WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Динаміка мовних порушень в процесі реабілітації післяінсультних хворих (автореферат) - Реферат

Динаміка мовних порушень в процесі реабілітації післяінсультних хворих (автореферат) - Реферат

– уперше визначено й апробовано емпіричні показники соціальної мімікрії: оцінне судження про те, наскільки часто оточуючі говорять одне, а думають по-іншому; з якою метою вони вдаються до "хитрої" маскувальної поведінки; можливості людиною вільно висловлювати власні погляди; експектації стосовно маскувальної або імітаційної поведінки людей; оцінне судження про те, як часто життя вимушує говорити одне, а чинити зовсім інше; преференції щодо адаптивного способу життєдіяльності в незвичних або несприятливих умовах, а також індикатори суспільних мімікрійних практик, як-от: непродуктивна для соціумудіяльність, що здійснюється під виглядом реформ і нововведень, але лише імітує їх; інноваційна діяльність, що здійснюється в межах соціальної системи під гаслами її вдосконалення, а насправді спрямовується на реконструкцію чи реформацію її змістової та функціональної структури;

– доведено, що в регіональному соціумі в періоди трансформацій, кризового стану, порівняно з періодами відносної суспільної стабільності, з'являються тенденції до зростання кількості людей, схильних використовувати мімікрійні практики в усіх їх різновидах чи формах;

– визначено специфічні ознаки функціонування соціальної мімікрії в новітній період історії, до яких віднесено: її реалізація як чинника функціональної стабільності радянського суспільства; своєрідна легітимізація; метаморфізм; "протеєвізм" і спадкоємність в пострадянські часи;

– доведено, що за сучасних умов відбувається процес модернізації історичних типів соціальної мімікрії, що вони набувають більш витонченого характеру, оскільки людський розум, постійно розвиваючись, відшукує та створює інноваційні модифікації мімікріювання, які найефективніше сприяють досягненню соціальним суб'єктом (індивідом, групою, спільнотою) своїх конструктивних або, навпаки, деструктивних цілей.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в ході дослідження теоретичні висновки, методологічні розробки, проаналізований значний емпіричний матеріал численних соціологічних опитувань можуть слугувати підґрунтям для подальших соціологічних досліджень мімікрійної (маскувально-імітаційної) поведінки людей у періоди суспільних трансформацій. Матеріали цієї дисертації можуть бути залучені до навчальної програми соціологічних факультетів вищих навчальних закладів як модуль спецкурсу "Соціальна адаптація", розробка якого є нагальною потребою з огляду на ускладнення адаптаційних процесів. Соціологічні підходи для фіксації соціальної мімікрії в суспільстві можуть бути корисними для діяльності представників державних органів і політичних партій у періоди загальнодержавних політичних подій, зокрема виборів, референдумів тощо.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків, рекомендаційє результатом застосування методологічно обґрунтованих вихідних теоретичних тверджень, а також адекватних меті й завданням дослідження методів: емпіричних досліджень у Криворізькому регіоні (протягом 1990-2003 рр.); долученого спостереження за соціально-професійною поведінкою працівників гірничовидобувної сфери, партійних органів влади (радянський період), органів місцевого самоврядування, сфери підприємництва, науки й освіти; якісного аналізу художньо-літературних джерел і засобів масової інформації (Криворізька загальноміська газета „Червоний гірник", 2001-2004 рр.). Характеристики якості емпіричного матеріалу визначаються обсягом вибірки (1400 респондентів, репрезентативна за статтю, віком, сферою зайнятості). Вибірка квотна, багатощаблева, комбінована. Похибка вибірки становить 5%.

Особистий внесок здобувача. У публікації„Інфлайтність як провідна ідея наступної виборчої кампанії в Україні" (Лобанова А.С., Прилипенко В.Д.) особисто здобувачеві належить методологічне обґрунтування мімікрійності політичних процесів у виборчий період та соціальна технологія створення інфлайтної (конструктивно орієнтованої) політичної діяльності з метою забезпечення демократичності передвиборчих перегонів. У публікації „Формування системи соціодіагностичного моніторингу динаміки трудового потенціалу Кривбасу" (Мокряк В.Л., Лобанова А.С.) особисто дисертантові належить аналіз адаптаційних процесів соціально-професійних груп Криворізького регіону в умовах реструктуризації промислового комплексу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації виголошувалися на XI–му Всепольському з'їзді соціологів (Жешув, 2000) та конференціях: міжнародних – "Актуальні проблеми духовності" (Кривий Ріг, 1997, 2000); „Людина: мова, культура, пізнання" (Кривий Ріг, 1999); „Проблеми психолінгвістики і теорій комунікацій" (Кривий Ріг, 1999); „Синергетика в сучасному світі" (Бєлгород, 2000); „Інформоенергетичні технології адаптаційних процесів життєдіяльності на початку III тисячоліття" (Кривий Ріг, 2001); „Проблеми іміджелогії" (Кривий Ріг, 2000); „Продуктивність. Конкуренція. Інтеграція" (Ополє, 1999); „IX соціологічні харківські читання" (Харків, 2003); всеукраїнських – „Управління в перехідному суспільстві на порозі XXI століття" (Київ, 1999); „Проблеми розвитку соціологічної теорії. Теоретичні проблеми змін соціальної структури українського суспільства" (Київ, 2002); „Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства" (Київ, 2003); „Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні" (Київ, 2004); регіональних – „Суспільне життя Криворіжжя на межі століть" (Кривий Ріг, 2000); – „Соціальні технології регіонального розвитку" (Дніпропетровськ, 2002).

Публікації. Основні положення дисертації відображено в монографії, 20-и статтях у провідних наукових фахових виданнях, 3-х статтях у наукових журналах, 7-и статтях у збірках наукових праць, 2-х тезах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел (225 найменувань). Обсяг основної частини дисертації – 338 с., у її змісті 8 табл. займають 4 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, показано зв'язок із науковими планами, сформульовано мету, завдання, визначено його об'єкт і предмет, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про особистий внесок здобувача, апробацію результатів і публікації.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження соціальної мімікрії" визначається специфіка адаптивних способів людей у періоди суспільних трансформацій; соціальна мімікрія обґрунтовується як універсальний соціальний феномен, а також з'ясовується її сутність як адаптивного способу життєдіяльності.

На підставі аналізу наявних у соціологічній науці підходів до пояснення специфіки адаптивних процесів у періоди суспільних трансформацій пропонується розглядати соціальну адаптацію як складний механізм узгоджених біологічних, психологічних і соціальнихдій,які реалізуються соціальними суб'єктами через різноманітні засоби з метою опанування соціумом і його змінами. Як діяльнісний процес соціальна адаптація в періоди суспільних трансформацій може бути активною й пасивною (інерційною). За критерієм збігу/незбігу ціннісно-нормативної системи адаптанта та легітимно-домінуючої ціннісно-нормативної системи соціуму в роботі виокремлюються три форми соціальної адаптації: соцієтально-адекватна (збіг ціннісних орієнтацій адаптанта та соціальної системи); соцієтально-неадекватна (неприховане протиставлення особистісної системи ціннісних орієнтацій соцієтальній) та мімікрійна (приховування шляхом маскування особистісної нормативно-ціннісної системи під соцієтальну).

Мімікрійна адаптація (предмет дослідження) здійснюється через соціальну мімікрію, під якою розуміється такий специфічний адаптивний спосіб поведінки, сутність якого полягає у свідомому прагненні людини (групи) реалізувати в оточуючому середовищі уявно створену маскувально-імітаційну поведінку (діяльність), щоб пристосуватися до встановлених вимог, приписів та норм з метою виживання або гараздування. Логічна субординація соціальної мімікрії та адаптації полягає у тому, що: по-перше, соціальна мімікрія є адаптивним способом життєдіяльності переважно тих соціальних суб'єктів, ціннісно-нормативні системи яких не збігаються (суперечать) легітимно-домінуючій системі соціуму; по-друге, соціальна мімікрія – це не тільки адаптація, а ще й певний спосіб досягнення успіху, гараздування; по-третє, з одного боку, соціальна мімікрія є вужчим поняттям, ніж адаптація, оскільки вона є одним із способів її формування, структурування та функціонування; а з іншого – ширшим, тому що має універсальний характер: вона властива певним соціальним суб'єктам у будь-якому суспільстві, на будь-яких етапах його розвитку, у всіх сферах життєдіяльності (політичній, соціально-економічній, трудовій, родинно-побутовій тощо).

У дисертації теоретичне обґрунтування соціальної мімікрії як універсального соціального феномена ґрунтується на виявленні конкретних фактів існування маскувальної поведінки людей у різні епохи, на з'ясуванні побічних ознак її універсальності у філогенезі і соціегенезі та на дослідженні просторово-часової інваріантності мімікрійних явищ і визначенні форм, у яких вони виявляються в соціально-культурних умовах.

Loading...

 
 

Цікаве