WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічне обґрунтування регламентів використання у сільському господарстві гербіцидів на основі імазетапіру - Реферат

Гігієнічне обґрунтування регламентів використання у сільському господарстві гербіцидів на основі імазетапіру - Реферат

Таким чином, у вагітних з поєднаною прееклампсією стан клітинної ланки імунітету залежить від тяжкості прееклампсії. При тяжкій прееклампсії відбувається зрив певних ланок клітинного імунітету – зниження Т-лімфоцитів (CD3) та Т-цитотоксичних лімфоцитів (CD8) в порівняння з вагітними без прееклампсії або при нетяжкому її перебігу. Рівень кіллерної активності (CD16) збільшується пропорціонально зростанню тяжкості прееклампсії (r = 0,82, p<0,05). Активність же В-клітин (CD22) при гестозі залишається низькою.

Суттєві зміни у вагітних з АГ та поєднаною прееклампсією відбуваються в стані гуморальної ланки імунітету. У вагітних з АГ без проявів прееклампсії рівень

IgG зростає і є вищим, ніж у здорових вагітних (відповідно 8,97  0,22 г/л та 7,790,38 г/л, p<0,05). У випадку ж приєднання прееклампсії рівень IgG знижується. Якщо при прееклампсії середньої тяжкості він зменшується не суттєво, то при тяжкій прееклампсії – в значній мірі - до 7,98  0,32 г/л (r = -0,58, p<0,05). Подібна тенденція спостерігається і при визначенні стану IgM та IgA, а саме значне падіння їх рівня при тяжких проявах прееклампсії в порівнянні, як у вагітних без прееклампсії, так і при прееклампсії середньої тяжкості. Зокрема

рівень IgM при нетяжкому гестозі складає 1,35  0,14 г/л, а при тяжкій прееклампсії знижується до 0,87  0,12 г/л (p<0,05). Така ж тенденція спостерігається і при визначенні IgA (1,60  0,25 – при прееклампсії середньої тяжкості та 0,77  0,2 при тяжкій прееклампсії, p<0,05) (рис.1). Зазначені зміни свідчать, що при гестозі, особливо тяжкому його перебігу відбувається значне зниження функції гуморальної складової імунітету.

При більш детальному вивченні стану гуморального імунітету при виникненні прееклампсії у вагітних з АГ було виявлено, що визначальний вплив на показники імунної системи має не стільки сама артеріальна гіпертензія, а наявність гестозу, особливо тяжких його проявів. Дослідження були проведені після 28 тижнів вагітності у жінок з АГ без проявів гестозу та прееклампсією середнього та тяжкого ступеня. Визначено, що у вагітних з АГ 1 ступеня без проявів гестозу показники IgG були достовірно вищими, ніж при АГ 1 ступеня з поєднаною прееклампсією середньої тяжкості (9,82  0,21 г/л та 8,03  0,29 г/л, р<0,05). При тяжкій прееклампсії відбувається зрив компенсаторних можливостей, що проявляється в значному зниженні рівнів IgA та IgM. Якщо у вагітних з АГ 2 ступеня без гестозу та у таких же жінок з прееклампсією середньої тяжкості показники досить високі, то при тяжкій прееклампсії рівень IgA та IgM знижується в порівнянні з вагітними без прееклампсії (IgA – 1,87  0,18 г/л при АГ 2 ступеня без прееклампсії та 0,92  0,33 г/л – при тяжкій прееклампсії, р<0,01; IgМ - 1,85  0,12 г/л у випадках без прееклампсії та 0,90  0,13 г/л при тяжкій прееклампсії, р<0,01).

Таким чином, підсумовуючи отримані дані слід зазначити, що у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією відбувається певна перебудова гуморального імунітету, яка спрямована на підтримку вагітності. Із зростанням тяжкості АГ поступово відбуваються гуморальні порушення імунного статусу, але не надто суттєві, якщо не приєднується прееклампсія або вона носить нетяжкий характер. Приєднання тяжкої прееклампсії у вагітних з АГ призводить до зриву всього ланцюга гуморального імунітету.

Для встановлення ролі та значення системи цитокінів в розвитку прееклампсії, характеру змін цитокінового профілю у вагітних з АГ були проведені дослідження стану прозапальних цитокінів – інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) та фактору некрозу пухлини – альфа (ФНП-), а також інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) – медіатора доімунного запалення та інтерлейкіну-10 (ІЛ-10), який відноситься до антизапальних цитокінів і являється супресорним фактором.

Так, протягом вагітності, як у здорових вагітних, так і у хворих з АГ, відбуваються суттєві та показові зміни цитокінового профілю. У жінок з АГ відбувається збільшення рівня прозапальних цитокінів ІЛ-2 (34,43  3,18 пкг/мг в І-й половині вагітності та 76,53  8,89 пкг/мл в ІІ-й, p<0,05) та досить високий рівень ФНП- у хворих з АГ протягом усієї вагітності в порівнянні зі здоровими вагітними, що свідчить про поступовий запуск основних імунних механізмів системної запальної реакції. В той же час, відбувається зниження активності протягом вагітності цитокінів супресорної дії – протизапальних ІЛ-10 ( з 36,33  3,71 пкг/мл в І половині до 20,13  2,67 пкг/мл в ІІ половині вагітності, p<0,01) та ІЛ-6 (33,23  4,93 пкг/мл та 22,84  2,97 пкг/мл, p<0,05). Зміщення співвідношення опозиційних пулів цитокінів (прозапальних та протизапальних) в бік клітинно-опосередкованої запальної реакції свідчить про те, що артеріальна гіпертензія являється несприятливим фоном для перебігу вагітності.

Зміни рівня, як запальних цитокінів (ІЛ-2, ФНП-) так і протизапальних (ІЛ-10) залежать певною мірою від тяжкості артеріальної гіпертензії. Якщо запальні цитокіни прогресивно збільшуються із зростанням тяжкості АГ, то протизапальні цитокіни зазнають суттєвих змін лише у випадках з АГ 3 ступеня. У здорових вагітних та у хворих з АГ 1 та 2 ступеня без прееклампсії рівень ІЛ-10 є досить стабільний та високий, що свідчить про його супресорну активність у цих жінок. У вагітних з АГ 3 ступеня рівень ІЛ-10 різко зменшується і складає 9,42  0,31 пкг/мл, що достовірно нижче ніж у хворих з АГ 1 та 2 ступеня (35,66  9,81 пкг/мл, p<0,01). Це свідчить про те, що імунний супресорний механізм у здорових вагітних та жінок з нетяжкою АГ протягом вагітності забезпечує захист плода від руйнівного впливу імунної системи матері, а саме прозапальних цитокінів.

При дослідженні характеру змін цитокінового профілю при прееклампсії виявлені наступні закономірності: зростаюча активність клітинної імунної відповіді у вигляді поступового збільшення рівня запальних цитокінів (ІЛ-2 та ФНП-) та зрив функціонування гуморальної, супресорної линки імунної системи - інтерлейкіну-10 (табл.2).

Так, при виникненні тяжкої прееклампсії у вагітних з АГ відбувається ще більш значне збільшення рівня ІЛ-2, інколи до рівня 1800 пкг/мл. В середньому ж ІЛ-2 при тяжкій прееклампсії майже в 4 рази перевищує показники при прееклампсії середньої тяжкості (p<0,001). Виявлений прямий кореляційний зв'язок між рівнем ІЛ-2 та частотою розвитку прееклампсії (r = 0,72, р<0,05).

При визначенні рівня іншого запального цитокіну ФНП- виявлені дещо інші результати. Спочатку рівень ФНП- зростає у вагітних з АГ без прееклампсії, p<0,05). При прееклампсії середньої тяжкості ФНП- зростає ще більше і складає в середньому 189,21  22,78 пкг/мл (p<0,001), а при тяжкій прееклампсії відбувається різке зниження цього показника, що свідчить про зрив певної ланки клітинного імунітету (рис.2).

Характерні зміни відбуваються з цитокінами, що виробляються при активації Т-хелперів 2 типу (Тх 2) – ІЛ-10 та ІЛ-6, які стимулюють потужну гуморальну імунну відповідь. Так, рівень ІЛ-10 у вагітних з АГ без проявів прееклампсії не відрізняється від такого ж у здорових (26,93  3,07 пкг/мл та 24,64  3,84 пкг/мл, p>0,05). При прееклампсії середньої тяжкості рівень ІЛ-10 дещо знижується, але залишається досить високим (21,75  2,46 пкг/мл). І лише при розвитку тяжкої прееклампсії рівень його зменшується вдвічі (21,75  2,46 пкг/мл – при середній прееклампсії та 11,3  2,05 пкг/мл – при тяжкій прееклампсії, r = -0,48, p<0,05). Подібна картина спостерігається з ІЛ-6, а саме якщо при відсутності прееклампсії його рівень складає 33,56  3,95 пкг/мл, то при виникненні тяжкої прееклампсії він знижується до 8,37  1,02 пкг/мл (p<0,001). Таким чином, навіть сама нормальна вагітність характеризується запальною імунною відповіддю, що виявилось досить несподіваним. У випадках же виникнення прееклампсії відбувається невідповідність активації материнських системних запальних відповідей, що проявляється збільшенням випуску прозапальних цитокінів ІЛ-2 та ФНП-.

Підсумовуючи дослідження цитокінового профілю слід відзначити суттєві зміни, які відбуваються в імунній системі хворих з АГ протягом всієї вагітності. У випадках відсутності прееклампсії або нетяжкому її перебігу зміни рівня про- та протизапальних цитокінів, а саме зростання ІЛ-2 та ФНП-, зниження ІЛ-10 та ІЛ-6, носять компенсаторний характер, змінюючись до певного рівня. У випадках розвитку тяжкої прееклампсії відбувається зрив компенсаторних імунних механізмів. Імунна система матері, певною мірою, перестає контролювати патологічні зміни, які відбуваються при тяжкому гестозі. Рівні ІЛ-10 та ІЛ-6 значно знижуються. Це ознака того, що організм вагітної самостійно не може компенсувати або змінити патологічні умови, що відбуваються.

Loading...

 
 

Цікаве