WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Шляхи покращання функціональних результатів низьких резекцій прямої кишки (автореферат) - Реферат

Шляхи покращання функціональних результатів низьких резекцій прямої кишки (автореферат) - Реферат

Найближчі та віддалені результати лікування. Загальновизнано, що найближчі результати лікування методом НТ слід очікувати та враховувати не раніше ніж через 2-6 місяців після проведення оперативних втручань, а віддалені – через 1-2 роки, коли у більшості хворих ефект від операції НТ нівелюється або спостерігається повна стабілізація стану (Берснев В.П. з співав., 1993, 1999; Цымбалюк В.И. та співавт., 1998; Отеллин В.А., 1999). Покращення стану хворих в найближчі строки (2-6 місяців) у вигляді зменшення бульбарних розладів (покращення смоктання, жування та ковтання) спостерігалося у 12 (18,8%) хворих, але в зв'язку з відсутністю вірогідних змін згідно клінічних шкал (RDRS, RCFL, MAS) детальне вивчення найближчих результатів лікування не проводилось. В ході вивчення катамнестичних даних встановлено, що троє пацієнтів (4,7%) померли від причин, не пов'язаних з нейрохірургічним лікуванням (в двох випадках – легеневі інфекції, в одному – інфекційне ураження нирок). Двоє хворих, яким були проведені операції трансплантації фрагментів нативної ЕНТ в прецентральну звивину з однієї сторони, загинули через 1,5 роки після виписки із стаціонару від причин, не пов'язаних з операцією НТ. Третій хворий, якому були проведені операції НТ в прецентральні звивини з 2-х сторін, помер через 9 років після проведеного лікування, при цьому проміжок часу між першим і другим втручанням становив 2 роки.

Вивченню віддалених результатів лікування методом НТ після повної стабілізації хворих в строки від 1 до 10 років, тобто коли в усіх 64 хворих нестійкий АС перейшов в стійкий або його наслідки, була приділена значна увага. На підставі вивчення показників клініко-діагностичних шкал (RDRS і RCFL) вдалося встановити, що віддалені результати нейрохірургічного лікування хворих з АС та його наслідками в дослідженій групі різні. Згідно RDRS у 10 (15,6%) пацієнтів було одержано "добрий", а у 22 (34,4%) – "задовільний" віддалений результат лікування, що в підсумку склало досягнення позитивного результату у 32 (50%) хворих. Згідно RCFL – лише у 1 (1,6%) хворого було одержано "добрий", а у 7 (10,9%) – "задовільний" віддалений результат лікування, що в підсумку склало досягнення позитивного результату у 8 (12,5%) хворих. "Незначне покращення" по рівню життєдіяльності (RDRS) мало місце у 22 (34,4%) хворих, тоді як по відновленню рівня когнітивних функцій спостерігалося у 40 (62,5%) пацієнтів. Щодо "незадовільного" результату лікування, то згідно RDRS такий відмічений у 10 (15,6%) пацієнтів, а згідно RCFL – у 16 (25%) хворих. При вивченні результатів лікування хворих з АС та його наслідками за допомогою RDRS встановлено, що у пацієнтів, результат лікування яких оцінений як "добрий", спостерігається зменшення на 12,63,6 балів за шкалою RDRS, у пацієнтів з "задовільним" результатом лікування – на 7,41,3 бали. Щодо хворих, результат лікування яких був оцінений як "незначне покращення" та "незадовільний", зменшення середнього балу по RDRS становило 4,20,85 і 1,30,9 відповідно. Аналіз динаміки когнітивних функцій по RCFL у хворих з АС після проведеного відновлювального лікування, результати якого наведено на рис. 1, дозволяють стверджувати, що до лікування кількість хворих з I-III рівнем когнітивних функцій становила 58 (90,6%) пацієнтів, в тому числі 25 (39,1%) осіб з II рівнем і 17 (26,6%) – з III рівнем. Після проведеного нейрохірургічного лікування спостерігається формування певного "плато" кількості пацієнтів з III та VI рівнем реінтеграції когнітивних функцій, яке об'єднує 51 (79,7%) хворого. Позитивною динамікою слід визнати і той факт, що до проведення оперативного лікування хворих з АС та його наслідками не відмічено жодного пацієнта з реінтеграцією когнітивних функцій вище за V рівень, тоді як після лікування таких пацієнтів стало 18 (28,1%) осіб.

Рис. 1 Динаміка рівня когнітивних функцій по RCFL у хворих з АС у віддаленому періоді після нейрохірургічного лікування.

Така відмінність в результатах лікування обумовлена в першу чергу тим, що RDRS враховує переважно рівень життєдіяльності, який формується за рахунок рухової сфери, біологічного функціонування та соціальної реадаптації. Водночас, RCFL досліджує стадії реінтеграції психічних і когнітивних функцій після тривалого порушення свідомості. Підводячи підсумок викладеному, можна зазначити, що у віддаленому періоді після проведення нейрохірургічного лікування методом НТ у хворих з АС та його наслідками згідно дослідження за допомогою RDRS та RCFL "добре" та "задовільне" відновлення функціонування на рівні життєдіяльності відбувається в 4 рази частіше, ніж реінтеграція психічних і когнітивних функцій (p<0,001).

За результатами статистичного аналізу даних хірургічного лікування хворих з АС та його наслідками не встановлено вірогідної кореляційної залежності між показниками результативності і статтю пацієнтів, а також не відзначено суттєвих відмінностей (p>0,05) у результатах хірургічного лікування між групами хворих чоловічої та жіночої статі, як за шкалою RDRS (Ч=6,00,58; Ж=6,40,67), так і по RCFL (Ч=2,30,22; Ж=2,40,31).

Вибір оптимального строку проведення операції інтрацеребральної трансплантації є важливим фактором, який зумовлює результати відновлювального лікування у пацієнтів з АС та його наслідками. Ретроспективний кореляційний аналіз дозволив виявити зворотний зв'язок (r= -0,72) між зменшенням рівня реінтеграції когнітивних функцій (за шкалою RCFL) і строком проведення відновлювального лікування. Згідно цьому, "добрий" + "задовільний" результат мав місце, якщо лікування було розпочато в строк (MSD) 318,8 місяців, "незначне покращення" – в 446,6 місяців і "незадовільний" – в 5810,6 місяців. Щодо відновлення життєдіяльності, згідно з RDRS, кореляційний аналіз виявив зворотний зв'язок слабкої сили (r= -0,40), при цьому "добрий" результат спостерігався, якщо лікування було розпочато через 3814,7 місяців, "задовільний" – через 459,2 місяців та "незначне покращення" з "незадовільним" – через 518,2 та 4913,6 місяців відповідно. Проведений статистичний аналіз дозволив встановити оптимальні строки початку відновлювального лікування, при яких було досягнуто якнайкращі результати відновлення (p<0,05) у пацієнтів з АС та його наслідками, які становили від 10 до 32 (214) місяців. Таким чином, встановлено, що результати відновлення в першу чергу когнітивних функцій залежать від строків початку відновлювального лікування. При цьому можна припустити, що до 10 місяців недоцільно проводити інтрапаренхіматозну трансплантацію через високу активність порушень енергетичного метаболізму, активації пероксидного окислення, відновних і імунних процесів, які відбуваються в ушкодженому мозку. В свою чергу кінцевий строк проведення відновлювального лікування (32 місяці) у хворих з АС та його наслідками обумовлений виснаженим регенераторним потенціалом мозку та його стовбурового резерву, зважаючи на тривалість патологічних процесів, що відбуваються в мозку.

Вивчення результатів інтрапаренхімальної трансплантації у пацієнтів з АС та його наслідками залежно від кількості донорського матеріалу, що трансплантується, яким є фрагменти нативної ембріональної тканини від 2 до 4 мм3, дозволили виявити вірогідні закономірності. Кількість зразків імплантованої тканини пацієнтам з АС становила від 1 до 14. Було проаналізовано результати лікування хворих, яким було трансплантовано від 1 до 6 (в середньому 40,5) і від 7 до 14 (в середньому 90,7) фрагментів. Число пацієнтів було по 23 в кожній з груп. Результат лікування пацієнтів, яким трансплантовано від 1 до 6 фрагментів, показав зменшення сумарного показника за шкалою RDRS на 50,5 балів, а при трансплантації від 7 до 14 фрагментів – на 6,70,6 балів (p<0,05). Аналогічні результати одержано за шкалою RCFL: при трансплантації від 1 до 6 фрагментів досягнуто збільшення на 1,90,2 рівня, від 7 до 14 фрагментів – на 2,80,2 рівня (p<0,01). Все зазначене вище дозволяє зробити висновок про те, що кількість фрагментів ЕНТ, що трансплантуються в мозок пацієнтів з АС та його наслідками, вірогідно оказує вплив на результат відновлювального лікування цих хворих; при цьому двократне збільшення кількості донорського матеріалу в 1,5 рази підвищує результативність відновлювального лікування (рис. 2).

Рис. 2 Результати відновлювального лікування хворих з АС та його наслідками в залежності від об'єму введеного в мозок нейротрансплантату.

Loading...

 
 

Цікаве