WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Анемія при ювенільному ревматоїдному артриті: особливості патогенезу, діагностика та лікування (автореферат) - Реферат

Анемія при ювенільному ревматоїдному артриті: особливості патогенезу, діагностика та лікування (автореферат) - Реферат

3. Вивчити у хворих на генералізовану та парціальну епілепсію функціональний стан гіпофізарно-тестикулярної, гіпофізарно-оваріальної та гіпофізарно-тиреоїдної систем за даними визначення вмісту у сироватці крові аденогіпофізарних, статевих стероїдних і тиреоїдних гормонів в міжнападний період.

4. Показати залежність порушень гормонального гомеостазу від характеру пароксизмального синдрому, частоти епілептичних нападів, тривалості захворювання.

5. На підставі отриманих даних оптимізувати схеми лікування хворих на епілепсію з урахуванням патогенетичної медикаментозної корекції неврологічних порушень.

Об'єкт дослідження.Хворі на генералізовану та парціальну епілепсію.

Предмет дослідження. Клініко-неврологічні особливості гіпофізарно-гонадних та гіпофізарно-тиреоїдних нейроендокринних синдромів, показники функціонального стану вегетативної нервової та гіпофізарно-тестикулярної, гіпофізарно-оваріальної, гіпофізарно-тиреоїдної систем, електроенцефалографічні та нейровізуалізаційні дані.

Методи дослідження. Клініко-неврологічне та ендокринологічне обстеження; дослідження стану вегетативної нервової системи за допомогою стандартних таблиць, анкет; інструментальні: електроенцефалографія (ЕЕГ), комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), електрокардіографія (ЕКГ); біохімічний; статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше проведено комплексне клініко-неврологічне та біохімічне дослідження функціонального стану гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем у хворих на епілепсію та на підставі отриманих даних визначена їх провідна роль у механізмах розвитку та формуванні клінічних прояв генералізованої та парціальної епілепсії. Було показано, що нейроендокринна дисфункція виявляється наявністю гормонального дисбалансу у гіпофізарно-оваріальної, гіпофізарно-тестикулярної та гіпофізарно-тиреоїдної системах. У роботі наведено дані, що характеризують клініко-неврологічні особливості нейроендокринних синдромів, які супроводжують розвиток епілепсії, частота їх зустрічаємості та ступень виразності. Було детально вивчено особливості вмісту аденогіпофізарних, тиреоїдних і статевих стероїдних гормонів у сироватці крові хворих на епілепсію в міжнападний період. Виявлено кореляційну залежність між ступенем виразності гормонального дисбалансу, тривалістю захворювання і частотою епілептичних нападів у хворих на генералізовану та парціальну епілепсію. Доведено патогенетичну роль змін рівнів гормонів у формуванні клінічних прояв нейроендокринної дисфункції у хворих на епілепсію. Вперше відмічено, що у жінок з епілепсією та гіпофізарно-оваріальною дисфункцією є превалювання естрогенної ланки над гестагеновою у лютеальну фазу менструального циклу. Були описані клінічні особливості менструальних (катаменіальних) епілептичних нападів.

Вперше вивчено особливості вегетативного регулювання у хворих на епілепсію з гіпофізарно-гонадною та гіпофізарно-тиреоїдною дисфункцією. Це дало можливість оцінити ступінь переваги парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи над симпатичною у вегетативному тонусі і вегетативному забезпеченні діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. За результатами проведеного наукового дослідження було запропоновано комплексний підхід до аналізу епілептогенної патології та розроблено додаткові прогностичні клініко-біохімічні критерії епілепсії з урахуванням функціонального стану гіпофізарно-тестикулярної, гіпофізарно-оваріальної, гіпофізарно-тиреоїдної та вегетативної нервової систем. Отримані результати дають підставу рекомендувати діагностичну схему обстеження хворих на епілепсію з дослідженням стану гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем для раннього виявлення нейроендокринної дисфункції та нейроендокринних синдромів.

Виявлені особливості біоелектричної активності головного мозку у жінок, які страждають на епілепсію, у різні фази менструального циклу дозволяють патогенетично обґрунтовано проводити діагностику захворювання в 1 фолікулярну фазу менструального циклу, яка відповідає 7-8 дню МЦ.

Для проведення адекватної патогенетичної терапії епілепсії, яка супроводжується розвитком нейроендокринної дисфункції, рекомендується дослідження функціонального стану вегетативної нервової системи. Показана доцільність залучення до комплексної терапії епілепсії препаратів 1,4-бензодіазепінового ряду при первинно-генералізованих тоніко-клонічних нападах, які виникають переважно у нічний період.

Результати дослідження опубліковано та впроваджено в роботу неврологічного відділення та поліклініки Харківської обласної клінічної лікарні, неврологічного відділення Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харківської міської дитячої поліклініки № 15, неврологічного відділення Харківської міської клінічної психіатричної лікарні № 15.

За результатами дослідження оформлено деклараційний патент на винахід „Спосіб лікування хворих на епілепсію" за № 2002118968.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при підготовці студентів, лікарів-інтернів і підвищенні кваліфікації лікарів-неврологів на кафедрі нервових хвороб Харківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, визначено актуальність теми дослідження, аналіз наукової літератури з цієї проблеми, планування мети та завдань дослідження. Автор особисто проводила відбір тематичних хворих та безпосередньо брала участь в їх клініко-неврологічному, електрофізіологічному та біохімічному обстеженні, лікуванні. Статистичний аналіз результатів досліджень, формування висновків та впровадження практичних рекомендацій також є самостійним внеском дисертанта. Самостійно здійснено текстове та графічне оформлення всіх розділів дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були повідомлені на засіданні Харківського наукового товариства неврологів, психіатрів та наркологів (Харків, 2002), Міжнародної науково-практичній конференції молодих вчених Одеського державного медичного університету "Вчені майбутнього", (Одеса, 2002, 2003), Міжвузівський конференції молодих вчених Харківського державного медичного університету "Медицина третього тисячоліття", (Харків, 2003, 2004), III Міжнародної науково-практичної конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія" (Харків, 2003), VII Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2003), 7 Конгресі неврологічного товариства (Хельсінкі, 2003), Симпозіумі Української протиепілептичної ліги "Інструментальна діагностика і прогноз, лікування епілепсії" (Харків, 2003), науково-практичній конференції „Організаційно-правові проблеми рецептурного і безрецептурного відпуску лікарських засобів в сучасних умовах" (Харків, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 24 наукові праці, серед них 10 у фахових виданнях, ліцензованих ВАК України, 13 – у тезах. Оформлено деклараційний патент на винахід.

Структура й обсяг дисертації. Основні положення дисертації викладені на 155 сторінках машинописного тексту, дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, розділу, де розглянуто загальну характеристику хворих та методи їх дослідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Роботу ілюстровано 35 таблицями і 45 рисунками. Список літератури містить 299 джерел, з яких 199 є вітчизняними та країн СНД, та 100 – іноземними.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для виконання поставлених завдань обстежено 145 хворих на епілепсію різного генезу. Із них жінок було 58 віком від 18 до 40 років (середній вік складав 34,464,95 років), чоловіків – 87 віком від 16 до 55 років (38,85,72 років). Клінічні спостереження хворих проводилися на базі Харківської обласної клінічної лікарні та міського психоневрологічного диспансеру № 3 м. Харкова.

Для детального клінічного аналізу, оцінки додаткових методів обстеження та проведення порівняльної характеристики отриманих результатів усі обстежені хворі були розподілені на 2 групи згідно з міжнародною класифікацією епілепсій та епілептичних синдромів (Нью-Делі, 1989): I клінічну групу сформували з 62 хворих (42,76 %) на генералізовану епілепсію, II групу – з 83 хворих (57,24 %) на парціальну епілепсію. Контрольну групу сформували з 30 практично здорових осіб, із них жінок було 15 (віком від 20 до 35 років), чоловіків – 15 (віком від 18 до 45 років).

Клінічне дослідження хворих проводилося за єдиною загальноприйнятою схемою обстеження і включало збір та оцінку анамнезу, детальний опис нападів, неврологічного, ендокринологічного і соматичного статусу, консультації гінеколога, уролога, а також клінічні аналізи крові, сечі та визначення функціонального стану вегетативної нервової системи; за показанням – консультації ендокринолога, ультразвукове дослідження щитовидної залози та гонад.

Loading...

 
 

Цікаве