WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Анемія при ювенільному ревматоїдному артриті: особливості патогенезу, діагностика та лікування (автореферат) - Реферат

Анемія при ювенільному ревматоїдному артриті: особливості патогенезу, діагностика та лікування (автореферат) - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

ЛЕКОМЦЕВА ЄВГЕНІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.853-092.8:612.4

Клініко-неврологічний та функціональний стан гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем у хворих на епілепсію

14.01.15 – нервові хвороби

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Григорова Ірина Анатоліївна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри нервових хвороб

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Волошина Наталія Петрівна, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу нейроінфекцій та розсіяного склерозу

доктор медичних наук, професор Зозуля Іван Савович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри медицини невідкладних станів

Провідна установа:

Інститут геронтології АМН України, відділ клінічної фізіології та патології екстрапірамідної нервової системи

Захист відбудеться " 20 " квітня 2005 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068, м. Харків,вул. Академіка Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України за адресою: 61068 м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

Автореферат розіслано " 18 " березня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, с.н.с. Л.І Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Епілепсія та епілептичні синдроми є одними з найбільш поширених захворювань нервової системи. Поширеність епілепсії у загальній популяції більшості країн Європи складає 5–10 випадків на 1000 населення (Shorvon S., 1995; Holmes G., 1997), тоді як на Україні на неї страждають в середньому 7–12 осіб на 1000 населення (Волошин П.В., Мерцалов В.С., 1996). Згідно з даними більшості епідеміологічних досліджень, які були проведені у нашій країні та закордоном, на сьогодні відмічається зростання питомої ваги епілепсії у загальній структурі захворювань нервової системи від 0,5 % до 0,8–1,2 % (Григорова І.А. та співавт., 2003; Smith H.S., Sang C.N., 2002). Численність проявів епілептичних нападів, раптовість їх розвитку, порушення свідомості і життєвих функцій, які можуть свідчити про органічну патологію з небезпекою смерті, визначають епілепсію як актуальну проблему сучасної неврології (Бибилейшвили Ш.И., 1980; Яхно Н.Н., Штульман Д.Р., 2001; Пітик М.І., Тодорів І.В., 2002; Зенков Л.Р., 2002; Zimmerman A.W., 1986; Gallangher B.B., 1987).

Сьогодні немає сумнівів у тому, що в патогенезі епілепсії важливими є патологічні зміни різноманітних механізмів: нейротрансмітерних – глутамат і ГАМК-ергичний обмін (Погодаев К.И., 1986; Brown M.R., Tache J., 1981; Fariello R. et al., 1984), дисбаланс у біохімічних системах катехоламінів і нейропептидів (Горячева Т.В. и соавт., 1988; Bajorek J.G. et al., 1986; Hokfelt T., et al., 2003), амінокислотних (Карлов В.А., 1990; Циганенко А.Я. и соавт., 2002; Akimoto M., 1982), електролітних (Розумович О.В., 1984; Hopkins A., 1987), енергетичних (Ворлоу Ч.П. и соавт., 1998; Baxter J.D., Mellod K.M., 1980; Lucke A. et al., 1990), імунологічних (Морозов В.И., Полянский Ю.П., 1988; Ефремов В.В., Мартиросян В.В., 1989; Amado D. et al., 1993), які сприяють епілептизації нейронів та розповсюдженню епілептичної активності в структурах головного мозку.

В останній час значна увага приділяється патології нейрогормональної регуляції у хворих на епілепсію (Богданов Н.Н., 1999; Herzog A.G., 1999; Isojarvi J.I. et al., 2003, Rojas L.V. et al., 2003).

Єдність та взаємозв'язок нервових та ендокринних механізмів дозволяє розглянути їх як єдину нейроендокринну систему. Різні рівні ЦНС, включаючи кору головного мозку, беруть участь в регулюванні діяльності ендокринних залоз. Їх гормони можуть безпосередньо впливати на нейроні пули і модулювати таким чином нейрональную активність вищих нервових центрів. Гормони по-різному впливають на поріг судомної готовності головного мозку. На епілептичну активність діють „конвульсанти": тироксин, трийодтиронін, естрогени. „Антиконвульсантами" є альдостерон, прогестерон, тестостерон, мелатонін (Крыжановский Г.Н., Глебов Р.Н., 1984; Бадалян Л.О. и соавт., 1991; Dillmann W.N., 1985; Fountain N.B., Bear J., 1998; Walter Ch., 2000; Klein P. et al., 2003).

У численних роботах було виявлено, що при епілепсії змінюється стан гіпофізарно-тиреоїдної системи (Простакова Т.И., 1978; Плотникова И.В., 1992; Beckers C., 1982; Dumont J.E. et al., 1992), гіпофізарно-тестикулярної (Мухин К.Ю., 1989; Gray A. et al., 1991; Krester D.M. et al., 1992; Griffiths K., Denis L., 2000) та гіпофізарно-оваріальної систем (Юферева Е.П., 1966; Семенов П.А., 1992; Власов П.Н., 1993; Олейникова О.М., 2001;Backtrom T., 1982; Morrell M.J., 1999; Bilo L. et al., 2001). Проте спільного погляду на характер взаємовідносин між залозами внутрішньої секреції та епілепсії у науковців не склалося. Спеціальні дослідження, присвячені комплексному вивченню клініко-біохімічних особливостей функціонального стану гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем, не проводилися.

Незважаючи на численні дослідження присвячені поєднанню епілепсії та нейроендокринної патології, до цього часу залишаються нез'ясованими дані про гормональні взаємовідносини, питання про вплив гормонального дисбалансу на особливості перебігу та прогноз епілепсії. Недостатньо вивчені клініко-неврологічні прояви дисфункції гіпофізарно-тиреоїдної, гіпофізарно-оваріальної та гіпофізарно-тестікулярної систем, роль гіпофізарно-тиреоїдної та гіпофізарно-гонадної систем у формуванні клінічних проявів у хворих на епілепсію.

У вітчизняній і закордонній літературі співіснують суперечливі дані відносно вмісту та динаміці гормонів при різних формах епілепсії. Не до кінця вивченим все ще залишається вміст аденогіпофізарних, тиреоїдних і статевих стероїдних гормонів у крові хворих на епілепсію залежно від типу і частоти нападів, тривалості захворювання.

У численних експериментальних працях показано, що гормони є модуляторами судомної активності головного мозку, продемонстровано взаємозв'язок нервової та ендокринної систем на лімбіко-гіпоталамічному рівні (Гедевалишвили Н.С. и соавт., 1979; Ахмеров Н.У., 1982; Паламарчук В.А., 1998; Scott C.J. et al., 1999; Rudick C.N., Woolley C.S., 2001; Weiland N.G., 2003). Виявлено, що епілепсія виникає внаслідок формування у мозку вогнища епілептогенної активності. Лімбічна система мозку підлягає безпосередньому впливу гіперсинхронного розряду під час нападу. Виникаючий внаслідок цього вегетативний дисбаланс відіграє значну роль у патогенезі захворювання, що й було підтверджено численними експериментальними дослідженнями на тваринах (Билялов М.Ш. и соавт., 1976; Громов С.А., Лекарь П.Т., 1982; Миротворская Г.Н. и соавт., 1982; Алиева Х.К., 1989; Вейн А.М. и соавт., 2000). Але, за даними літератури, не остаточно вивченими залишаються питання стану вегетативної нервової системи у хворих на епілепсію, яка супроводжується гіпофізарно-гонадною та гіпофізарно-тиреоїдною дисфункцією та її вплив на формування тих або інших прояв захворювання.

Таким чином, усе викладене свідчить про необхідність дослідження названої проблеми і зумовлює актуальність цієї роботи. Вивчення особливостей функціонального стану гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем у хворих на епілепсію дозволить розширити уявлення про нейропатохімію епілепсії та дасть можливість продовжити пошук нових терапевтичних шляхів лікування даного захворювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Харківського державного медичного університету „Вивчення загальних закономірностей патогенетичних процесів та розробка способів їх корекції" (№ держреєстрації 0198U002619).

Мета дослідження – підвищення ефективності діагностики та лікування епілепсії на основі комплексного аналізу клініко-неврологічних, біохімічних та інструментальних даних особливостей функціонального стану гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем.

Відповідно до мети були поставлені та вирішені наступні задачі:

1. Визначити у хворих на генералізовану та парціальну епілепсію клініко-неврологічні особливості гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної дисфункції, вивчити біоелектричну активність головного мозку за даними ЕЕГ і структурні зміни мозку за даними КТ- та МРТ- досліджень у даної категорії пацієнтів.

2. Дослідити особливості вегетативної регуляції у хворих на епілепсію з гіпофізарно-гонадною та гіпофізарно-тиреоїдною дисфункцією в міжнападний період.

Loading...

 
 

Цікаве