WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Обгрунтування комплексного лікування хворих на місцеворозповсюджений конвенційний нирковоклітинний рак - Реферат

Обгрунтування комплексного лікування хворих на місцеворозповсюджений конвенційний нирковоклітинний рак - Реферат

Бібліографічний опис літературних джерел, ілюстрацій та додатки викладені на 32 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Для вирішення поставлених задач щодо вивчення морфофункціонального стану кровоносної системи, гемомікроциркуляторного русла, структурних елементів плаценти, хоріонічної, амніотичної оболонок і гломусної системи в нормі та при затримці росту плода макроскопічно і мікроскопічно досліджено 147 плацент вагітних жінок (50 плацент вагітних жінок з фізіологічним перебігом та 97 - із затримкою росту плода).

Комісією з біоетики Івано-Франківського державного медичного університету (протокол № 1/05 від 19.05.05 встановлено, що проведені наукові дослідження плаценти у жінок з синдромом затримки росту плода відповідають етичним вимогам згідно наказу МОЗ України № 231 від 01.11.2000 року.

Для світлооптичного та ультраструктурного дослідження була взята плацента, плідні оболонки при фізіологічному перебігу вагітності при затримці росту плода.

Вивчення структурних елементів плаценти, кровоносних судин, гемомікроциркуляторного русла, плідних оболонок та гломусної системи при фізіологічному перебігу вагітності та при затримці росту плода здійснювали комлексними морфофункціональними методами. Для вирішення поставлених завдань були проведені наступні дослідження:

1. Макроскопічне дослідження плаценти (огляд, маса, площа, діаметр, товщина).

2. Гістологічне дослідження стінки кровоносних судин, гемомікроциркуляторного русла плаценти, плідних оболонок при фізіологічному перебігу вагітності та при затримці росту плода.

3. Ультраструктурний аналіз структурних елементів плаценти, гемомікроциркуляторного русла, хоріонічної та амніотичної оболонок при фізіологічному перебігу та при затримці росту плода.

4. Кількісний аналіз результатів гістометричних досліджень із статистичною обробкою отриманих даних.

Макроскопічне дослідження плаценти (огляд, маса, площа, діаметр, товщина)

Провели вивчення та дослідження плаценти з різних ділянок (центральна, парацентральна та крайова). Зразки брали через всю товщу плацентарної тканини з прилеглими оболонками та ділянок з вираженими макроскопічними змінами. Досліджували плацентарне ложе навколо плацентарного диска та біля нижнього полюса плодового вмістилища.

Макроскопічне дослідження плацент проводили зразу після народження посліду. Оцінювали кількість котиледонів, наявність ділянок інфарктів, кальцинатів, петрифікатів та крововоливи.

Органометрія плаценти була проведена у відповідності з умовами даного методу.

При огляді плаценти вивчали форму, колір, структуру часточкової будови, кількість часточок, типу котиледонів, місце прикріплення пуповини, характер звивистих судин на плодовій поверхні децидуальної оболонки. Визначали кількість білих і червоних інфарктів, місця петрифікатів і гіалінозу у котиледонах плаценти.

Зважування плацент проводили зразу після їх народження на дитячих електронних вагах. Об'єм плаценти без пуповини і оболонок, визначали вимірюванням об'єму води, яка була витіснена при зануренні її в градуйований циліндр спеціального пристрою. Кров з плаценти змивали фосфатним буфером (рН - 7,4).

Площу плаценти визначали згідно відбитку материнської поверхні на міліметровому папері з наступними підрахунками співпадання окремих квадратиків на ній з додаванням подвійних міждолькових зон з усіх боків окремих котиледонів.

Діаметр плаценти вимірювали сантиметровою стрічкою.

Товщину плаценти вимірювали шляхом розміченої товстої голки в трьох ділянках: у місці прикріплення пуповини, біля краю плаценти і в ділянці між ними.

Гістологічне дослідження стінки кровоносних судин, гемомікроциркуляторного русла плаценти, плідних оболонок при фізіологічному перебігу вагітності та при затримці росту плода

Для гістологічного дослідження брали шматочки плаценти і плідні оболонки. Матеріал фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну протягом двох-трьох тижнів, відмивали від фіксатора у проточній воді, зневоднювали і заключали в парафінові блоки. Гістологічні зрізи, товщиною 7-10 мкм фарбували гематоксиліном і еозином за ван-Гізоном і фукселін-пікрофуксином та розглядали під світловим мікроскопом. Проводили огляд і описання виготовлених препаратів під різними збільшеннями об'єктива та окуляра морфометричними методами з кількісним аналізом.

Ультраструктурний аналіз гемомікроциркуляторного русла структурних елементів плаценти, хоріонічної та амніотичної оболонок при фізіологічному перебігу вагітності та при затриці росту плода

Матеріал для електронної мікроскопії фіксували у 2,4% забуференому розчині глютаральдегіду (рН-7,4) протягом 4 год. Після цього матеріал піддавалим додатковій фіксації в 1% розчині чотириокису осмію протягом 2 год. Зневоднювали в серіях етилового спирту зростаючої концентрації (30°, 50°, 70°, 80°, 96°). Далі матеріал поміщали в суміш ацетон-епоксидну смолу. Ультратонкі зрізи контрастували насиченим спиртовим розчином уранілацетату і доконтрастовували цитратом свинцю по Рейнольдсу, монтували на мідні електролітні сіточки, вкриті формваровою плівкою. Препарати переглядали в електронному мікроскопі ПЕМ- 125 К при прискорюючій напрузі 75 кВ з наступним фотографуванням при збільшеннях від 2000 до 25000 разів.

Кількісний аналіз результатів гістометричних досліджень із статистичною обробкою отриманих даних

Для об'єктивного судження про ступінь достовірності результатів дослідження був застосований варіаційно-статистичний метод аналізу отриманих результатів за допомогою персонального комп'ютера Pentium166 та прикладної програми для роботи з електронними таблицями Microsoft Exell. Статистичну обробку матеріалу здійснювали з використанням методів парної статистики та t-критерію Стьюдента, кореляційного та дисперсного аналізу за допомогою пакета "Statistika". При проведенні статистичної обробки обчислювали середню арифметичну величину (М), достовірність різниць результатів дослідження (Р). Результати вважалися вірогідними в тому випадку, коли коефіцієнт достовірності був менший або рівний 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. В основу роботи покладений аналіз результатів комплексного обстеження 97 плацент вагітних жінок з затримкою росту плода. Контрольна група склала 50 плацент вагітних жінок з фізіологічним перебігом.

При дослідженні плацент від вагітних жінок з затримкою росту плода виявлені такі зміни: макроскопічно в 98,0% плаценти були меншою масою – (380,016,8 г) контроль – (467,018,5 г), що пояснюється головним чином бідністю артеріальних судин, які були не повнокрівні.

Плацента в більшості випадків була округлої форми, тільки в трьох спостереженнях була неправильної форми з додатковими частками розміром 10 х 14; 9 х 13 см. Забарвлення плодової поверхні в більшості випадків було сірувато-білясте, в 7,0% спостережень – жовтуватого відтінку. Набряк та дрібні вогнищеві ущільнення, що знаходились в плацентарній та крайовій частинах плаценти плодової поверхні були незначні. Плідні оболонки в 75,0% спостережень були тонкі, сірувато-білясті, а в 35,0% - з помірно вираженим набряком та дрібними вогнищевими ущільненнями (amnion nodosum), які мали вигляд дифузних білястих вузликів.

Борозни на материнській поверхні плаценти переважно були неглибокими з наявністю ішемічних інфарктів різних за розмірами – від 0,5 х 0,5 до 2,5 х 3,0 см, які розташовувалися переважно в парацентральній та крайових зонах материнської поверхні плаценти. В 16,0% випадках у центральних та парацентральних зонах виявлено кісти невеликих розмірів від 0,3 х 0,5 до 0,5 х 1,0 см. У 78,0% плацент відмічали повнокрів'я плацентарної тканини, де обсяг макроскопічних змін становив не більше 6,0% від материнської поверхні.

При порівнянні основних параметрів плаценти в обох групах було встановлено, що довжина і діаметр пуповини, маса плаценти і товщина були різними, а саме: маса, об'єм і площа плаценти були значно меншими в основній групі за такі, що були в контрольній групі.

На гiстологiчних препаратах плаценти, забарвлених гематоксилiн-еозином i метиленовим синiм, звертає на себе увагу велика кiлькiсть кiнцевих (термінальних) та якірних ворсин при фізіологічній вагітності. Зовнiшня вистилка їх складається в основному з плазмодiального трофобласту (синцитіотрофобласту), типу численних мікроострівців у плацентарному бар'єрі, а внутрішня, оточуючи судинне русло з цитотрофобласту. Цитотрофобласт представлений клітинним шаром базофiльної цитоплазми, яка має нерiвномiрну товщину (вiд 3 до 20 мкм) та світлі ядра. Окремi вiдростки синцитіотрофобласту у ворсинах, якi вступають у лагуни мiжворсинкового простору, як правило, мають видовжену нiжку i центрально розмiщене скупчення ядер з маловираженою цитоплазмою.

Строма кiнцевих ворсин має малодиференцiйований характер i представлена пухкою неоформленою сполучною тканиною з незначним вмiстом клiтин фiбробластичного ряду i мережею аргiрофiльних волокон, особливо в адвентиції судинного русла плодово-материнських взаємовідносин.

При дослiдженнi ультратонких зрiзiв плаценти спостерiгалось рiзке зменшення кількості апiкальних мiкровиростiв i пiноцитозних міхурцiв у цитоплазмi синцитіотрофобласту. Збереженi мiкровирости були низькими i широкими. В окремих дiлянках поверхня синцитіотрофобласту була повнiстю рівна. Цитоплазма при цьому має середню електронно-оптичну щiльнiсть. Збiльшувалась кiлькiсть мiкрофiламентів, якi у виглядi войлокоподiбних сплетень займали навiть апiкальнi вiддiли цитоплазми.

Loading...

 
 

Цікаве