WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

Формування психологічної готовності жінки до материнства - Реферат

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 377 сторінках машинопис-ного тексту і містить 269 сторінок основного тексту, ілюстрована 40 рисунками і 38 таблицями, які займають 38 сторінок, додатки на 70 сторінках. Дисертаційна робота включає вступ, огляд літератури матеріали і методи дослідження, 7 розділів власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів, висновки, практичні рекомендації. Перелік використаних літературних джерел в кількості 330, з яких 268 вітчизняних та 62 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань нами в відділенні пренатальної діагностики і перинатології інституту спадкової патології АМН України обстежено 39365 вагітних, з них 38288 за допомогою неінвазійних методів пренатальної діагностики (НМПД) і 1077 за допомогою ІМПД (біопсія хоріону – 58; амніоцентез – 939; кордоцентез – 171; плаценто-центез – 347; фетоамніографія – 13 ). У 593 (1,51%) вагітних були виявлені вроджені аномалії розвитку плода. Обстежено 50 дітей раннього (від 0 до 3-х років), матері яких пройшли, під час вагітності ІПД, що склали основну групу і 20 дітей контрольну, матері яких не проходили ПД. В контрольну групу увійшли 103 вагітних жінок.

У 62 випадках вагітним з патологією фето-плацентарного комплексу (ФПК) проведена прена-тальна корекція: терапевтична – 48; хірургічна – 14. Із 1077 випадків ІМПД в 420 (39,0%) випадках в зв'язку з підозрою на хромосомну патологію плода проведені цитогенетичні дослідження.

Неінвазійні методи дослідження (ультразвукове соматогенетичне дослідження з пренатальним синдромологічним аналізом) проводилися на ультразвукових апаратах фірм "Aloka" SSD 202D, "Toshiba" SAL-35 (Японія), "Combison-320-5" (Австрія), (частота 3,5-5,0 МГц). Використовувались регіональні номограми плода, розраховані О.Я.Яковенко (1994). Кардіотокографія проводилась на апараті фірми "ВМТ-9141" (Німеччина). Кардіотокограми оцінювались по шкалі Фішера (Fisher W. et al.,1976). Для обстеження дітей в постнатальному періоді застосовувалась нейросонографія, УЗД внутрішніх органів.

ІМПД проводились (після письмової згоди сім'ї) під постійним сонографічним контролем ліні-йного і секторального датчиків (3,5 Мгц; 5 Мгц) на сонографах Aloka SSD-202D (Японія), Combison 320-5 (Австрія). з метою отримання біологічних субстратів фето-плацентарного комплексу (хоріон, амніотична рідина, тканина плаценти, кров плода) для оцінки стану плода, і визначення можливості корекції (пренатальна, постнатальна, ступінь ризику і успіху). Біопсія хоріона виконувалась в терміні 7-9 тижнів вагітності за допомогою біопсійних щипців та пункційних голок 20, 22 G фірми "Olympus" (Японія) аспіраційних катетерів "Trophakan" (Англія). Трансабдомінальний амніоцентез та плацентоцентез (пізня біопся плаценти) прово-дились в терміні гестації 17-24 тижні вагітності з метою отримання амніотичної рідини та ворсин плаценти за допомогою пункційних голок 20, 22 G фірми "Olympus" (Японія). Цитогенетичне дослідження хоріону проводилося пря-мим та непрямим методами, амніотична рідина вивчалась за допомогою методики культивування амніоцитів. Кордоцентез (пункція судин пуповини) проводиась в терміні гестації 22-26 тижнів з метою отримання крові плода. Фетоамніографію проводили в терміні гестації 23-25 тижнів.

У вагітних, яким проводилась ІПД, поряд із загальноприйнятими клініко-лабораторніми і інструментальними дослідженнями проводились спеціальні дослід-ження комплексної оцінки стану плода (біохімічні, ендокринологічні, спектро-фотометричні, рентгенологічні, ехографічні), вуглеводний обмін в ФПС оцінювався за результатами вмісту глюкози в сироватці крові вагітних, плода і амніотичній рідині (тест-системи, Україна); амінокислотний обмін вивчався шляхом визначення складу вільних амінокислот (ВАК) (аргінін, гістидін, триптофан+лізін, фенілаланін, тирозин, лейцин+метіонін, валін+аланін, цистін, треонін+серін) в крові вагітних методом одномірної висхідної хроматографії на пластинках "Фіксіон-50х8" фірми "Mackery-Nagel" (Угорщина). З метою вивчення біохімічного профілю крові плода в ІІ триместрі вагітності проведено дослідження пуповинної крові плода, отриманої під час кордоцентезу (вивчено кількісний склад: альбуміну, загального протеїну, прямого білірубіну, загального білірубіну, АЛТ, АСТ, ЛДГ, лужної фосфатази, кре-атинкінази, креатініну, сечової кислоти, азоту сечовини, холестерину, тригліцеридів, глюкози, г–глютамілтранспептідази, мікроелементів – Са++, Р5+, K+, Na+, Mg++ ); у вагітних жінок групи ризику по перинатальній патології при резус-конфліктній вагітності визначались група, резус-приналежність крові плода та концентрація білірубіну в амніотичній рідині методом Єндрашика; визначення ''чистоти'' крові плода проводилось методом фарбування мазків крові на фетальний гемоглобін по методу Kleinhauer E. et al. (1957); для вивчення метаболічних процесів в ФПС проводились дослідження рН сироватки крові, амніоти-чної рідини вагітних (тест-системи, Україна), осмолярність сироватки крові, сечі і амніотичній рідині визначались на приладі „Осмометр ОС-01 (Україна); дослідження іон транспор-туючих систем та механізмів регуляції іонного гомеостазу в еритроцитах крові матері і плода вивчали шляхом визначення швидкості іонних потоків та впливу двох специфічних інгібіторів уабаїну і фурасеміду за методикою De la Sierra (1988) в модифікації І.Ф.Думальської (1994). Вивчення гальмівного ефекту вказаних інгібі-торів на транспорт іонів Na+, K+, Cl– та Li– здійснювали шляхом встановлення різниці в концентраціях Na+ в нульовий час інкубації та на 60 хвилинній дії інгібіто-ра регуляції іонного гомеостазу в еритроцитах крові матері і плода; для прогно-зування внутрішньоутробного інфікування плода проводилось дослідження TORCH-інфекцій серологічним, імуноферментим методами, методами ДНК гібриди-зації і полімеразної реакції; в сироватці крові і амніотичній рідині вагітних жінок рівень середніх молекул (СМ) вимірювали на спектрофотометрі ЛОМО-24 /Росія/, а концентрацію СМ оцінювали скринінговим методом (1990, Л.И.Власова и соавт.). Стероїдні гормони фето-плацентарного комплексу (естріол, естрадіол, прогестерон, пла-центтарний лактоген, тестостерон) та АФП в сироватці крові, амніотичній рідині вагітних жінок визначались імуноферментним методом з застосуванням стандартних наборів (КІТ) ( Італія, Швеція, Узбекистан). Постнатальна верифікація діагнозу проведилась шляхом анкетування, методом інтерв'ю, оглядом плода і новонародженого. Результати патологоанатомічних досліджень співставлялись з морфогенетичними характеристиками отриманими пренатально. Організаційні заса-ди виконання досліджень були розроблені у відповідності з Методичними рекомендаціями по медико-генетичній допомозі вагітним (О.Я.Гречаніна і співавт., 1988; Ю.А.Каченюк та співавт., 1990).

Конструювання хірургічних інструментів скероване на розширення ІМПД і впровадження сучасних технологій пренатальної корекції корегованих аномалій ФПС. Для виготовлення пристрою застосовувались матеріали, які відповідають стандартним медичним вимогам до хірургічних інструментів. Пристрій може бути базовим для подальшої розробки нових інструментів фетальної хірургії.

Цифрові дані клінічних та лабораторних досліджень оброблені методом варіаційної статистики за допомогою програми MS Word на ПК Intel-Pentium-4.

Результати досліджень та їх обговорення. Пренатальна діагностика (ПД.) патології плода проводилась нами по програмі селективного скринінгу. Виявлено 593(1,51%) випадків ПВР плода; до 28 тижнів вагітності – 411(69,31%), після 28 – 182 (30,69%). Неможливість переривання вагітності після 28 тижнів гестації склала неперспективний демографічний показник і оцінювалась по алгоритму пренатальної корекції і можливості постнатальної реабі-літації. Така схема антенатального алгоритму заслуговує на увагу, тому що народження дітей з ПВР у жінок з пізньою диспансеризацією, складає по нашим даним, до 30,69%. Серед жінок з ПВР плода першовагітними були 280 (47,22%) при ІІ вагітності складала 161 (27,15%), при ІІІ і більше вагітностях ПВР плода складала (25,63%). Характерним являється те, що зі збільшенням кількості вагітностей і родів частота ПВР плода зменшується (І–47,22%; ІІ–27,15%; ІІІ–11,97%; ІV–8,26%; V і більше – 5,40%) більшість жінок (516) були у віці 18-34 роки, .жінок старше 35 років склав 12, 98 %. ПВР плода виявлені у 87,02 % жінок активного репродуктивного віку. Окрім загальної значимості масового ультразвукового скринінгу виявлена зале-жність перебігу вагітності від місця проживання; у жительок міста ПВР плода виявлено у 398 (67,12%) випадках у жительок сільської місцевості –195 (32,88%), співвідношення ПВР у жительок міста до жительок села склало 2:1. Частота вияву ПВР плода склала 1 на 66,4 випадки. Середній щорічний вияв ПВР плода склав 42 випадки (593:14=42,4). Структура ПВР плода при НПД (за системами) була слідуючою: 1. ПВР невральної трубки; 2. Анембріонія; 3. Гіпотрофія плода; 4. ПВР сечовидільної системи; 5. ПВР кістково-м'язової системи; 6. ПВР органів травлення; 7. МПВР; 8. ПВР системи кровообігу; 9. Іменна водянка плоду; 10. Амніотичні тяжі Сімонарта; 11. Неімунна водянка плода; 12. Хромосомні аномалії; 13. ПВР статевої системи; 14. ПВР шиї і обличчя.

Loading...

 
 

Цікаве