WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Післяопераційна лапароскопія в діагностиці та динамічний лапароскопічний адгезіолізис в лікуванні спайкової хвороби - Реферат

Післяопераційна лапароскопія в діагностиці та динамічний лапароскопічний адгезіолізис в лікуванні спайкової хвороби - Реферат

З метою об'єктивізації отриманих даних щодо стану КМ тварин з АІЗ до і після кріоконсервування було використано індекс сумарного ступеня відхилення (ССВ) [Пат. №2004031694 Україна, 2004], що є сумою значень відхилень від контролю всіх показників, яка розділена на 100 та виражена в умовних одиницях. Більш задовільними були результати з меншою ССВ. Статистичну обробку експериментальних даних проводили за методом Стьюдента-Фішера.

Результати досліджень та їхнє обговорення

Неодноразово зазначалося, що АІЗ є патологією всього організму [Головизин М.В, 1993; Гольцев А.Н. и др., 2000; 2002], тим самим підкреслюючи „зацікавленість" різних компартментів імунної системи в їх розвитку. У зв'язку з цим на першому етапі виконання роботи було проведено дослідження стану ЛГПС для виявлення в ній порушень при розвитку даних патологій. Порівняльна оцінка розвитку імунозапального процесу показала як спільність змін імунологічних, гематологічних і біохімічних показників при АА і ЕАЕ, так і відмінності. Крім того, зміни в імунній системі відмічалися вже на етапі доклінічної маніфестації патологій і знову ж виявлялися в залежності від виду АІЗ. Так, при дослідженні клітинної ланки імунітету було встановлено пригнічення кілерної активності клітин селезінки (природні кілери - ПК) у всі терміни розвитку АА, що узгоджується з даними літератури про дефект цитолітичної активності ПК при наростанні активності і тяжкості РА [Семененя И.Н., 1991]. У той же час при розвитку ЕАЕ зміна вмісту ПК мала хвилеподібний характер: зниження на 7-у добу; зростання до 14-ї доби і тенденція до зниження в період 21-28-ї діб у порівнянні з контролем. Важливо, що при обох патологіях відбувалася розбалансування співвідношення регуляторних субпопуляцій Т-хелперів і Т-супресорів в селезінці. Причому вміст останніх знижувався значно інтенсивніше, що характерно для розвитку АІЗ [Гольцев А.Н., 2002; Козлова Ю.А., 2004; Рассоха И.В., 2005]. У гуморальній ланці відмічено накопичення найбільш патогенних дрібнодисперсних ЦІК (дЦІК) у всі терміни розвитку обох патологій, що досліджуються. Однак при розвитку АА їх накопичення було більше, ніж при ЕАЕ. Це явище є закономірним, оскільки відомо, що дЦІК є потенційним чинником імунного пошкодження тканин синовіальної оболонки суглоба при РА [Яременко О.Б., 2002; Рассоха І.В., 2005]. У гематологічному статусі вже на 7-у добу розвитку АІЗ на фоні лейкоцитозу, зумовленого підвищенням кількості сегментоядерних нейтрофілів, спостерігалося збільшення швидкості осідання еритроцитів в порівнянні з контролем і зменшення вмісту гемоглобіну в крові. Ці ознаки характерні для запального процесу [Шиффман Ф.Дж., 2000].

Аутоімунні захворювання, які протікають хронічно, характеризуються порушенням балансу про- і антиоксидантної системи [Кочетова Е.В., 1996; Гольцев А.Н., 2004]. При визначенні інтенсивності ПОЛ було зазначено, що порівняльні патології мають різноспрямовану динаміку зміни вмісту ГПЛ в печінці. Так, при АА вміст ГПЛ був знижений в порівнянні з контролем протягом всіх термінів розвитку патології. Спостерігалася активація ГПО на фоні зниження активності ГР в порівнянні з контролем, що може свідчити про нездатність останньої відновлювати глутатіон. У той же час при ЕАЕ посилення процесів ПОЛ відбувалося вже на стадії доклінічних проявів захворювання (7 доба) з достовірним зниженням кількості ГПЛ до 14-ї доби. Зміна активності ГПО мала хвилеподібний характер протягом всіх термінів цієї патології. Достовірне зниження активності ГР на 21-28-у добу розвитку ЕАЕ, можливо, визначається зменшенням активності системи продукування НАДФН2 (головним чином дегідрогеназ циклу трикарбонових кислот і пентозофосфатного шунта), а також конкуренцією з нею за НАДФН ГПО [Кулинский В.И. и др., 1993].

Таким чином, при АА і ЕАЕ спостерігається виражена зміна стану ЛГПС експериментальних тварин, що, очевидно, є слідством розвитку імунно-запального процесу, порушенням цитокінового профілю і т.д. [Демина Т.Л. и др., 1997; Столяров И.Д., 2002; Kuroda T. et al., 2002]. Важливо зазначити, що при розвитку досліджуваних патологій можна виділити гостру фазу захворювання на 3-7-у добу після індукції АА і 7-14-у добу ЕАЕ, з подальшою фазою хронізації патологічного процесу, що підтверджується дослідженнями клінічних ознак даних патологій, які було отримано раніше [Гольцев А.Н. и др., 2003; Бабенко Н.Н., 2003]. Іншими словами, весь комплекс відмічених змін є важливим чинником зміни стану гемопоетичної системи організму.

Попередні дослідження клітинного складу КМ тварин з різними видами АІЗ показали, передусім, зниження кількісного вмісту клітин еритроїдного ряду та збільшення мієлоїдного і лімфоїдного в порівнянні з мієлограмами здорових тварин.

При дослідженні функціональних показників відмічена чітка залежність характеру та міри зміни адгезивних і фагоцитарних властивостей клітин КМ від виду патології (рис. 1) Так, при артриті ФЧ було достовірно нижче за контроль, а ФІ і кількість адгезуючих клітин (АК) істотно перевищували його рівень. У результаті АПФАМ тварин з АА не відрізнявся від контролю. У той же час при ЕАЕ дані показники були значно нижчими за контроль. Підвищення рівня фагоцитарної активності і адгезивної здатності клітин КМ при АА може бути наслідком збільшення при даній патології синтезу ІЛ-8, а зниження при ЕАЕ - підвищення експресії іншого цитокину - трансформуючого чинника β [Демина Т.Л., 1997], інгібітора багатьох функцій клітин [Возианов А.Ф. и др., 1998].

Оцінка вмісту в КМ кровотворних попередників, що формують in vitro гранулоцитарно-макрофагальні колонії (КУО-ГМ), показала, що у тварин з АА і ЕАЕ їх кількість знижувалася в рівній мірі і складала відповідно 57,433,56 і 51,232,78% від контролю. Таке зниження може бути пов'язано зі зменшенням продукції колонієстимулюючих чинників при даних патологіях [Гембицкий Е.В., 1991].

Рис.1. Функціональні показники кісткового мозку тварин з АІЗ:

а - фагоцитарна активність

б – вміст адгезуючих клітин

У компартменті КУОс КМ тварин із АА на фоні збільшення в 1,3 разу вмісту клітин з більш високим проліферативним потенціалом (КУОс-14) знижувалася в 2,5 рази кількість КУОс-8, що може бути слідством реалізації компенсаторних механізмів у гемопоетичній системі [Гольцев А.Н. и др., 2003].

Таким чином, встановлено зміни вихідних структурно-функціональних характеристик мієлокаріоцитів тварин з АІЗ, що визначає необхідність як в теоретичному, так і прикладному аспекті вивчення особливостей відповіді цих клітин на дію фізико-хімічних чинників, що реалізуються в процесі кріоконсервування. Вже на попередньому етапі оцінки в системі in vitro було показано чіткі відмінності відповіді клітин КМ здорових тварин і з АІЗ на дію окремих чинників кріоконсервування (рН, осмолярність), причому в залежності від виду патології (АА і ЕАЕ). Так, оцінка кількості АК після експозиції КМ в розчинах з різними рН і осмолярністю свідчить про збільшення адгезивного потенціалу мієлокаріоцитів здорових тварин і з ЕАЕ в порівнянні з такою при рН 7,2 і осмолярністю 300 мОсм/кг, тоді як при АА цей показник знижувався (рис. 2). Дані зміни можуть бути слідством модифікації конформаційної організації мембрани мієлокаріоцитів з експансією „прихованих" рецепторів у випадку ЕАЕ і зі „сходженням" (shedding) структур глікокаліксу при АА. Виходячи із даного тесту, для клітин КМ здорових тварин і з АІЗ у більшій мірі стресорними є гіперосмолярні середовища.

У середовищах з різним рН клітини КМ контрольної групи і з ЕАЕ найбільш чутливі до кислих значень рН, а з АА - до лужних. Отже, розвиток патології сприяє створенню умов специфічного сприйняття мієлокаріоцитами фізико-хімічних чинників кріоконсервування, які можуть виявляти свою активність як ізольовано, так і діяти комплексно.

Рис.2. Вміст адгезуючих клітин у суспензії клітин КМ здорових тварин (контроль) і з АІЗ після експозиції в середовищах з різним рН (а) та осмолярністю (б)

Дослідження впливу типу і концентрації кріопротекторів на життєздатність, адгезивні і фагоцитарні властивості мієлокаріоцитів здорових тварин і з АІЗ за допомогою інтегрального показника сумарного ступеня відхилення (ССВ) продемонстрували перевагу 5, 7 і 10%-го ДМСО в порівнянні з гліцерином в аналогічних концентраціях (табл. 1). Причому в цьому випадку в меншій мірі модифікуються морфофункціональні характеристики КМ тварин з АА, ніж з ЕАЕ.

Ефективність аутотрансплантації кріоконсервованого КМ визначається мірою збереження різних його клітинних популяцій, але перш за все стовбурових кровотворних клітин. Порівняльна оцінка їх життєздатності показала, що після кріоконсервування КМ здорових тварин зі швидкістю охолодження 1С/хв (режим 1) колонієутворююча активність КУО-ГМ підвищувалася та досягала максимального рівня (92,023,68 від контролю) при 10%-й концентрації ДМСО (табл. 2).

На відміну від КМ здорових тварин збереження КУО-ГМ і ІПА КМ тварин з АА і ЕАЕ у режимі 1 залишалися на рівні показників до кріоконсервування тільки при використанні 7%-го ДМСО. Дві інші концентрації ДМСО були менш ефективні. Однак враховуючи ІПА, кріоконсервування КМ тварин з АІЗ забезпечувало збереження КУО-ГМ з більшим проліферативним потенціалом (формуючі колонії).

Loading...

 
 

Цікаве