WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

При вивченні СМ в сироватці крові і амніотичній рідині у вагітних з ризиком внутрішньоутро-бного інфікування, вагітних жінок умовно поділено на три групи (І група – вагітні жінки з від'ємним результатом на носійство хронічної інфекції (підвищений рівень АФП); ІІ група – вагітні жін-ки з підтвердженим носійством хронічної інфекції (токсоплазмоз, цитомегаловірус); ІІІ група – вагітні жінки, які проходили ІПД і не пов'язані з інфекційним процесом і служили нам за контрольну групу. Рівень СМ у жінок (II група) складав: в крові 0,2970,127 у.о; в амніотичній рідині – 0,4220,106 у.о. У вагітних жінок (I група) рівень СМ складав в крові 0,2560,140 у.о.; в амніоти-ній рідині – 0,3350,230 у.о. В ІІІ групі вагітних жінок, яка слугувала як контрольна група, рівень СМ в крові складав 0,2260,69 у.о.(Р<0,05); в амніотичній рідині – 0,2450,118 у.о. Вивчення СМ в крові і амніоти-ній рідині вагітних жінок групи ризику по народженню дітей з порушенням розвит-ку може бути діагностичним і прогностичним маркером оцінки стану плода і диспа-серного спостереження новонародженого.

В зв'зку з високою інформативністю методів інтегральної оцінки, порушень вод-но-електролітного обміну, сумарної концентрації кінетично активних речовин, які розчинені в біологічних рідинах організму, нами проведено вивчення осмолярності в плазмі крові, сечі, амніотичній рідині у вагітних жінок в ІІ триместрі вагітності, яким проведена ІПД. Контрольна група сформована з вагітних жінок, з обтяженим акушерсько-генетичним анамнезом на фоні нормального перебігу даної вагітності

Осмолярность плазми крові вагітних жінок контрольної групи характеризуються як гіпоосмолярність 265,887,12мосм/л (Р < 0,05), що підтверджує реакцію на нега-тивний психоемоційний стан вагітних групи ризику (в анамнезі даної групи народ-ження дітей з ПВР). Зниження осмолярності до 238,3611,07 мосм/л спостерігалось в групі вагітних жінок з наявністю патології невральної трубки у плода, що було діагностовано при УЗС і вагітні жінки готувались до переривання вагітності, психоемоційне навантаження, на дану групу вагітних було значним, що й виража-лось в гіпоосмолярності. Відносний психоемоційний спокій спостерігався в групі вагітних жінок з маловіддям і багатовіддям (292,936,22 мосм/л; 289,043,72 мосм/л) відповідно, яким необхідність проведення ІМПД, трактувалось, як додаткове обстеження плода. Змін осмолярності в сечі не виявили достовірних відхилень і були стабільно одинаковими в усіх групах. Показники осмолярності амніотичної рідини, отримані вперше і характеризувались достовірною гіпер-осмолярністю. Якщо враховувати близькість амніотичної рідини до плазми крові матері, то значення осмолярності 371,119,27мосм/л можна характеризувати, як гіперосмолярність, характерну для неврологічних порушень як для вагітної так і, можливо, для плода. Гіперосмолярність амніотичної рідини спостерігалась при патології ФПС: маловіддя – 428,177,65 мосм/л - (Р0,001); багатовіддя – 431,318,25 мосм/л (Р0,001); патологія невральної трубки 450,6710,76 мосм/л (Р0,001). Метод вимірювання осмолярності, потребує мало часу (1,5-2 хв.) з вико-ристанням малих об'ємів біологічних субстратів (0,5-1,0 мл).

Із проведених 420 (39,0%) цитогенетичних досліджень, спектр хромосомних аномалій і екстраваріантів хромосом плода проведено у 80 (19,05%) випадках. У 60 (75,0%) випадках каріотип плода отримано, у 20 (25,0%) каріотип плода не отримано. В 26(32,5%) випадках спостерігались порушення каріотипу плода.

Кордоцентез (пункція пуповини плода) проведено нами у 171 (10,75%) випад-ках для визначення каріотипу і біохімічного профілю крові плода. Показами до проведення кордоцентезу були: неефективність росту культури амніоцитів – 16 (9,36%); обтяжений акушерсько-генетичний анамнез – 47 (24,49%); підозра на ПВР плода – 65 (38,01%); цукровий діабет – 9 (5,26%); підозра на гемолітичну хворобу плода на фоні резус- та АВО-факторів – 15 (8,77%); високий ризик СЗ плода у вагітних при терміні гестації 25–27 тижнів (коли потрібна термінова діагностика) – 24 (14,04%); гемофілія – 1 (0,59%). Ускладнення після кордоцентезу (переривання вагітності) спостерігалось в 1 (0,59%) випадку. Успішним каріотипування плода було в 37 (21,64%) випадках. Інші позитивні діагностичні маркери були отримані у 109 (63,74%) випадках. Кордоцентез, який виконувався в рамках програми "плід-пацієнт" дозволив проводити вивчення гомеостазу плода. Проводились біохімічні дослідження крові плода: І – контрольну группу склали вагітні жінки групи ризику по народженню дітей з ПВР, які були практично здорові, але мали обтяжений акушерсько-генетичний анамнез (в анамнезі роди з ПВР плода). Умовно такі вагітні жінки могли складати контрольну групу тому, що кордоцентез виконується за обмеженими показами. Окрім контрольної групи були створені чотири основні групи: ІІ група – вагітні жінки з високим рівнем АФП в сироватці крові і високим ризиком народження дітей з ПВР; ІІІ група – жінки, дана вагітність ускладнилась багатовіддям; ІV група – вагітність ускладнилась маловіддям; V група – вагітні жінки із Rh-конфліктом в 6(12,0%) випадках отримана кров була непридатна для біохімічного дослідження у зв'язку з гемолізом.

Біохімічний профіль крові плода в другому триместрі вагітності вивчався по 21 параметру. Дослідження характеризували білковий, вуглеводний, ліпідний обміни, склад ферментів, мікроелементів, які найбільш об'єктивно відображають основні функції. При аналізі отриманих даних біохімічних показників крові у плодів, виявлено зниження г –глютамілтранспептидази (0,81,29 мОд/л-Р<0,001, збільшення креатин-кінази ( 64,1818,15 мОд/л-Р<0,05), зниження АСТ (18,795,4 мОд/л-Р<0,001) та зміні індекса АСТ/АЛТ до 1,66 в контрольній групі, до 1,92 – при високому рівні АФП, до 2,0 – при багатовідді, до 1,5 – при маловідді. Значні зміни в крові плода спостерігались при Rh-конфліктній вагітності та гемолітичній хворобі плода. Пря-мий білірубін в 7,01 раза ( до 20,67 мкмоль/л, в контрольній групі 2,951,56 мкмоль/л-Р<0,001), збільшення лактатдегідрогенази до 444,56 мОд/л (контрольна група – 232,60 мОд/л-Р<0,001), збільшення лужної фосфотази до 130,75 мОд/л (контрольна група – 52,7122,37 мОд/л-Р<0,001), збільшення креатинкінази до 92,1 мОд/л (контрольна група – 56,2218,94 мОд/л- Р<0,05), індекс АСТ/АЛТ складав 18,65. Низьким був рівень альбумінів по відношенню до загальних протеїнів у всіх групах з патологічним перебігом вагітності. При оцінці цих показників ми враховували не тільки класичні їхні значення, а і сучасну інтерпретацію виходячи з ймовірного впливу акушерської патології на стан плода. Оцінка біохімічного профілю плода в поєднанні з іншими дослідженнями (осмолярності, іон транспортуючих систем) дозволяє скласти загальне уявлення про стан здоров'я плода. Новизна цих досліджень заслуговує на їх обговорення, тому що в літературі відсутні дані, щодо біохімічного профілю крові плода.

Вивчення відмінності крові матері і плода проведено шляхом спектрофотомет-ричного дослідження побудованого на визначенні довжини хвилі в нм та просто-рової частоти хвилі в см-1. При аналізі спектрофотограм видно, що довжина хвилі та її просторова частота різняться між собою при дослідженні крові матері і плода на рівні довжини хвилі в 450 нм., що може бути новими діагностичним маркерам визначення крові фетального походження.

З метою вивчення іонного гомеостазу і особливостей транспорту іонів в еритроцитах плода, при патологічному перебігу вагітності ми досліджували швид-кість Na+, K+, Сl–- котранспорту і Na/Li-обміну. Проведено обстеження вагітних жінок групи високого ризику з народження дітей з вродженими аномаліями розвит-ку, контрольну групу склали вагітні жінки, загальний популяційний ризик у яких не перевищував 8%. В результаті проведених досліджень уабаїн-резистентного транспорту одновалентних іонів Na+, K+, Cl– та Li– при порушеннях ФПС, швид-кість Na+, K+, Cl–-котранспорту в еритроцитах крові матері і плода зростала при маловідді. Зате протилежну закономірність спостерігалась при гідроцефалії і багатовідді, а при аненцефалії цей показник був майже вдвічі меншим порівняно з нормою. При дослідженні швидкості Na/Li-обміну в еритроцитах крові матері і плода в аналогічних умовах виявлено пригнічення цього виду транспорту при хондродистрофії, ОАГА і аненцефалії, при хондродистрофії це пригнічення було максимальним (для даної групи) і знижувалось майже в чотири рази в порівнянні з контролем. Зате при багатовідді і гідроцефалії активність збільшувалась. Параметри Na/Li-обміну в еритроцитах крові матері і плода помітно зростали порівняно з нормою. В результаті проведених досліджень швидкості активної екструзії іонів Na+ в еритроцитах крові матері і плода встановлено, що вказаний параметр був пригнічений при всіх вказаних порушеннях ФПС, а це свідчать, що інтенсивність уабаїн-резистентного Na+, K+, Cl–-котранспорту є статистично достовірною при патологічному перебігу вагітності, де ця трансформація відбувається найбільш інтенсивно. Отримані результати сприятимуть розвитку уявлень щодо механізмів іонного транспорту в еритроцитах плода, їх ролі в стабілізації іонного гомеостазу, обґрунтування доцільності їх дослідження в системі "мати-плацента-плід", що супроводжуються явищами іонної мембранопатії при патології ФПС.

Loading...

 
 

Цікаве