WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Віддалені наслідки перенесених дифтерійних міокардитів (ранніх і пізніх) - Реферат

Віддалені наслідки перенесених дифтерійних міокардитів (ранніх і пізніх) - Реферат

Встановлення складу і фізико-хімічних властивостей етаполану. Комплексний полісахаридний препарат етаполан виділяли з культуральної рідини осадженням ізопропанолом після попереднього відокремлення клітин продуцента і діалізу. Розділення етаполану на ацильований і неацильований компоненти здійснювали за допомогою розробленого раніше методу (Пирог и др., 1994). Для дезацилювання здійснювали обробку ЕПС NаОН у присутності NаВН4. Вміст вуглеводів в ЕПС визначали колориметричним методом за реакцією з фенолом і сірчаною кислотою (Dubois et al., 1956), піровиноградної кислоти - за реакцією з 2,4-динітрофенілгідразином (Sloneker, Orentas, 1962), уронових кислот – за реакцією з карбазолом (Dische, 1947), жирних кислот - ваговим методом після дезацилювання розчинів ЕПС (Пирог и др., 1994). Для визначення вмісту мінеральних компонентів у складі етаполану здійснювали його обробку катіонітом КУ-2-8 (Н+). Вміст нейтральних моносахаридів визначали за допомогою вуглеводного аналізатора "Biotronik LC-2000". Молекулярно-масовий склад ЕПС визначали за допомогою методу аналітичного градієнтного центрифугування в розчині хлористого натрію (Votselko et al., 1993). Властивості розчинів етаполану оцінювали за зміною їх в'язкості в присутності 0,1 М КCl, за рН 4-4,5 (за умови переведення ЕПС в Н+-форму), у системі Cu2+-гліцин. В'язкість розчинів етаполану вимірювали на скляному капілярному віскозиметрі Оствальда при 20 С.

Для аналізу результатів використовували методи варіаційної статистики (Лакин, 1990).

Розділ 4. Особливості С2-метаболізму штаму Acinetobacter sp. В-7005 (1 НГ)

У процесі дослідження основних шляхів метаболізму етанолу у Acinetobacter sp. В-7005 (1НГ) було виявлено, що окиснення цього субстрату до ацетальдегіду каталізується НАД+-залежною алкогольдегідрогеназою (табл. 1). Акцепторами електронів в ацетальдегіддегідрогеназній реакції є НАД+ і НАДФ+. Відомо, що асиміляція ацетату у бактерій може відбуватися двома шляхами: за участю ацетаткінази і фосфотрансацетилази або за допомогою ацетил-КоА-синтетази. Показано, що у Acinetobacter sp. В-7005 (1НГ) ацетат залучається до метаболізму за участю ацетил-КоА-синтетази (табл. 1).

Таблиця 1

Активність ключових ферментів метаболізму етанолу в процесі культивування Acinetobacter sp. В-7005 (1НГ)

Ферменти

Активність (нмоль / хв мг білка)

при культивуванні бактерій упродовж (год):

24

48

НАД+-залежна алкогольдегідрогеназа

365,719,6

289,517,5

НАД+-залежна ацетальдегіддегідрогеназа

119,57,6

93,76,5

НАДФ+-залежна ацетальдегіддегідрогеназа

253,715,7

197,311,3

Ацетальдегіддегідрогеназа ацилювальна

14,78,7

10,90,6

Ацетаткіназа

9,80,5

7,10,5

Ацетил-КоА-синтетаза

135,78,7

(74,55,2)

134,18,7

Ізоцитратліаза

130,07,8

(50,52,9)

144,99,4 (7,40,4)

Малатсинтаза

58,23,7

67,43,7

Примітки: 1. Культивування бактерій здійснювали на середовищі 1 з 0,0006 % В5.

2. При визначенні активності ацетаткінази, ацетил-КоА-синтетази, ізоцитратліази і малатсинтази бактерії вирощували на середовищі 2 з 0,0009 % В5. У дужках наведено дані культивування штаму на середовищі 1 з 0,0006 % В5.

У даних бактерій виявлена також ацетаткіназна активність, проте вона була невисокою і, на нашу думку, не могла мати суттєвого значення для метаболізму ацетату у Acinetobacter sp. В-7005 (1 НГ). Слід зазначити, що ацетил-КоА може утворюватися не тільки з ацетату в ацетил-КоА-синтетазній реакції, але й безпосередньо з ацетальдегіду за участю ацетальдегіддегідрогенази ацилювальної. Виявлена в безклітинному екстракті Acinetobacter sp. В-7005 (1НГ) активність ацетальдегіддегідрогенази ацилювальної була невисокою (табл. 1) і, так само, як і ацетаткіназа не могла мати суттєвого значення для метаболізму етанолу. Під час росту бактерій на С2-сполуках анаплеротичною послідовністю реакцій, що поповнюють пул С4-дикарбонових кислот, є гліоксилатний цикл. У безклітинному екстракті Acinetobacter sp. В-7005 (1НГ) виявлено обидва ключові ферменти цього циклу – ізоцитратліаза і малатсинтаза (табл. 1).

Встановлено, що швидкість дихання в присутності ацетату інтактних клітин Acinetobacter sp. В-7005 (1НГ) і активність ацетил-КоА-синтетази у безклітинному екстракті знижувалася у 1,3-2 рази у присутності Nа+, що свідчить про лімітування метаболізму катіонами натрію. Показано, що швидкість окиснення ацетату клітинами бактерій збільшувалась за наявності пантотенату кальцію, що може бути пов'язано з лімітуванням С2-метаболізму коензимом А.

Розділ 5. Центральний метаболізм штамів Acinetobacter sp. В-7005та В-7005 (1НГ), вирощених на етанолі

У процесі культивування мікроорганізмів на вуглеводних субстратах цикл трикарбонових кислот (ЦТК) є основним джерелом НАДН, подальше окиснення якого генерує АТФ в аеробних гетеротрофів. Крім того, ЦТК служить джерелом ряду інтермедіатів, необхідних у конструктивному метаболізмі. Під час росту Acinetobacter sp. В-7005 на етанолі перші реакції окиснення цього субстрату каталізуються НАД+-залежними дегідрогеназами, тобто є енергопостачальними, а поповнення пулу С4-дикарбонових кислот забезпечується за рахунок реакцій гліоксилатного циклу. Окиснення малату до оксалоацетату здійснюється НАД+ і НАДФ+-залежними ферментами. Таким чином, функціонування повного (нерозімкненого на рівні 2-оксоглутаратдегідрогенази) ЦТК у цих бактерій не є обов'язковим. Проте в безклітинному екстракті Acinetobacter sp. В-7005 і В-7005 (1НГ) виявлена достатньо висока активність всіх ферментів цього циклу (табл. 2). На нашу думку, наявність обох ключових ферментів гліоксилатного циклу, а також висока активність ізоцитратдегідрогенази, глутаматдегідрогенази і низька активність 2-оксоглутаратдегідрогенази є підтвердженням того, що ЦТК у Acinetobacter sp. В-7005 і В-7005 (1НГ) при рості на етанолі виконує переважно біосинтетичну роль.

У процесі асиміляції мікроорганізмами двох- або трьохвуглецевих субстратів або субстратів, катаболізм яких проходить через ацетил-КоА чи інтермедіати ЦТК,

Таблиця 2

Активність ферментів циклу трикарбонових кислот та деяких біосинтетичних шляхів у Acinetobacter sp. В-7005 та В-7005 (1НГ)

Фермент

Активність, нмоль/хв мг білка

В-7005

В-7005 (1НГ)

Цитратсинтаза

405,621,6

421,325,1

Аконітаза

349,019,4

340,818,0

НАД+-залежна ізоцитратдегідрогеназа

0

0

НАДФ+-залежна ізоцитратдегідрогеназа

717,833,8

729,738,5

2-Оксоглутаратдегідрогеназа

93,45,3

96,24,8

Сукцинатдегідрогеназа

197,515,8

183,413,9

Фумараза

186,89,9

192,19,6

НАД+-залежна малатдегідрогеназа

643,132,1

654,232,7

НАДФ+-залежна малатдегідрогеназа

79,84,3

81,95,1

НАД+-залежна глутаматдегідрогеназа

653,933,5

642,631,8

НАДФ+-залежна глутаматдегідрогеназа

247,315,6

257,216,3

НАД+-залежна малатдегідрогеназа (декарбоксилювальна)

13,20,6

17,90,9

НАДФ+-залежна малатдегідрогеназа (декарбоксилювальна)

0

0

Оксалоацетатдекарбоксилаза

457,328,6

446,623,3

Піруваткарбоксилаза

173,47,8

160,612,1

Фосфоенолпіруваткарбоксикіназа

58,52,9

48,73,5

Фосфоенолпіруватсинтетаза

Loading...

 
 

Цікаве