WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Діагностичне та прогностичне значення експресії маркерів при диспластич-них та неопластичних процесах шийки матки (імуноморфологічні аспекти) - Реферат

Діагностичне та прогностичне значення експресії маркерів при диспластич-них та неопластичних процесах шийки матки (імуноморфологічні аспекти) - Реферат

у динаміці ранового процесу, Мm

Показ-ник

Вік тварин

Клінічно здорові

тварини

(n=10)

Доба перебігу ранового процесу

2-а

(n=5)

5-а

(n=5)

10-а

(n=5)

15-а

(n=5)

20-а

(n=5)

ЗФАПК,

хв.

9-12 міс.

224,803,06

254,406,65

***

278,04,04

***

242,609,60

175,06,99

***

145,603,77

***

42-48 міс.

174,303,42

264,07,06

***

284,407,95

***

254,09,12

***

191,806,78

**

150,010,39

*

10-16 р.

157,204,98

262,404,43

***

283,405,11

***

259,804,56

***

184,804,48

***

144,07,12

ХЗФ,

хв.

9-12 міс.

20,171,31

51,034,41

***

59,703,85

***

35,732,45

***

31,151,93

***

22,841,57

42-48 міс.

17,520,48

48,554,14

***

61,181,90

***

38,982,18

***

30,711,43

***

20,420,68

**

10-16 р.

17,180,81

42,914,63

***

56,624,05

***

43,812,73

***

32,432,57

***

42,131,93

**

СТК-ФА,

хв.

9-12 міс.

28,440,76

19,861,48

***

16,262,27

***

21,270,75

***

24,940,54

**

26,890,78

42-48 міс.

22,570,32

20,301,15

*

15,931,08

***

21,810,52

25,180,48

***

27,280,54

***

10-16 р.

24,430,41

19,360,70

***

16,480,89

***

22,300,61

*

25,450,58

27,090,58

**

СІП,

у процентах

9-12 міс.

111,253,46

160,254,19

***

188,7511,25

***

151,2512,24

**

137,507,90

**

123,758,0

42-48 міс.

106,254,65

156,256,25

***

190,012,74

***

167,5010,15

***

139,995,08

***

126,254,14

***

10-16 р.

100,05,27

157,504,59

***

205,021,50

***

183,7423,35

**

148,756,95

***

125,03,95

**

Примітка. *– р<0,05, ** – р<0,01, *** – р<0,001, порівняно з клінічно здоровими тваринами

ватись у плазмін і коригувати явище гіперкоагуляції. Отже, пригнічення фібринолізу при гнійних ранах у коней відбувається за рахунок дефіциту активаторів плазміногену, тоді як рівень останнього істотно зростає. Водночас, очевидно, певна частина плазміногену трансформується у плазмін і потрапляє в кровообіг, однак явище плазмінемії є контрольованим з боку інгібіторів, що підтверджується зростанням рівня СІП у крові коней на 70–100% (р<0,001), відносно показника клінічно здорових тварин. Таким чином, проведені дослідження свідчать, що гіперкоагуляція та пригнічення фібринолізу на проміжних стадіях є видовою особливістю формування патогенетичних механізмів прояву запальної реакції при гнійних ранах у коней незалежно від віку і потребує корекції явищ коагулемії та реактивації пригнічених ланок фібринолітичного процесу, що в остаточному підсумку сприятиме прискоренню видужання хворих тварин.

Обґрунтування застосування вульнеросорбційної терапії при гнійних ранах у коней

Лікувальну ефективність вульнеросорбції при застосуванні препарату „Песил" та внутрішньовенних ін'єкцій 2,5%-ного розчину тіотриазоліну в дозі 1 мг на 1кг маси тіла при гнійних ранах у коней визначали, порівнюючи отримані результати досліджень з показниками контрольної групи тварин, яким місцево застосовували порошок Житнюка.

Використання сорбційної терапії із застосуванням песилу та коригування гемостазу тіотриазоліном сприяло нормалізації запальної реакції в рані, прискорювало терміни очищення ран від авіталізованих тканин протягом 3,880,17 діб проти 6,160,30 у контрольній групі, а також утворення грануляцій протягом 4,610,19 діб проти 9,160,56 у коней контрольної групи. Повне загоєння ран у коней дослідної групи відбувалося на 16,380,47 добу, тоді як у контрольній – на 23,331,16 добу. Площа ранової поверхні у коней дослідної групи зменшувалася на 3-ю, 5-у та 10-у добу лікування на 12,4%, 28,4 і 62,3%, відповідно, а у тварин контрольної групи – на 6,3%, 18,6 і 38%.

Про більш сприятливий перебіг ранового процесу при застосуванні вульнеросорбційної терапії та засобів, що коригують гемостаз, свідчить зниження кількості поліморфноядерних гранулоцитів у ранових відбитках на 5-у добу лікування у 2 рази (р<0,001), а також зростання полібластів та макрофагоцитів у дослідній групі у 4,4 та 6,5 рази (р<0,001), тоді як у контрольній групі їх кількість збільшувалася у 2,7 та 3,7 рази (р<0,001) відповідно. Поряд з позитивною клінічною динамікою перебігу ранового процесу, у коней дослідної групи відмічено швидку нормалізацію вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів у крові вже на 5-у добу лікування, в той час як у контрольній групі зазначені показники досягли рівня інтактних тварин лише на 10-у добу лікування.

Зниження токсичного пресингу та прискорення елімінації продуктів запалення під впливом сорбції препаратом „Песил" сприяє корекції гіпопротеїнемії у коней з гнійними ранами вже на 5-у добу лікування, а на 10-у рівень загальних білків у плазмі крові навіть перевищував показник клінічно здорових на 9% (р<0,001). У плазмі крові коней контрольної групи рівень загального білка досяг показника інтактних тварин лише на 10-у добу.

Скорочення строків першої фази ранового процесу та прискорення репаративних явищ у рані під впливом сорбційної терапії у коней дослідної групи супроводжувалося також істотними змінами показників системи гемокоагуляції і фібринолізу. Так, рівень фібриногену та РФМК у плазмі крові коней дослідної групи на 10-у добу лікування знизився у 1,5 та 4,1 рази (р<0,001), відповідно, а у контрольній групі – у 1,3 та 2,5 рази (р<0,001). Сорбція токсичних метаболітів з рани і коригуюча дія на гемостаз тіотриазоліну проявлялася й у зростанні активності ФСФ та АТ-ІІІ, причому остання відновлювалася, порівняно з клінічно здоровими тваринами, у дослідній групі на 5-у добу, а в контрольній – лише на 10-у добу лікування. Поряд із швидкою корекцією гіперкоагуляції спостерігалося істотне посилення фібринолізу в організмі коней дослідної групи за рахунок реактивації ЗФАПК, рівень якої зростав на 3-ю, 5-у та 10-у добу лікування у 1,4, 1,8 та 2,2 рази (р<0,001), відповідно, тоді як у контрольній групі – у 1,1, 1,5, та 1,9 рази (р<0,001).

Рівень ХЗФ при застосуванні вульнеросорбції песилом та внутрішньовенних ін'єкцій 2,5% розчину тіотриазоліну відновлювався вже на 10-у добу лікування, він підвищився у 3,4 рази (р<0,001), порівняно з показником до лікування, а у тварин контрольної групи – у 2,6 рази (р<0,001).

Про посилення процесів фібринолізу у коней дослідної групи свідчило й зростання СТК-ФА на 3-ю, 5-у та 10-у добу лікувального періоду відповідно у 1,8, 1,2 та 1,05 рази (р<0,001;0,05), відносно значень інтактних тварин, тоді як у контрольній групі цей показник зріс на 3-ю добу у 1,3 рази (р<0,001), протягом 5-ї доби досяг рівня клінічно здорових коней, а на 10-у добу знизився у 1,2 рази (р<0,001), що, може бути пов'язано зі зниженням потенційних і резервних можливостей синтезу плазміногену в організмі. Водночас, тіотриазолін має здатність активувати енергетично-синтетичні системи гранулоцитів і, зокрема, продукцію ними плазміногену (Рубленко М.В., 2000), про що свідчить досить високий його рівень у крові тварин дослідної групи протягом усього лікувального періоду.

Зростання фібринолітичної активності плазми крові коней дослідної групи було контрольованим з боку антиплазмінів, що запобігало надмірній активації системного фібринолізу. Так, рівень СІП зростав у плазмі крові коней дослідної групи на 3-ю добу лікування у 1,1 рази (р<0,05) проти показника до лікування, тоді як у контрольній групі цей показник, навпаки, проявляв тенденцію до зниження. Загалом, рівень СІП перевищував показник інтактних коней навіть на 10-у добу лікування в дослідній групі на 38,4% (р<0,001), а в контрольній – на 24,4% (р<0,001).

Отже, активна елімінація продуктів запальної реакції з рани, зниження пресингу на організм флогогенних чинників під впливом вульнеросорбційної терапії песилом та корекція через систему гемостазу патохімічної фази запалення тіотриазоліном усуває гіперкоагуляцію, нормалізує метаболізм фібриногену, реактивує фібриноліз, за рахунок чого прискорюються очищення та репаративні процеси в рані.

Loading...

 
 

Цікаве