WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Асоціація змін транскрипційної активності генів із виникненням і прогресією гліальних пухлин головного мозку (автореферат) - Реферат

Асоціація змін транскрипційної активності генів із виникненням і прогресією гліальних пухлин головного мозку (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ЛАПКОВСЬКИЙ Едуард Йосипович

УДК616.366-002+612.323+616.36-008.8

Клініко-патогенетичнеобґрунтуваннявикористанняальтануідицетелувкомплексномулікуванніхронічногонекаменевогохолециститу

14.01.36 - гастроентерологія

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, ГЛУШКО Любомир Володимирович,

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор НЕЙКО Василь Євгенович,

Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб, завідувач кафедри

доктор медичних наук, професор СТАРОДУБ Євген Михайлович,

Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України, кафедра терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти, завідувач кафедри

Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,

кафедра терапії і гастроентерології факультету післядипломної освіти

Захист відбудеться "04" березня 2005 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківській державній медичній академії за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківської державної медичної академії за адресою: 76000, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7.

Автореферат розісланий " 04 " лютого 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 20.601.01,

доктор медичних наук, професор ОРИНЧАК М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом останніх років виявлено зростання рівнів первинної захворюваності та розповсюдженості хвороб органів травлення в багатьох країнах світу [В.М. Хворостінка, 2002]. В теперішній час на хронічний холецистит страждає до 20% дорослого населення. Щороку на 10 тис. дорослого населення реєструється 294 хворих, причому 22,4% з них протягом року багаторазово втрачають працездатність, а серед госпіталізованих хворих із патологією органів травлення на їх долю приходиться 25,4% [Є.М. Нейко, Н.В. Скробач, 2002]. При цьому слід зазначити, що патологічні зміни у жовчовивідній системі, як правило, спостерігаються у працездатному віці, що обумовлює їх не тільки медичне, а й соціальне значення [Ю.О. Філіпов, 2003].

Значної уваги науковців надається проблемі вивчення патогенетичних ланок хронічного некаменевого холециститу [А.В. Макисмов, 2003; А.В. Охлобыстин, 2002;]. Одним із пускових механізмів хронічного некаменевого холециститу є дискінезія жовчовивідних шляхів, розвиток якої ускладнює перебіг захворювання та сприяє порушенню функціонування печінки, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки, шлунка [М.Б. Щербиніна, 2003; О.Я. Бабак и соавт., 2000]. Численні дані літератури щодо характеру моторно-тонічних порушень жовчовивідних шляхів у хворих на хронічний некаменевий холецистит є суперечливими і неоднозначними, що зумовлює подальшу необхідність їх вивчення.

Відомо, що важливу роль у становленні хронічного некаменевого холециститу має дисхолія. Зміни фізико-хімічних властивостей та біохімічної структури жовчі сприяють підтриманню запалення та каменеутворення в жовчному міхурі [М.Ю. Ничитайло, 2004; S.G. Corradini et al., 2001]. В розвитку та прогресуванні запального процесу чільне місце належить порушенню міжклітинних взаємодій, що супроводжується активацією продукції прозапальних цитокінів [Д.В. Стефани, 2002]. Інтенсивність цитокінопродукції в жовчі обумовлює важкість перебігу хронічного некаменевого холециститу, знижує інтенсивність репаративних процесів [В.Ф. Саенко и соавт., 2000]. Літературні джерела свідчать про неоднозначні зміни вказаних патогенетичних механізмів, проте комплексне врахування їх характеру в оцінці розвитку некаменевого холециститу є неоднозначним, що зумовлює актуальність подальшого вивчення характеру складу жовчі і інтенсивності утворення прозапальних інтерлейкінів в патогенезі розвитку хронічного запального процесу в жовчному міхурі.

Важливе місце в погодженій діяльності органів шлунково-кишкового тракту займає кислотоутворююча функція шлунку [В.Н. Чернобровий і спіавт., 2002], характер порушень якої у хворих на хронічний холецистит досі детально не з'ясований.

Оцінка процесів перекисного окислення ліпідів та функціонування системи антиоксидантного захисту (АОЗ) організму є однією з незмінних характеристик при вивченні захворювань гепатобіліарної зони [Л.К. Пархоменко и соавт., 2004; В.М. Чернова, 1999]. Проте, ці питання залишаються недостатньо вивченими при хронічному некаменевому холециститі і відкривають реальну перспективу створення нових підходів при розробці питань патогенезу і призначення патогенетично виправданого адекватного лікування.

Відомо, що тонус жовчовивідних шляхів забезпечується вегетативною нервовою системою, за умови синергічної дії симпатичного і парасимпатичного її відділів [Ю.И. Решетилов и соавт., 2004; D.T. Kaplan, 2002]. Переважання чи послаблення впливу одного з цих відділів чи їх диссинергія поглиблює дистонічні розлади жовчних шляхів, що ускладнює перебіг і лікування даної недуги [Е. В. Зигало, 2004]. Літературні дані свідчать про вплив різних відділів вегетативної нервової системи на функціонування жовчовивідних шляхів за умов експерименту, проте, дослідження, що спрямовані на вивчення її впливу на характер моторики жовчовивідних шляхів у хворих на хронічний холецистит, суперечливі та малочисленні.

Одночасно з вивченням патогенетичних ланок захворювання актуальним залишається й пошук нових лікарських засобів, які б могли позитивно вплинути на вищезгадані механізми розвитку та перебігу хронічного некаменевого холециститу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Матеріали дисертації є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи "Вплив мінеральних вод Прикарпаття та використання вітчизняних лікарських препаратів при захворюваннях сполучної тканини і шлунково-кишкового тракту" Івано-Франківської державної медичної академії (№ державної реєстрації 01030004147). Здобувач є виконавцем фрагменту роботи.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на хронічний некаменевий холецистит на основі вивчення патогенетичних механізмів розвитку і прогресування та обґрунтування застосування в комплексному лікуванні альтану і дицетелу.

Завдання дослідження:

  1. Вивчити клінічні особливості перебігу хронічного некаменевого холециститу, порушення моторики жовчовивідних шляхів та літогенні фактори складу жовчі.

  2. Оцінити стан вегетативної регуляції у хворих хронічний некаменевий холецистит.

  3. З'ясувати особливості порушень кислотоутворюючої функції шлунку у хворих на хронічний некаменевий холецистит.

  4. Встановити закономірності виникнення патологічних зрушень стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та активності антиоксидантного захисту.

  5. Вивчити роль прозапальних цитокінів інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) та інтерлейкіну-8 (ІЛ-8) у розвитку та прогресуванні даної недуги.

  6. Дослідити можливості корекції виявлених порушень при хронічному некаменевому холециститі в процесі комплексного лікування з включенням альтану і дицетелу.

Об'єкт дослідження: 167 хворих на хронічний некаменевий холецистит.

Предмет дослідження: клініко-патогенетичні особливості хронічного некаменевого холециститу та ефективність його лікування.

Методи дослідження.Вивчення особливостей клінічного перебігу проводили за загальноприйнятими методами клінічного, лабораторного та інструментального обстеження; визначення тонусу жовчного міхура та жовчовивідних шляхів – методом багатомоментного фракційного дуоденального зондування з реєстрацією часу і об'єму виділеної жовчі; літогенні властивості жовчі – за допомогою визначення загального холестерину жовчі (метод Ілька) та вмісту кальцію в жовчі (метод Моазиса і Зака); цитокіновий профіль – за показниками ІЛ-6, ІЛ-8 імуноферментним методом ELISA; кислотоутворюючу функцію шлунку – методом базальної топографічної рН-метрії за протягом шлунка; процеси ПОЛ – за показниками рівня в крові малонового диальдегіду (МДА), стан АОЗ – за активністю церулоплазміну (ЦП), насиченням трансферину (ТФ) залізом; тонус відділів вегетативної нервової системи – за показниками моніторування варіабельності серцевого ритму (ВСР); статистичну обробку інформації – за допомогою комп'ютерних програм "Еxcel" та "Statistica 5".

Loading...

 
 

Цікаве