WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Прогнозування та рання діагностика пухлинних захворювань ендометрія (автореферат) - Реферат

Прогнозування та рання діагностика пухлинних захворювань ендометрія (автореферат) - Реферат

3

Інститут патології хребта та суглобівімені професора М.І.Ситенка АМН України

ЛІФАРЕНКО Євген Леонідович

УДК 616.728:616-036

Медико-соціальна експертиза та медична реабілітація хворих на коксартроз

14.01.21 – травматологія та ортопедія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському державному науково-дослідному інституті медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук професор

Заслужений діяч науки і техніки України

лауреат Державної премії України

ЛОСКУТОВ Олександр Євгенович

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ

України, завідувач кафедри травматології та ортопедії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук професор

ЯРЕМЕНКО Дмитро Олександрович

Інститут патології хребта та суглобів

імені професора М.І.Ситенка АМН України,

завідуючий науково-організаційним відділом

доктор медичних наук професор

ФІЩЕНКО Володимир Олександрович

Вінницький державний медичний університет

ім. М.І.Пирогова МОЗ України,

завідувач кафедри травматології, ортопедії та ВПХ

Провідна установа: Науково-дослідний інститут травматології та ортопедії

Донецького державного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України, м. Донецьк.

Захист відбудеться "24" червня 2005 р. об 11.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.607.01 Інституту патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 80).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 80).

Автореферат розісланий "24"травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук В.О. Радченко

Актуальність проблеми. Коксартроз – хронічне прогресуюче ураження кульшового суглоба, що відноситься до тяжких хвороб людини, а проблема його лікування, експертизи та реабілітації хворих на коксартроз є однією з ключових в ортопедії та медико-соціальній експертизі. Остеоартроз великих суглобів, на який страждають 10-12% населення, посідає провідне місце серед ортопедичних захворювань, при цьому деструктивні ураження кульшового суглоба складають близько 5% (Гурьев В.Н., 1984, Шумада И.В., 1990; Корж М.О., Дєдух Н.В. зі співавт., 1999). Згідно з проведеними епідеміологічними дослідженнями, деструктивно-дистрофічні зміни у суглобах, в тому числі у кульшовому, мають місце в 50% випадків у людей, старших 40 років, а у віці 70 років це захворювання має місце і діагностується у 90% населення. В останні десятиріччя спостерігається тенденція до виникнення коксартрозу у людей віком від 32 до 42 років. Показники тимчасової непрацездатності при цьому захворюванні складають за рік в середньому 580 днів на кожні 100 осіб. Медико-соціальне значення коксартрозу як причини інвалідності в Україні протягом останніх двадцяти років не знижується. Питома вага таких хворих складає в структурі інвалідності внаслідок захворювань опорно-рухової системи 5,6-14,6% (Москаленко В.Ф., 2000; Іпатов А.В., 2003; Davies G., Watson D., Bellamy N., 1999).

Проблема лікування коксартрозу до останнього часу ще повністю не вирішена у відношенні тактики медичної реабілітації. Сучасні заходи консервативного лікування тільки призупиняють на деякий час прогресування патологічних деструктивно-дистрофічних змін у кульшовому суглобі і не в змозі кардинально вплинути на перебіг захворювання. У цьому зв'язку особливо важливими стають питання адекватної медико-експертної оцінки перебігу захворювання, складання та проведення індивідуальних програм реабілітації зі своєчасним направленням хворих на оперативне лікування.

Аналіз літературних джерел довів, що найбільш ефективні результати відновлення втраченої опорності та рухомості в патологічно зміненому кульшовому суглобі спостерігаються при його заміщенні штучним імплантатом. Тотальна артропластика дозволяє позбавити хворих постійного болю, відновити функцію кульшового суглоба, повернути людину до активного життя у випадках, що ще 10-20 років тому вважалися безнадійними (Корж О.О., 2001, Лоскутов О.Є., 2003; Hoaglung F., Steinbach L., 2001; Zimmerma S., Hawkes W., Hudson J., 2002). Однак на сьогоднішній день залишається актуальною проблема профілактики різноманітних ускладнень тотального ендопротезування. Відсутність сучасних медико-соціальних критеріїв експертизи в таких випадках та розроблених типових індивідуальних програм реабілітації ще більше ускладнює це питання. Остаточно невирішеними залишаються питання відновлення опороздатності нижньої кінцівки у хворих молодого віку з диспластичним коксартрозом, високим вивихом стегна (уродженим та набутим), у пацієнтів після видалення ендопротеза і при неможливості реендопротезування, а також невирішені медико-соціальні наслідки в таких випадках.

Вищевикладене дозволяє проблему удосконалення медико-соціальної експертизи та медичної реабілітації хворих на коксартроз вважати актуальною, що потребує подальшого наукового дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт відділу реабілітації хворих з наслідками захворювань та травм опорно-рухової системи Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України (шифр ВН.69.ІН.03, держреєстрація №0101U001584. Автор особисто запропонував та провів комплексну медико-соціальну характеристику хворих на коксартроз, запропонував медико-експертну систему оцінки анатомо-функціональних порушень у хворих на коксартроз, удосконалив систему диференційованих підходів щодо проведення їм медичної реабілітації, удосконалив методику проведення остеотомії, спрямовану на відновлення опороздатності нижньої кінцівки, обґрунтував показання та протипоказання до її проведення).

Мета дослідження: удосконалити медико-соціальну експертизу та розробити науково обґрунтовані типові диференційовані програми медичної реабілітації для підвищення її якості та поліпшення показників інвалідності хворих на коксартроз.

Задачі дослідження:

1. Вивчити медико-соціальні особливості інвалідності внаслідок коксартрозу та проаналізувати стан медико-соціальної експертизи і реабілітації хворих на коксартроз за даними медико-експертної документації.

2. Розробити та обґрунтувати критерії реабілітаційного потенціалу і вдосконалити медико-експертну оцінку анатомо-функціональних порушень у хворих на коксартроз та після реконструктивно-відновних оперативних втручань на кульшовому суглобі.

3. Розробити та обґрунтувати типові диференційовані програми медичної реабілітації хворих на коксартроз та, базуючись на цьому, визначити оптимальний комплекс заходів індивідуальної програми реабілітації.

4. Провести аналіз результатів реконструктивно-відновного хірургічного лікування хворих на коксартроз.

Об'єктом дослідженняє перебіг коксартрозу, у тому числі після реконструктивно-відновних оперативних втручань.

Предмет дослідження: медико-соціальна експертиза та медична реабілітація хворих на коксартроз.

Методи дослідження: клінічний, рентгенологічний, в тому числі комп'ютерно-томографічний, магніторезонансно-томографічний, денситометричний, статистичний.

Наукова новизна. Отримані нові дані щодо інвалідності в Україні внаслідок коксартрозу, що дозволило визначити основні заходи зі зниження показників інвалідності хворих з цією патологією.

Розроблено і науково обґрунтовано критерії реабілітаційного потенціалу і вдосконалено медико-експертну оцінку анатомо-функціональних порушень у хворих на коксартроз, що дозволило об'єктивно визначити види та ступінь обмеження життєдіяльності для підвищення якості МСЕ та медичної реабілітації хворих.

Розроблено новий спосіб оперативного лікування хворих при уроджених вивихах стегна з використанням апарата зовнішньої фіксації спице-стержневого типу, який включає стержні оригінальної конструкції.

Вперше розроблено типові диференційовані програми медичної реабілітації хворих на коксартроз.

Практичне значення роботи. Впровадження в практику травматологічних відділень способу оперативного лікування хворих при уроджених вивихах стегна з використанням апарата зовнішньої фіксації спице-стержневого типу, який включає стержні оригінальної конструкції, дозволило знизити травматичність оперативних втручань, поліпшити функціональні результати лікування та медичної реабілітації хворих.

Використання розроблених типових диференційованих програм медичної реабілітації хворих на коксартроз дозволило покращити формування лікарями МСЕ і лікувальних закладів індивідуальних програм реабілітації та покращити динаміку її показників.

Loading...

 
 

Цікаве