WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

В процесі наукових і практичних пошуків вирішення проблеми профілактики народження дітей з аномаліями розвитку створено "Алгоритм пренатальної діагностики, корекції і профілактики патології плода.

Конструювання інструментів для інвазійної пренатальної діагностики, фетальної терапії і хірургії плода. В зв'язку з розширенням ІМПД, створення клінічної платформи для фетальної терапії і хірургії автором дисертації була поставлена мета сконструювати вітчизняний інструмент для подібних інвазійних втручань. Сконструйований пристрій відповідає параметрам і є базовим для подальших розробок інструментів для внутрішньоутробної хірургії [Патент № 42032 від 15.10.2001р. Пріоритетна заявка № 97062614 від 03.06.1997 р. Автори: Каченюк Ю. А., Каченюк О. Ю.] для пункції пуповини плода, який дістав авторську назву.

Інструмент, згідно з винаходом, виконаний за конструкцією телескопічного типу і складається з голки для пункції передньої стінки черевної порожнини і матки (Фіг.1), пристрою захвату і фіксації пуповини плода (Фіг.2), голки для пункції пуповини (Фіг.3), мандрена (Фіг.4) (рис.1).

Таким чином, проведені дослідження і отримані дані дозволяють стверджувати, що ПД. і корекція патології плода являє собою сучасну систему організаційно-методичних і клінічних заходів скерованих на діагностику, лікування і профілактику патології плода, народження дітей з некурабельними формами ураження, зменшення перинатальної захворюваності, смертності а також аксіому щодо клінічних можли-востей розглядати плід як пацієнта, з застосуванням до нього медичних аспектів діагностики і лікування.

ВИСНОВКИ

В дисертації на основі теоретичних та науково-практичних досліджень дано узагальнення, необхідності проведення ПД і корекції патологічних станів плода, що можна кваліфікувати як новий напрямок у вирішенні науково-медичної проблеми в зниженні перинатальної захворюваності, смертності і інвалідизації майбутнього покоління. Створено модель організаційно-методичних заходів, вдосконалено існу-ючі і розроблено нові підходи до ПД вроджених аномалій розвитку і соматичної патології ФПС з можливістю її ранньої корекції. Доповнена концепція "плід-пацієнт", в якій використовуються всі діагностичні і лікувальні принципи безпечної фетальної медицини (антенатальної медицини плода).

1. В західному регіоні України вперше проведено селективний скринінг вагітних групи ризику по народженню дітей з вродженою патологією, встановлена частота ПВР і СЗ плода, що складає один випадок на 66,4 обстежених вагітних жінок при щорічному виявленні 42,4 (15,1%) випадків в умовах селективного скринінгу, що дозволяє суттєво впливати на частоту і структуру перинатальних показників.

2. В структурі вроджених аномалій розвитку ФПС провідне місце займають патологія невраль-ної трубки (6,4:1000), анембріонія (1,8:1000), патологія сечової системи (1,5:1000), патологія кістково-м'язевої системи (1,1:1000), органів травлен-ня (0,9:1000), патологія плаценти (0,3:1000), патологія системи кровообігу (0,3:1000), органів дихання (0,2:1000), статевих органів (0,1:1000). Пренатальні діагностичні критерії візуалізованих ПВР дозволяють оцінити ступінь ураження плода у 79,0% випадків.

3. Встановлено біохімічні показники пуповинної крові плода у II триместрі вагітності (альбумін, загальний протеїн, пряммй і загальний білірубін, АЛТ, АСТ, ЛДГ, лужна фосфатаза, креатінін, фосфоліпідний спектр крові і концентрація мікроелементів K+, Na+, Ca++, Fe++, Mg++), які можуть бути нормативними для оцінки гомеостазу, як в нормі, так і при патологічних станах, що має значення для подаль-шого розвитку медицини плода.

4. Нові діагностичні критерії – уабаїн-резистентний транспорт одновалентних іонів Na+, K+, Cl– Li– в еритроцитах матері і плода – об'єктивно відображають ризик народження дітей з природже-ними вадами розвитку: швидкість Na+, K+, Cl-котранспорту зменшується при гідроцефалії, а при аненцефалії цей показник майже вдвічі менший порівняно з нормою (Р<0,005); швидкість Na/Li обміну також пригнічена при хондродистрофії і аненцефалії, а швидкість активної екструзії іонів Na+ в еритроцитах крові матері і плода була пригніченою при всіх вказаних пору-шеннях фето-плацентарного комплексу, що свідчить про порушення розподілу іонів Na+ і K+ через клітинну мембрану і дає можливість розробити найбільш раціональну тактику ведення вагітних групи ризику по народженню дітей з ПВР.

5. Метаболічні зміни в навколоплідних водах при патологічному перебігу вагітності характер-ризуються високим накопиченням глюкози (0,5% при високому рівні АФП; Р<0,05 ), високим рівнем осмолярності (при маловідді – 428,177,65 мосм/л; багатовідді – 431,318,25 мосм/л; патології невральної трубки – 450,6710,76 мосм/л ; Р<0,001), збільшення рН більше 7,0 (гіпотрофія плода, гідроцефалія, високий рівень АФП, Rh-конфлікт), коливанням АФП (<1,6 Мом–7,35% вагітних і >2,3 Мом–6,5% вагітних; Р<0,05), підтверджують, що гестаційний розвиток плода при патологічному перебігу вагітних проходить в несприятливих умовах і потребує пренатального проведення корегуючої терапії.

6. Встановлено, що у вагітних групи ризику по народженню дітей з ПВР відмічається підвищення у 1,5-2 рази концентрації в сироватці крові основних Віль-них амінокислот (аргініну, гістидіну, триптофану+лізину, фенілаланіну, трео-нін+серіну) в порівнянні з відповідними показниками у здорових вагітних. Підвище-не накопичення амінокислот в сироватці крові вказує на порушення їх адекватного трансплацентарного транспорту, а зміна активності Na/K-АТФази, може виникати за рахунок несприятливого впливу ендогенних факторів на функцію фето-плацен-тарного комплексу з кінцевим токсичним впливом на ембріогенез та плід.

7. При проведенні кесарського розтину з застосуванням методики виведення тіла матки за межі лапаротомної рани і ушивання її розрізу безперервним одно- або дво-рянним швом синтетичного походження дозволяє зменшити спайковий процес з 26,1% до 2,03%, що в майбутньому дозволяє безпечно проводити внутрішньо-маткові інвазійні втручання в II-III триместрах вагітності у жінок з рубцем на матці, з метою ПД і корекції патології ФПС.

8. Створено алгоритм ПД, корекції і профілактики патології плода.

9. Ендоскопічна інвазійна внутрішньоутробна корекція патології плода (62 операції – інтраамніальна терапія багатовіддя, маловіддя інфекційної етіології, діаг-ностика і лікування гемолітичної хвороби, цукрового діабету плода, тимчасове цефалоамніотичне шунтування гідроцефалії плода, пункція об'ємних процесів серця, нирок, черевної порожнини плода, діагностична пункція плаценти, розсічен-ня амніотичних тяжів Сімонарта) може бути методом вибору лікування патологіч-ного перебігу вагітності, оцінки ступеню ураження плода і можливості постнаталь-ної медичної реабілітації дитини.

10. У жінок групи ризику, яким проводились інвазійні інтраамніальні втручання, в значній кількості випадків (56,0%) відмічались ускладнення в родах (передчасне відходження навколоплідних вод – в 26,0% випадків, передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти – 6,0%, стрімкі роди – 12,0%, слабість родової діяльності – 12,0% і у 14,0% жінок цієї групи роди закінчились оперативним шляхом – кесарський розтин). У ранньому дитячому віці у дітей від матерів групи ризику у 24,0% констатовано ряд ПВР сумісних з життям, дизморфічних рис та відхилень у психомоторному розвитку, що потребує диспансерного спостереження для своє час-ної діагностики, корекції патології соматичного і психомоторного розвитку.

Loading...

 
 

Цікаве