WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Квітковий годинник Карла Ліннея - Реферат

Квітковий годинник Карла Ліннея - Реферат

Квітковий годинник Карла Ліннея
Квітковий годинник змінюється в залежності від географічної широти і довготи дня.
Більшість квітів розкриваються рано-вранці, а з десятої години вечора деякі квіти вже починають закриватися. І тільки смілка розкривається ввечері.
Перший "годинник Флори" склав шведський вчений Карл Ліней. Пізніше спостереження продовжували інші вчені і любителі природи.
ГОДИННИК КАРЛА ЛІННЕЯ
Шведський природознавець - ботанік, зоолог і лікар - Карл Лінней - видатний учений XVIII століття. У 1735 році у віці 28 років він став доктором медицини. І в тому ж році опублікував свою основну працю під назвою "Система природи", що уславила його ім'я. Ця праця за життя Ліннея витримала 12 видань! І щоразу автор доопрацьовував її, уточнював, доповнював.
У своїй "Системі природи" Карл Лінней вперше запропонував наукову класифікацію відомих тоді рослин і тварин. Свого часу славетний учений Стародавньої Греції Арістотель описав 454 види тварин. Відтоді минуло два тисячоліття. Вчені виявили і вивчили велику кількість нових видів тварин. Карл Лінней описав 4200 видів тварин і розділив їх на шість класів: ссавці, птахи, амфібії, риби, черви і комахи. Рослини він розділив на 24 класи.
Класифікація рослин і тварин, яку запропонував Лінней, далеко не бездоганна. Так, рослини він згрупував за зовнішніми ознаками квіток, а не за справжнім спорідненням між близькими видами. Не зовсім вдалою була і класифікація тварин. До класу амфібій, наприклад, Лінней включив не лише земноводних, а й плазунів. А до класу червів зарахував усіх відомих на той час безхребетних тварин, за винятком комах. Але не треба забувати, що Карл Лінней жив і працював у середині XVIII століття (він помер 1778 року), коли природничі науки були ще в зародковому стані. Отже, на ті часи його систематика тварин і рослин була великим кроком вперед і сприяла подальшому розвитку біологічних наук.
Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Багато часу він присвятив вивченню рослин різних країн і континентів, зібраних в ряді відомих європейських колекцій-гербаріїв. Сам він особисто вивчив і описав близько 1500 видів рослин.
Лінней не лише вивчав будову рослин, він цікавився також питаннями їхньої фізіології - ростом, цвітінням, плодоносінням. При цьому він помітив, що в деяких рослин квітки розкриваються вранці, в інших - вдень, у третіх - надвечір, а у четвертих - вночі. І закриваються вони також в певній послідовності, кожна у свій час. Це навело вченого на думку зробити квітковий годинник - "годинник флор".
Спершу Лінней ретельно спостерігав за рослинами і записував, о котрій годині розкриваються чи закриваються їхні квіти. Він склав список приблизно 50 рослин, які вказували йому години дня. Затим він зібрав ці рослини і висадив їх у себе в саду на спеціальну клумбу, розташувавши їх так, щоб, глянувши, можна було б з достатньою точністю визначити час. А квітки й справді поводилися, як годинник. Так, у козельця квіти розкривалися о 3-4-й годині ранку, а закривалися о 9-10-й годині ранку, у цикорію відповідно о 4-5-й і 10-й, у нечуйвітру зонтичного о 6-й ранку і о 5-й дня, в осоту городнього о 6-7-й і 12-й, у безсмертника-о 7-8-й годині ранку і о 2-й дня,
у маїсу - о 5-й і о 7-й вечора, у білої лілії - о 5-й і о 8-й вечора.
Квітковий годинник Карла Лшнея - не універсальний посібник для людей усіх країн світу, оскільки життя скрізь проходить за місцевим часом, в різних районах Землі біологічні процеси у рослин і тварин виявляються по-різному. Перевірка і порівняльні спостереження показали, що годинник Ліннея придатний в основному для районів, розташованих на рівні 60 градусів північної широти. Інакше кажучи, квіткові годинники в різних широтах "ходять" по-різному. В Московській області, наприклад, квітки осоту городнього розкриваються пізніше - о 1-2-й годині дня. Квітки цикорію розкриваються о 6-7-й годині ранку, а закриваються о 3-4-й годині дня.
Як же пояснити здатність квіток рослин до розкривання й закривання о певній порі? Як розвинулось у рослин таке пристосування до умов життя? Про фізіологічні механізми здатності листків і квіток рослин рухатися ми вже говорили у попередньому нарисі - "Лісові компаси". Що ж до періодичності цих рухів, добової ритміки їх, то вона передусім пов'язана з впливом сонячних променів. Саме схід і захід сонця визначають характер життя і діяльності чи функціонування всіх живих істот - тварин, рослин і людей. У процесі еволюційного розвитку в них розвинулася здатність орієнтуватися в часі і поринати в сон або прокидатися. Інакше кажучи, в них з'явився так званий внутрішній біологічний годинник, який регулює їхню добову активність. Певний вплив на добові ритми справляють також вологість і температура повітря.
У середній смузі Росії рослини розкривають свої квіти в такі години: о 5-й ранку - шипшина, цикорій; о 6-й - кульбаба, польова гвоздика, білий повій, рудуватий лілійник і о 7-й - дзвоники, картопля, нечуйвітер зонтичний. В цей час із водяних глибин ставків та озер випливають на поверхню великі зелені пуп'янки білого латаття і під ласкавими променями сонця розгортаються у білосніжні квітки.
О 8-й годині ранку розкривають свої квітки нагідки і чорнобривці; о 9-й - рожеві квітки смілки, о 10-й--мати-й-мачуха, квасениця. Пізніше за інші, близько 11-ої години ранку, розкриває свої квітки шпергель - дрібний бур'ян, що акуратно вказує на час від весни до осені.
Квітуючі рослини, як правило, люблять тепло і сонце. Тому так яскраво міняться їхні квітки у вранішню пору і ваень. А деякі рослини не терплять спеки і яскравого сонця і поспішають позакривати свої квіти. До таких належить козелець. Вранці він прокидається одним з перших і розкриває свої пелюстки ще до схід сонця, на світанку, але вже о 9-10-й годині ранку закриває їх. Приблизно так само поводиться і льон. Опівдні закриває свої пелюстки осот польовий.
О 14-15-й годині закриваються квітки картоплі, кульбаб, любочок списолистяних, а о 15-16-й годині "засинає" шпергель. Близько 16-17-ї години згортають, оранжеві пелюстки нагідки. О 17-18-й годині закриваються квітки мати-й-мачухи, жовтцю, квасениці. О сьомій годині вечора біле латаття стуляє зелені чашолистки, закриває квітку і поринає у воду. О 20-й годині, відчуваючи прохолоду, закривають квітки лілійник та шипшина.
Під вечір освітленість спадає, температура повітря знижується - і теплолюбні рослини закривають свої квітки. У зв'язку з цим припиняють польоти і денні комахи, а відтак улаштовуються на ночівлю і птахи, що живляться ними. Але на цьому ланцюг взаємозв'язків у природі не обрива-ється. Після 8-ї години вечора розкриваються білі квітки запашного тютюну, їх добре видно в темряві, вони різко пахтять і цим приваблюють нічних метеликів-запильників. У цей же час розкриваються пуп'янки енотери, її яскраві жовті квітки мають різкий запах, живуть вони лише одну ніч, а потім в'януть. Після 9-ї години вечора розкриваються квітки горицвіту.
Біологічний годинник рослин на Українімає власний "хід", пов'язаний з місцевим часом, географічним положенням і кліматичними умовами. Було б дуже добре, якби школярі й учителі-біологи в різних областях України самі провели спостереження за добовим ритмом квіток рослин і уклали свій "годинник флор", як це колись зробив Карл Лінней.
Про те, що у тварин і рослин спостерігається періодичне, повторення життєвих процесів, їх циклічність, знали вже стародавні вчені, зокрема Гіппократ і Арістотель. Вивчення цих явищ у наступні століття і особливо в останні десятиліття й роки привело до виникнення вчення про біологічні ритми і годинники.
Періодичне повторення підвищеної активності й спокою - закономірність для всіх живих організмів, його дотримуються і рослини, і тварини, і людина. Власне, це було помічено передусім і найкраще саме в людей. Зміна сну й неспання, добові коливання температури тіла, пульсу, споживання кисню, виділення вуглекислоти тощо
відбувається в організмі людини буквально по годинах. Причому найбільші з цих показників відзначено близько 16-18-ї години, а найменші - близько 5-7-ї години ранку. Температура тіла здорових людей буває максимальною о 6-й годині вечора, а мінімальною - о 4-й годині ранку. Приблизно так змінюється і кров'яний тиск.
Фізіологи й лікарі виявили добову ритміку в діяльності печінки, шлунка, кишечника, органів виділення, залоз внутрішньої секреції, в обміні речовин і навіть у біохімічному складі крові. Вивчення електричної активності мозку в людей показало, що навіть коли людина спить, активність ритмічно змінюється кожні 90 хвилин. В цілому, як стверджують фахівці з біоритмології, у людей вже виявлено близько 100 змін у роботі різних органів і систем організму, що періодично змінюються упродовж доби.
Виникнення біологічних ритмів у живих організмів відбувалося в процесі їхнього еволюційного розвитку і пов'язано з впливом діяльності Сонця та інших зовнішніх факторів. Зміна пір року, зміна дня і ночі, як і найважливіші фактори зовнішнього впливу, призвели до того, що у тварин і рослин розвинулися пристосувальні реакції, які повторюються з певною, навіть строгою закономірністю. Так виникли і закріпилися різноманітні біологічні ритми. Причому вони бувають не лише добовими, я й бага-тоденними, місячними, річними. В більшості випадків вони спадкові - передаються з покоління в покоління, але є й такі періодичні явища в житті тварин і рослин, які виявляються під впливом умов зовнішнього середовища.
Загальновідомі такі періодичні явища в житті рослин, як весняний рух соків, розпукування листків, цвітіння і плодоносіння, осіннє скидання листя та багато інших. В основному це пов'язано з впливом сонячної енергії. Різні рослини здатні "підладжуватися" під тривалість дня, і залежно від цього деякі з них цвітуть навесні, а інші влітку або навіть восени. І добові ритми у рослин, як ми, вже говорили, пов'язані з Сонцем і освітленістю Землі.
Вчені продовжують працювати над вивченням біологічних ритмів у житті рослини і дедалі глибше проникають у механізми, що управляють ними. Результати їхніх досліджень будуть мати не лише величезне наукове, загально біологічне значення. А й практичне.
?
ЛІТЕРАТУРА:
Заянчковський І. - "Живі барометри, компаси, сейсмографи", 1986 р. - ст.. 181-186.
Генкель П.А. - "Фізіологія рослин", 1970 р., ст. 152-156; ст. 168-170.
Максимова Р.А. - "Квітковий годинник", 1972 р. ст. 2-19.
Гродзинський А.М. - "Пам'ять рослин", 1996 р. ст. 22-23.
Дитяча енциклопедія.
Loading...

 
 

Цікаве