WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Обгрунтування комплексного лікування хворих на місцеворозповсюджений конвенційний нирковоклітинний рак - Реферат

Обгрунтування комплексного лікування хворих на місцеворозповсюджений конвенційний нирковоклітинний рак - Реферат

Таким чином, забезпечується автономний нейрогуморальний кровообіг у матково-плацентарному комплексі без змішування материнської і плідної крові завдяки наявності плацентарного бар'єру в ділянці якірних ворсин. З часом термінальні ворсини, особливо якірні, стають багатоваскуляризовані, з численними мікроворсинами. В них формуються синусоїдні капіляри спеціалізованих клубочків (типу гломусних), забезпечуючи плід поживними речовинами та киснем шляхом ауторегуляції мікроциркуляції через плацентарний бар'єр. Через це плід не має власного дихання і ці функції виконує плацентарний бар'єр через плацентарне ложе. Ворсини хоріона формують судини типу ангіобластів з мезенхімних клітин, які вступають в контакти з двома пупочними артеріями і однією веною алантоїсної дуги. Так формується і виникає дихальна та видільна функція плацентарного ложа. Протягом вагітності система кровообігу матері і плода ізольовані одна від одної, формуючи замкнуті системи і контактуючи між собою мікроворсини через плацентарний бар'єр. Вони знаходяться між материнськими судинами плацентарного ложа, тобто у лагунах трофобласту, куди проникають хоріальні ворсини та мікроворсини відповідно до енергетичного росту плідного організму.

На гiстологiчних препаратах плаценти забарвлених гематоксилiн-еозином при морфологічних змінах плаценти бiльшiсть кiнцевих ворсин мають типову морфологiчну структуру. Поряд з термінальними ворсинами добре видно фібробласти з незначною кількістю колагенових волокон, а також клітин Кащенко-Гофбауера. Вони виконують роль макрофагів, які відмежовують поверхневий епітелій ворсин від цитотрофобласта, а особливо синцитіотрофобласта, щоб не допустити злиття з клітинами ендометрію. Через це спостерiгаються окремi групи ворсин, якi мають ознаки незрiлостi. Це сприяє збереженню ворсин хоріону у лагунах материнської крові. Вони бiльшi за розмiром, мають нерiвнi контури i досить велику кiлькiсть розгалужень самої рiзноманiтної форми.

Серед сполучнотканинного прошарку у термінальних макроворсинах спостерiгається пiдвищена кiлькiсть клiтин фiбробластичного ряду з овальними i блiдими ядрами та вакуолiзованою базофiльною цитоплазмою. В окремих дiлянках спостерiгається розволокнення сполучнотканинного прошарку i незначне збiльшення вiдстанi мiж окремими клiтинами. Нерiдко в таких ворсинах зустрiчаються крупні клiтини Кащенко-Гофбауера у виглядi поодиноких великих клiтин округлої форми. Розмiщенi вони в петлях пухкої сполучної тканини i мають осміофiльну, пiнисту цитоплазму. Ядро у 2-3 рази більше, ніж в інших клітинах, що нагадує монобластні клітини навколо лагун. Зi сторони гiстоструктури синцитiотрофобласту значних змiн не спостерiгається. Однак, в поодиноких макроворсинах ядра синцитiотрофобласту розмiщенi в один, рiдше два ряди, якi рiвномiрно розпридiленi по всiй окружностi ворсин з наявністю синусоїдів, покритих подвійною мембраною.

В стромi хоріону майже у половині кiнцевих ворсин зустрiчається понижена кiлькiсть капiлярiв, в окремих ворсинах вiдсутнi синусоїднi капiляри, які контактують в ділянці розташування синцитіотрофобласту, розмiщуючись в один ряд, рiвномiрно і розпридiляючись навколо цiєї ворсини. В сполучнотканних прошарках спостерiгається значна кiлькiсть фiбробластiв з вакуолiзованою цитоплазмою i ядром малого розміру розмiщеним на периферiї клiтини. Мiж окремими клiтинами розмiщуються клiтини Кащенко-Гофбауера. Спостерiгається пiдвищена кiлькiсть клiтин цитотрофобласту. Крім того, значно зростає кiлькiсть фiбриноїду на їх поверхнi, макро- та мікроворсин якірного характеру. В поодиноких ворсинах спостерiгається значне розростання колагенових волокон i низький вмiст клiтинних елементiв. Просвiт капiлярiв в таких ворсинах значно звужений, нерiвномiрний. Збiльшується метахромазiя в стромi стовбурових i поодиноких кiнцевих ворсинах. Поряд з цим з'являється бiльша кiлькiсть функцiонально активних синцитiальних вузликiв i термiнальних ворсин з синцитiально-капiлярними мембранами.

При морфологічних змінах плаценти окремi кiнцевi ворсини досягають дуже великих розмiрiв, що в 3-5 разiв перевищували розмiри нормальних ворсин. Контури таких ворсин фестончастi. Синцитіотрофобласт у бiльшостi з них витончений на всьому протязi з нерiвномiрним розподiлом ядер. Цитоплазма слабо базофiльна. В сполучнотканинних прошарках спостерiгається нерiвномiрний розподiл клiтинноволокнистих структур з фібробластів. Цитоплазма фiбробластiв рiзко вакуолiзована. Ядра окремих з них збiльшенi в розмiрах, овальної форми. Спостерiгається фрагментацiя волокнистих елементiв. В значнiй кiлькостi збереженi клiтини цитотрофобласту, збiльшена також кiлькiсть клiтин Кащенко-Гофбауера у термінальних і проміжних ворсинах. Збiльшується кiлькiсть якірних ворсин без колагенових волокон. При цьому визначається мала кількість капiлярiв, просвiт їх звужений. Капiляри, як правило, розмiщенi в центральнiй частинi ворсин. Практично не зустрiчається капiлярiв синусоїдного типу. На поверхнi ворсин спостерiгаються масивнi вiдкладення фiбриноїду. Поряд iз склеротично змiненими ворсинами локально спостерiгаються ворсини з явищами компенсаторної гiперплазiї капiлярiв. Їх кiлькiсть значно зростає, що особливо чiтко виявляється на тлi патологiчно змiнених ворсин з запустiвшими капiлярами. Чим ближче до пупкового кільця тим більше зустрічається шунтів замикального типу та замикально-змішаного, рідше – гломусного типу, які переважають у термінальних ворсинах при переході їх у якірні для здійснення найбільш важливої репродуктивної функції. Їх супроводжує рецепторний апарат плідного організму з утворенням типових нейрогломусів.

Електронно-мiкроскопiчнi дослiдження плаценти при її морфологічних змінах показало незначнi патологiчнi вiдхилення в ультраструктурнiй будовi кiнцевих ворсин. Як i в контролi, поверхня синцитіотрофобласту вкрита мiкроворсинками, якi вiдрiзняються за своїми розмiрами, кiлькiстю i формою. Так, в бiльшiй кiлькостi з'являється коротких i товстих мiкроворсин. В цитоплазмi симпластотрофобласту дещо збiльшується кiлькiсть мiтохондрiй з просвiтленим матриксом i фрагментованими крістами. Цистерни ендоплазматичної сiтки розширенi, на їх мембранах зменшується кiлькiсть фiксованих рибосом. Серед великої кількості осмiофiльних включень з'являються поодинокi неглибокi, але множиннi вдавлення, хроматин переважно концентрується бiля ядерної мембрани, базальна мембрана розширена, локально гомогенiзована. Мiж синцитіо- i цитотрофобластом спостерiгаються багаточисленнi цитоплазматичнi вирости, якi за допомогою щiльних i десмосомоподiбних з'єднань контактують один з одним. Мiж стiнкою капiлярiв i синцитіотрофобластом залягає незначний по товщинi прошарок основної речовини сполучної тканини з тонкофiбрилярними елементами. Ядро, як правило, видовженої форми, з поодинокими iнвагiнацiями карiолеми i маргiнальною концентрацiєю хроматину. Мiтохондрiї збiльшенi в розмiрах, їх матрикс має низьку електронно-оптичну щiльнiсть, спостерiгається дезорганiзацiя кріст. Цистерни ендоплазматичної сiтки помiрно розширенi, зменшується кiлькiсть фiксованих рибосом. Базальна мембрана капiлярiв зберiгає свою типову будову. Поряд з цим у фiбробластах, якi розмiщуються в стромi кiнцевих ворсин спостерiгається пiдвищена кiлькiсть пiноцитозних міхурцiв та рiзноманiтних вдавлень i вип'ячувань, серед яких вiдмiчається багато аморфної речовини. Ядра фiбробластiв мають овальну форму з iнтенсивно контрастованим вiнчиком гетерохроматину на внутрiшнiй поверхнi карiотеки. В мiтохондрiях матрикс середньої електронно-оптчної щiльностi з строго орiєнтованими крістами. На мембранах ендоплазматичної сiтки значна кiлькiсть рибосом. Синцитіотрофобласт утворює незначнi по висотi мiкроворсинки, якi схильнi до утворення булавоподібних потовщень на своїй апiкальнiй поверхнi. В цитоплазмi збiльшується кiлькiсть великих мiтохондрiй з просвiтленим матриксом i дезорганiзованими крістами. Окремi мiтохондрiї вакуолiзованi. Цистерни ендоплазматичної сiтки розширенi, кiлькiсть вiльних рибосом зменшується. З'являються поодинокi вториннi лiзосоми i аутофагосоми. Збiльшується кiлькiсть мiкрофiламентiв, спостерiгаються багаточисленнi вакуолi. Ядра видовженi, з великою кiлькiстю глибоких складок. Спостерiгається пiдвищена кiлькiсть клiтин цитотрофобласту. Їх цитоплазма має низьку електронно-оптичну щiльнiсть, значну кiлькiсть пiноцитозних міхурцiв i вакуолей. Ядро овальної форми з гладкими контурами i маргiнально розмiщеним хроматином. Мiтохондрiї переважно середнього i дрiбного розмiру, з матриксом помiрної електронної щiльностi i частково фрагментованими гребiнцями. Кiлькiсть вiльних рибосом знижена. Клiтиннi контакти мiж симпластотрофобластом i цитотрофобластом носять десмосомоподiбний характер. Базальна мембрана кiнцевих ворсин нерiвномiрно потовщена, гомогенiзована, мiстить пiдвищену кiлькiсть осмiофiльних включень. В її товщу занурена значна кiлькiсть цитоплазматичних вiдросткiв. Мiж симпластотрофобластом i стiнкою капiлярiв зустрiчаються тонкi пучки колагенових волокон i значна кiлькiсть аморфної речовини i тонкофiбрилярних структур.

Loading...

 
 

Цікаве