WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Шляхи покращання функціональних результатів низьких резекцій прямої кишки (автореферат) - Реферат

Шляхи покращання функціональних результатів низьких резекцій прямої кишки (автореферат) - Реферат

Розроблено та впроваджено в клінічну практику інструмент, який дає можливість проводити операції нейротрансплантації суспензій ЕНК стереотаксичним способом з мінімальною травмою паренхіми мозку.

Розробка критеріїв відбору пацієнтів, визначення строків та методик проведення відновлювального лікування методом нейротрансплантації сприяли покращенню результатів лікування хворих з АС та його наслідками.

Практичні рекомендації дисертаційної роботи можуть бути використані в практичній діяльності нейрохірургічних та неврологічних підрозділів та сприяти покращенню результатів лікування хворих даної категорії.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Тема і основні напрямки наукової роботи запропоновані науковим керівником дисертаційної роботи – д. мед. наук, член-кор. АМН України, проф. Цимбалюком В.І. Здобувачем особисто проведено літературно-патентний пошук та аналіз матеріалів наукової літератури за темою дисертації, сформульовано мету та основні задачі дослідження. Автором самостійно проведено аналіз історій хвороби 64 хворих, які знаходились на лікуванні у клініці відновлювальної нейрохірургії Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України. Аналіз даних електрофізіологічних досліджень проведено спільно з керівником відділення функціональної діагностики д. мед. наук Чеботарьовою Л.Л.

Розробка та впровадження методу трансплантації ембріональної нервової тканини в ділянки кори головного мозку здійснено керівником клініки відновлювальної нейрохірургії член-кор. АМН України, д. мед. наук, проф. Цимбалюком В.І. (1990).

Розробка та впровадження методу та інструменту для стереотаксичної трансплантації суспензії ембріональних нервових клітин в глибинні структури мозку здійснено здобувачем у співавторстві з д. мед. наук, член-кор. АМН України, проф. Цимбалюком В.І. (2004).

Здобувач особисто підібрав та оформив ілюстративний матеріал, провів аналіз і статистичну обробку результатів дослідження. Результати досліджень та висновки обговорено з науковим керівником дисертаційної роботи д. мед. наук, член-кор. АМН України, проф. Цимбалюком В.І. Дисертантом самостійно написані всі розділи дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, доповідались на: науково-практичній конференції Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України (Київ, 2003); III-му З'їзді нейрохірургів України (Алушта, 2003); науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (Київ, 2005), VII міжнародному симпозіумі "Новые технологии в нейрохирургии" (Санкт-Петербург, 27-29 травня 2004); Загальноросійській науково-практичній конференції "Поленовские чтения" (Санкт-Петербург, 11-13 квітня 2005); засіданні Дніпропетровського товариства Української асоціації нейрохірургів (2005).

Апробація дисертації проведена на сумісному засіданні Вченої ради Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України з кафедрами нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України та Київської медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України 8 липня 2005 року, протокол № 13.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових робіт, з них 3 статті в спеціалізованих наукових фахових журналах (згідно з переліком ВАК України), 3 тези доповідей на симпозіумі та конференціях, отриманий 1 патент на винахід.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, підсумку, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел і 6 додатків. Повний обсяг дисертації становить 198 сторінок машинопису. Робота ілюстрована 33 малюнками, 27 таблицями. Додатки займають 11 сторінок. Бібліографія викладена на 23 сторінках і містить 219 джерела, серед яких 96 кирилицею та 123 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріали та методи дослідження. Дослідження ґрунтується на вивченні клінічної картини, закономірностей перебігу захворювання, аналізу даних сучасних допоміжних методів обстеження та результатів нейрохірургічного лікування 64 хворих з апалічним синдромом та його наслідками, які знаходилися на лікуванні в Інституті нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України з 1991 по 2003 роки.

Нестійкий АС був встановлений у 10 (15,6%) пацієнтів, стійкий АС – у 54 (84,4%) хворих, в тому числі з трансформацією останнього в різні його типи, які розглядались як наслідки: неповного апалічного синдрому (ННАС), який мав місце у 26 (40,6%) хворих; повного апалічного синдрому (НПАС) – у 20 (31,3%) пацієнтів і хронічний вегетативний стан (ХВС), який спостерігався у 8 (12,5%) хворих. Середній вік хворих становив (MSD) – 7,76,3 років. Наймолодшому пацієнту, якому проведена операція нейротрансплантації, на момент операції було 2 роки, а найстаршому – 38 років. Серед 64 хворих з АС та його наслідками пацієнтів чоловічої статі (Ч) було в 1,5 рази більше, ніж жіночої (Ж) – 38 (59,4%) і 26 (40,6%) осіб відповідно. Причому нестійкий АС і хронічний вегетативний стан частіше виявлялись у хворих чоловічої статі, а повний АС – у осіб жіночої статі. Травматичний характер АС мав місце у 21 (32,8%) потерпілих, нетравматичний АС – у 43 (67,2%) хворих. Гіпоксично-ішемічні ушкодження мозку, які виявилися причиною АС нетравматичного характеру у 29 хворих, у 20 (46,6%) пацієнтів були обумовлені асфіксією різного походження (у 10 – зупинкою серцевої і дихальної діяльності, у 7 – обструкцією дихальних шляхів різноманітного походження та 3 хворих, що пережили втоплення), а у 9 (20,9%) – епілептичним статусом. Запальний процес в ЦНС спостерігався у 9 (14,1%) пацієнтів, частіше у жінок; токсичне ураження ЦНС – у 5 (7,8%) хворих, переважно у чоловіків.

При обстеженні хворих з АС та його наслідками в Інституті нейрохірургії діагностичний комплекс включав: 1) клініко-неврологічне дослідження; 2) клініко-лабораторні дослідження; 3) нейрофізіологічне дослідження (ЕЕГ); 4) інтроскопічні методи дослідження (АКТ, МРТ).

Метою клініко-неврологічного дослідження була оцінка функціонального стану хворих до проведення хірургічного лікування, а також при вивченні віддалених результатів нейрохірургічного лікування. Ретельно вивчався анамнез захворювання з метою уточнення етіологічного чинника, що сприяв розвитку коматозного стану, а також динаміка стану хворих. Всі 64 пацієнти до операції, в післяопераційному періоді та при вивченні катамнестичних даних були обстежені за допомогою спеціальних шкал, що використовують для оцінки: стану хворих з тяжкими ушкодженнями головного мозку – шкала порушень життєдіяльності Раппапорта (Rappaport Disability Rating Scale, RDRS, 1982); рівня проявів когнітивних функцій пацієнтів у вегетативному стані – шкала рівня когнітивних функцій медичного центру Ранчо Лос Амігос (Rancho Los Amigos cognitive function scale, RCFL, 1980); проявів спастичності в кінцівках – модифікована шкала спастичності Ашфорт (Modified Ashforth Scale of muscle spasticity, MAS, 1987). Перебіг АС був оцінений як сприятливий при середньому балі за шкалою RDRS до 22; як відносно сприятливий – при середньому балі від 22 до 24; несприятливий – від 24 і більше.

ЕЕГ реєстрували на 8 і 16-канальному електроенцефалографі "Alvar", із стандартною міжнародною схемою розташування електродів "10-20" і референтним електродом, розташованим на мочці вуха, при цьому міжелектродний опір не перевищував 10 кОм. Чутливість запису - 7 мВ/мм. В деяких випадках одночасно проводилося картування та спектральний аналіз 30-секундних відрізків безартефактної ЕЕГ фонової, а також при ритмічній звуковій і фотостимуляції за допомогою нейрокартографа. ЕЕГ дослідження проведене у 28 (43,8%) пацієнтів, в тому числі у 25 (39,1%) – до операції, у 14 (21,9%) хворих – в динаміці після операції. Реєстрація та комп'ютерне картування (КЕЕГ) з аналізом одержаних даних було проведено 10 (15,6%) хворим.

З метою візуалізації структурних змін головного мозку у пацієнтів з АС та його наслідками використані аксіальна комп'ютерна томографія (АКТ) і магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку. Аксіальна комп'ютерна томографія проводилася на апаратах СРТ-1010, а з 1990 року – на апараті "Somatom СК" (Siemens, Germany). Магнітно-резонансні обстеження проводилися на апараті "Образ-1" (НПФ "АЗ", Росія) з напруженістю магнітного поля 0,12 Тл. З 1996 року магнітно-резонансне обстеження проводилося на апараті "Gyroscan Т5-МТ" 0,5Т (Philips, Holland). Враховувалося чотири основні типи структурних змін в мозку пацієнтів, які найбільш характерні для АС та його наслідків: атрофічний процес в корі головного мозку, атрофічний процес в глибинних структурах головного мозку, наявність внутрішньої і/або зовнішньої гідроцефалії. Зміни тканин мозку та лікворних просторів за даними методів нейровізуалізації виявлені в усіх 64 хворих, в тому числі атрофія кори головного мозку встановлена у 34 (53,1%) пацієнтів, причому в 30 (46,9%) випадках вона супроводжувалась гідроцефалією. Поєднання атрофічного процесу в корі та глибинних структурах мозку спостерігалось у 25 (39,1%) хворих, в тому числі у 20 (31,3%) пацієнтів з гідроцефалією.

Loading...

 
 

Цікаве