WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вікові морфофункціональні особливості прищитоподібних залоз та їх роль у формуванні кісткової тканини - Реферат

Вікові морфофункціональні особливості прищитоподібних залоз та їх роль у формуванні кісткової тканини - Реферат

Результати дисертації окреслюють нове вирішення задачі оптимізації діагностики та антитромботичного лікування хворих з ГКС без елевації сегмента ST з встановленням особливостей активності коагулянтної та антикоагулянтної ланок гемостазу залежно від наявності тропоніну Т та їх зміни на тлі різних антитромботичних режимів:

1. У хворих з ГКС без елевації сегменту ST з позитивним вмістом тропоніну Т відбувається активація коагулянтної властивості крові, що проявляється гіперфібриногенемією, зниженням активності антикоагулянтної ланки гемостазу - пригніченням активності антитромбіну ІІІ, протеїну С, фібринолітичної активності.

2. При ГКС без елевації сегменту ST за відсутності тропоніну Т прояви депресії антикоагулянтної ланки гемостазу і активності гіперкоагуляції виражені менше і проявляються різноспрямованими коливаннями рівня фібриногену, протеїну С, антитромбіну ІІІ та показників фібринолізу.

3. Після застосування гепаринотерапії відбуваються позитивні гіпокоагуляційні зміни у хворих з ГКС без елевації сегменту ST з наявністю та відсутністю тропоніну Т, однак у тропоніннегативних хворих означені зміни були значно вираженіші, насамперед з боку показників ПТЧ, антитромбіну ІІІ, фібринолітичної активності.

4. Встановлено, що протизгортуюча активність НМГ у хворих з наявністю тропоніну Т характеризується стійким стимулюючим впливом на антикоагулянтну та фібринолітичну активність за показниками АТ ІІІ, ПС, ХЗФ навіть після відміни гепарину, а у тропонін-Т-негативних хворих таких же змін можна досягти при застосуванні НФГ.

5. Предикторами ускладненого перебігу ГКС без елевації сегменту ST є тропонін Т, підвищений рівень фібриногену, знижена активність антитромбіну ІІІ (менше 50%).

6. Найбільшу ймовірність неускладненого перебігу ГКС без елевації сегменту ST протягом 6-місячного періоду спостереження мають пацієнти з нормальним рівнем протеїну С (більше 90%) та активністю антитромбіну ІІІ більше 50%, за наявності додаткового передбачувального ефекту для комбінації цих 2-х факторів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Для отримання даних про стан антикоагулянтної системи перед припиненням застосування гепаринів (особливо НФГ) доцільно визначати активність антитромбіну ІІІ, який є фактором ефективності проведення гепаринотерапії, та активності протеїну С; зниження їх активності – непряма ознака потенційної загрози виникненню ретромбозів та реоклюзій.

  1. У хворих з ГКС без елевації сегменту ST при відсутності тропоніну Т необхідний більш чіткий контроль гемостазу та антикоагулянтної системи (за допомогою показників активності антитромбіну ІІІ та фібриногену) після застосування антитромботичного лікування, оскільки в цій групі хворих спостерігається більш виражені коливання системи гемостазу.

  2. При проведенні антитромботичного лікування пацієнтам з ГКС без елевації сегменту ST з наявністю тропоніну Т слід надавати перевагу низькомолекулярному гепарину над нефракціонованим гепарином, що дозволить краще зберегти фізіологічний баланс між всіма ланками гемостазу та запобігти розвитку рикошетних реакцій після припинення гепаринотерапії.

  3. Для стратифікації хворих за ризиком виникнення тромботичних ускладнень доцільно оцінювати наявність тропоніну Т та стан антикоагулянтної системи за такими показниками як активність АТ ІІІ, гепарин плазми, оскільки поява тропоніну Т та пригнічення активності антикоагулянтної системи може асоціюватися з підвищеним ризиком ускладнень при 6-місячному спостереженні. При вихідному значенні параметра АТ ІІІ менше 50% пацієнт може бути віднесений до групи високого ризику виникнення прогнозованого ускладнення (при пороговому значенні АТ ІІІ 50 % чутливість рівня даного параметру стосовно прогнозування перебігу ГКС становить 71%, а специфічність - 50%).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Корост Я.В. Вплив гепаринів різної молекулярної ваги на показники коагуляційного гемостазу та антикоагулянтної активності у хворих з ГКС без елевації сегменту ST з рівнем тропоніну Т від 0,1 до 2 нг/мл // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - Київ, 2004. – 13 Випуск. – Книга 2. - С.624-627.

  2. Корост Я.В. Неускладнений перебіг гострого коронарного синдрому без елевації сегменту ST: динаміка змін окремих факторів коагуляції та антитромботичної складової гемостазу // Кровообіг та гемостаз. – 2004. - №2-3. – С.40-47.

  3. Нетяженко В.З., Корост Я.В. Стан коагуляційного гомеостазу та антикоагулянтна активність крові у хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST залежно від ступеня ураження міокарда // Український кардіологічний журнал. – 2004. - №1.-С.55-59. (Здобувач приймала участь у лікуванні та обстеженні 102 хворих, самостійно проводила визначення всіх показників гемостазу, статистичну обробку результатів, підготувала матеріали до друку).

  4. Нетяженко В.З., Корост Я.В., Плєнова О.М., Мошковська Ю.О., Гонтар А.М., Барна О.М. Маркери пошкодження міокарда та стан протизгортуючої системи крові у пацієнтів з гострими коронарними синдромами без елевації сегменту ST // Серце і судини. – 2004. -№1(5).-С.30-38. (Дисертант приймала участь у лікуванні та обстеженні 41 хворого, самостійно виконувала лабораторні дослідження, статистичну обробку результатів, підготувала матеріали до друку).

  5. Нетяженко В.З., Корост Я.В. Кардіальні тропоніни: їх значення в клінічній практиці // Журнал практичного лікаря. – 2003. - №5. – С.49-55. (Здобувачем проведено огляд літератури за останні роки стосовно ролі кардіальних тропонінів в діагностиці ушкоджень міокарду).

  6. Корост Я.В., Мошковська Ю.О., Юрочко Б.М. Ускладнений перебіг ГКС без елевації сегменту ST: динаміка змін антикоагулянтної складової системи гемостазу // Матеріали IV Української конференції молодих вчених, присвяченої пам'яті академіка В.В.Фролькіса. – Київ.– 2005. – С.80-81. (Здобувач приймала участь у лікуванні та обстеженні 102 хворих, самостійно проводила визначення всіх показників гемостазу, статистичну обробку результатів, підготувала матеріали до друку).

  7. Нетяженко В.З., Корост Я.В., Плєнова О.М., Мошковська Ю.О., Гонтар А.М. Вплив гепаринів різної молекулярної ваги на показники антикоагулянтної активності у хворих на ГКС при рівні тропоніну Т менше 0,1 нг/мл // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Терапевтичні читання пам'яті академіка Л.Т.Малої" (20 - 21 травня 2004). – Харків.– 2004. – С.156. (Дисертант приймала участь у лікуванні та обстеженні 72 хворих, самостійно виконувала лабораторні дослідження, статистичну обробку результатів, підготувала матеріали до друку).

  8. Нетяженко В.З., Мошковська Ю.О., Корост Я.В., Гонтар А.М. Взаємозв'язок маркерів міокардіального пошкодження та запалення у хворих з гострими порушеннямикоронарного кровообігу // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми мікроциркуляції та гемостазу при патології внутрішніх органів". – Чернівці, 16-17 вересня 2002р. – С. 109-110. (Дисертант приймала участь у лікуванні та обстеженні 25 хворих, самостійно виконувала лабораторні дослідження плазмового гемостазу).

  9. Нетяженко В.З., Корост Я.В., Лапшин О.В. Комплексна прогностична оцінка перебігу нестабільної стенокардії та гострого інфаркту без зубця Q на підставі 6-місячного проспективного спостереження // Матеріали II Української конференції молодих вчених, присвяченої пам'яті академіка В.В.Фролькіса (13 квітня 2001). – Київ. - 2001. – С.84. (Дисертант приймала участь у лікуванні та обстеженні 31 хворого, статистичній обробці результатів, підготовці матеріалів доповіді).

АНОТАЦІЯ

Корост Я.В. Зміни коагулянтної та антикоагулянтної систем крові у хворих з різними формами гострого коронарного синдрому під впливом антитромботичного лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. - Інститут кардіології ім.акад.М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню стану плазмового гемостазу та антикоагулянтної ланки гемостазу (антитромбіну ІІІ, гепарин плазми, протеїн С) у хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST залежно від ступеня ушкодження міокарду (рівня тропоніну Т).

При обстеженні 102 хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST встановлено залежність активності згортуючої та антикоагулянтної системи, фібринолітичного потенціалу крові від вмісту кардіального тропоніну Т, кількість якого залежить від ступеня ураження міокарда.

Loading...

 
 

Цікаве