WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактична цитокінотерапія в лікуванні хворих - Реферат

Профілактична цитокінотерапія в лікуванні хворих - Реферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЗООЛОГІЇ ІМ. І. І. ШМАЛЬГАУЗЕНА

КВАЧ ЮРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 576.89:595.121.3(262.5)

Гельмінти бичків (gobiidae) та інших фонових видів риб одеської затоки та лиманів північно-західного причорномор'я (фауна, екологія)

03.00.08 – зоологія

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі зоології Одеського національного університету ім.І. І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: Кандидат біологічних наук, доцент

Ужевська Світлана Пилипівна

Кафедра зоології, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України

Офіційні опоненти: Доктор біологічних наук, професор

Корнюшин Вадим Васильович

Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, завідуючий відділом паразитології

Кандидат біологічних наук

Найдьонова Нонна Миколаївна

Інститут біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України, старший науковий співробітник відділу екологічної паразитології

Провідна організація: Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Міністерство освіти і науки України, кафедра зоології

Захист відбудеться "24__"_травня__ 2005 р. о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.153.01 при Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України за адресою: 01601, МПС, Київ-30, вул. Б. Хмельницького 15

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена

Автореферат розісланий "21"_березня___2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. В. Золотов

кандидат біологічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Представники родини Gobiidae – найбільш масові види риб у прибережних біоценозах північно-західної частини Чорного моря і лиманах Причорномор'я. Із 27 видів цієї родини, які мешкають в Чорному морі, п'ять мають промислове значення (Смирнов, 1986). В останні роки в таких акваторіях як Будацький і Тузловські лимани за об'ємом вилову бички поступаються тільки атерині, сягаючи 10 т за рік (Старушенко, Бушуев, 2001). У більшості акваторій бички є також об'єктами аматорського лову. В останній час відзначені факти інтродукції понто-каспійських бичків у різні водойми Світу (Charlebois et al., 1997; Guti, 2000; Skra, Stolarski, 1993 та ін.). Вивчення паразитофауни бичків у межах їх природного ареалу і порівняння з даними, які отримані в місцях їх інтродукції, може допомогти визначити шляхи розселення цих риб.

Гельмінти є одним з важливих компонентів водних біоценозів. Бички можуть бути як дефінітивними, так і проміжними та паратенічними хазяями паразитів, дорослі стадії яких заражають промислових риб, а також птахів і ссавців (людину включно). У літературі є певні дані щодо гельмінтофауни риб Одеської затоки та лиманів Північно-Західного Причорномор'я, які викладені в працях більш як 30-літньої давності. Відомості про сучасний стан гельмінтофауни цих риб відсутні. Інформація про гельмінтів риб таких лиманів як Будацький і Тузловські взагалі носить фрагментарний характер. За останні роки відбулися зміни в гідрологічному і гідрохімічному режимах окремих районів (Старушенко, Бушуев, 2001 та ін.). Це призвело до зміни фауни риб і безхребетних, що спричинило певні зміни у структурі гельмінтофауни. Таким чином, вивчення гельмінтів бичків, як найбільш поширених видів риб, в Одеській затоці та лиманах Північно-Західного Причорномор'я є актуальним.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках наукової теми кафедри зоології ОНУ "Видова різноманітність, охорона та раціональне використання представників різних груп тварин Північно-Західного Причорномор'я" (№ реєстрації ОНУ 193), наукової теми кафедри гідробіології та загальної екології "Видове різноманіття та умови існування гідробіонтів Азово-Чорноморського басейну (№ реєстрації ОНУ 194, № держреєстрації 0100U005406).

Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи було вивчення сучасного стану гельмінтофауни бичків (Gobiidae) та екологічно пов'язаних з ними видів риб Одеської затоки та окремих лиманів Північно-Західного Причорномор'я. Під час дослідження вирішувалися такі завдання:

  1. З'ясувати сучасний видовий склад гельмінтофауни бичків і екологічно пов'язаних з ними видів риб.

  2. Визначити можливі фактори, які спричиняють відміни сучасної гельмінтофауни бичків від даних попередніх досліджень.

  3. Визначити найбільш поширені види гельмінтів бичків у дослідженому районі.

  4. Встановити особливості гельмінтофауни бичків окремих акваторій.

  5. Вивчити зараженість гельмінтами окремих видів бичків та фактори, що обумовлюють особливості гельмінтофауни різних видів риб.

  6. Уточнити особливості морфології окремих видів паразитів.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є гельмінтофауна бичків Одеської затоки та лиманів Північно-Західного Причорномор'я. Предметом дослідження є гельмінти бичків та їх поширення.

Методи дослідження. Гельмінтологічне обстеження риб проводилося згідно з методиками А. В. Гусєва (1983), О. П. Маркевича (1950). Для вивчення систематичної належності гельмінтів використані як морфолого-біологічні, так і, в окремих випадках, сучасні молекулярно-біологічні методи. Ступінь інвазії визначалася за допомогою загальноприйнятих показників (Bell, Burt, 1991; Bush et al., 1997; Holmes, Price, 1986). Аналіз отриманих даних проводився на комп'ютері з використанням програм Microsoft Excel 2000 Copyright 1985 – 1999Microsoft Corporation, Statistica for Windows Release 5,0 A CopyrightStatSoft, Inc. 1984 – 1995, Statgraphics plus for Windows 2,1 Copyright 1994 – 1996 for Statistical Graphics Corp.

Наукова новизна. Вперше після тридцятирічної перерви досліджено гельмінтофауну риб Одеської затоки та лиманів Північно-Західного Причорномор'я. Вивчена гельмінтофауна бичків Будацького лиману і лиманів Тузловської групи. Розширено список гельмінтів риб Одеської затоки та лиманів Тилігульського, Григорівського, Хаджибейського, Дністровського. Описано зміни у гельмінтофауні бичків Хаджибейського лиману протягом періоду дослідження. Виділено ядро гельмінтофауни бичків регіону, що складається з чотирьох видів.

Розширено коло хазяїв для 23 видів гельмінтів, для 14 з яких в якості нових хазяїв наведені різні види бичків. Доведено, що довжина стробіли плероцеркоїдів ремінця Ligula pavlovskii Dubinina, 1959 не може бути використана як діагностична таксономічна ознака. Відновлена валідність виду Proteocephalus subtilis Najdenova, 1969. Для підтвердження його самостійності використано дискримінантний аналіз. Відзначено, що чорноморські особини акантоцефала Acanthocephaloides propinquus (Dujardin, 1845) дещо відрізняються від середземноморських за своєю морфологією. Систематична належність личинок анізакід (Contracaecum rudolphii Hartwich, 1964, Raphadascaris sp.) визначена за допомогою PCR-RFLP аналізу.

Практичне значення роботи. Знання фауни та екології гельмінтів можуть бути використані для прогнозування зараженості промислових риб, для оцінки екологічної ситуації затоки та лиманів. Результати дослідження паразитофауни бичків є цікавими не тільки для рибогосподарських підприємств, але також для санітарно-епідеміологічних служб і природоохоронних організацій. Дані з морфології гельмінтів можуть бути враховані для складання визначальних таблиць, а також для уточнення таксономічної приналежності паразитів. Результати роботи також можуть бути використані в курсі лекцій із зоології безхребетних та паразитології в університетах та аграрних ВУЗах.

Особистий внесок здобувача. Дисертація виконувалася в 2000 – 2003 рр. У роботі використані також матеріали, зібрані автором в 1996 – 1999 рр. спільно із співпрацівниками кафедри гідробіології та загальної екології Одеського університету: В. В. Заморовим, О. В. Коренюком, С. А. Кудренко. Самостійно визначався видовий склад бентосу і об'єктів живлення бичків. Відлов птахів проводився співробітниками Протичумного інституту (м. Одеса). Гельмінтологічне обстеження риб, птахів і безхребетних проведено самостійно. Видова належність гельмінтів визначалася самостійно, визначення перевірено систематиками – спеціалістами з окремих груп гельмінтів. Вивчення анізакід проводилося разом із співпрацівником Центру біології моря Інституту Океанології Польської АН др. А. Кієвською (м. Гдиня). Відбір проб води для визначення солоності проведений автором самостійно. Визначення солоності проводилось у відділі якості водного середовища Одеського філіалу ІнБПМ НАН України.

Loading...

 
 

Цікаве