WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Віддалені наслідки перенесених дифтерійних міокардитів (ранніх і пізніх) - Реферат

Віддалені наслідки перенесених дифтерійних міокардитів (ранніх і пізніх) - Реферат

Примітка: Культивування бактерій здійснювали на середовищі 2 (в середовищі відсутні сполуки Nа+, вміст К+ - 100 мМ).

Таким чином, у результаті досліджень регуляції активності ацетил-КоА-синтетази нам вдалося істотно знизити молярність буферу, проте не вміст солей у середовищі культивування, тобто тільки частково усунути лімітування С2-метаболізму у продуцента етаполану.

Відомо, що ацетил-КоА-синтетаза є індуцибельним ферментом, індуктором якого є ацетат (Kumari at al., 1995). У зв'язку з цим ми припустили, що можна повністю зняти лімітування С2-метаболізму шляхом внесення екзогенного ацетату у середовище з етанолом або при використанні посівного матеріалу, вирощеного на ацетаті чи етанолі в присутності ацетату. Встановлено, що добавлення екзогенного ацетату при одержанні інокуляту і біосинтезі ЕПС дало змогу збільшити у 2,5-3 рази активність ацетил-КоА-синтетази та швидкість дихання у присутності ацетату і реалізувати процес синтезу етаполану на незабуферених середовищах 3 і 5, в яких загальний вміст солей був знижений у 2 і 4 рази (до 5,1 - 2,95 г/л).

Відомо, що умови культивування продуцента впливають не тільки на синтез ЕПС, але й на фізико-хімічні властивості кінцевого продукту (Becker at al., 2002). У різних умовах культивування може змінюватися хімічний склад ЕПС, їхня молекулярна маса, співвідношення декількох полісахаридів, що впливає на реологічні властивості ЕПС, які визначають практичну значущість цих полімерів. Раніше було показано, що необхідною умовою для синтезу ацильованого полісахариду є наявність у середовищі культивування продуцента етаполану 100 мМ К+ (Пирог, 1999). Встановлено, що тільки етаполан з високим вмістом ацильованого компоненту (>50%) характеризувався сукупністю реологічних властивостей, необхідних для практичного використання. Оскільки вміст К+ у середовищах 3 і 5 становить 40 та 20 мМ відповідно, на наступному етапі досліджували реологічні властивості синтезованого за таких умов етаполану. Згідно з попередніми дослідженнями, такої концентрації К+ недостатньо для синтезу ацильованого ЕПС з необхідними реологічними властивостями.

Результати, представлені в табл. 5, показали, що ЕПС, синтезовані на середовищах з різним вмістом К+, характеризувалися практично однаковими

Таблиця 5

Реологічні властивості 0,03 %-них розчинів етаполану, синтезованого за різних умов культивування

Середовище

Концентрація К+ у середовищі, мМ

Відносне збільшення в'язкості, %

у присутності 0,1 М KCl

у системі Cu2+-гліцин

2

100

325,721,0

1400,378,0

3

40

480,335,2

1865,093,2

5

20

315,618,8

1700,5100,5

Примітка: Концентрація етанолу 1 %, у середовища 3 і 5 додатково вносили 0,1 %ацетату калію при одержанні інокуляту і біосинтезі ЕПС.

реологічними характеристиками. Отже, культивування продуцента на незабуференому середовищі з низьким вмістом солей (і катіонів калію) не впливало на властивості синтезованого етаполану. Щоб з'ясувати причини, що зумовлюють це явище, ми детальніше дослідили хімічний склад одержаних полісахаридів.

Розділ 7. Вплив умов культивування на фізико-хімічні властивості етаполану

Встановлено, що незалежно від умов культивування продуцента (вміст мінеральних компонентів, співвідношення С/N та молярність буферу в середовищі культивування), нативні ЕПС характеризувалися практично однаковим вмістом вуглеводів (44,5-46,7 %) і піровиноградної кислоти (3,2-3,7 %) (табл. 6). Проте, полісахариди різнилися за кількістю уронових (7,5-13,8 %), жирних (5,9-8,8 %) кислот, мінеральних компонентів (6,2-28,6 %), а також за вмістом ацильованого компоненту (70-100 %). Після дезацилювання нативних ЕПС вміст уронових кислот збільшувався у 2-3 рази та становив 20-22 % для всіх досліджуваних полісахаридів.

Таблиця 6

Хімічний склад нативного і дезацильованого етаполану, синтезованого

на середовищах різного складу

Компонентний склад ЕПС

ЕПС

Вміст складових компонентів (%) в ЕПС, синтезованих на середовищах

1

2

3

5

Вуглеводи

нативний

44,5

45,0

46,7

45,9

після дезацилювання

60,0

59,1

58,6

55,7

Піровиноградна кислота

нативний

3,3

3,7

3,4

3,2

після дезацилювання

4,8

4,4

4,7

4,8

Уронові кислоти

нативний

7,5

7,7

11,4

13,8

після дезацилювання

20,0

22,0

20,6

Жирні кислоти

нативний

6,5

6,8

8,8

5,9

після дезацилювання

0

0

0

0

Мінеральні компоненти

нативний

24,3

28,6

7,2

6,2

після дезацилювання

3,5

3,9

Примітки: 1. Концентрація етанолу 1 %, у середовище 5 додатково вносили 0,1% ацетату калію при одержанні інокуляту і біосинтезі ЕПС.

  1. „ – " – не визначали.

  2. Дезацильований ЕПС одержано в результаті лужної обробки нативного препарату.

  3. Результати достовірні при р<0,05.

Співвідношення глюкози, манози, галактози та рамнози у складі всіх ЕПС було однаковим і становило 3:2:1:1.

Дослідження молекулярної маси етаполану, синтезованого за різних умов культивування, показало, що середня молекулярна маса полісахаридів, одержаних на середовищах 3 та 5, практично не змінювалася в процесі виділення й очистки і становила 1,5 млн (табл. 7). Це можна пояснити тим, що отримані полісахариди є високоацильованими, а в результаті ацилювання вуглеводного ланцюга формується міцна структура ЕПС, яка залишається без змін у процесі обробки розчинів етаполану органічними розчинниками.

Таблиця 7

Молекулярна маса етаполану, синтезованого за різних умов культивування

Середовище

Випарений концентрат ЕПС

ЕПС після осадження і висушування

середня

молекулярна маса, млн

фракції

з молекулярною масою до 2 млн, %

середня

молекулярна маса, млн

фракції

з молекулярною масою до 2 млн, %

1

1,44

31,72,19

0,48

82,74,89

2

1,44

29,91,92

0,50

71,23,56

3

1,61

23,71,59

1,54

25,71,80

5

1,57

25,41,27

1,48

27,81,39

Примітка: Концентрація етанолу 1 %, у середовище 5 додатково вносили 0,1% ацетату калію при одержанні інокуляту і біосинтезі ЕПС.

Дослідження реологічних властивостей ЕПС показало, що розчини етаполану, синтезованого на середовищі 5 з 20 мМ К+, на всіх етапах його виділення й очистки характеризувалися вищою в'язкістю в присутності 0,1 М КСl і в системі Cu2+-гліцин (1200 та 1500-2000 % відповідно) у порівнянні з ЕПС, синтезованими на середовищі з 100 мМ К+ (1000 та 800-1000 % відповідно).

Loading...

 
 

Цікаве