WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічне обгрунтування вимог до влаштування, обладнання і організації роботи комп’ютерних ігрових закладів та проведення в них дозвілля дітей (рефер - Реферат

Гігієнічне обгрунтування вимог до влаштування, обладнання і організації роботи комп’ютерних ігрових закладів та проведення в них дозвілля дітей (рефер - Реферат

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Литовченко Артем Дмитрович

УДК 316.74:81:316:165.242.2

Структурно-діяльнісна концепція дискурсу.

Спеціальність – 22. 00. 01 –теорія та історія соціології

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Харків – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор соціологічних наук, професор

КУЦЕНКО Ольга Дмитрівна,

Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна,

завідувач кафедри політичної соціології

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, професор

ПОДОЛЬСЬКА Єлизавета Ананіївна,

Харківський гуманітарний університет

"Народна українська академія",

професор кафедри соціології

кандидат соціологічних наук, доцент

БОЛОТОВА Вікторія Олександрівна,

Національний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ,

старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії соціальної і психологічної роботи в органах внутрішніх справ

Провідна установа: Інститут соціології НАН України, відділ соціології культури та масової комунікації,

м. Київ

Захист відбудеться "25" жовтня 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.15 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (адреса: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, аудиторія 2-49).

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4).

Автореферат розісланий "23" вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Шеремет І.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасній соціології проблеми дослідження знакового і символічного вимірювань соціальної реальності, її мовних форм є важливою частиною комплексу основних загальносоціологічних питань. До соціального дослідження мови та дискурсу зверталися в різні часи і в рамках різних підходів такі вчені, як Л. Альтюссер, М. Бахтін, Р. Блакар, П. Бурд'є, Л. Вітгенштейн, Г.-Г. Гадамер, А. Грамши, Т. А. ван Дейк, Т. Дрідзе, В. Ільїн, Р. Маркузе, Д. Мід, Ф. де Соссюр, С. Ушакін, М. Фуко, Ю. Габермас, в українській соціології – В. Бурлачук, Н. Костенко, В. Оссовський, І. Попова, Ю. Сорока, Т. Толстова та інші. Відповідно сформувалися різні трактування ролі мови у функціонуванні різних сфер соціальної життєдіяльності; що ж до дискурсу, то часто використовуються його визначення, що є відмінними один від одного не тільки за формулюванням, але і за змістом. Оскільки за своїм походженням і функціонуванням поняття дискурсу має міждисциплінарний характер, то така ситуація виглядає цілком природною, але від того не менш ускладнює роботу із цим поняттям.

Важко заперечувати нерозривний зв'язок дискурсу з мовою, незважаючи на те, що характер цього зв'язку може викликати дискусії. Безумовно, осмисленню дискурсу як соціального феномена повинно передувати аналогічне осмислення мови. Що ж до мови, то, з одного боку, соціологи визнають високу її значущість як явища соціального, з іншого, нерідко прагнуть обмежити цю значущість існуванням так званих "соціально забарвлених" слів, поєднань, зворотів, що прямо вказують на будь-які соціальні механізми, зв'язки тощо. Водночас низка впливових теоретиків, таких як Д. Мід, П. Бурд'є, Т. А. ван Дейк, Р. Блакар, переконливо показують наявність соціальності в будь-якому використовуванні мови. Мова відтворює соціальну реальність; це феномен, що містить "у знятому вигляді" всі основні характеристики і особливості цієї реальності, і водночас це засіб структуризації цієї реальності, один із інструментів, за допомогою якого дійсності надається соціальна впорядкованість. Найчастіше аналізується перший, "пасивний", аспект мови як соціального явища, "активний" же практично не піддається глибокому теоретичному і практичному осмисленню. Якщо і є сфера, де вплив мови на соціальну реальність є особливо помітним і відчутним, то це політика. Політична мова і відповідно політичний дискурс найяскравіше розкривають свої можливості не тільки відтворювати, але і створювати соціальну реальність, оскільки політика, як і дипломатія, юриспруденція, існує перш за все в мовній комунікації, в контакті різних дискурсів, що виступають як сполучна тканина між мовою і соціальною реальністю.

Суперечність використання поняття дискурсу в сучасній соціології перш за все полягає в тому, що часто автори не уточнюють, що саме мають

на увазі під цим терміном. Це тим більш дивно, що ось вже декілька років "діє" своєрідна мода на вживання цього слова не тільки в наукових, але і в публіцистичних текстах. У тих випадках, коли здійснюється аналіз будь-яких конкретних проявів дискурсу, визначення дається більш-менш глибоке, проте до концептуалізації явища справа не доходить. Якщо ж йдеться про використовування методу дискурсивного аналізу або ж термін "дискурс" уживається як побічний, то визначення може й зовсім не даватися. Мається на увазі, ймовірно, що це поняття має деяке загальноприйняте і відповідно загальнозрозуміле значення, є очевидним в своїй базовій інтерпретації, і тому немає особливих причин кожного разу уточнювати конкретну конотацію. У таким підходом не можна погодитися. Дискурс – поняття достатньо нове у вітчизняній соціології; втім, і в західній соціології поширеним воно стало не так уже й давно. Це, звичайно, обумовлює відсутність згоди з приводу змісту даного терміну. У вітчизняній соціології ситуація ускладнюється також згаданою вище модою на "дискурс", внаслідок якої поняття запозичується з іншомовних джерел не тільки без необхідної адаптації, але часто без перенесення відповідного значення. Тим часом при аналізі мовного прояву соціальної реальності взагалі і політичної сфери зокрема, використання поняття дискурс допомагає розв'язати таку проблему, як розпливчастість і надмірно широке (із соціологічної точки зору) поле застосування поняття мови. Поняття дискурсу конкретизує поняття мови в його соціальній сутності, дає можливість чітко окреслити галузь дослідження, сферу застосування соціологічного аналізу. Внаслідок того, що дискурс апріорі містить посилання на свою потенційну аудиторію, його соціальна значущість більш очевидна і легше фіксується, ніж відповідні характеристики мови взагалі. Визнання початкової соціальності мови все ж таки не має на увазі включення до складу предмета аналізу не тільки власне тексту, але і його автора, і потенційного реципієнта. До того ж, працюючи з поняттям дискурс, соціолог сам захищає себе від спокуси абсолютизувати прояв реальності, що досліджується, на що його провокує внутрішній абстрактний абсолютизм мови. Дискурс перш за все характеризується соціальною контекстуальністю. Все це робить поняття дискурсу надзвичайно важливим для соціологічного аналізу різноманітних проявів соціальної реальності і, зокрема, для вивчення соціально-політичних процесів.

Сьогодні, в умовах бурхливого розвитку політичних рекламних і пропагандистських технологій, зокрема маніпулятивного характеру, значущість політичної мови і дискурсу для життя суспільства стає значно помітною. У межах політичного поля України функціонують різноманітні моделі соціально-політичної реальності, і саме політичні дискурси виступають як засіб реалізації претензій на виняткову справедливість, істинність, історичність кожної конкретної моделі. Водночас зростає розлом в інтерпретаціях політичних подій

і явищ політичними елітами і решти населення. Можна говорити про те, що політичний дискурс, напевно, виконує свої функції не повною мірою і не забезпечує необхідного консенсусу між різними стратами соціальної та політичної ієрархії. У таких умовах дослідження дискурсу, його основних властивостей, особливостей прояву в політичному полі є дуже важливим. А подібне дослідження неможливе без попереднього визначення і концептуалізації явища дискурсу, без виокремлення його соціологічного розуміння, в чому ми і вбачаємо сутність наукової проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі соціології Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна у межах наукової теми "Зміни в соціальній структурі українського суспільства на порозі третього тисячоліття", затвердженої Міністерством освіти і науки України.

Метою дослідження є розробка, обґрунтування і розвиток структурно-діяльнісної концепції дискурсу, а також визначення основних властивостей політичного дискурсу, що функціонує в сучасній Україні. Відповідно вирішувалися такі завдання:

1) провести систематизацію існуючих теоретико-методологічних підходів до дослідження дискурсу, уточнити концептуальне уявлення про дискурс як соціальне явище;

2) визначити сутнісну структуру дискурсу, логіку його функціонування;

3) провести теоретичну соціологічну інтерпретацію зв'язку явищ і понять мови і дискурсу;

4) уточнити методологію вивчення політичного дискурсу;

5) з'ясувати основні властивості офіційного політичного дискурсу України і відповідного дискурсу, домінуючого в масовій суспільній свідомості;

Loading...

 
 

Цікаве