WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Шляхи покращання функціональних результатів низьких резекцій прямої кишки (автореферат) - Реферат

Шляхи покращання функціональних результатів низьких резекцій прямої кишки (автореферат) - Реферат

3

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ

імені академіка А.П. РОМОДАНОВА

ЛАТИШЕВ ДМИТРО ЮРІЙОВИЧ

УДК 616.8-009.831-089

Нейрохірургічне лікування хворих з апалічним синдромом

14.01.05 – нейрохірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АМН України

Цимбалюк Віталій Іванович,

заступник директора по науковій роботі Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України, завідувач кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Зорін Микола Олександрович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри нервових хвороб та нейрохірургії факультету післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор Могила Василь Васильович, Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського, завідувач кафедри нейрохірургії

Провідна установа:

Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра нейрохірургії та неврології, м. Одеса

Захист відбудеться "_7_" лютого 2006 р. о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.557.01 при Інституті нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 32).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 32).

Автореферат розісланий "_3_" січня 2006 року.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук Чеботарьова Л.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останніми роками проблема лікування апалічного синдрому (АС) та його наслідків є однією з актуальних в неврології і нейрохірургії. В зв'язку з істотними досягненнями у нейрореаніматології, пацієнти, які знаходилися тривало в коматозному стані, стали виживати значно частіше, що і обумовило зростання даної патології у всьому світі (Мартинюк В.Ю., 1998; Плеханова С.А., 1998; Євтушенко С.К. з співав., 2001; Лущик У.Б. з співав., 2003). За даними епідеміологічних досліджень багатьох авторів, встановлено досить швидке збільшення частоти випадків АС. Захворюваність АС, загалом у світі, складає 0,7-1,1 на 100000 населення, а поширеність - 2-10 на 100000 населення (Higashi К. et al.,1991; Handl U.T., 1993; Andrews K., 1996; Jennett В., 2002). За даними R. Grenwood (2002), 10% пацієнтів через місяць після перенесеної важкої черепно-мозкової травми перебувають в АС. З них близько 10-15% становлять особи, старші 40 років. Протягом року, коли нестійкий АС трансформується в стійкий, 30-50% пацієнтів гине від різних причин, а 40-50% повертаються до сприйняття навколишнього світу. Більшість пацієнтів, які відновлюються, мають важкі неврологічні розлади, при цьому зазвичай у молодших пацієнтів спостерігається краще відновлення.

Відсутність ефективних методів консервативного лікування хворих з АС, що зводяться до догляду за хворими, симптоматичного та підтримуючого лікування, спонукало до розробки та впровадження в клінічну практику нових нейрохірургічних методів лікування АС. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, присвяченої проблемі лікування АС, дозволив відокремити основні стратегічні напрями: метод електростимуляції глибинних структур (Sturm V. et al., 1979; Tsubokawa T. et al., 1990; Cohadon F. et al., 1993) і стовбура головного мозку (Momose T. et al., 1989) через імплантовані довгострокові мікроелектроди, що дає можливість активізувати ретикулярну формацію, але не впливає на регенераторні процеси мозку; нейросенсорна стимуляція мозку (Gill-Thwaites H., 1997) та підпорогова больова електростимуляція серединного нерва (Liu J.T. et al., 2002). Широко використовуються втручання, що запобігають виникненню гідроцефалії, спастичності м'язів та судомних нападів. Але така різноманітність медичних заходів та відсутність єдиного підходу до цієї проблеми свідчать про те, що вона далека від свого остаточного вирішення. Значна кількість робіт, присвячених вивченню нейротрансплантації ембріональних нервових клітин (ЕНК) як в експериментах (Полежаев Л.В. з співав., 1993; Репин В.С. з співав., 2002; Кухарчук А.Л. з співав., 2004; Цимбалюк В.І. з співав., 1998, 1999, 2000, 2002), так і з метою лікування важких пошкоджень та захворювань нервової системи, дозволила обґрунтувати застосування цього метода, як близького до патогенетичного, в лікуванні хворих з АС та його наслідками (Берснев В.П. з співав., 1993, 1999; Рабинович С.С. з співав., 1998, 2002, 2003; Цимбалюк В.І. з співав., 1993, 1998, 1999). Проте, детального вивчення вимагають питання щодо доцільності, показань до проведення і оптимальних строків виконання таких операцій; питання відбору пацієнтів і донорського матеріалу, вдосконалення технічного забезпечення і методології проведення операцій нейротрансплантації, що в підсумку сприятиме покращенню стану та якості життя хворих з цією важкою патологією центральної нервової системи (ЦНС).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної теми Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України за № держреєтрації 0105U003125 "Нейрохірургічне лікування хворих з апалічним синдромом та його наслідками методом трансплантації ембріональних нервових клітин" (2005-2008 рр.).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є покращення результатів лікування хворих з АС шляхом: активізації регенераторно-пластичних процесів головного мозку за допомогою трансплантації клітин ембріональної нервової тканини; оптимального відбору пацієнтів для проведення даної операції на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу АС і удосконалення технічного забезпечення проведення операцій трансплантації ембріональних нервових клітин в мозок.

Досягнення мети реалізовано вирішенням наступних задач:

1. Вивчити особливості клінічної картини, перебігу та структурних змін мозку у пацієнтів з АС та його наслідками, оцінити ефективність існуючих сучасних методів лікування.

2. Обґрунтувати доцільність проведення операцій трансплантації ембріональних нервових клітин у хворих з АС.

3. Встановити оптимальні строки проведення операцій нейротрансплантації ембріональної нервової тканини пацієнтам з АС та його наслідками.

4. Порівняти ефективність операцій нейротрансплантації ембріональних нервових клітин залежно від місця їх введення (інтрапаренхімально, інтратекально, або при їх поєднанні) пацієнтам з АС та його наслідками.

5. Порівняти ефективність операцій нейротрансплантації ембріональних нервових клітин залежно від вибору донорського матеріалу.

6. Розробити канюлю для трансплантації суспензії ембріональних нервових клітин стереотаксичним способом інтравентрикулярно та інтрацеребрально.

7. Вивчити найближчі та віддалені результати нейрохірургічного лікування хворих з АС та його наслідками.

Об'єкт дослідження – хворі з апалічним синдромом і його наслідками.

Предмет дослідження – вплив нейрохірургічного лікування методом трансплантації ембріональних нервових клітин на клінічний перебіг захворювання та відновлення втрачених функцій ЦНС у хворих, що перебувають в апалічному синдромі.

Методи дослідження – клініко-неврологічні, електрофізіологічні та сучасні інтроскопічні: аксіальна комп'ютерна томографія (АКТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), статистичні методи обробки інформації.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено критерії відбору хворих з АС та його наслідками для проведення лікування з використанням ЕНК, запропоновано оптимальні терміни та обґрунтована доцільність проведення даних операцій.

За допомогою клініко-інструментальних методів вивчено особливості регенераторно-пластичних процесів головного мозку у хворих з АС та його наслідками після трансплантаціі ЕНК в різні відділи ЦНС.

Встановлено, що домінуючими в клінічній картині у хворих з АС та його наслідками є симптомокомплекси органічної деменції та псевдобульбарно-паралітичний, або їх поєднання.

Виявлено, що стать хворих з АС та його наслідками вірогідно не впливає на клінічний перебіг та результати відновного лікування методом нейротрансплантації.

Встановлено, що кількість фрагментів ембріональної нервової тканини (ЕНТ), які трансплантуються в мозок пацієнтів з АС або його наслідками, сприяє вірогідно різному впливу на результат лікування хворих, при цьому двократне збільшення кількості трансплантованого матеріалу в 1,5 рази підвищує результативність відновного лікування.

Доведено, що поєднання інтрапаренхімальної та інтратекальної нейротрансплантації є більш ефективною стратегією відновного лікування пацієнтів з АС та його наслідками.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження впроваджені в практику клініки відновної нейрохірургії Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України, кафедри нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України.

Loading...

 
 

Цікаве