WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

Фетоамніографія (ФАГ) була проведена в 13 (0,82%) випадках. Показами до проведення ФАГ були: багатовіддя – 3 (23,08%); високий рівень АФП в крові вагітної жінки – 2 (15,39%); підозра на ПВР шлунково-кишкового тракту – 8 (61,54%). В результаті проведених досліджень виявлено 5 (38,46%) випадків ПВР плода (3 – атрезія стравоходу; 1 – атрезія ануса; 1 – остеохондродиспла-зія). В 1 (7,69%) випадку ФАГ ускладнилась перериванням вагітності.У 5 (38,46%) випадках виявлених ПВР плода від переривання вагітності сім'ї відмовились.

Пренатальна діагностика у вагітних жінок з рубцем на матці набула значення в зв'язку з збільшенням частоти кесарського розтину. Проведено аналіз 15350 родів, з яких 2118 (13,8%) закінчилися кесарським розтином (Львівська обласна клінічна лікарня). При проведенні 1040 операцій (І група), які виконувались по слідуючій методиці: доступ в черевну порожнину проводився поперечний в нижньому сегменті. Після видалення плода і відділення його від матері, тіло матки з невідо-кремленою (може бути і видаленою) плацентою виводиться в рану за межі черевної порожнини. Після імобілізації черевної порожнини під візуальним контролем відокремлювався і виділявся послід. На післяопераційну рану тіла матки накла-далися одно- чи двоповерхові безперервні шви синтетичним шовним матеріалом. Візуалізація операційної рани, дозволяла технічно якісно співставляти м'язи матки. Ускладнення спостерігалося в 34 (3,27%) випадках: субінволюція матки – 8 (0,77%), ендометрит – 23 (2,22%), перитоніт – 3 (0,29%). Планово операція виконувалась в 47,3% жінок, ургентно – у 52,7%. Показами до операції були: рубець на матці (22,31%), великий плід і клінічно вузький таз (21,21%), гестоз вагітних середнього і важкого ступеня без ефекту терапії (19,15%), патологія плода і плаценти (13,83%), екстрагенітальна патологія (12,77%), аномалії родових сил (3,19%), інші покази (1,13%). При ургентних оперативних втручаннях в основному, показами були пато-логія плоду і плаценти (86,2%), аномалія родових сил (11,7%). Для оцінки інволюції матки і ехоспецифічних змін у ділянці швів на 4-5 добу післяопераційного періоді проводилось УЗС. Повторно оперовано 232 (21,31%) вагітних І групи, що давало можливість візуально оцінити стан органів малого таза, черевної порожнини, післяо-пераційного рубця, наявність спайкового процесу. Спайковий процес спостерігався в 2,03% випадків у вигляді поодиноких тонких зростів. При аналізі 250 повторних операцій кесарського розтину (ІІ група), в яких цілісність матки виконувалась іншими методами (вузлуваті шви в різних модифікаціях ) без виведення тіла матки за межі черевної порожнини, виявлено, що покази і частота плановості операцій не відрізнялися від жінок І групи. Ускладненя в 26 (10,4%) жінок: субінволюція матки – 12 (4,8%), ендометрит – 9 (3,6%), перитоніт – 5 (2,0%). Повторно оперовано 114 (45,6%) жінок з ІІ групи. У 26,1% жінок виявлений зростковий процес різного ступеня виразності. Відзначалася трансформація кишківника і сальника в область передньої стінки матки і післяопераційного рубця. Проведено 42 ІМПД в ІІ триместрі вагітності у жінок з рубцем на матці (І група). Ускладнень не спостерігалося. Надалі нами оперовано 14 вагітних з даної групи. Об'єктивна оцінка стану органів черевної порожнини і малого таза (практична відсутність зросткового процесу) підтвердила, що ІМПД можуть застосовуватись у вагітних жінок з рубцем на матці в ІІ триместрі вагітності після операцій у нашій модифікації ( подібної методики в літературі нами не знайдено). При ретроспек-тивному аналізі первинних оперативних втручань в І й ІІ групах виявлено в анамнезі 13 (1,01%) випадків народження дітей з ПВР: в І групі – 9 (0,87%), в ІІ групі – 4 (1,6 %). Усі випадки народження дітей з ПВР спостерігалися у вагітних, які не проходили ПД до 28 тижнів вагітності. При проведенні ІМПД у жінок з рубцем на матці виявлено 3 (7,14%) випадки аномалій розвитку плода (1 – гідроцефалія інтравентрикулярна 1 – аномалія обличчя: вовча паща + заяча губа, 1 – хвороба Дауна). В ІІ групі вагітних жінок з рубцем на матці проводилась ПД в обсязі УЗС і біопсії хоріона, виявлено 2 (0,8%) випадки хромосомної патології ембріонів. Високий відсоток оператив-ного розродження позитивно вплинув на показники перинатальних втрат, але створив нову про-блему медико-генетичного консультування вагітних жінок з рубцем на матці після оперативного розродження (обмеження ІМПД і пренатальної корекції патології плода), зменшення цих проблем, у деякій мірі, сприяло впровадження нами методики кесарського розтину, але вирішення даної проблеми повинно починатися з жіночої консультації, де з визначенням ризику акушерського, необхідно визначати і ризик генетичний, що приведе до зменшення неоправданних оперативних розроджень.

Накопичений досвід інвазійних внутрішньоматкових втручань з діагностичною метою дозволив приступити до освоєння нового напрямку пренатальної медицини – фетальної терапії і фетальної хірургії. Створені нами високоефективні й безпечні хірургічні інструменти для інтраамніальних втручань дозволяють безпечно маніпу-лювати з пуповиною, а також розробити принципи фетальної хірургії: пункція об'ємних процесів серця, легень, нирок плода й плаценти з діагностичною і лікувальною метою, тимчасове цефалоамніотичне шунтування при гідроцефалії плода, розтин тяжів Сімонарта. Слід відзначити, що умовою для проведення прена-тальної корекції є відсутність змін в каріотипі батьків й плода і наявність письмової згоди сім'ї. Усі втручання проводились під постійним контролем УЗС. Виконано 62 внутрішньоматкових втручань з метою фетальної терапії і хірургії, які нами об'єднані за єдиною термінологією як пренатальна корекція патологічного стану плода. В результаті проведених втручань позитивний ефект відмічався у 61 (98,39%) випадках. Один випадок закінчився елімінацією плода з приводу злоякісної пухлини плаценти

Фетальна терапія проведена у 48 (77,42%) випадках шляхом інтраамніального введення антибіотиків при багатовідді інфекційної етіології. Введення антибіотиків, як одноразово 1 млн. бензилпеніціліну натрієвої солі, так і повторно, але не більше трьох разів, давало разючий позитивний ефект протягом 5-7 днів. Одноразове введення антибіотиків проведено у 22 (55,0%) випадках, дворазове – у 14 (35,0%), трьохразове – у 4 (10,0%) випадках, кількість вод зменшувалось протягом 7-10 днів. Динамічне спостереження за плодом дозволяло констатувати його стан як задовіль-ний. Подальший перебіг вагітності був без особливостей. Незначна концентрація анти-біотиків не впливала на стан плода, що підтверджувалось постнатальними спостереженнями за новонародженими. Інтраамніальні втручання з метою терапії, є безпечними, обґрунтованими, і мають право на місце у клінічній практиці акушерства. Кордоцентез за програмою Rh- і АВО-конфліктної вагітності виконано нами у 13 (7,6%) випадках, із них 9 (5,31%) – за допомогою наших інструментів. Застосування авторських іструментів було більш доцільним при локалізації плаценти по задній і бокових внутрішніх поверхнях матки, коли пуповина візуалізується як "вільна" в амніотичному просторі. Внутрішньоутробне переливан-ня крові проведено нами по загальноприйнятій методиці у 4 випадках, але подібні втручання потребують спеціально оснащеної лабораторії, операційного блоку і підготовленого персоналу. 135 (0,34%) вагітних жінок в склали групу ризику по народженню дітей з ПВР плода, які потребували проведення ІМПД і обстеження на скритий цукровий діабет. Показами до ІМПД були: багатовіддя + високий рівень АФП у сироватці крові (більше 2,0 МОМ) – у 66 (6,13%) вагітних жінок; підозра на ПВР плода – у 69 (6,14%) проведено визначення цукру в навколоплідних водах у 103 вагітних жінок. У 42 (40,78%) випадках цукор не виявлено, в 50 (48,54%) – цукор у навколоплідних водах складав 0,1%, і в 11 (10,68%) випадках цукор складав 0,5%. При визначенні цукру у крові плода (контрольна група – 15, основна – 44), у основній групі отримано показник 2,960,79 мкмоль/л (↑ АФП – 2,711,29 мкмоль/л; багатовіддя – 3,030,6 мкмоль/л; маловіддя – 3,391,29 мкмоль/л; резус-конфлікт – 2,64 мкмоль-/л). В контрольній групі вміст цукру в крові плода складав – 3,340,87 ммоль/л. В одному випадку тяжкої форми цукрового діабету, цукор крові вагітної складав 17,47 мкмоль/л, – крові плода –14,86 мкмоль/л. Встановлено, що патологічний перебіг вагітності відбувається на фоні гіпоглікемії, тому приріст цукру в крові матері або плода може розглядатись, як прояв скритої форми цукрового діабету

Loading...

 
 

Цікаве