WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Анемія при ювенільному ревматоїдному артриті: особливості патогенезу, діагностика та лікування (автореферат) - Реферат

Анемія при ювенільному ревматоїдному артриті: особливості патогенезу, діагностика та лікування (автореферат) - Реферат

При вивченні функціонального стану вегетативної нервової системи у 70,96 % хворих на генералізовану та у 65,06 % хворих на парціальну епілепсію з гіпофізарно-гонадною та гіпофізарно-тиреоїдною дисфункцією у міжнападний період відмічається парасимпатична направленість вегетативного тонусу (p<0,01). Дані дослідження вегетативної реактивності виявляють у більшості хворих обох груп (55,86 %) тенденцію до збільшення вегетативної реактивності – парасимпатикотонії, у частині хворих (34,48 %) виявляється тенденція до зниження вегетативної реактивності – симпатикотонії. У 72 % хворих на епілепсію спостерігається надмірне вегетативне забезпечення діяльності (p<0,05).

5. Показано, що у чоловіків, хворих на епілепсію, має місце збільшення рівнів лютеїнізуючого гормону та тестостерону (p<0,01). У жінок, хворих на епілепсію, виявлені зміни вмісту естрадіолу та прогестерону у 2 лютеальній фазі менструального циклу (p<0,001). Зміни рівнів гормонів залежать від типу нападів, їхньої частоти (p<0,01) та тривалості захворювання (p<0,05).

6. Визначено зниження рівню тироксину у хворих на епілепсію обох груп порівняно з даними контрольної групи (p<0,01).

7. Доведено ефективність призначення 1,4-бензодіазепінів у комплексному лікуванні хворих на генералізовану епілепсію. Призначення дозволяє зменшити частоту виникнення первинно-генералізованих тоніко-клонічних нападів, що виникають переважно у нічний період, сприяє зменшенню пароксизмальної активності на ЕЕГ, нормалізує показники вегетативного тонусу та вегетативної реактивності, зменшує частоту та виразність цефалічного синдрому.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проведене дослідження дозволяє рекомендувати ретельне дослідження стану нейроендокринної системи у хворих на епілепсію для виявлення гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної дисфункції. До групи ризику поєднання епілепсії та нейроендокринної патології мають бути залучені хворі з частими епілептичними нападами та тривалістю захворювання більше 10 років.

2. В алгоритм дослідження усім хворим на епілепсію рекомендовано обов'язкове введення дослідження гормонів, що дозволить виявити й уточнити характер гормональних порушень і прогнозувати розвиток змін функціонального стану гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем. Дослідження вмісту аденогіпофізарних (ТТГ, ФСГ, ЛГ), тиреоїдних (Т4, Т3) і статевих стероїдних гормонів (тестостерон, прогестерон, естрадіол) у сироватці крові хворих на епілепсію є додатковим діагностичним та прогностичним критерієм особливостей перебігу захворювання.

3. Висока інформативність та наявність виражених амплітудно-частотних змін пароксизмальної активності у фолікулярну фазу менструального циклу потребують проведення електроенцефалографічного обстеження для діагностики епілепсії у жінок у 1 фолікулярну фазу менструального циклу, що відповідає 7-8 дням МЦ.

4. У зв'язку з виявленою вегетативною дисфункцією у структурі нейроендокринної патології при епілепсії теперішнім дослідженням доведена доцільність використання у комплексній патогенетичній терапії епілепсії 1,4-бензодіазепінів у хворих з частими первинно-генералізованими тоніко-клонічними нападами, які виникають переважно у нічний період.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Лекомцева Е.В. Клиническая и гормональная характеристика больных эпилепсией в зависимости от суточных ритмов // Медицина сьогодні і завтра. - 2002.- № 4.- С. 90-93.

  2. Лекомцева Е.В. Особенности вегетативных и эндокринных нарушений у больных с эпилепсией, имеющих циклическую зависимость возникновения эпилептических припадков // Експериментальна і клінічна медицина. - 2003.- № 1.- С. 109-113.

  3. Григорова И.А., Дубенко Е.Г., Лекомцева Е.В. Состояние биоэнергетического обмена у больных с различными формами эпилепсии // Медицина сьогодні і завтра. - 2003.- № 3.- С. 153-156. (Особистий внесок дисертанта полягає у підбиранні літератури, аналізі, зборі та обробці матеріалу, текстовому та графічному оформленні роботи).

  4. Григорова И.А., Дубенко Е.Г., Лекомцева Е.В. Новые аспекты дифференцированного лечения больных с различными формами эпилепсии // Український медичний часопис. - 2003.- № 4(36).- С. 89-93. (Особистий внесок дисертанта – у підборі літератури, клінічному та параклінічному обстеженні хворих, обробці матеріалу, текстовому та графічному оформленні роботи).

  5. Григорова И.А., Дубенко Е.Г., Лекомцева Е.В. Особенности функционального состояния головного мозга в зависимости от гормонального профиля у больных эпилепсией // Врачебная практика. - 2003.- № 5.- С. 80-85. (Особисто дисертантом здійснено підбір хворих з нейроендокринною патологією, клінічне та ЕЕГ дослідження, аналіз результатів клініко-електроенцефалографічного обстеження хворих, запропоновано призначення ЕЕГ діагностики епілепсії для жінок у 1 фазу МЦ).

  6. Григорова И.А., Дубенко Е.Г., Лекомцева Е.В. Содержание тропных гормонов гипофиза у больных эпилепсией с разными типами эпилептических приступов // Проблеми ендокринної патології. - 2003.- № 4.- С. 54-58. (Внесок дисертанта – клінічне та параклінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, текстове та графічне оформлення роботи).

  7. Григорова И.А., Дубенко Е.Г., Лекомцева Е.В. Особенности функционального состояния гипофизарно-гонадной системы у больных эпилепсией // Медицина сьогодні і завтра. - 2004.- № 2.- С. 129-132. (Особистий внесок дисертанта – у підборі літератури, зборі та обробці клінічного матеріалу, виконанні біохімічних досліджень, текстовому та графічному оформленні роботи).

  8. Лекомцева Е.В. Современные взгляды на патогенетические аспекты роли половых стероидных гормонов в развитии эпилепсии // Проблеми медичної науки та освіти.- 2004.- № 3. С. 63-65.

  9. Лекомцева Е.В. Клинико-параклинические показатели функционального состояния гипофизарно-гонадной системы у больных эпилепсией // Медицина сьогодні і завтра. - 2004.- № 3.- С. 49-53.

  1. Григорова І.А., Дубенко Є.Г., Лекомцева Є.В. Спосіб лікування хворих на епілепсію. Деклараційний патент на винахід № 2002118968 від 15.09.2003. (Особисто дисертантом проведено, обстеження хворих та обробка клінічного матеріалу, вивчення функціонального стану ВНС та функціональної активності мозку за допомогою комп'ютерної ЕЕГ в динаміці лікування хворих на епілепсію препаратами 1,4-бензодіазепіновного ряду).

  2. Лекомцева Є.В. Особливості клініки епілепсії залежно від добових ритмів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених „Вчені майбутнього". - Одеса, 2002.- С. 93.

  3. Лекомцева Е.В. Некоторые аспекты лечения больных с ночными эпилептическими приступами // Матеріали Міжвузівської конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття". - Харків, 2003.- С. 172-173.

  4. Лекомцева Е.В. Оптимизация терапии эпилепсии у больных с гормонально-обменными нарушениями депакином // Матеріали VII Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих вчених. - Тернопіль, 2003.- С. 168.

  5. Григорова И.А., Лекомцева Е.В. Применение депакина-хроно в лечении катамениальной эпилепсии // Труды V Восточно-европейской конференции: "Эпилепсия и клиническая нейрофизиология". - Гурзуф, 2003.- С. 184-185. (Особистий внесок дисертанта – клінічне та параклінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу).

  6. Лекомцева Е.В. Особенности биоэлектрической активности мозга у больных с катамениальной эпилепсией // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія". - Харків, 2003.- С. 113.

  7. Лекомцева Е.В. Состояние ферментной системы у больных эпилепсией // Труды V Международной конференции молодых ученых-медиков стран СНГ. - Алматы, 2003.- С. 122-123.

  8. Лекомцева Є.В. Клінічні та електроенцефалографічні особливості епілепсії у хворих із порушенням функціонального стану щитоподібної залози // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених „Вчені майбутнього". - Одеса, 2003.- С. 92-93.

  9. Лекомцева Е.В. Особенности лечения эпилепсии у больных с нейроэндокринными нарушениями // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Клінічна фармація: 10 років в Україні". - Харків, 2003.- С.- 47.

  10. Lekomtseva Y.V. Epilepsy in women. The study of circadian and menstrual dependence // European Journal of Neurology.- Vol. 10, Suppl. 1, Abstracts of the 7th Congress of Neurological Societies, Helsinki, Finland.- P. 68.

  11. Лекомцева Е.В. Изменение функционального состояния нейроэндокринной системы у больных с генерализованной эпилепсией // Матеріали Міжвузівської конференції молодих вчених „Медицина третього тисячоліття". - Харків, 2004.- С. 163.

  12. Григорова И.А., Лекомцева Е.В. Шаповалов В.В., Лекомцев В.М. Эффективность и безопасность применения клоназепама в комплексном лечении генерализованной эпилепсии // Матеріали науково-практичної конференції „Фармацевтичне право: організаційно-правові проблеми рецептурного та безрецептурного відпуску лікарських засобів у сучасних умовах". - Харків, 2004.- С. 145. (Особистий внесок дисертанта – клінічне та параклінічне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, текстове та графічне оформлення роботи).

Loading...

 
 

Цікаве