WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування та рання діагностика пухлинних захворювань ендометрія (автореферат) - Реферат

Прогнозування та рання діагностика пухлинних захворювань ендометрія (автореферат) - Реферат

Науково обґрунтовані критерії реабілітаційного потенціалу та вдосконалена медико-експертна оцінка анатомо-функціональних порушень у хворих на коксартроз включені до Інструкції про встановлення груп інвалідності № 516/9115 від 07.04.2004, впроваджені в практику МСЕ, що дозволило підвищити якість МСЕ та медичну реабілітацію хворих з цією патологією.

Впровадження в практику МСЕ та лікувальних закладів заходів зі зниження інвалідності у хворих на коксартроз дозволило покращити показники інвалідності.

Особистий внесок здобувача. Автором був проведений ретроспективний аналіз 700 історій хвороб пацієнтів, які проходили лікування у відділенні ендопротезування Обласної клінічної лікарні ім. І.І.Мечнікова м. Дніпропетровська, 180 історій хвороб пацієнтів з коксартрозом, що проходили стаціонарне дослідження та лікування у відділенні реабілітації хворих та інвалідів внаслідок захворювань та травм опорно-рухової системи УкрДержНДІМСПІ та у відділенні ендопротезування Обласної клінічної лікарні ім. І.І.Мечнікова. Автором, у співавторстві з к.м.н. І.В.Бойком і к.м.н. С.Д.Дороганем, розроблена медико-соціальна система оцінки анатомо-функціональних порушень у хворих на коксартроз, удосконалений спосіб відновлення опороздатності нижніх кінцівок при уродженому вивиху стегна, розроблені типові програми індивідуальної реабілітації хворих на коксартроз з урахуванням сучасних методів лікування цієї патології.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися на V конгресі Російського артроскопічного товариства (Санкт-Петербург, 2003), на конференціях: Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена 30-річчю Українського державного науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів МОЗ України (Вінниця, 2004); "Сучасні аспекти медико-соціальної експертизи, реабілітації хворих та післядипломної підготовки лікарів" (Дніпропетровськ, 2004), "Медико-соціальна експертиза та реабілітація інвалідів" (Дніпропетровськ, 2003), на засіданнях Дніпропетровської асоціації травматологів-ортопедів (2002, 2003,2004).

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, серед них 4 статті у провідних наукових фахових виданнях, 2 деклараційних патента України на винахід та 2 методичні рекомендації, 6 робіт в матеріалах конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу "Матеріали та методи дослідження", 3 розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел (107 українських та російських авторів, 97 іноземних авторів) та 4 додатків. Робота викладена на 200 сторінках машинописного тексту, що включає 9 таблиць, 75 рисунків.

ЗМІСТ РОБОТИ

Дисертаційне дослідження проводилося у великому промисловому місті з чисельністю населення більше 1 млн., що має розвинуту мережу закладів медико-соціальної експертизи та реабілітації. Якість надання медико-експертної допомоги та ефективність проведення заходів індивідуальної медичної реабілітації хворим на коксартроз вивчали за даними 180 карт-анкет хворих на коксартроз, що пройшли обстеження та реабілітацію в клініці УкрДержНДІМСПІ та у відділенні ендопротезування Обласної клінічної лікарні ім.І.І.Мечнікова м. Дніпропетровська за період 2000-2003 рр., і матеріалами 700 карт-анкет хворих, що перебували на лікуванні у відділенні ендопротезування Обласної клінічної лікарні ім.І.І.Мечнікова м. Дніпропетровська за період 1995-2000 рр.

Проведено аналіз стану інвалідності і медичної реабілітації хворих на коксартроз за даними обласних МСЕК та міжрайонних травматологічних МСЕК України за 2001 рік, що збирали за спеціально розробленою програмою у межах проведення комплексних досліджень відділу медико-соціальних проблем інвалідності Українського Державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності.

Для оцінки функції кульшового суглоба до і після проведення заходів медичної реабілітації хворих на коксартроз використовували систему за Харрисом. Усім хворим проводили стандартне рентгенологічне дослідження, а у складних випадках комп'ютерну томографію, магнітно-резонансну томографію, а також денситометричне дослідження за допомогою приладу "Lunar" DPX-MD для діагностики ступеня остеопенії та остеопорозу в проксимальному відділі стегнової кістки та тазовій кістці.

Результати аналізу стану інвалідності і медичної реабілітації хворих на коксартроз за даними обласних МСЕК та міжрайонних травматологічних МСЕК України за 2001 рік показали, що у 2001 році в Україні вперше були визнані інвалідами внаслідок коксартрозу 1336 хворих, що склало 10,7% від загального числа вперше визнаних інвалідами внаслідок травм і захворювань опорно-рухової системи.

При визначенні вікових категорій інвалідів виявлено, що основна частина хворих визнається інвалідами у віці 40-60 років. Існує великий відсоток осіб, що стали інвалідами внаслідок вторинного коксартрозу (53,1%), що підкреслює важливість розробки диференційованих заходів медичної реабілітації хворих з ушкодженнями та захворюваннями кульшового суглоба. Переважна кількість хворих у 2001 році вперше визнана інвалідами ІІІ групи від загального захворювання, і в порівнянні з даними літератури такий розподіл не має тенденції до зниження. Викликає увагу й ще один показник – питома вага накопиченої інвалідності, яка збільшилася у порівнянні з минулими роками і склала у 2001 році 43%. Однією з медико-соціальних причин зростання показників інвалідності внаслідок коксартрозу у 2001 р. є недостатнє використання продовження листків тимчасової непрацездатності після 4 місяців для подальшого проведення медичної реабілітації хворих на коксартроз. Це пов'язано з недостатнім направленням та проведенням хірургічних заходів у показаних випадках, спрямованих на поліпшення функції кульшового суглоба.

Нами виявлено, що основними причинами, які призвели до інвалідності хворих на коксартроз, були такі:

– двобічне ураження;

– переваження тяжких післятравматичних порушень проксимального відділу стегнової кістки;

– кістоподібна перебудова головки стегнової кістки з її різкою деформацією;

– прогресування попереково-крижового остеохондрозу хребта;

– недостатня адекватність реабілітаційних заходів;

– відсутність спадкоємності та послідовності між різними етапами проведення індивідуальної програми реабілітації.

Базуючись на результатах проведеного аналізу 180 медико-експертних справ та історій хвороб інвалідів внаслідок коксартрозу, даних літературних джерел, ми створили за допомогою кластерного аналізу груп даних та методу експертних оцінок удосконалену бальну систему оцінки тяжкості коксартрозу з винесенням медико-соціального рішення стосовно обмеження життєдіяльності у відповідності до існуючого законодавства. Кінцева оцінка базується на сумарному балі, що поділений на число ознак (табл. 1).

Таблиця 1

Оцінка обмеження життєдіяльності хворих на коксартроз

Прогноз

Загальний

бал

Група

інвалідності

Тимчасове обмеження життєдіяльності, можливе покращання анатомо-функціональних показників та відновлення життєдіяльності

1,0-1,5

Продовження

листка непрацездатності

Прогресування обмеження життєдіяльності, можливе покращання статико-кінематичної функції та відновлення життєдіяльності

1,6-2,5

ІІІ та (або) при травмі на виробництві відсотки втрати непрацездатності

Стійке обмеження життєдіяльності, інвалідність, можливе покращання статико-кінематичної функції та часткове відновлення життєдіяльності

2,5-2,8

ІІ та при травмі на виробництві відсотки втрати непрацездатності

Стійке обмеження життєдіяльності, інвалідність, без перспективи покращання статико-кінематичної функції, але з можливістю часткового відновлення життєдіяльності

2,9-3,0

І та при травмі на виробництві відсотки втрати непрацездатності

Бальна система оцінки дозволяє відмічати навіть невеликі зміни у стані хворого, а це, в свою чергу, призведе до зменшення некоректних або нерозважливих рішень лікарями МСЕК.

З метою удосконалення медико-соціальної експертизи ми розробили та науково обґрунтували критерії реабілітаційного потенціалу хворого:

1) високий – можливе відновлення функції нижніх кінцівок, що дозволить хворому відновити працездатність і соціальний стан (первинний або вторинний коксартроз ІІІ ступеня з помірним обмеженням функції);

Loading...

 
 

Цікаве