2 (P<0,05) доби. Більш значна різниця спостерігалася у зворотному розвитку симптомів запалення привушних слинних залоз: з включенням циклоферону та ербісолу – на 4,20,3 дні (Р<0,01), у порівнянні з пацієнтами, що отримували лише загальноприйняте лікування. Отже, в клінічному плані включення до комплексу лікування хворих на ЕП комбінації циклоферону та ербісолу сприяло більш швидкій ліквідації пропасниці та інших симптомів інфекційного токсикозу, тривалості збереження місцевого запального процесу в ураженій залозі хворих. Найбільш показовим було скорочення частоти розвитку специфічних ускладнень – паротитних орхиту і панкреатиту. Частота їх виявлення в основній групі скорочувалося відносно групи зіставлення в середньому вдвічі, в тому числі панкреатиту - в 1,9 рази і орхіту - в 2,2 рази. При цьому, орхіт у хворих основної групи був тільки однобічним, з відносно легким перебігом, тоді як в групі зіставлення виникали двобічні ураження статевих залоз з тяжким перебігом і запаленням придатка яєчка (орхоепідидиміт).

У хворих на ЕП, які отримували ербісол та циклоферон (основна група) мала місце чітко виражена позитивна динаміка імунологічних показників, а саме ліквідація Т-лімфоцитопенії, підвищення кількості Т-хелперів/індукторів (CD4+) та нормалізація імунорегуляторного індексу CD4/CD8, збільшення показників РБТЛ та ФАМ, особливо ІП (табл. 4).

Loading...

 
 

Цікаве