WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

Фетальна хірургія розпочата нами у 1986 році, коли вперше було проведене дородове цефалоамніотичне шунтування при тотальній гідроцефалії, для полегше-ного розродження, при перериванні вагітності за медичними показами. Технічне виконання оперативного втручання дало змогу адекватно оцінити можливості фета-льної хірургії при курабельних патологічних змінах.

Цефалоамніотичне шунтування (тимчасове), нами проведена одна успішна операція цефало-амніотичного шунтування аспіраційним методом за програмою фетальної хірургії з позитивним наслідком, яка закінчилась народженням здорової дитини. Відсутність правової бази у проведенні подібних операцій не дає підстав для їх широкого впровадження. Але тактично й технічно такі операції можуть проводитись і повинні зайняти достойне місце в фетальній хірургії.

Пункція серця плода є ризикованою операцією, але вона може виконуватись, як за програмою ПД (отримання крові плода для каріотипування) так і пренатальної фетальної хірургії (пункція утворів, які порушують роботу серця). Нами виконано 4 втручання на серці плода: 3 втручання з метою отримання крові плода для ПД хромосомної патології й один випадок втручання на серці плода виконувався за програмою фетальної хірургії.

Пункція черевної порожнини плода проведена з метою лікування набрякової форми гемолітичноїї хвороби плода (введенням 5,0-7,0 мл крові першої групи з резус-від'ємним фактором за програмою пренатальної терапії резус-конфліктної вагітності) Нами проведено одне втручання. Технічне виконання операції, спостере-ження за перебігом вагітності, дає підстави думати, що такі втручання мають право на застосування у клінічній практиці.

Плацентоцентез – один із методів ІПД для вивчення каріотипу плода і діагностики СЗ, харак-теру пухлин плаценти, проведений нами у 347 (21,82%) випадках. Показами до проведен-ня плацентоцентезу були: маловіддя – 27 (7,78%); високий рівень АФП в сироватці крові вагітної – 63 (18,16%); у поєднанні з низьким рівнем естріолу в сироватці крові вагітної жінки – 20 (5,76%); підозра на ПВР плоду згідно даних УЗС – 82 (23,63%); вік вагітної 35 і більше років – 33 (9,51%); обтяже-ний акушерсько-генетичний анамнез – 68 (19,60%); сповільнений ріст плода – 23 (6,63%); носійство TORCH-інфекцій – 43 (12,39%). Післяопераційний період ускладнився в 3 (0,87%) випадках перериванням вагітності. Аберантний тип каріотипу був діагностований у 10 (2,88%) випадках, 8 (2,31%) вагітностей перервано, діагноз верифіковано. Пролонговано 336 (96,83%) випадків вагітності. Фізіологічні роди відбулись у 332 (95,68%), оперативним шляхом – у 4 (1,15%) жінок. У 2 (0,58%) вагітних жінок народились діти з ПВР, які не були діагностовані при проведенні ІПД Нами виявлено пренатально й клінічно підтверджено два випадки злоякісних пулин плаценти. Вагітність була перервана. Жінки підлягали онкологічному обстеженню.

Розсічення амніотичних тяжів Сімонарта. Нами спостерігалось 9 (0,023%) випадків тяжів Сімонарта у ІІ триместрі вагітності (рис.14 а,б). Усі вони спосте-рігались на фоні багатовіддя. В 4 випадках були проведені інтраамніальні розсічен-ня амніотичних тяжів, які виконувалось нами за програмою фетальної хірургії.

У 5 випадках при наявності амніотичних тяжів, вагітність була перервана. У трьох випадках відмічалось травматичне ураження верхніх кінцівок, в одному випадку – ураження (ампутація) нижньої кінцівки. В одному випадку наступила антенатальна смерть плода до розсічення тяжа Сімонарта: на шиї плода виявлено слід у вигляді странгуляційної борозни, що розцінено, як ураження амніотичним тяжем. Після переривання вагітності візуально оцінювалась морфологія амніотичного тяжа, який виглядав як міцний ланцюг з гострими "кальцинованими" краями, що, на наш погляд, з високою достовірністю може травмувати плід. В випадках розсічення тяжів Сімонарта, післяопераційний період протікав без ускладнень. Патології у новонароджених не виявлено. Невідомий генез амніотичних тяжів дає підстави для проведення пренатальних операцій, а розроблений нами хід операції і створений інструмент, сприяють позитивному вирішенню даної проблеми. Проведені перші інвазійні методи пренатальної корекції патології плода дають підстави для подальших розробок і впровадження їх в клінічну практику.

Віддалені результати інвазійної пренатальної діагностики Нами було вивчено перебіг вагітності, родів та розвиток дітей раннього віку у жінок після ІПД.Основна група 50 дітей раннього (від 0 до 3-х років), матері яких пройшли, під час вагітності ІПД, контрольну групу 20 дітей, матері яких не проходили ІПД. Вивчено клініко-генеалогічний анамнез батьків, результати перебігу вагітності і родів, спектр показів до ІПД, перебігу періоду новонародженості і раннього дитячого віку, оцінено соматичний і психомоторний розвиток дитини, проведено УЗС (нейросонографія, УЗС внутрішніх органів). Під час вагітності у матерів основної групи найчастіше спосте-рігались: загроза переривання вагітності – у 26,0%, гестоз І-ої половини вагітності – у 8,0% та анемія – у 8,0%; гестоз ІІ-ої половини вагітності –у 4,0%, інфекція сечовидільної системи – у 4,0%, гострі респіраторні вірусні захворювання – у 6,0%, поєднані ускладнення – у 40,0%; неускладнений перебіг вагітності був у 16,0%. Серед поєднаних ускладнень у жінок основної групи зустрічались – анемія і гестоз першої половини вагітності, анемія і загроза переривання вагітності. Перебіг вагітності у матерів контрольної групи показало, що загроза переривання вагітності відмічалась у 10,0%, гестоз І половини вагітності – у 10,0%, гестоз ІІ половини вагітності – 5,0 %, анемія – у 20,0%, поєднані ускладнення у 20,0%; неускладнений перебіг вагітності був у 35,0%. При аналізі клініко-генеалогічного анамнезу батьків соматична патологія виявлена у 42,0% матерів групи ризику основної групи складала: патологію травної системи – у 8,0%; сечовидільної – у 12,0%; травної і сечовидільної – у 8,0%, ендокринної – 8,0%,слухового аналізатора – 2,0%, зорового аналізатора –4,0%; здорових було – 58,0%. У 22,0% батьків дітей основної групи виявлена соматична патологія: травної системи – 6,0%; сечовидільної – 4,0%; травної і сечовидільної – 8,0%; ендокринної – 2,0%; слухового аналізатора – 2,0%; здоро-вих було 36,0%. У матерів дітей контрольної групи соматична патологія виявлена в 70,0% випад-ках: з боку травної системи – 35,0%, сечовидільної – 30,0%, ендокринної – 5,0%; здорових було – 30,0%. Соматична патологія виявлена у 60,0% батьків дітей контрольної групи: з боку травної системи – у 40,0%, травної і сечовидільної .– у 15,0%, ендокринної – у 5,0%; здорових було – 40,0%. Серед шкідливостей в дослідній групі домінувало паління – у 10,0% матерів і у 22,0% чоловіків. Спектр показів до ІПД складав: високий рівень АФП в крові – 38,0%, віковий ценз батьків – 14,0%, підозра на ПВР плода – 26,0%, дитина з ПВР в анамнезі – 18,0%, мертвонарод-ження в анамнезі – 4,0%. У 56,0% жінок основної групи відмічалось ускладнення в родах; передчасне відходження наколоплідних вод – в 26,0% випадках, передчасне відшарування нормально розміщеної плацентти – 6,0%, стрімкі роди – 12,0%, слабість родової діяльності – 12,0%; неускладнені роди у 22 (44,0%) жінок. В контрольній групі жінок ускладнення відмічались лише в 40,0% випадках; передчасне відходження навколоплідних вод – у 15,0%, стрімкі роди – 10,0%, слабість родової діяльності –15,0%; у 60,0% жінок відбулися неускладнені роди, 14,0% жінок з групи ризику розроджено оперативним шляхом (кесарський розтин). У всіх жінок контрольної групи роди закінчились через природні родові шляхи. У дослідній групі 82,0% дитини маса тіла при народженні становила вище 2500 г, 18,0%; мали низьку масу тіла: 10,0% дітей – нижче 2500 г, ще 8,0% – нижче 2000 г. В контрольній групі у всіх дітей маса тіла при народжені вище 2500 г.

Терміни початку грудного вигодовування основної групи: I – 70,0%, II – 60,0%, III – 6,0%, V – 4,0%. Терміни початку грудного вигодовування дітей контрольної групи становили: I – 70,0%, II – 30,0%. 70,0% дітей основної групи і 70,0% – контрольної – мало місце раннє прикладання новонароджених до грудей. Трива-лість грудного вигодовування в обох групах було короткотривалим. Патологія періоду новонародженості у дітей основної групи зустрічалась – у 88,0%, у контро-льній – у 40,0%. Найчастішими проявами патологічного перебігу неонатального періоду в обох групах були перинатальне ураження ЦHС гіпоксично-ішемічного генезу і кон'югаційна жовтяниця. Структура патологічних станів, що розвинулись у неонатальному періоді у дітей контрольної групи складала: омфаліт – 10,0%, кон'югаційна жовтяниця – 10,0%, перинатальне ураження ЦHС – 20,0%). Порушення термінів прорізування зубів, у всіх дітей не виявлено. Нормальний фізичний розвиток констатовано у 82,0% дитини основної групи і у всіх – контрольної. В даному випадку показники довжини тіла знаходились в діапазоні 25-97 центилів, а маси тіла – від 25 до 90 центиля. Відхилення у фізичному розвитку виявили у 8% дітей основної групи. Знижені показники маси тіла (3-25 центилів) у поєднанні із зниженою довжиною тіла – діапазон 10-25 центилів, зафіксовано у 6,0% дітей, в основній групі виявлено 8,0% дітей з дисгармонійним фізичним розвитком при нормальному фізичному розвитку всіх дітей контрольної групи. Профілактичні щеплення проводились згідно календаря у 82,0% дитини основної групи і у всіх – контрольної. Ретроспективний аналіз захворюваності дітей основної групи виявив захворювання дихальної системи у 26,0%, сечовидільної – 8,0%, поєднана патологія – 12,0%; неускладнений анамнез був у 54,0% дітей даної групи, контрольної групи – захворювання дихальної системи у 30,0%, травної – 15,0%, поєднану патологію – у 35,0% дітей. Неускладнений анамнез був у 20,0% дітей контрольної групи. У ранньому дитячому віці у дітей основної групи у 24,0% і 20,0% контрольної констатовано ряд ПВР сумісних із життям та дизморфічних рис: дизплазія кульшових суглобів – у 8,0%; клишоногість 6,0%; фімоз 6,0%. В – 4,0% мало місце поєднання кривошиї, дизплазії і однобічної пахової кили – у дітей основної групи і 20,0% випадків – дизплазії кульшових суглобів у дітей контрольної групи. В структурі патології обстежених дітей соматичний і психомоторний статус дітей, матері яких пройшли ІПД, основної групи виявлено неврологічної патології – 4,0% випадки, патології ЛОР- органів – 8,0%, поєднаної патології – 6,0%, дизморфічні риси – 2,0%. Здорових дітей було 80,0%, контрольної групи – патологію ЛОР – органів у 40,0% дітей. Здорових дітей було 80,0%, відхилення у соматичному і психомоторному стані виявлено в 22,0% дітей обох групах, з тією різницею, що у контрольній групі 40,0% – домінувала патологія з боку ЛОР – органів: у 20,0% випадках; у дослідній групі ЛОР- патологія мала місце у 16,0%.Таким чином, діти основної групи частіше мали дисгармонійний фізичний розвиток, ПВР сумісні з життям, стигми дизембріогенезу, відхилення у психомоторному розвитку, ніж діти контрольної групи. Тому вважаємо за необхідне, дітей групи ризику по ПВР включати до диспансерної групи для своєчасної діагностики і корекції патології соматичного і психомоторного розвитку. Нами розроблені методичні рекомендації "Диспансеризація дітей, які народились від жінок, що пройшли пренатальну діагностику" (1990), які регламентують подібні спостереження.

Loading...

 
 

Цікаве