WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Вікові морфофункціональні особливості прищитоподібних залоз та їх роль у формуванні кісткової тканини - Реферат

Вікові морфофункціональні особливості прищитоподібних залоз та їх роль у формуванні кісткової тканини - Реферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ ім. акад.М.Д.СТРАЖЕСКА

КОРОСТ ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.151.5:615.273.53:[616.127-005.8-036.11+616.12-009.72]

Зміни коагулянтної та антикоагулянтної систем крові у хворих з різними формами гострого коронарного синдрому під впливом антитромботичного лікування

14.01.11 – Кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України, м.Київ

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, Нетяженко Василь Захарович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №1

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Шумаков Валентин Олександрович, Інститут кардіології ім.акад.М.Д.Стражеска АМН України, м.Київ, завідуючий відділу інфаркту міокарда та відновлювального лікування

доктор медичних наук, професор, Стаднюк Леонід Антонович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, м. Київ, завідувач кафедри терапії і геріатрії

Провідна установа: Інститут терапії імені Л.Т.Малої АМН України, відділ атеросклерозу та ІХС, м.Харків.

Захист відбудеться 31.05.2005р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.616.01 Інституту кардіології ім.акад.М.Д.Стражеска АМН України за адресою м.Київ, 03680, вул. Народного ополчення, 5

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім.акад.М.Д.Стражеска АМН України за адресою м.Київ, 03680, вул. Народного ополчення, 5

Автореферат розісланий 28.04.2005р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.І.Деяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострий коронарний синдром (ГКС) – це спектр клінічних варіантів загострення ішемічної хвороби серця (ІХС), головною ознакою якого є раптова загроза розвитку смерті та інфаркту міокарда. Незважаючи на досягнення останніх десятиріч з удосконалення лікувально-діагностичних підходів щодо ведення хворих з нестабільними формами ІХС показники смертності, інвалідизації та ускладненого перебігу ГКС продовжують утримуватись на високих значеннях (Дзяк Г.В., Коваль О.А., 2004; Пархоменко О.М., Соколов Ю.М. та співавт., 2004).

На теперішній час з`ясовано патофізіологічні аспекти дестабілізації ІХС, а відтак здійснено значний крок вперед у діагностиці та лікуванні таких хворих. Нині встановлено (Selwyn A.P. et al, 2003, Oldgren J. et al, 2001, Kristensen S.D. et al, 2000), що гострий коронарний синдром, зокрема нестабільна стенокардія та інфаркт міокарда (ІМ), мають спільний анатомічний субстрат - ерозія атеросклеротичної бляшки або її розрив - і відрізняються ступенем тромбозу та дистальною емболізацією, а також станом напруженості згортуючого та протизгортуючого компонентів системи гемостазу (Hoffmeister H.M. et al, 1999). На обмеження надмірного збільшення фібринового тромбу направлена дія антитромбіну ІІІ (АТ ІІІ), активація протеїну С (ПС) з протеїном S, фібринолітичної системи. Існують дані (Toss H., et al, 1998; Vaziri N.D. et al, 1992), що рівень ПС і його активність у хворих на ІХС підвищені або відповідали нормі. Розвиток ІМ призводить до зниження рівня ПС. Згідно інших поглядів маніфестація ІМ супроводжується значним підвищенням ПС, а його різке падіння на фоні ІМ вказує на несприятливий для життя прогноз (Рябов В.В. та співавт., 2004; Laffan M.A. et al, 1998; Carroll V.A. et al, 1997). На теперішній час системі ПС відводиться надзвичайно важлива роль в регуляції процесу згортання крові, оскільки він є природним, фізіологічним антикоагулянтом, дія якого спрямована проти неконтрольованого утворення фібрину, а його роль у патофізіології ГКС не до кінця визначена.

У частини хворих, що поступає в стаціонар з клінікою погіршення перебігу ІХС та не має стійких підйомів сегменту ST на ЕКГ, в крові виявляється підвищений рівень серцевих тропонінів. На сучасному етапі вважають, що це підвищення свідчить про наявність ускладненої атеросклеротичної бляшки та про активні процеси тромбоутворення на її поверхні. Ангіографічні дані (Heeschen C. et al, 1999) чітко підтвержують гіпотезу про те, що тропоніни є сурогатними маркерами утворення тромбу.

Згідно консенсусів в сучасному лікуванні пацієнтів з ГКС без елевації сегменту ST застосовуються засоби антикоагулянтної та антиагрегантної терапії – гепарини, аспірин, тиклопідин (ACC/AHA guidelines for the management of patients with unstable angina and non-ST-elevation myocardial infarction, 2000, 2002; Management of Acute Coronary Syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation. Task Force of the ESC, 2002; Expert consensus document on the use of antiplatelet agents, 2004). Мета-аналіз досліджень FRIC, ESSENCE, TIMI ІІb, FRAXIS показав неоднозначність щодо відмінностей у безпечності та ефективності різних низькомолекулярних гепаринів (НМГ) і нефракціонованого гепарину (НФГ). Тому подальшого вивчення вимагають молекулярні механізми впливу введених ззовні гепаринів, питання про значення фонового рівня антикоагулянтної системи в реалізації фармакодинамічних ефектів різних гепаринів, цілісність глобальної оцінки гемостазу на фоні різних режимів гепаринотерапії та супутньої антитромбоцитарної терапії, а також прогностичної цінності різних маркерів в умовах застосування сучасної терапії у категорії хворих з ГКС без елевації сегменту ST (Granger C.B. et al, 2003; Ottani F. et al, 2000; Sabatine M.S. et al, 2002; Topol E. et al, 1998).

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №1 Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця "Особливості змін гемокоагуляційного гомеостазу у хворих із різними формами гострого коронарного синдрому у процесі антитромботичного лікування" (Державний реєстраційний №0102U000782), а здобувач – співвиконавцем.

Мета і задачі дослідження. Удосконалення ранньої діагностики передтромботичних станів при ГКС без елевації сегменту ST на основі поглибленого вивчення змін показників коагуляційної та антикоагулянтної ланок системи гемостазу в залежності від наявності кардіального тропоніну Т для раціонального проведення антитромботичних заходів.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:

  1. Вивчити особливості змін факторів коагуляції системи згортання крові у хворих з ГКС без елевації сегменту ST залежно від наявності кардіального тропоніну Т.

  2. Вивчити особливості змін факторів антикоагулянтної системи крові у хворих з ГКС без елевації сегменту ST залежно від наявності кардіального тропоніну Т.

  3. Визначити зміни показників коагулянтної та антикоагулянтної системи крові у хворих з ГКС без елевації сегменту ST залежно від наявності кардіального тропоніну Т після застосування антитромботичної терапії.

  4. Провести порівняльний аналіз ризику розвитку ускладнень при довготривалому спостереженні залежно від вихідного стану коагулянтної та антикоагулянтної ланок гемостазу у хворих з ГКС без елевації сегменту ST.

  5. Виділити найбільш інформативні показники коагуляційної та антикоагулянтної ланок системи гемостазу для ранньої діагностики тромбофілічних станів у хворих з ГКС.

Об`єкт дослідження: гострий коронарний синдром у хворих без стійкої елевації сегменту ST на ЕКГ.

Предмет дослідження: стан показників гемостазу у хворих з ГКС без елевації сегменту ST і їх зміни внаслідок антитромботичного лікування.

Методи дослідження. Використовували наступні методи досліджень:

  • загальноклінічні: аналіз скарг, анамнестичне та фізикальне обстеження, ЕКГ, лабораторні методи (визначення основних біохімічних показників крові)

  • спеціальні лабораторні методи (для вирішення поставлених задач): визначення рівня тропоніну Т (ТнТ), показників коагулограми – фібриногену (Ф), активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ), протромбінового часу (ПТЧ), тромбінового часу (ТЧ), гепарину плазми (ГП), антитромбіну ІІІ (АТ ІІІ), протеїну С (ПС), часу еуглобулінового лізису (ЧЕЛ) та часу ХІІа-залежного еуглобулінового лізису

  • статистичні - для обробки отриманих даних.

Наукова новизна отриманих результатів.У роботі набуло подальшого розвитку вивчення факторів гемостазу у хворих з ГКС без елевації сегменту ST, в тому числі залежно від наявності тропоніну Т (ТнТ).

Вперше встановлено, що ГКС без елевації сегменту ST за наявності ТнТ супроводжується більшим виснаженням антикоагулянтної активності крові, ніж у тропоніннегативних пацієнтів.

У роботі вперше встановлено, що ризик розвитку ускладнень ГКС без елевації сегменту ST при довготривалому спостереженні залежить від вихідного рівня АТІІІ, ПС, наявності ТнТ.

Вперше було виявлено закономірності в змінах активності ПС після застосування НФГ та НМГ при ГКС без елевації сегменту ST. Доведено, що застосування НМГ має триваліший антикоагулянтний ефект, порівняно з НФГ.

Loading...

 
 

Цікаве