WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

Із 39365 вагітних жінок ІПД проведена у 1077 (2,74%) випадках, кожна 36 вагітна потребувала ІПД. Після проведення ІПД, у 158 (14,67%) – виявлені вроджені аномалії плода, які потребували переривання вагітності. Жительками міста були 711 (66,45%) і у 96 (60,76%) із них виявлено ПВР і СЗ плода, жительками села – 359 (33,55%), у яких діагностовано 62 (39,24%) випадки вроджених аномалій плода, першовагітними були – 69(43,67%), повторновагітними 89(56,33%). Переважаючу кількість складали жінки віком (18-34 роки) –137 (86,71%) жінки 35 років і старше – 21 (13,29%)

Біопсія хоріона проведена у 58 (3,65%) випадках. Отримання ворсин хоріона проводились методами трансцервікального у 50(86,21%) випадках і трансабдо-мінального у 8(13,79%). Ефективність діагностики склала 96,0%. Ускладнення у вигляді завмирання плода було у 2 (3,45%) випадках. В результаті біопсії хоріона виявлено 6 (10,34%) випадків хромосомних аберацій ембріона. Біопсійний матеріал аспіраційним шляхом отримано у 52,6% випадках, спроб втручання було від 1 до 3. Ефективність біопсії хоріона за допомогою щипців фірми "Olympus" (Японія) склала 82,0%, кількість спроб втручання було від 1 до 2. Незважаючи на високу ефективність (82,0%) отримання ворсин хоріона за допомогою біопсійних щипців, перевага залишається за аспіраційним методом із-за застосування інструментів одноразового використання.

Амніоцентез (трансабдомінальний) проведений в 939(59,06%) випадках з метою визначення в навколоплідних водах АФТ, каріотипу плода, СМ, білірубіну, цукру, рН, гормонів. При проведенні аналізу АФП в сироватці крові у 100 вагітних жінок (контрольна група), діти яких народились здоровими, виявлено концентрацію АФП 1,6-2,3 Мом. Показами до амніоцентезу з боку зміни концентрації у 130 (13,84%) АФП були: в 61 (6,5%) випадку збільшення (>2,3 Мом), і в 69 (7,35%) випадках зниження (<1,6 Мом), а також за іншими показами (багатовіддя, маловіддя, обтяжений акушерсько-генетичний анамнез, резус-конфліктна вагітність, гіпотрофія плода, підоз-ра на ПВР плода за даними УЗС. Дослідження АФП в сироватці крові вагітної і навколоплідних водах, у 182 (19,38%) випадках визначався АФП було супутнім, у 312 (33,23%) вагітних жінок групи ризику з народження дітей із ПВР і СЗ. В сироватці крові в межах норми (1,6-2,3 Мом) концентрація АФП була у 254 (81,41%), менше норми (<1,6 Мом) у 20 (6,41%) вагітних, більше норми (>2,3 Мом) – у 38 (12,18%). За результатами даних амніоцентезу виявлено 111 (11,82%) некурабельних форм ПВР, а разом з іншими ІМПД (амніоцентез + ) виявлено і перервано 144 (15,34%) вагітностей з наявністю некурабельних форм ПВР плода. Від переривання відмовились 16 (1,7%) сімей. Ускладнення амніоцентезу наступило у 8 (0,85%) випадках. Ускладненнями амніоцентезу нами рахувались, такі що виникали, протягом 10 днів, після інвазійного втручання. При аналізі перебігу вагітності і родів у 508 (54,1%) жінок після проведеного амніоцентезу виявлено, що у 287 (56,5%) вагітність була пролонгована до терміну 38–40 тижнів і перебігала без ускладнень. У 221 (43,5%) вагітності перебігала із незначними ускладненнями у вигляді загрози переривання, анемії, гестозу. При аналізі перебігу родів виявлено, що у 8 (1,57%) випадках роди носили патологічний перебіг (передчасні роди), 4 (0,79%) родів закінчились абдомінальним розродженням. Народилось 5 (0,98%) дітей з ПВР, які не були діагностовано пренатально.

З метою вивчення елементів вуглеводного обміну і як діагностичного маркеру прихованого цукрового діабету в антенатальному періоді, нами досліджено вміст глюкози в навколоплідних водах у 103 жінок і в крові 41 плода в ІІ триместрі вагітності. Контрольну группу (57 вагітних жінок) було складено умовно із вагітних жінок, які проходили ІПД і мали стабільні результати вмісту глюкози в крові. В результаті досліджень виявлено, що збільшення вмісту глюкози в навколоплідних водах і крові плода були в групі вагітних жінок з високим рівнем АФП – (навколоплідні води–0,5%; кров плода–2,711,29 ммоль/л), багатовіддя (навколо-плідні води–0,1%; кров плода–3,030,6 ммоль/л), маловіддя (навколоплідні води–0,1%; кров плода–3,391,29 ммоль/л–(Р<0,05). Це може свідчити про порушення проміжного обміну. Зміни АФП потребують диспансерного спостереження за ново- народженим з метою ранньої діагностики спадкових метаболічних порушень, перш за все енергетичного обміну. Нами відмічена варіабельність вмісту глюкози в крові плода і навколоплідних водах в бік зниження її рівня в навколоплідних водах при багатовідді і маловідді, в той час як концентрація глюкози в крові плода достовірно не відрізнялась від показників контрольної групи, що дає підстави стверджувати про можливість пренатальної регуляції вуглеводного обміну плода при патологічному перебігу вагітності. Проведено вивчення рН навколоплідних вод у 105 вагітних, яке входило в загальну програму "плід-пацієнт". Оцінку рН навколоплідних вод оціню-вали в межах показників (6,0-8,0). Оцінка 7,0 приймалася як оптимальний результат, в 7 (6,67%) випадках концентрація рН була >7,0 (гіпотрофія плода – 1; гідроцефалія плода – 3; високий рівень АФП в навколоплідних водах – 2; Rh-конфлікт – 1), що може служити експрес-діагностичним маркером змін в буферній системі плода, в оточенні якої він перебуває. З метою визначення важкості гемолітичної хвороби плода і критеріїв терміну розродження проведено визначення білірубіну в амніотичній рідині, який склав, 6,131,14 мкмоль/л, що корелювало з титром анти-тіл у периферичній крові вагітної 1:4 - 1:512 (в контрольній групі білірубін в амніотичній рідині склав 2,90,6 мкмоль/л.). Характерної залежності кількості білі-рубіну в амніотичній рідині від висоти титру антитіл нами не виявлено. Визнчення білірубіну (непрямого) в амніотичній рідині є альтернативним кордоцентезу, але не замінює його.

Рівень стероїдних гормонів має достовірне відхилення між материнськими і фетальними величинами; виявлено зниження ест радіолу (Е3) в сиворотці крові вагітних до 16,686,02 нмоль/л (Р<0,05). в порівнянні із здоровими – 31,38 нмоль/л В амніотичній рідині зниження Е3 в основній групі до 0,290,31нмоль/л в порівнянні із здоровими 64,1 нмоль/л (Р<0,001). Плаценттарний лактоген (ПЛ.) достовірно підвищувався в сироватці крові – 166,5964,82 нмоль/л (Р<0,05) та ам-ніотичній рідині 108,2151,35 нмоль/л (Р<0,05) в порівнянні із здоровими вагітними ПЛ в сироватці крові – 91,63 нмоль/л і 35,4 нмоль/л в амніотичній рідині відповідно.

На нашу думку існують градієнти в обох напрямках з більш високим фетальним, а не материнським рівнем, асоціюючи з патологічно перебігаючою вагітністю. Гор-мональний статус навколоплідних вод є активним і відіграє важливу роль в підтримці гомеостазу плода. Вплив стероїдних гормонів при патологічно перебіга-ючій вагітності: зміни в гормональному балансі естрадіолу, збільшення глюкози в навколоплідніх водах, порушення альбуміново-протеїнового індексу в крові плода, як результат зміни вуглеводного і ліпідного обмінів, зміни концентрації ПЛ, як компенсуючий фактор при порушеннях гормонально гомеостазу.

Дослідження крові плода, навколоплідних вод, носить діагностичну мету гіпоксії плода рН (<7,02), концентрація калія (>5,5 ммоль/л), сечовини (> 7,5 ммоль/л), хлоридів (> 110 ммоль/л), глюкози (< 1,2 до 0,8 ммоль/л при важкій гіпоксії плода), але ми розцінювали гіпоксичний стан не як ситуативний, а як прояв перманентних порушень метаболічних процесів при ПВР плода.

Дослідження рівня ВАК в сироватці крові вагітних жінок групи ризику по народженню дітей з ПВР та СЗ виявило значне підвищення концентрації більшості ВАК (6 із 13) у групі ризику в порівнянні з нормально перебігаючою вагітністю, які склали 90,4 мкмоль/л сироватки крові здорові вагітні – 322,93,5 мкмоль/л; вагітні групи ризику – 413,33,1 мкмоль/л (Р<0,001). Підвищеним (у 1,5-2 рази) був рівень концентрації ВАК: аргінін – здорові вагітні – 23,51,7 мкмоль/л; вагітні групи ризику – 42,32,0 мкмоль/л (Р<0,001); Гістидін – здорові вагітні – 46,43,2 мкмоль/л; вагітні групи ризику – 58,12,9 мкмоль/л (Р<0,01); триптофан+лізин –здорові вагітні – 22,32,3 мкмоль/л; вагітні групи ризику – 29,82,3 мкмоль/л (Р<0,005); фенілаланін–здорові вагітні – 22,41,2 мкмоль/л; вагітні групи ризику – 33,52,8 мкмоль/л (Р<0,005); треонін+серін–здорові вагітні –21,43,6 мкмоль/л, вагітні групи ризику– 34,84,7 мкмоль/л (Р<0,025); лейцин+метіонін – здорові вагітні – 29,03,2 мкмоль/л групи ризику – 33,42,3 мкмоль/л ( Р>0,5)]; валін+аланін – здорові вагітні – 51,42,4 мкмоль/л, вагітні групи ризику – 58,05,6 мкмоль/л (Р>0,5); цистін – здорові вагітні – 85,013,2 мкмоль/л, вагітні групи ризику – 85,54,2 мкмоль/л (Р>0,5). Значні розбіжності в складі ВАК в сироватці крові вагітних жінок групи ризику з народження дітей із ПВР у порівнянні зі здоровими вагітними свідчать про значні порушення їх обміну при патологічному перебігу вагітності, три амінокислоти із восьми, були підвищеними у жінок групи ризику ІІ групи, це гістидін, тирозин і серін. В результаті досліджень виявлено достовірні зміни амінокислот при патологічному перебігу вагітності (багатовіддя, маловіддя, екстра-генітальна патологія, гіпотрофія плода і інші). Встановлена доцільність пошуку діагностичних маркерів амінокислотного обміну (серін, тирозин, гістидін, цистін, валін) в системі фето-плацентарного комплексу.

Loading...

 
 

Цікаве