WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічне обґрунтування регламентів використання у сільському господарстві гербіцидів на основі імазетапіру - Реферат

Гігієнічне обґрунтування регламентів використання у сільському господарстві гербіцидів на основі імазетапіру - Реферат

На наш погляд, саме ІЛ-10 та ІЛ-6 стримують, в певній мірі, розвиток прееклампсії залишаючись протягом довгого терміну вагітності на досить високому рівні. Навіть при розвитку прееклампсії середньої тяжкості вплив протизапальних інтерлейкінів виявляється досить суттєвим, що запобігає зриву компенсаторних імунних механізмів протягом вагітності і тим самим попереджує розвиток прееклампсії – основного ускладнення вагітності у жінок з первинною артеріальною гіпертензією.

При дослідженні стану цитокінового профілю у вагітних з АГ нами були виявлені певні критерії показників про- та протизапальних цитокінів, які свідчили про можливий розвиток прееклампсії. Як показали дослідження, визначення цитокінового профілю та співвідношення конкурентних пулів цитокінів (про- та протизапальних) є достатньо інформативною та ранньою ознакою розвитку прееклампсії у жінок з артеріальною гіпертензією. Отримані дані про стан цитокінів та їх зміни протягом вагітності дозволяють прослідкувати динаміку розвитку прееклампсії при АГ від ранніх її проявів до тяжких.

Дослідження рівня інтерлейкіну-2, фактору некрозу пухлини- та інтерлейкіну-10 (ІЛ-2, ФНП- та ІЛ-10) були проведені у 36 вагітних з АГ в ІІ триместрі вагітності, з наступним контролем їх рівня в ІІ половині вагітності та оцінкою перебігу вагітності. Визначено, що якщо рівень ІЛ-2 в термінах 16-24 тижня вагітності складає більше ніж 30 пкг/мл, то у таких вагітних з АГ досить висока вірогідність розвитку прееклампсії. При чому, чим вищим є рівень ІЛ-2 в зазначені терміни, тим більша вірогідність розвитку тяжкої прееклампсії. Було визначено, що у випадках, коли мали місце високі показники ІЛ-2 (більше 50 пкг/мл) майже у 80% вагітних виникла прееклампсія, яка була ранньою (в 28-30 тижнів) та носила тяжкий перебіг. Згідно отриманих даних, якщо рівень ІЛ-2 складає до 30 пкг/мл в термінах вагітності 16-24 тижня, то в 78,5% випадків в пізні терміни вагітності проявів прееклампсії не відзначалось або вона носила нетяжкий характер. При рівні ІЛ-2 від 30 до 50 пкг/мл в ранні терміни вагітності, прееклампсія середньої тяжкості після 28-32 тижнів виникла в 16,7%, а тяжка прееклампсії – в 75% випадків. У випадках коли рівень ІЛ-2 був вище 50 пкг/мл тяжка прееклампсія в пізні терміни вагітності (після 28-32 тижнів) розвивається в 80% вагітних з АГ (рис.3).

Не менш достовірним прогностичним критерієм ніж ІЛ-2, є рівень іншого прозапального цитокіну – фактора некрозу пухлини - (ФНП-). Було виявлено, що якщо показники ФНП- в терміни 16-24 тижні вагітності невисокі – до 50 пкг/мл, то і частота виникнення прееклампсії в подальшому теж незначна. У випадках, коли рівень ФНП- складає більше 50 пкг/мл – значно зростає і частота розвитку прееклампсії після 28-32 тижнів вагітності. Зокрема, при рівні ФНП- більше 50 пкг/мл тяжка прееклампсія в подальшому розвинулась в 86,4% випадків, прееклампсія середньої тяжкості - в 13,6%.

Важливе значення в прогнозі розвитку прееклампсії у вагітних з АГ має рівень протизапального супресорного цитокіна – інтерлейкіна-10 (ІЛ-10). Визначено, що при високих показниках ІЛ-10 вагітність протікає більш сприятливо, з меншою частотою ускладнень, зокрема, прееклампсії. При визначально низькому рівні ІЛ-10 частота виникнення прееклампсії зростає. Так, при рівні ІЛ-10 більше 20-30 пкг/мл у термінах 16-24 тижнів вагітності частота розвитку в подальшому прееклампсії невисока – до 25%, а тяжкі прояви гестозу у таких вагітних взагалі не виникають. При показниках ІЛ-10 менше 20 пкг/мл в зазначені терміни вагітності у жінок з АГ частота виникнення прееклампсії значно зростає - тяжка прееклампсія складає до 83,3%. При визначально високих показниках ІЛ-10 (більше 20-30 пкг/мл) в термінах 16-24 тижнів вагітності частота розвитку тяжкої прееклампсії в пізні терміни вагітності була невисокою - до 12,5%, а без прееклампсії вагітність протікала в 62,5% хворих з АГ.

Велике значення для прогнозування розвитку прееклампсії має не лише визначення рівнів про- та протизапальних цитокінів, а їх співвідношення між собою. Особливо це наглядно на прикладі співвідношення ІЛ-2 (прозапального цитокіна) та ІЛ-10 (протизапального цитокіна). Так, згідно наших досліджень, якщо показник співвідношення ІЛ-2/ІЛ-10 близький до 1,5, то ризик виникнення прееклампсії мінімальний. Якщо показник співвідношення складає від 1,6 до 2,5 - то можливий розвиток прееклампсії середньої тяжкості. І на кінець, якщо співвідношення ІЛ-2/ІЛ-10 більше - 2,6, то ризик виникнення тяжкої прееклампсії стає досить високим.

Таким чином, визначення цитокінового профілю у вагітних з АГ дає можливість прогнозувати вірогідність розвитку прееклампсії. Своєчасне виявлення критеріїв можливого розвитку прееклампсії у вагітних з АГ, дає змогу провести ранні патогенетично обґрунтовані профілактичні заходи, забезпечити нормальне виношування вагітності та народження здорової, доношеної дитини.

При дослідженні функціонування системи оксиду азоту виявлено, що у здорових вагітних рівень L-аргініну в І половині вагітності досить високий, тобто він не використовується для синтезу оксиду азоту (NO). Це може свідчити про те, що вагітність протікає нормально і вірогідність розвитку прееклампсії у цих жінок низька. У ІІ половині вагітності рівень L-аргініну дещо знижується, що свідчить про його використання для продукції NO з метою запобігання розвитку різних ускладнень вагітності у жінок з АГ. Показники L-аргініну у здорових жінок в І половині вагітності складають 192,22  12,14 мкмоль/л, в ІІ половині – 158,22   11,38 мкмоль/л (p<0,05). У вагітних з АГ спостерігається інша картина. В І половині вагітності у хворих з АГ уже спостерігається значне зниження L-аргініну по відношенню з показником у здорових у ті ж терміни вагітності (192,22 12,14 мкмоль/л у здорових та 145,44  9,73 мкмоль/л у хворих з АГ, p<0,05). Це свідчить про те, що при АГ починаючи з І половини вагітності відбуваються патофізіологічні процеси, які направлені на запобігання розвитку ускладнень вагітності, зокрема прееклампсії, та які сприяють нормальному перебігу вагітності. Зниження рівня L-аргініну в цих випадках свідчить про його активне використання для продукції оксиду азоту. Якщо у здорових жінок в ІІ половині вагітності рівень L-аргініну зменшується, він потрібен для синтезу NO, то у хворих з АГ рівень L-аргініну залишається високим. Це свідчить про те, що L-аргінін у ІІ половині вагітності при АГ уже не використовується. Відбувається це тому, що доволі часто такі ускладнення, як прееклампсія, уже виникли. Тому рівень L-аргініну у вагітних з АГ в І половині вагітності низький – 145,4  9,73 мкмоль/л, а в ІІ половині вагітності високий - 198,79  13,82 мкмоль/л (p<0,01).

Важливою складовою функціонування системи L-аргінін / оксид азоту являється показник нітритредуктазної активності, тобто ферментативної складової синтезу оксиду азоту – нітритредуктази. Було визначено, що рівень нітритредуктази також змінюється під час вагітності у здорових жінок та хворих на артеріальну гіпертензію. Нітритредуктазна активність зростає у здорових жінок в ІІ-й половині вагітності в порівнянні з І-ю (1,07  0,19 мкмоль/хв.г Hb – в І половині та 1,59  0,08 мкмоль/хв.г Hb в ІІ половині вагітності, p<0,05). У хворих з АГ високий рівень нітритредуктази спостерігається уже в І половині вагітності (1,9  0,12 мкмоль/хв.г Hb.), що свідчить про посилений синтез оксиду азоту з метою запобігання в подальшому виникнення різних патологічних змін та ускладнень вагітності. В ІІ половині вагітності у хворих з АГ, на відміну від здорових, спостерігається зниження нітритредуктазної активності (до 1,46  0,16мкмоль/хв.г Hb), що достовірно нижче в порівнянні з І половиною (p<0,05).

Показники сумарних нітритів та нітратів (NO2-+NO3-) у здорових жінок в І половині вагітності невисокі та зростають в ІІ половині (26,91  1,18 мкмоль/л та 41,65  4,08 мкмоль/л, p<0,01). У вагітних з АГ навпаки рівень NO2-+NO3- в ІІ половині вагітності знижується (відповідно 33,09  2,11 мкмоль/л – в І половині та 24,54  1,66 мкмоль/л – в ІІ половині вагітності, p<0,05). Тобто, спостерігається картина, коли система оксида азоту у здорових вагітних на повну потужність починає функціонувати в ІІ половині вагітності, в той час як у вагітних з АГ вона включається уже в І половині.

При артеріальній гіпертензії знижується рівень показників L-аргініну в порівнянні зі здоровими вагітними (p<0,05). Зміни у функціонуванні системи L-аргінін / NO залежать, в певній мірі, від тяжкості артеріальної гіпертензії. Зменшується рівень L-аргініну і зростає нітритредуктазна активність із збільшенням тяжкості АГ та в порівнянні зі здоровими вагітними. Це свідчить про зростаючу активність функціонування системи NO із збільшенням тяжкості АГ (навіть при АГ 3 ступеня) з метою запобігання розвитку ускладнень вагітності і в першу чергу прееклампсії.

Велику зацікавленість викликає характер змін системи L-аргінін / NO у вагітних з АГ у випадках приєднання прееклампсії. Відзначається зменшення рівня L-аргініну у здорових вагітних та жінок з АГ без прееклампсії в порівнянні з вагітними, у яких виникла прееклампсія середньої тяжкості (p<0,05), що свідчить про гальмування у функціонуванні системи оксиду азоту (табл.3).

У випадках виникнення прееклампсії середньої тяжкості та, особливо, тяжкої прееклампсії, відбувається зростання нітритредуктазної активності, як в порівнянні зі здоровими вагітними, так і хворими з АГ без проявів прееклампсії (r = 0,62, р<0,05). Тобто, у випадках приєднання прееклампсії стан цієї ланки системи оксиду азоту значно активізується, але до певної міри, а саме поки не відбудеться її компенсаторний зрив або вона стане "непотрібною", наприклад, при розвитку тяжкої прееклампсії.

Отже, функція системи оксиду азоту полягає в тому, щоб забезпечити нормальний перебіг вагітності, попередити розвиток прееклампсії, створити такі умови, щоб гестоз не розвивався, або носив нетяжкий характер. Можна також вважати, що досить низькі показники L-аргініну (менше 150 мкмоль/л) та високі нітритредуктази (більше 1,8 мкмоль/хв.г Hb) в терміни до 28 тижнів вагітності у хворих з артеріальною гіпертензією, свідчать про високу вірогідність розвитку прееклампсії та більшу напругу компенсаторних можливостей системи оксиду азоту.

Loading...

 
 

Цікаве