WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Анемія при ювенільному ревматоїдному артриті: особливості патогенезу, діагностика та лікування (автореферат) - Реферат

Анемія при ювенільному ревматоїдному артриті: особливості патогенезу, діагностика та лікування (автореферат) - Реферат

Біоелектричну активність головного мозку реєстрували на дев'ятнадцятиканальному електроенцефалографі DX-NT32.V19 фірми „DX-Комплекси" (Україна). Загальний аналіз динамічних електроенцефалографічних даних складався з візуальної оцінки та автоматичного амплітудно-частотного аналізу ЕЕГ за допомогою спеціальної комп'ютерної програми Neurotools із застосуванням критеріїв оцінки Жирмунської О.А. (1993). Візуалізація структурних змін головного мозку проводилася за допомогою КТ СРТ-1010 (Україна) і МРТ „Образ-1" (Росія).

Вивчення стану вегетативної нервової системи (ВНС) відбувалося за даними вегетавного тонусу, який був визначений на підставі стандартизованих таблиць двох варіантів, розроблених в Центрі патології вегетативної нервової системи при Московський медичній академії (Вейн А.М., 2000), за даними вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності. Вегетативна реактивність була визначена за допомогою проб: очно-сердцевого та сино-каротідного рефлексів за методиками, які були описані Вейном А.М., вегетативне забезпечення діяльності вивчалося за допомогою ортокліностатичної проби за методом Сервіта (Белоконь Н.А., Кубергер М.Б., 1987).

Стан гіпофізарно-тестикулярної системи ми оцінювали за показниками вмісту фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), загального тестостерону, естрадіолу, прогестерону у сироватці крові чоловіків. Стан гіпофізарно-оваріальної системи оцінювали за показниками вмісту ФСГ, ЛГ, загального тестостерону, естрадіолу, прогестерону у сироватці крові жінок. Електроенцефалографічні методики та гормональні дослідження у жінок проводилися двічі у дні найбільш характерних гормональних змін: в середині фолікулярної фази, 71-2 дні менструального циклу (МЦ) (відповідно I обстеження) і в середині лютеальной фази – 21-день1-2 дні при 25-28-добовому МЦ (II обстеження). Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи оцінювали за показниками вмісту тиреотропіну (ТТГ), трийодтироніну (Т3), загального тироксину (Т4) у сироватці крові хворих обох стать.

Для визначення вмісту аденогіпофізарних гормонів: ФСГ, ЛГ, ТТГ було використано іммунорадіометричний метод з використанням стандартних наборів фірми „IMMUNOTECH" (Чеська Республіка) за доданими уніфікованими інструкціям на приладі „ГАММА-800" ПО „Медапаратура" (Україна). Визначення вмісту Т3, Т4, тестостерону, естрадіолу, прогестерону проводилося методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів фірми „Алькор-Био" (Росія) за доданими уніфікованими інструкціям на спектрофотометрі STAT FAX 303+ (США).

Статистична обробка отриманих даних проводилась за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel-97.

Результати досліджень та їх обговорення. У клінічній картині хворих I групи були наявні тоніко-клонічні напади (18 хворих), мономорфні міоклонічні напади (5 хворих), абсанси (9 хворих), поліморфні напади (30 хворих). У хворих II групи пароксизмальний синдром був представлений вторинно-генералізованими нападами (26 хворих), простими та комплексними парціальними нападами (25 хворих), їх сполученням (32 хворих). Частота епілептичних нападів у обстежених хворих була різною: часті напади (частіше 1 разу на місяць) – у 14 хворих I групи і у 41 хворого II групи; напади середньої частоти (від 1 разу на місяць до 3-4 разів на рік) – у 36 хворих I групи, у 33 хворих II групи; рідкісні напади (1 раз на рік та рідше) – 12 хворих I групи, 9 хворих II групи.

Клінічне неврологічне обстеження хворих виявило наявність розсіяної неврологічної симптоматики, що вказує на ураження мезенцефальних та стовбурових структур головного мозку, яка була більш виражена у хворих II групи. З об'єктивних органічних неврологічних симптомів частіше за інші зустрічалися порушення черепно-мозкової іннервації та рефлекторно-рухової сфери у вигляді горизонтального ністагму (33 хворих I групи, 25 хворих II групи), порушеннях іннервації зіниці (24 хворих I групи, 22 хворих II групи), асиметрії обличчя (27 хворих I групи, 41 хворий II групи), порушення статики та координації (14 хворих I групи, 31 хворий II групи), збільшення сухожилкових рефлексів (38 хворих I групи, 29 хворих II групи), патологічних стопних рефлексів (19 хворих I групи, 15 хворих II групи). У структурі неврологічних синдромів майже у всіх обстежених хворих зустрічався синдром вегетативної дистонії (97 % усіх обстежених хворих).

Нейроендокринні порушення спостерігалися у 20 чоловіків I групи (46,51 % хворих чоловіків з генералізованою епілепсією) і у 21 чоловіка II групи (47,73 % чоловіків з парціальною епілепсією). Найбільш часто спостерігалися зниження фертильності – 20 чоловіків I групи (46,51 %) і 19 чоловіків II групи (43,18 %), надмірне відкладення жиру I-II ст. переважно за жіночим типом – 15 чоловіків I групи (34,88 %) і 21 чоловік II групи (47,72 %). Гінекомастія спостерігалась у 5 чоловіків I групи (11,62 %) та у 12 чоловіків II групи (27,27 %).

Репродуктивні порушення зустрічалися у 8 жінок I групи (42,1 % жінок з генералізованою епілепсією) і у 24 жінок II групи (61,54 % жінок з парціальною епілепсією) і характеризувалися порушенням менструальної функції. Найбільш частіше серед жінок обох груп зустрічалися: альгодисменорея, олігоменорея, дисменорея. Нейроендокринні порушення було відмічено у 9 жінок I групи (47,37 %) і у 27 жінок II групи (69,23 %). Найбільш часто нейроендокринні порушення виявлялися у вигляді гірсутизму – 5 жінок I групи (26,31 %) і 10 жінок II групи (25,64 %), надмірного відкладення жиру – 4 жінки I групи (21,05 %) і 19 жінок II групи (48,72 %), зниження фертильності – 15 жінок II групи (38,46 %). У 5 жінок I групи (26,31 %) і у 23 жінок II групи (58,97 %) відмічалися напади, які виникали у період менструації. У 12 жінок I групи (63,15 %) і у 16 жінок II групи (41,03 %) напади не мали менструальної залежності у виникненні.

Проведене дослідження показало, що у чоловіків і жінок, які страждають на епілепсію, відмічається симптоматика, яка вказує на порушення гіпофізарно-гонадної системи й більш виражена у хворих на парціальну епілепсію. За даними кореляційного аналізу було доведено, що на частоту виникнення нейроендокринних порушень у хворих на епілепсію мають вплив частота епілептичних нападів та тривалість захворювання (p<0,05).

Аналіз клінічних проявів патології щитовидної залози (ЩЗ) у хворих на епілепсію дозволив виокремити два типи перебігу епілепсії з дисфункцією гіпофізарно-тиреоїдної системи: 1 тип перебігу епілепсії з симптомами, які вказують на гіпофункцію ЩЗ, зустрічався у 15 хворих I групи (24,19 %) і у 14 хворих II групи (16,87 %); 2 тип – з симптомами гіперфункції ЩЗ – зустрічався у 5 хворих I групи (8,07 %) і у 4 хворих II групи (4,81 %). Серед скарг та даних об'єктивного дослідження гіпофізарно-тиреоїдної системи, які вказують на зниження функції ЩЗ, найбільш частіше зустрічалися низький артеріальний тиск та брадикардія (12 хворих I групи – 19,35 %, 14 хворих II групи – 16,87 %), сухість шкіри (7 хворих I групи – 11,29 %, 12 хворих II групи – 14,45 %), набряк обличчя та кінцівок (5 хворих I групи – 8,06 %, 7 хворих II групи – 8,43 %), алопеція (9 хворих I групи – 14,52 %, 8 хворих II групи – 9,63 %). Клінічні прояви гіперфункції ЩЗ були представлені схудненням, роздратуванням, високим артеріальним тиском, збудженням, тремором рук, тахікардією. Таким чином, у хворих на епілепсію відмічається симптоматика, яка вказує на ураження гіпофізарно-тиреоїдної системи, більш виражена у хворих на генералізовану епілепсію.

За даними електроенцефалографії епілептична активність реєструвалася у 43 хворих I групи (69,35 %) і у 42 хворих II групи (50,61 %). III тип електроенцефалограми (ЕЕГ) виявлено у 8 чоловіків I групи і у 1 чоловіка II групи; IV тип – у 6 чоловіків I групи і у 22 чоловіків II групи; V тип – у 31 чоловіків I групи і 2 чоловіків II групи. У жінок з генералізованою епілепсією при проведенні ЕЕГ-дослідження в 1 фазу менструального циклу IV тип ЕЕГ виявлено у 4 жінок; V тип – у 12 жінок, при проведенні ЕЕГ-дослідження в 2 фазу менструального циклу III тип ЕЕГ було виявлено у 4 жінок; IV тип – у 4 жінок; V тип – у 8 жінок. У жінок з парціальною епілепсією у 1 фазу МЦ II тип ЕЕГ було зареєстровано у 5 жінок; III тип – у 11 жінок; V тип – у 2 жінок; VI тип – у 19 жінок, у 2 фазу МЦ III тип ЕЕГ було зареєстровано у 26 жінок; IV тип – у 8 жінок. Вивчення впливу фаз МЦ на параметри ЕЕГ та виразність епілептиформної активності виявили такі особливості нейродинамики головного мозку: у 57,89 % жінок I групи і у 20,51 % жінок II групи протягом МЦ змінювалися амплітудно-частотні характеристики епілептичної активності. Відмічено, що амплітуда спайк-хвильової активності мала тенденцію до зниженню з 7 дня МЦ (I обстеження) на 21 день МЦ (II обстеження). У 10 випадках епілептична генералізована білатерально-синхронна активність, яка була виявлена на 7 день МЦ, трансформувалася у фокальну переважно фронто-темпоральної локалізації.

Loading...

 
 

Цікаве