WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Обгрунтування комплексного лікування хворих на місцеворозповсюджений конвенційний нирковоклітинний рак - Реферат

Обгрунтування комплексного лікування хворих на місцеворозповсюджений конвенційний нирковоклітинний рак - Реферат

Ближче до плiдного мiхура, пiд псевдобазальною мембраною хорiону залягає шар ретикулярних волокон i шар фiбробластоподiбних клiтин. Цi клiтини мають видовжену форму, базофiльне ядро i блiдозабарвлену цитоплазму. Безпосередньо до шару цих клiтин прилягає губчатий шар амнiону, який складається з хаотично орiєнтованої сiтки сполучнотканинних волокон. Мiж ним i глибше розташованим компактним шаром залягають фiбробласти. Компактний шар в свою чергу представлений густою сiткою щiльно прилягаючих один до одного пучкiв колагенових волокон. Останнiм шаром амнiотичної оболонки, що повернений в порожнину плiдного мiхура, є епiтелiальна пластинка, яка розмiщена на власнiй базальнiй мембранi. Епiтелiй амнiону представлений в залежностi вiд топографiї або призматичними або кубiчними епiтелiоцитами.

Епiтелiоцити амнiону параплацентарної частини мають призматичну форму i значно збiльшенi в розмiрах. Ядра змiщенi до базальної поверхнi клiтини. Цитоплазма просвiтлена, вакуолiзована, її апiкальна поверхня часто набуває пiнистої будови i вкрита густим шаром зменшених по висотi мiкроворсинок. Серед глибших шарiв спостерiгається пiдвищена кiлькiсть клiтинних i фiбрилярних елементiв. Базальна мембрана розволокнена і нерiвномiрно потовщена.

Епiтелiй амнiону плацентарної частини представлений плоским, а на окремих дiлянках низьким кубiчним епiтелiєм. Ядра розмiщуються в центральнiй частинi клiтини, навколо них утворюється вузька, просвiтлена борiздка цитоплазми. Сама цитоплазма однорiдна i ущiльнена, особливо в апiкальнiй дiлянцi. Кiлькiсть мiкроворсинок зменшена, на окремих ділянках епiтелiальної вистилки вони зовсiм вiдсутнi. Базальна мембрана звивиста, розволокнена. Ядра рiзних розмiрiв, з інвагінаціями, пiкнотичнi. В цитоплазмi накопичуються краплi нейтрального жиру. Спостерiгається масивна iнфiльтрацiя децидуальної оболонки лiмфоцитами.

При електронно-мiкроскопiчному дослiдженнi поверхневого епiтелiю амнiону цитоплазма має середню електронно-оптичну щiльнiсть. В нiй розмiщуються велика кiлькiсть мiтохондрiй, розвинутi цистерни ендоплазматичної сiтки, велика кiлькiсть вiльних рибосом, вакуолей i мiкропiноцитозних міхурцiв. Серед багаточисленних i полiморфних цитоплазматичних включень звертають на себе увагу голкоподiбнi включення, якi мають виражену осмiофiлiю. Ядро з рiвномiрно розпридiленим хроматином i гладкими контурами розмiщене в центральнiй частинi клiтини. Мiж окремими клiтинами визначаються мiжклiтиннi щiлини дiаметром до 10 нм. Апiкальна поверхня i мiжклітиннi канальцi вистеленi великою кiлькiстю мiкроворсинок.

При дослiдженнi ультратонких зрiзiв встановлено, що плазмодiальний трофобласт, який називають синцитіотрофобластом, покриває кiнцевi ворсини не маючи клiтинних границь i є справжнім симпластом. Апiкальна його цитолема утворює короткi i досить широкi мiкроворсинки, якi вiльно виступають у мiжворсинковий простiр. Їх довжина коливається вiд 5 до 20 нм. В прикореневiй дiлянцi мiкроворсин спостерiгаються багаточисленнi iнвагiнацiї i пiноцитознi міхурцi. Мiсцями мiкроворсинки вiдсутнi, в поверхневих вiддiлах цитоплазми синцитіотрофобласту утворюється значна кiлькiсть вакуолей рiзного розмiру та поверхневі везикули. Вони оточенi мембранами i мають електроннощiльний матрикс. В цитоплазмi також є тонкi фiламенти, велика кiлькiсть вiльних рибосом i полiсом, секреторних i осмiофiльних гранул. В симпластi добре розвинена система цистерн i канальцiв ендоплазматичної сiтки. Багаточисленнi мiтохондрiї мають незначнi розмiри, добре розвиненi крісти i матрикс пониженої електронно-оптичної щiльностi. Частою знахiдкою в цитоплазмi синцитіотрофобласту є поодинокi мiєлiноподiбнi тiльця i фагоцитозні лiзосоми. Їх ядра мають рiзноманiтнi розмiри i форму – вiд овальної до елiпсоподібної, iнодi з нерiвними контурами i перетяжками. Хроматин розмiщується бiля внутрiшньої поверхнi ядерної оболонки.

В дiлянках витонченого синцитіотрофобласту утворюються синтицiально-капiлярні мембрани мікросудин та острівці проліферації цих структур. До складу синцитіокапілярних мембран входять цитоплазма трофобласту, базальна мембрана i ендотелiй пазух клубочкового капiлярного синусоїда в ділянці розширень термінальних ворсин. Базальна мембрана кiнцевої ворсинки має помiрну електронну щiльнiсть, гомогенна, дрiбно-зерниста, iнодi в нiй спостерiгаються тонкофiбрилярнi структури, вакуолi i рiзної величини осмiофiльнi включення. Ендотелiальнi клiтини в капiлярах рiзноманiтнi за товщиною i розмiрами, мають розмiщене в центрi овальне або видовжене ядро з гладким чи нерiвним контуром. В навколо парануклеарній зонi цитоплазма мiстить багаточисленнi рибосоми i полiсоми, цистерни ендоплазматичної сiтки з незначною кiлькiстю фiксованих рибосом i переважно середнi за розмiром мiтохондрiї. Деякi з них мають просвiтлений матрикс i невелику кiлькiсть фрагментованих гребiнцiв. В периферичнiй зонi клiтини постiйно зустрiчається значна кiлькiсть фiламентiв, електроннощiльних гранул, якi оточенi одношаровою мембраною. Ядра мають одне-два ядерця, просвiтлену нуклеоплазму i нерiвнi контури.

В результатi вивчення джерел кровопостачання ворсин плаценти нами показана наявнiсть в ній всiх ланок мікроциркуляторного русла у складових компонентах гіллястого хорiону. В утвореннi судинних мереж у ворсинах приймають участь двi-три артерiї, якi супроводжуються одиночними венами. Артерiї дiляться на двi-чотири артерiоли, якi пiдходять до одного плацентарного сегменту i теж супроводжуються однiєю, рідше двома венами. Дiаметр бiльшостi артерiальних судин не перевищує 30,0 мкм (в середньому 27,4+0,5 мкм). Внутрiшня оболонка цих судин складається з дещо сплющених ендотелiальних клiтин. Гладком'язовi клiтини середнього шару артерій та артеріол у стовбурових і термінальних ворсинах хоріона мають циркулярну орiєнтацiю. Вiд артерій відходять 1-2 артерiоли, а від артеріол (дiаметр яких дорiвнює в середньому 19,8+0,4 мкм) вiдходять капiляри до термінальних та якірних ворсин.

Загальна ангiоархiтектонiка капiлярного русла представлена видовженими i звивистими мiкросудинами з широким просвiтом (приблизно 16-20 мкм). Венозна мережа мікроциркуляторного русла надзвичайно добре розвинена. Венулярнi вiддiли мікроциркуляторного русла зливаються в посткапілярні та виносні дрiбнi венознi судини (дiаметром 120-135 мкм), з яких утворюються сегментарнi вени, що вiдводять кров у пупочну вену. В лагунах формують крайові вени, сполучені з бiльш широкими колекторами матки. У стiнцi посткапiлярних венул (середнiй дiаметр 25,4+0,7 мкм) визначаються поодинокi гладком'язовi клiтини у середньому шарі судин оболонки. У стовбурових ворсинах вона є значно набрякла, нагадуючи малодиференційовані клітини цитотрофобласту.

Судини мікроциркуляторного русла, якi розмiщенi в центральнiй частинi кiнцевої ворсинки роздiленi мiж собою тонкими стромальними прошарками. Кiлькiсть капiлярiв у численних мікроворсинках значно коливається в залежностi вiд дiаметру ворсинки i в середньому становить вiд 3 до 8 на одну кiнцеву ворсинку. Окремi капiляри мають дуже широкий просвiт у вигляді пазух, які, як правило, розмiщенi в дiлянках епiтелiальних пластин або синцитiокапiлярних мембран у якірних ворсинах хоріону і знаходяться у тісних контактах з стовбуровими ворсинами хоріального дерева.

В бiльших за розмiром стовбурових ворсинах залягають дрiбнi артерiї i вени, що значно збільшуються в ділянці пупочного канатика. При збереженнi загальної схеми будови судинної стiнки вони мають ряд характерних вiдмiнностей: внутрiшня еластична мембрана вiдсутня, м'язова оболонка мiстить фiброзну тканину з колагеновими і частково еластичними волокнами. У внутрiшнiх шарах безпосередньо пiд ендотелiєм залягають окремi пучки гладкої мускулатури, якi утворюють випинаючi у просвiт судини валикоподiбнi медіоінтиціальні потовщення типу подушок Конті. Цi потовщення надають просвiту судини зiрчасту, пiвмiсяцеву або щiлиноподiбну форму. Адвентицiальна оболонка, як така вiдсутня, а її роль вiдiграє значний прошарок щiльної сполучної ткнини з фібробластами, що оточені стромальними елементами.

Проведені нами дослідження дозволили встановити у плаценті наявність епітеліоїдних міоцитів у фрагментах ворсин, властивих всім іншим рефлексогенним зонам судинного русла. Саме від спіральних артеріол відгалужуються проміжні сегменти артеріо-венозних анастомозів з мікрогломусними каналами з міоепітеліоцитами, які розташовуються над ендотелієм і його базальною мембраною. Вони мають добре виражені кулясті ядра епітеліоїдних міоцитів величиною близько 15-20 мкм. В артеріях і артеріолах плаценти, як це видно на напівтонких зрізах, в середній оболонці знаходиться від 3 до 10 шарів епітеліоїдних міоцитів. Їх часто називають Е-клітинами або гломоцитами, бо вони розташовуються над базальною мембраною та ендотеліоцитами, з'єднуючись між собою псевдоподібними відростками. В гломусних судинах ендотелій, зливаючись з базальною мембраною або основною речовиною сполучної тканини, формує так звані турнікети на тлі спазму судин. На відміну від гладких міоцитів замикальних артеріол, ядра яких довгасті, Е-клітини артеріо-венозних анастомозів мають кулясту ядерну форму на зрізах, проведених в любій площині. В різних оболонках судин плаценти нам вдалось встановити два типи будови артеріо-венозних анастомозів: 1) прямі та 2) клубочкові, які можуть носити гломусну або замикально-гломусну будову. В гломусних артеріо-венозних анастомозах, облямованих замикально-гломусних – частково замінена гломусними Е-клітинами. З цими клітинами контактують доцентрові ацетилхолінові рецептори, тоді як в їх адвентиції зустрічаються елементи хромафінної (відцентрової) симпато-адреналової або парасимпатичної нервової системи. Все це дає можливість константувати інкреторну функцію цих структур плаценти, які відіграють роль дифузної ендокринної системи в цих органах. Вона тут виступає в ролі єдиної функціональної системи первинного оповіщення, реагування та захисту, тоді коли дисциркуляторні розлади в плаценті супроводжуються порушенням обмінних та біосинтезуючих процесів.

Loading...

 
 

Цікаве