WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Шляхи покращання функціональних результатів низьких резекцій прямої кишки (автореферат) - Реферат

Шляхи покращання функціональних результатів низьких резекцій прямої кишки (автореферат) - Реферат

7. Перебіг АС у 60,9% хворих в доопераційному періоді ускладнений судомним синдромом, причому вдвічі частіше він спостерігається при АС нетравматичного походження. У віддаленому періоді після лікування методом НТ зменшення частоти епілептичних нападів у хворих з нетравматичним АС спостерігається в 8,7 рази частіше в порівнянні з пацієнтами, у яких АС зумовлений травматичним ушкодженням мозку.

8. Позитивний результат щодо відновлення рівня життєдіяльності одержаний у 50% хворих, а за динамікою реінтеграції когнітивних функцій – у 12,5%. Незначне покращення рівня життєдіяльності мало місце у 34,4% хворих, тоді як відновлення когнітивних функцій до цього рівня спостерігалось у 62,5%. Незадовільні результати лікування мали місце у 15,6% і 25% хворих відповідно. Доведено, що у хворих з АС та його наслідками після проведення нейрохірургічного лікування методом нейротрансплантації відновлення функціонування на рівні життєдіяльності згідно шкали Раппапорта відбувається в 4 рази частіше, ніж реінтеграція психічних і когнітивних функцій згідно шкали центра Ранчо Лос Амігос.

9. Оптимальними строками лікування хворих з АС методом НТ є проміжок від 10 до 32 (214) місяців від початку захворювання. Поєднання інтратекальної та інтрапаренхімальної НТ є більш ефективним. Встановлено, що інтратекальна НТ при проведенні в строк до 1 року після початку захворювання, дає можливість досягти кращого відновлення функцій життєдіяльності, а інтрапаренхімальна НТ при виконанні в строки від 1,5 до 2-х років після ушкодження мозку, сприяє кращому відновленню когнітивних функцій.

10. При проведенні інтрапаренхімальної НТ двократне збільшення об'єму нейротрансплантата в 1,5 рази підвищує результативність операцій. В свою чергу, при проведенні інтратекальної НТ не встановлено вірогідної різниці в застосуванні як кріоконсервованої, так і нативної суспензії ембріональних нервових клітин.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. В зв'зку з тим, що апалічний синдром не є станом стійкого ушкодження центральної нервової системи, а має динамічний перебіг, для покращення стану і якості життя хворих з цією складною патологією повинні розглядатися усі можливі методи відновного лікування, зокрема нейрохірургічні.

2. При відборі хворих для проведення нейрохірургічного відновлювального лікування необхідно враховувати наступні показники: відносна стабілізація соматичного стану, відсутність декомпенсації органів серцево-судинної та дихальної системи, відсутність гострих або хронічних в стадії загострення запальних процесів.

3. Обстеження хворих з АС та його наслідками повинно включати клініко-неврологічну оцінку функціонального стану за допомогою спеціалізованих неврологічних шкал таких як: шкала порушень життєдіяльності Раппапорта; шкала рівня когнітивних функцій медичного центру Ранчо Лос Амігос; модифікована шкала спастичності Ашфорт; шкала оцінки симптомів, які визначаються у хворих, що перебувають у вегетативному стані, в стані нерухомої мінімальної свідомості та рухомої мінімальної свідомості, електрофізіологічне (ЕЕГ) та інтроскопічні (АКТ, МРТ) обстеження.

4. Несприятливими факторами щодо відбору хворих з АС та його наслідками для проведення нейрохірургічного лікування є: старший вік, термін відновлення патерну "сон-неспання" в строки від 15 до 30 діб і більше, перебування хворого в хронічному вегетативному стані, наявність при інтроскопічних методах обстеження поєднання атрофічного процесу у корі та глибинних структурах мозку, наявність епілептичних нападів у хворих з АС травматичного походження.

5. Для проведення інтратекальної нейротрансплантації немає суттєвої різниці між використанням нативної або кріоконсервованої суспензії ембріональної нервової тканини.

6. Поєднання інтратекальної та інтрацеребральної нейротансплатації є кращою стратегією в лікуванні хворих з АС та його наслідками. В терміни перебування в АС або з його наслідками до 1 року краще проводити інтратекальну НТ, а в строк більше 1,5 року – інтрацеребральну НТ.

7. Розроблена канюля для трансплантації суспензій ЕНК в головний мозок може з успіхом застосовуватися при проведенні НТ стереотаксичним методом в глибинні структури мозку або вентрикулярно у хворих з АС та його наслідками.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Цимбалюк В.І., Латишев Д.Ю. Особливості клінічного перебігу апалічного синдрому травматичного та нетравматичного походження // Український нейрохірургічний журнал. – 2004. – №3. – С.88-96. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних та прогнозування результатів).

  2. Цымбалюк В.И., Латышев Д.Ю. Возможности нейрохирургического лечения апаллического синдрома и его последствий // Український нейрохірургічний журнал. – 2005. – №1. – С. 4-8. (Дисертантом особисто проаналізовано літературні джерела останніх років стосовно сучасних методів лікування апалічного синдрому і його наслідків та прогнозування результатів).

  3. Цимбалюк В.І., Латишев Д.Ю., Пічкур Л.Д. Вплив нейротрансплантації на перебіг судомного синдрому у хворих з апалічним синдромом та його наслідками // Український нейрохірургічний журнал. – 2005. – №4. – С.90–94. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, оцінка даних клінічного дослідження, статистична обробка отриманих даних).

  4. Пат. 67598А UA, МПК7 А 61 В 19/00. Канюля для трансплантації суспензій ембріональних нервових клітин в головний мозок / Цимбалюк В.І., Латишев Д.Ю. (UA); Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. – №20031110009; Заявл. 06.11.2003; Опубл. 15.06.2004; Бюл. – 2004. – №6. – 5 с. (Дисертантом особисто запропоновано ідею рівномірного розподілу трансплантату та її практичне впровадження у вигляді розробленого оригінального робочого кінця канюлі).

  5. Цымбалюк В.И., Латишев Д.Ю. Особенности клинического течения апаллического синдрома травматического и нетравматического генеза // Всероссийская научно-практическая конференция "Поленовские чтения" (11-13 апреля 2005 г. – Санкт-Петербург): Материалы конференции / Под ред. проф. В.П. Берснева. – СПб.: 2005. – С.365-366. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, оцінка даних клінічного дослідження та прогнозування результатів).

  6. Цымбалюк В.И., Латышев Д.Ю. Трансплантация эмбриональных нервных клеток в сочетании с гипербарической оксигенацией у нейрохирургических больных // VII международный симпозиум "Новые технологии в нейрохирургии" (27-29 мая 2004 г. – Санкт-Петербург): Материалы симпозиума – СПб., 2004. – С.269-270. (Дисертантом особисто проведена оцінка даних клінічного дослідження, аналіз найближчих та віддалених результатів хірургічного лікування).

  7. Латышев Д.Ю. Методы и техническое обеспечение операций интрацеребральной нейротрансплантации // Материалы научно-практической конференции "Актуальные вопросы оказания медицинской помощи больным с цереброваскулярной патологией". – Днепропетровск, 2005. – С. 51-53.

АНОТАЦІЯ

Латишев Д.Ю. Нейрохірургічне лікування хворих з апалічним синдромом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 – нейрохірургія. – Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена питанням нейрохірургічного лікування хворих з апалічним синдромом (АС) та його наслідками шляхом активізації регенераторно-пластичних процесів головного мозку за допомогою трансплантації клітин ембріональної нервової тканини. Вивчена клініка та особливості перебігу АС та його наслідків, а також найближчі та віддалені результати нейрохірургічного лікування 64 хворих.

Визначені сприятливі та несприятливі фактори, які дозволяють диференційовано підійти щодо вирішення питання про проведення відновлювального лікування методом нейротрансплантації або комбінованими втручаннями у хворих з АС та його наслідками. Визначені терміни втручання, їх послідовність, а також підхід до вибору донорського матеріалу. На відміну від існуючих праць, вперше проаналізовано вплив поєднання прогностично значущих факторів на віддалений прогноз на підставі визначення основних прогностичних груп хворих. Встановлено, що домінуючими в клінічній картині у хворих з АС та його наслідками є симптомокомплекси органічної деменції та псевдобульбарно-паралітичний, або їх поєднання.

Проаналізовані віддалені результати лікування хворих з АС та його наслідками. Позитивний результат згідно відновлення рівня життєдіяльності одержаний у 50% хворих, а відносно рівня відновлення когнітивних функцій – у 12,5% пацієнтів.

За допомогою клініко-інструментальних методів вивчено особливості регенераторно-пластичних процесів головного мозку у хворих з АС та його наслідками після трансплантації ЕНК в різні відділи ЦНС. Виявлено, що стать хворих з АС та його наслідками вірогідно не впливає на клінічний перебіг та результати відновного лікування методом нейротрансплантації.

Встановлено, що кількість фрагментів ЕНТ, які трансплантуються в мозок пацієнтів з АС або його наслідками, сприяє вірогідно різному впливу на результат лікування хворих, при цьому двократне збільшення кількості матеріалу, що трансплантується, в 1,5 рази підвищує результативність відновного лікування. Доведено, що поєднання інтрапаренхімальної та інтратекальної нейротрансплантації є більш ефективною стратегією відновного лікування у пацієнтів з АС та його наслідками.

Loading...

 
 

Цікаве