WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Обгрунтування нового методу формування антирефлюксного ілеотрансверзоанастомозу після правобічної геміколектомії (клініко-експериментальне дослідження - Реферат

Обгрунтування нового методу формування антирефлюксного ілеотрансверзоанастомозу після правобічної геміколектомії (клініко-експериментальне дослідження - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ

ЛИТВЯК ЕЛЛІНА ІГОРІВНА

УДК 616.361-008.6-07:615.3-08

Оптимізація діагностики та медикаментозної корекціїдисфункцій біліарного тракту

14.01.36 – гастроентерологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Дніпропетровськ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук Щербиніна Марина Борисівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Решетілов Юрій Іванович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапії та гастроентерології;

доктор медичних наук, професор Фадєєнко Галина Дмитрівна, Інститут терапії ім. акад. Л.Т.Малої АМН України (м. Харків), заступник директора з наукової роботи

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця МОЗ України (м. Київ), кафедра госпітальної терапії №2

Захист дисертації відбудеться „ 10 " листопада 2005 р. о „ 1300 " годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.02 Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України та Інституту гастроентерології АМН України (пр. Правди, 96, м. Дніпропетровськ, 49074)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (вул. Дзержинського, 9, м. Дніпропетровськ, 49044)

Автореферат розісланий „ 08 " жовтня 2005 р.

В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук,

професор О.В. Курята

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За останні 10 років в Україні зріст поширеності захворювань біліарної системи склав 35,2% (А.В. Підаєв зі співавт., 2003). Сьогодні вони становлять 24,2% з усіх гастроентерологічних недуг та поступаються за розповсюдженістю лише групі запальних та виразкових хвороб гастродуоденальної зони (О.Г. Осауленко, 2004).

Однією з найпоширеніших патологій, яка виявляється у майже 5% дорослого населення, є функціональні розлади біліарного тракту (БТ) (WHO, 2001; Т. Jrgenson, V. Binder, О. Bonnevie, 1996). Функціональні розлади БТ охоплюють різні вікові групи, уражаючи здебільшого осіб молодого і середнього віку, мають хронічний перебіг з частими рецидивами, схильні до прогресування із залученням до патологічного процесу суміжних органів та розвитком холелітіазу. Тому рання діагностика та адекватне лікування дисфункцій БТ мають величезне клінічне значення для профілактики трансформації функціональних порушень моторної діяльності БТ в органічну патологію та запобігання низки медико-соціальних проблем.

Патологію БТ відрізняє складність багатьох питань етіології та патогенезу. У забезпеченні моторної діяльності БТ визнаною є роль вегетативних регуляторних механізмів (G.M. Mawe, 1998; C.M. Woods, 2005). Порушення функціонального стану вегетативної регуляції, сприяючи розвитку моторно-тонічних розладів БТ, передують, а потім й супроводжують хронічну біліарну патологію. Патологічні зміни стосуються тонічного стану сфінктерів БТ, скорочувальної здатності жовчного міхура (ЖМ), прояви чого можуть виступати як ізольовано, так й у комбінації (А.П. Пелещук, В.Г. Передерій, А.С. Свінцицький, 1995). На ранніх етапах свого розвитку функціональні розлади біліарної моторики мають прихований перебіг. Тому переважна кількість таких хворих припадає на амбулаторний етап контактування з лікарем (Г.Д. Фадєєнко, 2005). У цьому зв'язку важливою є розробка діагностичних технологій для одержання інформації щодо моторної діяльності БТ та механізмів, що її координують, а також для підбору оптимальної терапії (Ю.І. Решетілов, 2005; О.Я. Бабак, 2000). Залишається також відкритим питання диференційованого підходу до лікування окремих типів дисфункцій БТ з урахуванням особливостей вегетативної регуляції, що їм притаманні. Таким чином, дане наукове дослідження є доцільним та актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною теми науково-дослідної роботи кафедри гастроентерології та терапії ФПО Дніпропетровської державної медичної академії „Вивчення патогенетичних механізмів порушень функції гастродуоденальної зони та розробка на їх основі нових методів діагностики, лікування та профілактики захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки, гепатобіліарної зони та кишечнику" (державний реєстраційний №0103U003649).

Мета дослідження – підвищити ефективність діагностики й лікування дисфункцій БТ на підставі встановлення взаємозв'язку типів розладів біліарної моторики із функціональним станом вегетативної регуляції.

Завдання дослідження:

  1. Встановити частоту окремих типів розладів моторики БТ та їх залежність від функціонального стану вегетативної регуляції, а також притаманні їм сполучення з іншими захворюваннями травної системи.

  2. Дослідити особливості вегетативного забезпечення моторики БТ на фоні застосування розчину магнезії сульфату у практично здорових осіб-добровольців та визначити критерії оцінки рівня вегетативного забезпечення за часовими показниками коефіцієнту скорочення ЖМ.

  3. Оцінити доцільність використання гострої медикаментозної проби за допомогою динамічного ультрасонографічного дослідження для підбору диференційованої корекції дисфункцій БТ.

  4. Встановити особливості відновлення координованої моторики БТ та функціонального стану вегетативної регуляції у пацієнтів з окремими типами біліарних дисфункцій після курсового прийому жовчогінного препарату холівер та препарату урсодезоксихолевої кислоти урсохол та розробити алгоритм вибору препаратів для лікування дисфункцій БТ.

Об'єкт дослідження: пацієнти із дисфункціями БТ, практично здорові особи-добровольці.

Предмет дослідження: моторика БТ та функціональний стан вегетативної регуляції.

Методи дослідження: анкетування; загальноклінічні; інструментальні – стандартне та динамічне ультрасонографічне дослідження гепатопанкреатобіліарної системи, багатофазове та етапне хроматичне дуоденальне зондування, динамічна гепатобілісцинтіграфія, фіброезофагогастродуоденоскопія, спектральний аналіз варіабельності ритму серця; мікроскопічне та біохімічне дослідження жовчі; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати наукового дослідження розширюють та поглиблюють уявлення щодо фізіологічного підґрунтя моторики БТ та патогенетичних механізмів розвитку біліарних дисфункцій. Встановлено частоту окремих типів дисфункцій БТ та їх залежність від функціонального стану вегетативної регуляції. Вперше за допомогою спектрального аналізу варіабельності ритму серця зміни стану вегетативної регуляції при різних типах дисфункцій БТ окреслено кількісними параметрами. Вперше встановлено зв'язок між суб'єктивним сприйняттям вегетативних змін та загальною потужністю спектру нейрогуморальної регуляції у пацієнтів із дисфункціями БТ. Визначено високу частоту (78,6%) сполучень дисфункцій БТ з іншими захворюваннями травної системи, серед яких перше місце посідає хронічний панкреатит (50,9% хворих). Продемонстровано синхронну динаміку показників скорочувальної функції ЖМ та стану вегетативної регуляції. За кількісними параметрами вивчено внесок симпатичної та парасимпатичної ланок вегетативної регуляції у забезпечення моторики БТ, встановлено зв'язок між ступенем скорочення ЖМ та вагусною активністю. Вперше визначено критерії, що дозволяють за результатами динамічного ультрасонографічного дослідження ЖМ протягом 20-ти хв. оцінити характер подальшої моторики та рівень вегетативного забезпечення моторної діяльності БТ. Доведено доцільність застосування гострої медикаментозної проби за допомогою динамічного ультрасонографічного дослідження ЖМ для підбору жовчогінних препаратів. Доведено ефективність курсового прийому жовчогінного препарату холівер та препарату урсодезоксихолевої кислоти урсохол щодо відновлення координованої взаємодії структур БТ та покращення функціонального стану вегетативної регуляції при окремих типах біліарних дисфункцій. Показано більш високу ефективність холіверу у пацієнтів із гіпокінетично-гіпотонічним та гіпокінетично-нормотонічним типами дисфункцій БТ. Урсохол справляє більш значний позитивний вплив у пацієнтів із гіпокінетично-гіпертонічним типом дисфункції БТ. Вперше обґрунтовано достатність використання цих препаратів у переважній більшості пацієнтів для корекції як біліарних дисфункцій, так й порушень функціонального стану ланок вегетативної регуляції.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено критерії, які дають змогу за результатами динамічного ультрасонографічного дослідження ЖМ протягом 20-ти хв. оцінити його подальшу моторику та рівень вегетативного забезпечення процесу холединаміки, що може використовуватися при скринінгових обстеженнях. Обґрунтовано доцільність проведення динамічного ультрасонографічного дослідження для підбору жовчогінних препаратів. Розроблено алгоритм вибору препаратів для корекції біліарних розладів залежно від їх типу. За результатами наукових досліджень отримано 1 позитивне рішення про видачу деклараційного патенту України (Заява на пат. № u200505304, МПК 7 А61В5/02, А61В8/12. Спосіб функціональної діагностики стану вегетативної регуляції, що забезпечує моторне функціонування біліарного тракту / Щербиніна М.Б., Вагін С.В., Литвяк Е.І., Сутиріна І.Г. (Україна). – Заявл.03.06.05. Позитивне рішення 08.09.05). Видано 1 інформаційний лист (Спосіб функціональної діагностики стану вегетативної регуляції, що забезпечує моторну діяльність біліарного тракту: Інформ. лист № 116 - 2005. Про нововведення в системі охорони здоров'я / Щербиніна М.Б., Вагін С.В., Литвяк Е.І. – Київ, 2005. – 2 с.). Результати дослідження впроваджено у практичну роботу 1-ого поліклінічного відділення МКЛ №1 м. Дніпропетровська (акт впровадження від 06.07.04), 1-ого поліклінічного відділення МКЛ №6 м. Дніпропетровська (акт впровадження від 22.07.04 та 29.06.05), 1-ого поліклінічного відділення МКЛ №9 м. Дніпропетровська (акт впровадження від 18.08.04 та 05.07.05), міської лікарні №7 м. Дніпродзержинська (акт впровадження від 15.09.04 та 02.06.05), Новомосковської центральної районної лікарні (акт впровадження від 01.10.04 та 14.06.05), Центральної міської лікарні м. Новомосковська (акт впровадження від 06.10.04 та 15.06.05). Основні теоретичні положення дисертації застосовуються у навчальному процесі кафедри гастроентерології та терапії факультету післядипломної освіти Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України.

Loading...

 
 

Цікаве