WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Диференційований підхід до призначення гормональних контрацептивів у жінок з цукровим діабетом 1 типу (автореферат) - Реферат

Диференційований підхід до призначення гормональних контрацептивів у жінок з цукровим діабетом 1 типу (автореферат) - Реферат

У співпраці з співробітниками відділення рентгенендоваскулярної хірургії та реґіонарної хіміотерапії Інституту онкології Академії медичних наук України були проведені дослідження судинної архітектоніки басейнів нижньої щитоподібної артерії, лівої нижньої діафрагмальної артерії, лівої шлункової артерії при захворюванні на рак стравоходу та гастро-езофагальний рак. Розроблена методика катетеризації нижніх щитоподібних артерій, щитошийних стовбурів, діафрагмальних артерій. Проаналізовані зміни судин після проведення внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на: Українському конгресі радіологів 2003. "Променева діагностика, променева терапія." (Київ 2003); Конференції молодих вчених та фахівців "Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні злоякісних новоутворень" (Київ 2003); Шостій українській конференції "Малоінвазивні технології в сучасній хірургії" (Славське, 2005 р.); Науково-практичній конференції з міжнародною участю "Проблеми торакальної хірургії" (Сімеїз, 2005 р.)

Публікації.

Основний зміст дисертації викладений у 8 публікаціях, у тому числі у журналах, затверджених ВАК України – 3, у матеріалах і тезах наукових конференцій та з'їздів – 4, патентних свідоцтв - 1.

Структура дисертації.

Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, аналізу та узагальнень результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел .

Повний обсяг дисертації 164 сторінки, обсяг, що займають 22 ілюстрації – 18 сторінок, 40 таблиць - 48 сторінок. Список використаних літературних джерел містить 306 найменуваннь і займає 34 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження

Для лікування хворих на неоперабельний рак стравоходу та рак шлунка з поширенням на стравохід була розроблена методика радіохіміотерапії з використанням внутрішньоартеріального введення цитостатиків та дистанційної променевої терапії.

Лікування за розробленою методикою було проведено 49 хворим на рак стравоходу та гастроезофагальний рак. Вони лікувалися у відділі торакальної онкології Інституту онкології АМН України з січня 2002 року по червень 2004 включно.

Для адекватного аналізу результатів лікування була сформована контрольна група, в яку увійшло 52 хворих на рак стравоходу та гастроезофагальний рак, які лікувалися у вищезазначеному відділенні з січня 2002 року по червень 2004 року включно та отримували тільки променеву терапію. Розподіл хворих у групи проводили шляхом прямої сліпої рандомізації за методом конвертів.

При порівнянні основної та контрольної груп виявилося, що за всіма основними прогностичними факторами обидві групи статистично не відрізнялись.

Критерії, які виключали можливість проведення комплексного лікування:

  • Наявність ускладнень основного захворювання, які виключають проведення спеціального лікування (тромбоцитопенія, лейкопенія, наявність стравохідної нориці).

  • Супутні соматичні захворювання в стадії декомпенсації.

  • Наявність судинних захворювань, які виключають можливість проведення рентгенендоваскулярної операції.

  • Відмова хворого від лікування.

Були розроблені два підходи: для лікування хворих на рак верхніх відділів стравоходу (стратегічним є басейн нижньої щитоподібної артерії), та на рак нижніх відділів стравоходу (базовими являються ліва шлункова артерія та ліва нижня діафрагмальна артерія). При розробці другої методики, ми базувалася на досвіді вітчизняних дослідників (Чорний В.А., Щепотін І.Б., Розумій Д.С., Югрінов О.Г.), які ефективно впровадили ВАПХТ при лікуванні хворих на рак шлунка. Додатково нами була розроблена методика катетеризації лівої нижньої діафрагмальної артерії, яка має велике значення в кровопостачанні пухлин нижніх відділів стравоходу. При визначенні стратегічних судин в залежності від рівня ураженні стравоходу, були враховані дані російських вчених про розподіл кровопостачання різних ділянок стравоходу в залежності від перетину тієї чи іншої судини (Мирошников В.И. 1996).

На сьогоднішній час не існує світових даних про ангіосеміотику раку стравоходу. Нами були проведені дослідження агіографічних ознак розвитку пухлини стравоходу та виявлені специфічні симптомокомплекси:

  1. Збільшення калібру аферентних судин в регіоні.

  2. Розвинення сітки неоваскуляризації в ділянці стравоходу, ураженого пухлиною (локальне збагачення малюнка).

  3. Нерівномірне контрастування паренхіми пухлини.

  4. Трансформація еферентних судин в регіоні.

  5. Наявність колатерального кровообігу в регіоні.

Дослідження змін судинного русла пухлин стравоходу після проведення ВАПХТ із ПТ виявило наступні симптомокомплекси:

  1. Відновлення калібру магістральних судин до показників норми.

  2. Облітерація патологічних артерій другого порядку.

  3. Формування нових колатералей при облітерації магістральних артерій.

  4. Ампутація крупних артерій, як наслідок побічної дії цитостатиків на інтиму судин.

Із оглядом на особистості кровопостачання стравоходу, нами було розроблено два підходи для реґіонарного введення хіміопрепарату.

Згідно з цим, хворі були поділені на дві групи – із ураженням верхніх відділів стравоходу (ОГ-1), із ураженням нижніх відділів стравоходу або шлунка з поширенням пухлини на стравохід (ОГ-2).

Для катетеризації артерій застосовували стандартну методику Сельдінгера.

Вибір схеми хіміотерапії базувався на принципі високої ефективності лікування та безпечності її застосування у послаблених хворих. Обов'язково враховували можливість введення хіміопрепарату внутрішньоартеріально. Додатковими критерієм була помірна ціна лікування. Була обрана схема МЕР: мітоміцин С, цисплатин, етопозид. До позитивних сторін даної схеми слід віднести можливість проведення лікування протягом 4 днів.

Променеву терапію розпочинали одночасно із хіміотерапією. За спосіб опромінення була обрана теле--терапія на кобальтовій (Со60) установці "РОКУС" (відділ променевої терапії інституту онкології АМН України) у режимі секторного коливання або ротації. У зону опромінення включали пухлину, весь стравохід та клітковину середостіння. Також опромінення проводилося на зону черевного стовбуру, де знаходяться лімфатичні вузли вздовж лівої шлункової артерії та вздовж самого черевного стовбуру. Разова вогнищева доза (РВД) складала 2,4-3 Гр, сумарна вогнищева доза (СВД) - 30 Гр.

Підхід до судин, розроблений для хворих із ураженням верхніх відділів стравоходу, базувався на анатомічних даних про кровопостачання верхньої ділянки органу. Стратегічними для суперселективної ВАПХТ були стравохідні гілки нижньої щитоподібної артерії. В нормі, за даними Д.Лужа, існує 9 можливих варіантів початку та розгалуження нижньої щитоподібної артерії. Враховуючи значну варіабельність даної анатомічної ділянки при пухлинному ураженні верхніх відділів стравоходу, а також при наявності реґіонарних метастазів, нам вдалося встановити чіткі критерії ангіографічного підходу для проведення ВАПХТ:

  1. Катетеризація судин повинна бути двобічна, враховуючи те, що нижня щитоподібна артерія є парною судиною.

  2. При неможливості суперселективної катетеризації стравохідних гілок катетер повинен залишатися в нижній щитоподібній артерії.

  3. При наявності реґіонарних метастазів у надключичних або шийних лімфатичних вузлах стратегічними для проведення реґіонарної ВАПХТ є щитошийні стовбури.

Підхід до судин, розроблений для проведення ВАПХТ хворим на рак нижніх відділів стравоходу та гастроезофагальний рак, був заснований на підставі анатомічних даних та розробок вітчизняних авторів, для лікування пацієнтів на рак шлунка. Стратегічними для суперселективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії при ураженні нижніх відділів стравоходу були стравохідні гілки лівої нижньої діафрагмальної артерії та лівої шлункової артерії. У хворих на рак шлунка з поширенням на стравохід катетери намагалися встановити найглибше у ліву шлункову артерію, а при її облітерації застосовували найбільш перспективну, з точки зору живлення пухлини, артерію, яку визначали після ретельного ангіографічного дослідження кровопостачання шлунка. При наявності реґіонарних метастазів проводили катетеризацію черевного стовбура. Для даної групи були сформовані наступні принципи катетеризації судин для проведення ВАПХТ:

  1. При ураженні нижньої третини стравоходу показана суперселективна катетеризація стравохідних гілок лівої нижньої діафрагмальної артерії та лівої шлункової артерії або селективна катетеризація безпосередньо самих вищеназваних судин.

  2. При гастроезофагальному раці показана селективна катетеризація лівої шлункової артерії.

  3. При неможливості катетеризації лівої шлункової артерії у хворих на гастроезофагальний рак потрібно селективно катетеризувати одну з наступних артерій: праву шлункову, селезінкову або праву шлунково-сальникову артерію.

  4. При наявності реґіонарних метастазів показано проводити катетеризацію черевного стовбура.

Loading...

 
 

Цікаве