WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Гігієнічне обґрунтування регламентів використання у сільському господарстві гербіцидів на основі імазетапіру - Реферат

Гігієнічне обґрунтування регламентів використання у сільському господарстві гербіцидів на основі імазетапіру - Реферат

Для вивчення параметрів центральної гемодинаміки проведено допплеровське дослідження кровотоку серця та магістральних судин у постійно-хвильовому режимі на апараті "Aloka SSD-2000", який оснащено блоком пульсуючої хвилі і функцією кольорового допплеровського картирування. Протягом дослідження були проаналізовані наступні показники гемодинаміки: частота серцевих скорочень (ЧСС), уд/хв; систолічний та діастолічний артеріальний тиск (CAT), мм.рт.ст; кінцево-систолічний (КСО) та кінцево-діастолічний об'єм (КДО) лівого шлуночка, мл; ударний об'єм кровообігу (УО), мл; хвилинний об'єм кровообігу (ХО), мл/хв; загальний периферичний опір (ЗПО), дин • с • см -5; фракція викиду крові (ФВ), %; ступінь скорочення передньо-заднього розміру лівого шлуночку у систолу (S), %. При проведені допплерографічного дослідження автоматично розраховувалися ударний індекс (ударний об'єм кровообігу, приведений до одиниці площі поверхні тіла, мл/м ) та серцевий індекс.

Ультразвукове і доплерометричне дослідження здійснювали за допомогою апарату "Aloka SSD-2000". В теперішній час найбільше розповсюдження в акушерській практиці отримав аналіз кутнезалежних показників. Для оцінки кривих швидкості кровотоку в маткових артеріях, артерії пуповини, аорті і внутрішній сонній артерії плода вираховували систоло-діастоличне співвідношення (С/Д), індекс резистентності (РІ) і пульсаційний індекс (ПІ).

Усі отримані дані клінічних, інструментальних і лабораторних досліджень оброблені статистичними методами, прийнятими в медико-біологічних дослідженнях. Для оцінки обґрунтованості та вірогідності отриманих результатів проводилась статистична обробка даних з використанням комп'ютерної програми Microsoft Excel. Вірогідність розходжень порівнюваних показників оцінювалася за допомогою критеріїв Стьюдента та Фішера. Використано також корелятивний метод аналізу.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Про тяжкість перебігу артеріальної гіпертензії судили з урахуванням рівня артеріального тиску (АТ) та критеріїв, покладених в основу класифікації артеріальної гіпертензії (АГ) згідно рекомендацій ВООЗ та Міжнародного Товариства Гіпертензії (МТГ) 1999 року, а також Європейського Товариства Гіпертензії та Європейського Товариства Кардіологів 2003 року по діагностиці, лікуванню та профілактиці артеріальної гіпертензії. У 128 (51,2%) жінок мала місце АГ 1 ступеня (м'яка). У 94 (37,6%) хворих була діагностована АГ 2 ступеня. Артеріальна гіпертензія 3 ступеня спостерігалася в 28 (11,2%) жінок.

Тривалість захворювання на гіпертензію до теперішньої вагітності у жінок, що перебували під спостереженням, складала від півроку до 25 років. У 19 (7,6%) вагітних захворювання на АГ було діагностовано вперше під час вагітності. При аналізі виявлено, що із збільшенням тривалості захворювання зростає число більш важких форм хвороби, спостерігається підвищення і стабілізація АТ. Звертає на себе увагу той факт, що в багатьох жінок з АГ з пубертатного віку мали місце надмірна вага та нерідко порушення менструальної функції. Діагноз - ожиріння І - ІІІ ступеня - був встановлений у 142 (56,8%) хворих на АГ. Надлишкову масу тіла на початку вагітності мали 44 (34,3%) вагітних з АГ 1 ступеня, 50 (53,2%) вагітних з АГ 2 ступеня та 25 (89,3%) хворих, які страждали на АГ 3 ступеня. Майже усі хворі (90,5%) мали обтяжену спадковість по гіпертонії. У 38 (15,2%) вагітних причиною розвитку АГ була перенесена під час попередньої вагітності тяжка прееклампсія. При теперішній вагітності це важке ускладнення мало місце у 151 (63,9%) хворої з АГ, що більш ніж в 10 разів перевищує показник у соматично здорових вагітних.

Серед симптомів прееклампсії вагітних підвищення АТ є, у більшості випадків, ведучою ознакою даного ускладнення. У першу чергу відзначається підвищення діастоличного АТ, особливо у жінок з тяжкими проявами захворювання. Набряки, як ознака поєднаної прееклампсії, спостерігається в переважній більшості випадків - у 141(93,3%) жінки, протеїнурія - у 87 (57,6%) вагітних. Наші спостереження показали, що тяжкість прееклампсії, її клінічні прояви в певній мірі залежать від вихідного перебігу захворювання. Так, при АГ 1 ступеня прееклампсія відзначалася в 49,6% (з них – 3,3% тяжка), при АГ 2 ступеня – в 73,8% (35,2% - тяжка), при АГ 3 ступеня в 100% (з них 92% - тяжка). Загалом, прееклампсія середньої важкості була виявлена у 93 (39,4%) хворих, тяжка прееклампсія - у 58 (24,5%) вагітних з АГ.

Особливістю прееклампсії у вагітних з артеріальною гіпертензією є її раннє виникнення (в 22 -23 тижні вагітності). Прееклампсія, яка виникла до 28 тижнів спостерігалася у 7 (2,9%) вагітних з АГ, в терміни 28-32 тижні - у 24 (10,2%), в 32-36 тижнів - у 66 (27,9%) і після 36 тижнів вагітності - у 54 (22,9%). Таким чином, у 58 (24,5%) випадках прееклампсія мала місце до 32 тижнів вагітності.

Серед інших ускладнень вагітності у хворих з АГ характерним є невиношування. Частота загрози переривання вагітності спостерігалася у 82 (32,8%) жінок з АГ. За даними наших досліджень, пізні аборти мали місце в 4 (1,6%) хворих з АГ, передчасні пологи - у 22 (9,5%), що достовірно більше, ніж у здорових вагітних (р< 0,01). Частота передчасних пологів зростає по мірі збільшення тяжкості АГ. Так, якщо при АГ 1 ступеня передчасних пологів не було взагалі, то при АГ 2 ступеня у 15,3% жінок пологи були передчасними, а при АГ 3 ступеня - у 37,5% (р < 0,05). Усі випадки пізніх викиднів та передчасних пологів спостерігалися на фоні раннього приєднання тяжкої прееклампсії.

Звертає на себе увагу часте застосування оперативного розродження у вагітних з артеріальною гіпертензією, яке корелює з тяжкістю захворювання. Шляхом операції кесаревого розтину було розроджено 65 (28,1%) вагітних з АГ в порівнянні з 4 (8%) соматично здоровими вагітними (р<0,001). Якщо при АГ 1 ступеня частота кесаревого розтину склала 12,2% і суттєво не відрізнялася від такої у здорових (8%, р>0,05), то при АГ 2 та 3 ступеня вона склала, відповідно, 35,3% та 91,6% (р<0,001).

Артеріальна гіпертензія у вагітних негативно впливає і на розвиток плода, особливо у випадках приєднання прееклампсії. Так, затримка розвитку плода (ЗРП) спостерігається у 34 (14,6%) вагітних, з них майже у 90% з проявами прееклампсії. При АГ 1 ступеня без проявів прееклампсії ЗРП спостерігалася у 5 (4,1%) вагітних, при приєднанні прееклампсії - в 13 (21,3%) вагітних (р<0,01). При АГ 2 ступеня без прееклампсії ЗРП склала 18,8% випадків, при приєднанні прееклампсії 35,5% (р<0,05).

У результаті 232 пологів народилося 233 дітей (одна двійня). Доношених дітей було 211 (90,6%), недоношених - 22 (9,5%). Відзначалось зростання частоти народження недоношених немовлят при збільшенні ступеня тяжкості АГ. У 84 дітей (39,8%) від матерів з АГ при народженні мала місце асфіксія. Як асфіксія, так і недоношеність та низька маса при народженні дітей визначалися тяжкістю АГ і приєднанням прееклампсії. Перинатальна смертність склала 25,7‰ (6 випадків на 232 пологів). На долю антенатальної загибелі прийшлося 4 (17,1‰) випадки та 2 (8,5‰) дітей загинуло у ранньому неонатальному періоді. Втрата дітей спостерігалася тим частіше, чим важчі були прояви артеріальної гіпертензії при ранньому розвитку тяжкої прееклампсії. Причинами втрати дітей з'явилися, у першу чергу, гіпоксія і гіпотрофія плода, а також невиношування вагітності у жінок з артеріальною гіпертензією.

Таким чином, приєднання прееклампсії у вагітних з АГ суттєво впливає на стан плода. Зростає частота затримки розвитку плода, збільшується відсоток передчасних пологів та народження недоношених дітей, частішими стають випадки асфіксії новонароджених. Як підсумок, це призводить до зростання перинатальних втрат.

З'ясування ролі імунних змін у формуванні фізіологічного та патологічного перебігу вагітності, зокрема, прееклампсії, дозволили в подальшому не тільки підійти до створення концепції її розвитку, але й розробити патогенетично обґрунтовані методи прогнозу та профілактики даної патології. Останніми роками основну увагу було сфокусовано на клітинно-опосередкованих імунних механізмах, як можливих етіологічних факторах зазначеної патології. Вважають, що цитокіни Т- хелперів 2 типу (Th2) - ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-10, ІЛ-13 - стимулюють потужну гуморальну імунну відповідь та забезпечують успішний перебіг вагітності, а цитокіни Т- хелперів 1 типу (Th1) - ІЛ-1, IЛ-2, гамма-інтерферон, ФНП- - забезпечують, головним чином, клітинну імунну відповідь та сприяють патологічному перебігу та перериванню вагітності [Ю.А.Витковский, 1998; Г.Н.Дранник,1999; C.W.Redman, 1999].

Провівши аналіз стану клітинної ланки імунітету у здорових вагітних та з АГ в I та II другій половині вагітності було відзначено, що відбувається зростання Т-клітинної ланки імунітету за рахунок Т-лімфоцитів хелперів, а також гуморальної ланки – В-лімфоцитів (p<0,05). Рівень кіллерних клітин (CD16) залишається невисоким. У вагітних з АГ навпаки, протягом вагітності рівень Т-лімфоцитів знижується, в першу чергу за рахунок Т-хелперів (CD4), зменшується відповідно й імунорегуляторний індекс (p<0,05). Рівень натуральних кіллерних клітин (CD16) навпаки зростає в порівнянні зі здоровими, особливо в ІІ половині вагітності (p<0,05).

Суттєві зміни клітинної ланки імунітету відбуваються при приєднанні прееклампсії у вагітних з АГ. Якщо при прееклампсії середньої тяжкості відзначається незначне зростання Т-клітинної активності (CD3), то при тяжкій прееклампсії відбувається зрив компенсаторних можливостей цієї ланки імунітету – активність Т-лімфоцитів зменшується від 60,67  1,17% при середній до 56,28  1,27% при тяжкій прееклампсії (p<0,05). Зростає і співвідношення CD4/CD8 (ІРІ) із збільшенням тяжкості прееклампсії (p<0,05). При тяжкій прееклампсії відбувається зниження Т-цитотоксичних лімфоцитів (CD8) в порівнянні з вагітними без прееклампсії та прееклампсією середньої тяжкості (p<0,05), а також зростання кіллерних клітин CD16 (p<0,05). В той же час достовірної відмінності в активності CD16 у вагітних без проявів прееклампсії та здоровими вагітними не відзначається (p>0,05) (табл.1).


 
 

Цікаве

Загрузка...